Реферат на тему Дослідження попиту і пропозиції лікарських засобів - Логістика, товарознавство - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Дослідження попиту і пропозиції лікарських засобів. Основними складовими ринкового механізму є попит, ціна і пропозиція товарів на ринку. Взаємодія цих елементів де-тально буде розглянута в розділі, присвяченому ціноутворен-ню в системі маркетингу. У даному розділі наведено методи дослідження попиту і пропозиції лікарських засобів як важли-вих напрямків вивчення економічної кон'юнктури, безпосе-редньо пов'язаних з задоволенням потреб споживачів. Попит розглядається як сукупність вимог на товари з бо-ку споживачів, підкріплена купівельною спроможністю. Розрізняють декілька видів попиту: негативний, відсутній, прихований, що знижується, нерегулярний, повноцінний, надмірний, нераціональний. Негативний попит. Ринок знаходиться в стані негативного попиту, якщо більша частина його недолюблює товар (послугу) і погоджується навіть на певні витрати, тільки б уникнути його (це щеплення, стоматологічні процедури, деякі операції, наприклад, по видаленню жовчного міхура). Негативний попит може мати місце на деякі лікар-ські препарати, які мають значний побічний ефект. Завдання маркетингу — проаналізувати, чому ринок від-чуває неприязнь до товару і чи може програма маркетингу змінити негативне ставлення ринку за рахунок переробки товару, зниження цін і більш активного стимулювання. Відсутність попиту. Цільові споживачі можуть бути не за-цікавлені в товарі або байдужі до нього. Завдання марке-тингу — відшукати способи поєднання властивих товару пе-реваг з природними потребами або інтересами людини. Прихований попит. Бажання споживачів, які неможливо задовольнити за допомогою товарів або послуг, які є на ринку. Завдання маркетингу — визначити величину потен-ційного ринку і створити ефективні товари і послуги, здатні задовольнити попит. При існуванні попиту, що знижується, — завдання марке-тингу — повернути тенденцію зниження попиту завдяки творчому переосмисленню підходу до запропонованого то-вару. Нерегулярний попит. У багатьох організаціях збут колива-ється на сезонній, щоденній і навіть почасовій основі, що викликає проблеми недовантаження і перевантаження. За-вдання маркетингу — відшукати засоби згладжування коли-вань у розподіленні попиту за часом за допомогою гнучких цін, засобів стимулювання та інших засобів проштовхуван-ня. Повноцінний попит. Про нього кажуть, коли організація задоволена своїм торговельним рухом. Завдання маркетингу — підтримувати існуючий рівень попиту, незважаючи на зміни в споживацьких перевагах і конкуренції, що підсилю-ється. Надмірний попит. У ряді організацій рівень попиту вище, ніж вони можуть або хочуть задовольнити. У даному випад-ку завдання "демаркетингу" відшукати засоби тимчасового або постійного зниження попиту. Нераціональний попит. Протидія попиту на товари, шкід-ливі для здоров'я, потребує цілеспрямованих зусиль. Напри-клад, наркотичні засоби, алкогольні напої. Завдання мар-кетингу — умовити прихильників відмовитися від своїх упо-добань. При цьому розповсюджуються загрозливі відомості, різко піднімаються ціни і обмежується доступність товару. При вивченні попиту на лікарські препарати прий-нято розрізняти реалізований (задоволений), незадоволений і попит, що формується. Реалізований попит — фактична реалізація лікар-ських засобів при достатній і постійній наявності їх в аптечній мережі. Незадоволений попит — попит на лікарські засоби, які надходять до аптечної мережі в недостатній кілько-сті або нерівномірно. Попит, що формується, — це попит на нові та ма-ловідомі лікарські засоби. Аналіз формування попиту на лікарські засоби і прогноз перспектив його розвитку є одним серед голов-них етапів маркетингового дослідження фармацевтич-ного ринку. Попит на ліки залежить від багатьох фак-торів, у тому числі демографічних, соціальних, еконо-мічних, стану громадського здоров'я та ін. Для вивчення попиту на лікарські засоби найбільш широко використовуються соціологічні дослідження, зокрема, опитування населення і медичного персоналу у вигляді анкетування або інтерв'ю та вивчення думок експертів. За результатами соціологічних досліджень: ¦ визначається дійсний і незадоволений попит на-селення на медикаменти, розробляється система розрахунку нормативних показників попиту і проводиться його короткостроковий прогноз для обгрунтування планових рішень; ¦ здійснюється аналіз діяльності аптечних закладів (підприємств) щодо забезпечення населення окре-мими фармакотерапевтичними групами лікар-ських засобів, виявляється їх частка в реалізації товарів медичного призначення; розраховується обсяг заміни медикаментів їх аналогами; ¦ досліджується демографічна і соціальна структу-ра амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних хво-рих, які звертаються за фармацевтичною допо-могою. Обробка результатів проведеного опитування насе-лення, провізорів і фармацевтів здійснюється таким чи-ном. Спочатку визначається кількість звернень до ап-тек з досліджуваних фармакологічних груп за рік (Д): _. Дв х М х 320 , де ДВ — кількість звернень до аптек за препаратами, установлене вибірковим обстеженням; М — кількість аптек у даному регіоні; 320 — середня кількість днів роботи аптеки на рік; 3 — кількість днів вибіркового обстеження; ТВ — кількість аптек, на базі яких проводиться об-стеження (ТВ= 0,1М). Потім визначається інтенсивність попиту на лікар-ські засоби (кількість звернень на одного жителя в ре-гіоні) , де Р — інтенсивність попиту; Д — кількість звернень за ліками до аптек; Ч — кількість жителів у регіоні. Коефіцієнт редукції інтенсивності попиту виражає відношення числа звернень одного жителя певної віко-вої групи до загальної групи контингенту осіб, що від-різняються максимально високим попитом. Цей коефі-цієнт розраховується за формулою: , де К — коефіцієнт редукції інтенсивності попиту; J — шифр вікової групи (від 1 до 13); PJ — кількість звернень на одного жителя в j-й ві-ковій групі; РJ°— кількість звернень на одного жителя в групі максимально високого попиту. Величина попиту на лікарські засоби обчислюється з урахуванням демографічної і соціальної структури на-селення даного регіону за такою формулою: , де Si — попит на і-тий лікарський препарат, що ви-значається кількістю умовних стандартів; Дj°— кількість осіб з максимально високим попитом у регіоні; Qi — кількість умовних стандартів і-го препарату, який придбавається при зверненні до аптеки; п — частка звернень до різних відділів аптеки; di — частка звернень за і-м препаратом в одному із підрозділів аптеки. При цьому розрахована величина попиту (Si) діли-ться на кількість жителів у регіоні і використовується як нормативний показник для його прогнозування. Для того, щоб визначити короткостроковий прогноз попиту на лікарські засоби (з урахуванням приросту населення), нормативний показник попиту помножу-ється на передбачувану кількість жителів. Вплив соціально-демографічних факторів на вели-чину попиту може уточнюватись за допомогою коефіці-єнта еластичності попиту (е). Цей коефіцієнт показує, на скільки процентів змінюється попит на ліки при зміні факторної ознаки на 1%, і розраховується за форму-лою: , де е — коефіцієнт еластичності попиту "у" від фактора "х"; Дх, Ду — приріст фактора "х" і приріст попиту "у". Як правило, еластичність попиту на ліки (як і на інші товари) розраховується залежно від змін цін на них і від зміни доходів населення. Проте в ролі факто-рів, що впливають на попит ліків, можуть виступати й інші, наприклад, рівень захворюваності населення різ-ними хворобами, зміни демографічного складу (зокре-ма, збільшення частини населення похилого віку, що веде до збільшення попиту на ліки) і т.п. Залежно від цих факторів також можна розраховувати коефіцієнти еластичності попиту на медикаменти. Крім наведеної методики, для прогнозування попиту використовують методи моделювання, експертних оці-нок, екстраполяційні методи, математичного групуван-ня і обробки даних та інші. У разі дії декількох факторів на попит пропонується використовувати економіко-математичні моделі, що ви-ражаються, наприклад, рівнянням множинної регресії такого вигляду: у = а1j1j+a2jx2j+a3jx3j+…аnjnj , де у — попит населення на лікарські засоби даної фармакотерапевтичної групи (або лікарського препарату); х1, х2, х3,...,хп — фактори, що входять до моделі; j = 1, 2, 3 ..., п — число факторів, які враховані в моделі попиту і впливають на по-пит на ліки; а1 а2, а3,..., ап — параметри моделі, які можна ін-терпретувати як показники ступе-ня впливу на попит відповідного фактора. Маючи відомості про зміни факторів, що входять до наведеної моделі, в майбутньому періоді можна прогно-зувати попит на дану групу ліків. Набір факторів для кожної фармакотерапевтичної групи може бути різним, проте бажано залучати два основні фактори — середню ціну препаратів групи і грошові доходи населення, що обслуговується. Дослідження пропозиції лікарських засобів передба-чає: а) вивчення існуючих виробничих потужностей, умов їх розширення і вдосконалення; б) збір даних про поставки і джерела постачання лі-карських засобів. Дослідження можуть стосуватись також причин змін у пропозиції, передумов, які дозволяють передба-чати ці зміни, заходів, що впливають на пропозиції, а також шляхів їх упровадження в систему управління підприємством. Дослідження пропозицій лікарських засобів оптово-роздрібними фірмами, аптечними закладами (підприєм-ствами) дозволяють обґрунтовувати прийняття рішень щодо співробітництва з окремими постачальниками. Обгрунтоване визначення попиту на лікарські засо-би і аналіз існуючих пропозицій на регіональному або загальнодержавному рівні зумовлює необхідність ство-рення системи накопичення комерційної інформації. Модель державної (регіональної) системи накопи-чення комерційної інформації про лікарські засоби. У зв'язку з тим, що зараз змінився звичний для аптеч-них закладів асортимент лікарських засобів, з'явилась велика кількість невідомих раніше препаратів, насам-перед, імпортованих із-за кордону, і в той же час за-повнення товаропровідної мережі ліками відбувається без урахування потреби в них, гостро постає питання про створення централізованої (державної або регіо-нальної) системи інформаційного забезпечення, особли-во з постачання і реалізації ліків у фармацевтичних товаропровідних структурах. Нами вивчено досвід економічно розвинених країн щодо систем одержання інформації про комерційно-маркетингову діяльність, її обробки та використання одержаних даних для поліпшення лікарського забезпе-чення. На підставі цього і з урахуванням особливостей вітчизняної системи охорони здоров'я нами розроблена модель системи накопичення комерційної інформації про лікарські засоби на ринку України (рис. 1.). Рис. 1. Модель державного (регіонального) центру комерційної інформації про лікарські засоби Її перший блок відтворює процес збирання даних про пропозицію лікарських засобів на ринку України, а дру-гий — про попит. Функціонування запропонованої моделі спрямоване на отримання достовірної інформації: ¦ про повний обсяг імпорту лікарських засобів на ринок України як за державними каналами, так і за недержавними; ¦ про рівень реалізованого попиту на лікарські за-соби в державних і недержавних структурах; ¦ про причини невідповідності між попитом та про-позицією лікарських засобів; ¦ про структуру споживацьких переваг і факто-ри, які формують споживання окремих лікар-ських препаратів. Крім того, система повинна буде забезпечувати про-гнозування тенденцій розвитку ринку, виявлення дис-пропорцій ринку та шляхи їх усунення чи запобігання. Створення банку даних з асортименту лікарських пре-паратів, які реалізуються окремо в державних та не-державних аптечних закладах, також віднесено до функцій моделі. При цьому окремими обліковими гру-пами повинні стати лікарські препарати, які віднесені до списку життєво важливих, а також нові препарати. Для одержання найбільш повної інформації про поставки ліків, як вітчизняних, так і імпортованих на ринок України (перший блок), потік даних повинен об-ліковуватися за двома напрямками. Перший призначе-ний забезпечити передавання інформації про виробни-цтво лікарських засобів у країні безпосередньо від від-ділів збуту фармацевтичних підприємств України до аналітичного центру — відділу обліку поставок лікар-ських засобів. За другим напрямком повинен відбува-тись облік даних про фармацевтичну продукцію, яка надходить на територію України за імпортом. Інформа-цію краще отримувати відразу при увезенні, тобто при розтаможуванні товару, що провозиться через кордон. Масив інформації пропонується поділити на дані про увезення лікарських засобів окремо державними і не-державними структурами. Уся отримана інформація через центральний відділ обліку поставок лікарських засобів повинна надходити до бюро комерційної інфор-мації про лікарські засоби. Якщо в першому блоці передбачається суцільний централізований облік, то для другого, який аналізує по-пит, — таке отримання інформації недоцільно, тому що стане громіздким та дорогим. У цьому випадку перевага повинна бути віддана вибірковому аналізу, що, у свою чергу, передбачає пошук та вибір надійних джерел. Робота щодо вивчення попиту містить чотири комп-лекси завдань: ¦ здійснення регулярних спостережень за форму-ванням, станом, розвитком та задоволенням по-питу на лікарські засоби; ¦ проведення спеціальних заходів щодо вивчення попиту; ¦ виконання прогнозних розроблень та оцінок по-треб; ¦ обґрунтовування закупівель лікарських препара-тів за рахунок коштів державного бюджету. Науково-дослідні інститути та вищі навчальні за-клади, у межах яких здійснюється науково-дослідна робота з вивчення ринку лікарських засобів, повинні стати складовою цієї системи одержання комерційної інформації, виконуючи збір та аналіз даних на різних рівнях системи. Таким чином, розроблена система накопичення ко-мерційної інформації про лікарські засоби дозволить отримувати оптимальну кількість даних про стан та пер-спективи розвитку фармацевтичного ринку України. Окремі організаційні роботи зі створення системи формування інформаційного банку даних про пропози-ції лікарських засобів здійснюються Комітетом з ме-дичної та мікробіологічної промисловості України (Ком-медбіопромом). Список використаної літератури 1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины. -1996. - 7 мая. 2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: "Студ-центр", 1998.-200с. 3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.- М.: Изд-во "Финпрес", 1998.-416с. 4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П. 5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фарма-цевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32. 6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27. 7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с. 8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации: Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с. 9. Тууре Лахті, Каракай І. О. Деякі питання зарубіжного до-свіду управління збутом, оптової і роздрібної торгівлі фар-мацевтичними препаратами // Фармац. журн.-1994.-№2.-С.96-100. 10. Цаиулин А.Н. Рынок, эластичность, цены: Учеб. пособие. Вып. 1,2- СПб.: Изд-во ВАШ при мэрии Санкт-Петер-бурга, 1992/1993.-С. 88-96.
1 2 3 4 5 Категория: Логістика, товарознавство \| Добавил: Aspirant (07.05.2013)
Просмотров: 414 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: