Реферат на тему ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ - Логіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ. Мета роботи – ознайомлення з новою наукою – логістикою та її підрозділом – інформаційною логістикою, формуванням та взаємодією інформаційних логістичних систем з зовнішним та внутрішним середовищем підприємства. Метод проектування – системний підхід із використанням комп’ютерних технологій. В дипломном проекті були розглянути види, принципи побудування та управління інформаційних логістичних систем. Також представлені інформаційні потоки, відображаючі вимоги споживачів логістичного менеджеру в плануванні запасів, стан, якість та кількість вантажа, товару і положення підприємства у ринковій економіці. Описані потоки послуг, критерії якісті логістичного обслуговування, а також як вид логістичного сервісу – технологія автоматизова-ної ідентифікації і штрихових кодів. ЛОГІСТИКА, ІНФОРМАЦІЙНА ЛОГІСТИКА, ІНФОРМАЦІЙНІ ЛОГІСТИЧНІ ПОТОКИ ТА СИСТЕМИ, УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ, ПЛАНУВАННЯ ЗАПАСІВ, СЕРВІС, ЯКІСТЬ,ІДЕНТИФІКАЦІЯ, ШТРИХОВІ КОДИ Умови одержання дипломного проекту: ________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………...3 1 ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ….………...5 1.1 Поняття логістики…………….……………………………………….5 1.2 Макро- і мікрологістика………………………………………………6 1.3 Концепція логістики…………………………………………………..7 1.4 Задачі і цілі логістики………………………………………………..10 2 ИНФОРМАЦИОННЫЕ ПОТОКИ В ЛОГИСТИКЕ……………….12 2.1 Классификация информационных потоков………………………..12 2.2 Информационные потоки в планировании запасов……………….15 2.3 Схема потоков информационной логистики………………………18 3 ИНФОРМАЦИОННЫЕ ЛОГИСТИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ..……..20 3.1 Характеристика информационных систем..……………………….20 3.2 Виды информационных систем…………………………..…………21 3.3 Принципы построения информационных систем……………..…..23 3.4 Организационная структура логистической информационной системы…………………………………………………………………...26 3.5 Цели и роль информационных потоков в логистических системах………………………………………………………………31 3.6 Управление информационной системой с обратной связью …….35 4 СЕРВИС В ЛОГИСТИКЕ.….…………………………………………40 4.1 Понятия логистического сервиса………………………………….40 4.2 Формирование системы логистического сервиса………………...42 4.3 Потоки услуг………………………………………………………..43 4.4 Критерии качества логистического обслуживания………………45 4.5 Использование в логистике технологии автоматизированной идентификации штриховых кодов…………………………..52 ВИСНОВКИ..………………………………………………………………59 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………..61 1 ЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ 1.1 Поняття логістики Логістика – досить нове для нас поняття: бібліотеки ще не відокремлюють її як самостійний науковий напрям, на підприємствах про неї, схоже, нічого невідо-мо, а відчизняних літературних джерел на тему логістики, на відміну від закор-донних, дуже мало. Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійність, у тому числі стосовно маркетингу. У нашій країні поки що логісти-ка не розглядається як автономна, самостійна наука. Слово "логістика" (від грец. logistike – майстерність підраховувати, міркува-ти) відоме ще з часів Римської імперії, де службовці, що займалися розподілом продуктів харчування, називалися "логістами" або "логістиками". Наукою логістика стала завдяки розвитку військової справи. Так, візантійський цар Леон VI (865 – 912 р.н.е.) вважав, що завданням логістики є сплачувати данину армії, незалежно постачати їй зброю і військове майно, своєчасно та відповідно підготовляти кожен акт військового походу, робити правильний аналіз місцевості з огляду на пересування армії та сили супротивника і відповідно до цих функцій управляти та керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом власних зброй-них сил. Це визначення, не зважаючи на військову специфіку, має принципову схожість із сучасними формуваннями завдань логістики. Тільки через 1000 років, в час другої світової війни, принципи логістики почали з успіхом втілювати в життя, коли в США, СРСР та інших країнах були виконани роботи з вивчення властивостей операцій управління матеріальними потоками. В ці роки були проведені дослідження, пов'язані з проблемами військового і типового фронтово-го постачання, розроблені математичні методи й моделі, котрі з часом дістали назву "дослідження операцій", завдяки чому вдалося організувати постійне поста-чання зброї для американської армії.Першим автором праць з логістики вважають французького військового фахівця початку ХХ ст. А.Г.Джаміні, котрий визначив логістику як "практичне мистецтво руху військ". Він також стверджував, що логістика стосуеться не тіль-ки перевезень, а й планування, управління, постачання, визначення місць дисло-кації військ, будівництва мостів, шляхів і т.ін. Логістику як науку у військових акціях використовував Наполеон. У розви-нутих країнах світу концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років внаслідок енергетичної кризи як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Тепер деякі західні фахівці називають її мало не "новою філософією управління", "третім шляхом раціоналізації" і не безпідставно. Наприклад, у краї-нах Західної Європи біля 98 % часу виробництва товару, з урахуванням доставки сировини і транспортування готової продукції, припадає на проходження його ка-налами матеріально-технічного забеспечення і здебільшого на зберігання. Власне на виробництво товарів витрачається лише 2 % сумарного часу, а на транспорту-вання – 5 %. Крім того, у західноєвропейських країнах витрати на усі види діяль- ності по матеріально-технічному забеспеченню становлять близько 13 % вартос-ті валового національного продукту. Структура цих витрат така: на транспорту-вання – 41%, на зберігання товарів – 21 %, на матеріальні запаси – 23 %, на адмі-ністративні витрати – 15 %. Пошук шляхів скорочення витрат у цій галузі йде у напрямку вдосконалення управління постачанням, збутом, зберіганням товарів, поліпшення маркетингової діяльності і взаємодії постачальників, спожи-вачів та посередників, зміни технології руху матеріальних потоків тощо. Концеп-ція інтеграції цих прцесів дістала назву "логістика". Нині є багато визначень логістики. Автори ряду публікацій розглядають її передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв'язки. Інші вва-жають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням у логістику питань планування завантажен-ня обладнання, визначення розмірів партій запуску деталей. Французькі фахів-ці з логістики трактують її як "сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції". На думку деяких західних спеціалістів, логістика – це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисциплі-на поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфіко-вана. Але можно виділити загальну частину : логістика вирішує питання мате-ріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок. Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробни-чих процесів та їх транспортно-складського забеспечення з урахуванням сфери товарообороту. 1.2 Макро- і мікрологістика Теорія логістики в США дає змогу визначити такі категорії, як бізнес-логіс-тика, маркетинг-логістика , промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забеспечення. Розрізняють такі два рівні логістики: 1) макрологістика – розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами; 2) мікрологістика – вивчає локальні проблеми управління матеріальним та інформаційним потоками на внутрішньму рівні. Охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередни-ками у сфері складування та зберігання. Це внутрішньовиробнича логістика , пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід розрізняти логістику як господарський прцес, як функцію управління і як науку. Виділяють три види мікрологістики: 1) пов'язана із заготівлею чи закупів-лею товарів (заготовельна логістика); 2) виробнича; 3) що спеціалізується на реа-лізації продукції (розподільча). Для всіх цих видів мікрологістики обов'язковою є наявність логістичного інформаційного потоку (надходження даних про мате-ріальний потік, їх передача, обробка та систематизація з наступною видачею гото-вої інформації). Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції поста-чання виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, тоді вона називається макрологістичною. Отже, сферами мікрологістики є: -виробництво: планування виробничих завдань з детальним розподілом випуску виробів, контроль за якістю праці, розміщення плану випуску виробів по виробничих ділянках підприємства;-переробка вантажів, що транспортуються: управління запасами, переміщен-ня, зв'язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання, складування, вантажнорозвантажувальні операції та комплектація партії вантажів; -маркетинг: матеріальне заохочення, фінанси та розрахунки, вивчення ринку, організація служби постачання; -споживання: проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень. У мікрологістичній системі вирішуються питання в межах її окремих функ-ціональних елементів. Скажімо, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажнорозвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух мате-ріалів. Такі мікрологістичні системи іноді називаються внутрішньовиробничими. До них належать и великі автоматизовані транспортно-складські комплекси. Ви-робнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різ-номанітних технічних засобів та розподіл функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби матеріально-технічного постачання та збуту готової продук-ції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визна-чальним при її побудові. Повною мірою потенційні можливості раціоналізації виробничих процесів у межах логістичної системи можуть бути викорастані, якщо вдається з'єднати окремі підсистеми. 1.3 Концепція логістики Логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи має грунтуватись на таких принципах: 1) Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача в якості єдиного матеріального потоку, що передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування і зберігання матеріалів. 2) Впровадження організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різних служб, що беруть участь в управлінні матеріальним потоком. Результат залежить від того , наскільки успішно вдається зв'язати в систему здійснення комплексу заходів щодо раціоналізації тари, уніфікування вантажних одиниць, удосконалення складування, оптимізації розміру замовлень і рівня запа-сів, вибору найвигідніших маршрутів переміщення матеріалів тощо. Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напів-фабрикатів, які надходять від постачальників у вигляді предметів праці до вироб-ничих підрозділів і , перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу надходять до споживачів. Циркуляція матеріальних ресурсів охоплює переміщення їх на склад підприємства, в цехи транспортування продукції неза-вершеного виробництва в межах цеху, між цехами і, нарешті, переміщення това-рів завершеного виробництва за межі підприємства у сферу їх споживання. Розгляд цих формально різнорідних, а за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу має важливе значення. Очевидно, функції, пов'язані з формуванням матеріального потоку промисло-вого підприємства, технологічно зв'язані, а витрати на їх виконання економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на інші, а намагання знизити окремі витрати без урахування інших можуть зумовити зрос-тання сукупних витрат. Ще кілька років тому основними для творців логістичних систем були проб-леми стосовно фізичних потоків товарів і сировини. Під інформаційним забеспе-ченням фізичного логістичного процесу руху товарів від постачальника до спожи-воча розуміли лише супроводжувальну інформацію. У міру розвитку й поширен-ня логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більшою відчувалась потреба в розвитку та впровадженні в практику логістичних інформаційних систем, котрі б давали змогу органічно поєднати в єдине ціле всі логістичні субсистеми. Формування інформаційної системи – складний і багатоплановий процес, у якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новіт-ні комп'ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівництво виробничими процесами через використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забеспечення логістичної системи в цілому. Нові завдання, що ставляться перед організаторами та керівниками виробництв щодовпровадження логістичних принципів, вимагають від них створення такої інфор-маційної інфраструктури, яка б давала змогу збирати, організовувати і передавати інформацію відповідно до встановлених завдань. Успішний процес функціонуван-ня виробництва неможливий без ідентифікації, стандартизації джерел інформації, її обробки та передачі, тобто без створення комп'ютерної мережі виробництва. Про можливості такої мережі свідчать досягнення комунікаційних мереж західно-європейських філіалів ІВМ. Наприклад, усі виробничі підрозділи фірми ІВМ в Німеччині об'єднані для інформаційного забеспечення через комп'ютерну мережу, що є основою комунікаційної системи PR OFS (Professional Offise). Ця система дає змогу кожному , хто підключився до неї, зв'язатися з будь-яким підрозділом фірми. Виробнича мережа поряд із системою PR OFS створює інфраструктуру для всього інформаційного потоку фірми. Інформаційне забеспечення логістики потребує і відповідного програмного її забеспечення, завдяки якому вся логістична система, починаючи з субсистем, працювала б як єдине ціле. Головним при цьому є об'єднання усіх підрозділів через створену інфраструктуру (комунікаційну та інформаційну системи). Це дасть змогу кожному суб'єктові загального виробничого процесу зв'язатися з будь-яким його іншим суб'єктом. Комунікаційна система має охоплювати усіх постачальників і замовників даного підприємства. Інформаційна логістика дає нові можливості для організації необхідної інформації відповідно до принципів, розроблених логістикою, в чітку систему, основна функція якої – одержання, обробка та передача інформації згідно з поста-вленими перед цією системою завданнями. На думку авторитетних спеціалістів деяких західних компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється як у межах окремих виробничих одиниць, так і в усій фірмі на базі сучасних швидко-діючих ЕОМ, відповідного програмного забеспечення, перетворює інформацію з допоміжного (обслуговуючого) чинника на самостійну виробничу силу, яка може, на відміну від інших чинників, постійно та за короткий час підвищувати продук-тивність праці й мінімізувати витрати виробництва. Проте, незважаючи на вже доведену на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної логістичної системи, і успішне її функціонуван-ня можливе лише в разі переходу всього виробництва на логістичні принципи. У свою чергу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспортування, складування, виробництва, збуту та розподілу абсолютно неможливий без інфор-маційної системи. Основними положеннями комерційної логістики є : 1.Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах як підприємства, так і його підрозділів. Однак максимальний ефект можливий тільки при оптимізації або сукупного матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача, або окремих значних його ділянок. При цьому всі ланки матеріального ланцюга, тобто всі елементи макро- та мікрологістичних систем повинні працювати як єдиний злагоджений механізм. 2. Відмова від випуску універсального технологічного та підйомно-транспор-тного обладнення, використання обладнення, яке б відповідало конкретним умо- вам. Оптимізація потоків за рахунок використання обладнення, що відповідає конкретним умовам роботи, можлива лише у разі випуску і масового використан-ня широкої номенклатури різних засобів виробництва. Тобто застосування логіс-тичного підходу до управління матеріальними потоками можливе лише за високо-го рівня науково-технічного розвитку. 3. Гуманізація технологічних процесів, забеспечення сучасних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто персонал, який відповідаль-но виконує свої функції. Логістичний підхід зміцнює суспільне значення діяль-ності у сфері управління матеріальними потоками, створює об'єктивні передумо-ви для залучення в галузь кадрів з більш високим потенціалом праці. При цьому адекватно мають вдосконалюватись умови праці. 4. Облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат на доведення матеріального пото-ку від первинного джерела до кінцевого споживоча. Вирішення цього завдання можливе лише за умов, коли система обліку витрат виробництва та обігу дає змо-гу виокремити витрати на логістику. Отже, виникає важливий критерій відбору отпимального варіанта логістичної системи – мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.5. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні. Сьогодні можливості різко підвищити якість продукції об'єктивно обмежені. Тому збільшується кількість підприємств, які вдаються до логістичного сервісу як до засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників однакового товару однієї якості, переваги матиме той з них, котрий в процесі постачання змо-же забеспечити вищий рівень сервісу. 6. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг приводить до невизначеності попиту на них, зумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик мате-ріальних потоків, що проходять через логістичні системи. В цих умовах спромож-ність логістичних систем адаптуватись до змін зсвнішнього оточення є важливим чинником стійкого становища на ринку. Кінцева мета діяльності в галузі логістики виражається "шістьома правилами логістики": 1) вантаж (потрібний товар); 2) якість (необхідної якості); 3) кількість (в необхідній кількості ); 4) час ( доставка в належний час); 5) місце (в потрібне місце); 6) витрати (з мінімальними витратами). Зрозуміло, що мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці 6 правил виконуються, тобто коли потрібний час доставлений у потрібне місце з мінімальними витратами. Концепція комерційної логістики передбачає такі її напрями: -форрмування господарських зв'язків; -визначення потреби в об'ємах і напрямах перевезень продукції; -визначення послідовності проходження продукції через пункти складування; -оперативне регулювання поставок та перевезень; -формування і управління залишками товарів; -розвиток складського господарства; -надання комерційних і транспортно-експедиційних послуг. Викладене вище показує значні переваги логістичної концепції управління перед традиційною (табл.1.1). Таблиця 1.1 – Порівняльний аналіз традиційної та логістичної концепції управління 1.4 Завдання і цілі логістики Основне завдання логістики – досягнення фірмою найбільшого прибутку. На жаль, логістика розглядаеться крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів. У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логістики. Для виконання загального завдання необхідно забеспечити з найменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним із загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забеспечувало б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забеспечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контроль матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між бажаними та можливими закупівлями і виробництвами. Прикладом локального завдання логістики є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспортування вантажів. Недостатній зв'язок концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того , що сама по собі закупівля сировини , напівфабрикатів , комплектуючих стає мотивом для початку випуску тієї чи іншої продукції без на-лежного попиту на неї. Однак у нинішній ринковій ситуації такий підхід до ви-пуску продукції може призвести до комерційного провалу. Орієнтація на мініміза-цію витрат, безперечно, необхідна, але за оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного та оборотного капіталу, задіяного в межах ринкової стратегії. Цілями сучасної логістики є : 1)надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання; 2) зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання; 3) зміна політики продажу вироблюваних товарів на політику виробництва товарів, що продаються; 4 зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці; 5) якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки. Досягнення сукупності поставлених цілей – це ідеал, до якого слід прагнути. І чим вищий виробничий та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалізації даної концепції логістики окремими фірмами сприяє створення ними системи оперативної доставки вантажів. 2 ИНФОРМАЦИОННЫЕ ПОТОКИ В ЛОГИСТИКЕ 2.1 Классификация информационных потоковРоль информационно - компьютерной поддержки логистического ме-неджмента трудно переценить. Современное состояние логистики во многом определяется бурным развитием и внедрением во все сферы бизнеса информа-ционно-компьютерных технологий. Реализация большинства логистических кон-цепций (систем) была бы невозможна без использования быстродействующих компьютеров, локальных вычислительных сетей, телекоммуникационных систем и информационно-программного обеспечения. Значение информационного обес-печения логистического процесса настолько важно, что многие специалисты вы-деляют особую информационную логистику, имеющую самостоятельное значе-ние в бизнесе и управлении информационными потоками и ресурсами. Назовем информационным потоком поток сообщений в речевой, документ-ной (бумажной и электронной) и другой форме, генерируемый исходным мате-риальным потоком в рассматриваемой логистической системе или логистической системой и внешней средой, и предназначенный для реализации управляющих функций. Классификация информационных потоков приведена на рис.2.1. По отношению к логистическим операциям и функциям можно выделить элементарные, комплексные, ключевые и базисные информационные потоки. По отношению к логистической системе (или ее отдельным звеньям) информацион-ные потоки делятся на: -внутренние и внешние (соответственно циркулирующие внутри логистичес-кой системы (или её отдельного звена) или между логистической системой и внешней средой) ; -горизонтальные, относящиеся к одному уровню иерархии логистической системы, и вертикальные – от верхнего уровня логистического менеджмента к низшему; -входные и выходные – по отношению к входу (выходу) логистической сис-темы (или её отдельного звена). По виду носителей информации наиболее распространенными являются по-токи на бумажных носителях (документы), а при использовании компьютерных технологий обработки информации – на магнитных носителях (магнитных лентах, дисках), в виде электронных видеограмм и т.п. По времени возникновения информации различают регулярные (стационар-ные) потоки, соответствующие регламентированной во времени передачи данных, периодические потоки (с жестким ограничением на время передачи) и оператив-ные потоки, обеспечивающие связь абонентов в интерактивном и диалоговом режимах "on line" и "off line". В зависимости от назначения выделяют директив-ные (управляющие) информационные потоки, потоки нормативно-справочной информации, информации для учета и анализа при принятии решений и вспомога-тельные информационные потоки. Возрастание роли информационных потоков в современной логистике обусловлено следующими основными причинами. Во-первых, для потребителя информация о статусе заказа, наличии товара, сроках поставки, отгрузочных документах и т.п. является необходимым элементом потребительского логисти-ческого сервиса. Во-вторых, с позиций управления запасами в логистической цепи наличие полной и достоверной информации позволяет сократить потреб-ность в запасах и трудовых ресурсах за счет уменьшения неопределенности уровня спроса. И наконец, в-третьих, информация увеличивает гибкость логисти-ческой системы с точки зрения того, как, где и когда можно использовать ресурсы для достижения конкурентных преимуществ. Логистический менеджмент фирмы оперирует многочисленными показателя-ми и характеристиками информационных потоков: номенклатурой передаваемых сообщений, типами данных документами, массивами данных; интенсивностью и скоростью передачи данных ; специальными характеристиками ( пропускной способностью информационных каналов, защитой от несанкционированного доступа, помехозащищенность и другие). Между информационным и материальным потоком отсутствует изоморф-ность (то есть однозначное соответствие, синхронность во времени возникнове-ния). Информационный поток может опережать материальный, следовать одновременно с ним или после него. При этом информационный поток может быть направлен как в одну сторону с материальным, так и в противоположную : - опережающий информационный поток во встречном направлении содержит, как правило, сведения о заказе; - опережающий информационный поток в прямом направлении – это предварительные сообщения о предстоящем прибытии груза; - одновременно с материальным потоком идет информация в прямом направлении о количественных и качественных параметрах материального потока; - вслед за материальным потоком во встречном направлении может проходить информация о результатах приемки груза по количеству или по качеству, разнообразные претензии, подтверждения. Путь, по которому движется информационный поток, в общем случае, может не совпадать с маршрутом движения материального потока.Информационные потоки, сопровождающие отдельные логистические функ-ции, например производственные процедуры, транспортировку, управление запасами и заказами, могут быть очень сложными и насыщенными в плане схем документооборота, количества документов и реквизитов. Указанные обстоя-тельства приводят к необходимости уменьшения бумажного документооборота за счет электронной обработки данных, упрощения технологических схем доку-ментооборота, внедрения международных стандартов электронной передачи и обработки информационных логистических потоков. Управлять информационным потоком можно следующим образом: -изменяя направление потока: -ограничивая скорость передачи до соответствующей скорости приёма; -ограничивая объём потока до величины пропускной способности отдельного узла или участка пути. 2.2 Информационные потоки в планировании запасов Информационные потоки в логистической системе определяются конкретными потребностями логистического менеджмента при выполнении отдельных функций планирования, регулирования, анализа, контроля и учета. В качестве примера на рис. 2.2 представлена схема источников информации и возникающих информационных потоков при планировании размещения запасов готовой продукции фирмы в распределительной сети. На схеме представлены четыре основных источника, генерирующие информационные потоки при планировании фирмой запасов готовой продукции в складской системе дистрибьюции: запросы потребителей, прогнозы объема продаж, решения в дистрибьюции и логистические издержки по управлению запасами в распределительной сети. Информация, отражающая запросы потребителей, детализирует классы и группы потребителей в определенном сегменте рынка, схемы доставки готовой продукции каждой группе и организацию логистического сервиса и т.д. Типовые элементы информационных потоков этого источника представлены в табл. 2.1. Они включают четыре группы информационных потоков: продуктовые требования, стоимость готовой продукции, процедуры заказов и доставки готовой продукции потребителям. Информационные источники для прогнозирования объема продаж включают в себя такие данные, как: • ретроспективная информация о продажах конкретного ассортимента продукции; • объемы продаж товаров конкурентов; • общий объем продаж данного сегмента рынка; • общий рыночный спрос на готовую продукцию; • точность и достоверность ретроспективной информации; • стадии жизненного цикла товара и составляющие логистических циклов; • планируемые изменения характеристик готовой продукции; • планы продвижения товара на рынок; • ценовые изменения; • стратегии (маркетинговая, продуктовая) возможных конкурентов; • экономические тенденции в изменении структуры потребительского спроса; • технологические тенденции в данной отрасли промышленности; • краткосрочные прогнозы наличия готовой продукции в системе дистрибьюции; • долгосрочные прогнозы потребности в материальных ресурсах для изготовления готовой продукции; • прогноз развития новых рынков и т. д. Информационные потоки, характеризующие решения в дистрибьюции, можно разделить, в свою очередь, на две большие группы: потоки, характеризую-щие временные условия операций в распределительной сети, и потоки, отражающие точность и достоверность данных. Информация, уменьшающая Таблица 2.1 – Элементы информационных потоков, отражающих требования потребителей неопределенность временных параметров дистрибьюции, включает данные о цикле выполнения заказа (время получения и обработки заказа, формирования отправки на выбранный пункт размещения запасов, время диспетчеризации, мониторинга и т.д.). Временные параметры транспортировки связаны с выбором схемы доставки, вида транспорта, маршрута, мониторинга транспортировки и т.п Длительность цикла получения заказа включает информацию о пункте назначения и времени прибытия груза, времени погрузки-разгрузки, оформления документов и т. п. Информационные потоки, связанные с уменьшением неопределенности других параметров дистрибьюции, учитывают условия поставки, количественные и качественные параметры выполняемых заказов, требования полноты, точности и достоверности информации при управлении запасами. Проанализированные информационные потоки для одной функции логистичес-кого менеджмента — планирования и одной логистической функции—управления запасами уже дают представление о сложности, многообразии и большой размерности информационных потоков в логистической системе. 2.3 Схема потоков информационной логистики Система информационного потока должна обеспечивать информацией все другие подсистемы логистики и создавать механизм обратной связи.На рис.2.3 представим упрощенную схему потоков информационной логистики, показывающую прохождение основных информационных потоков, необходимых для функционирования данной предпринимательской фирмы. В процессе выработки целей и задач организации система управления рассматрива-ет внутренние возможности и конъюнктуру рыночной окружающей среды. Информация, с которой оперирует современная фирма, приобрела новый смысл. Ни одна подсистема фирмы не может отвечать требованиям эффективного управления, если не будет сориентирована в альтернативах, возникающих из всего массива информации в целом. Это объясняет существенный рост экономи-ческого, юридического персонала, а также специалистов маркетинга и логистики. Так возникла проблема организации объема информационной работы, созданного ростом внутрифирменных взаимодействий, да и чисто внешних хозяйственных связей и возрастала достаточно быстро. Так в сфере логистики оказалось востребованной информационная логистика Она может оказаться эффективной лишь в том случае, если в структуре фирмы ей будет предоставлен высокий уровень комплектации в лице главного функцио-нального менеджера -логистика -директора (на правах заместителя директора фирмы). Только в этом случае такие задачи логистики как рационализация материальных потоков предприятия, максимальная загрузка производственных мощностей заказами потребителей, экономия материальных затрат на всём протяжении логистического потока, а также оптимизация затрат на снабжение, производство и реализацию готовой продукции могут быть выполнены. На современном этапе конкурентной борьбы логистика выполняет, кроме всего прочего, функцию целеполагания. Поэтому логистическая структура управления не просто обменивается информацией с прочими структурами фирмы: в ряде случаев информационные потоки, исходящие из логистической структуры, носят характер документов функционального менеджмента. На рис.2.4 представлена такая система потоков. Одновременно для выработки решения, адекватного как изменению рыноч-ной ситуации, так и ресурсного потенциала фирмы, логистическая служба нужда-ется в определённой информации. Система информационной логистики предус-матривает комплекс информации, потоки которой являются для службы логис-тики входящими (см.рис.2.5). 3 ИНФОРМАЦИОННЫЕ ЛОГИСТИЧЕСКИЕ СИСТЕМЫ 3.1 Характеристика информационных систем Разнообразные информационные потоки, циркулирующие внутри и между элементами логистической системы, между логистической системой и внешней средой, образуют своеобразную логистическую информационную систему (ЛИС), которая может быть определена как интерактивная структура, включающая пер-сонал, оборудование и процедуры (технологии), которые объединены информа-ционным потоком, используемым логистическим менеджментом для планирова-ния, регулирования, контроля и анализа функционирования логистической системы. Значимым элементом любой логистической системы является подсистема, обеспечивающая прохождение и обработку информации, которая при ближайшем рассмотрении сама разворачивается в сложную информационную систему, состоящую из различных подсистем. Так же как и любая другая система, информационная система должна состоять из упорядочено взаимосвязанных элементов и обладать некоторой сово-купностью интегративных качеств. Декомпозицию информационных систем на составляющие элементы можно осуществить по разному. Наиболее часто инфор-мационные системы подразделяют на две подсистемы : функциональную и обеспечивающую (рис.3.1). Функциональная подсистема состоит из совокупности решаемых задач, сгруппированных по признаку общности цели. Обеспечивающая подсистема в свою очередь, включает в себя следующие элементы: - техническое обеспечение, то есть совокупность технических средств, обеспечивающих обработку и передачу информационных потоков; - информационное обеспечение, которое включает в себя различные справо-чники, классификаторы, кодификаторы, средства формализованного описания данных; - математическое обеспечение, то есть совокупность методов решения функ-циональных задач. Логистические информационные системы, как правило, представляют собой автоматизированные системы управления логистическими процессами. Поэтому математическое обеспечение в логистических информа-ционных системах – это комплекс программ и совокупность средств программи-рования, обеспечивающих решение задач управления материальными потоками, обработку текстов, получение справочных данных и функционирование техничес-ких средств. Организация связей между элементами в информационных системах логи-стики может существенно отличаться от организации традиционных информа-ционных систем. Это обусловлено тем, что в логистике информационные системы Обеспечивающие подсистемыТехни- Информа- Матема- другие ческое ционное тическое средства обеспе- обеспе- обеспе- обеспече- чение чение чение ния Функциональные подсистемы Задача 1 Задача 2 Задача … Задача N Рисунок.3.1 – Структура информационной системы должны обеспечивать всестороннюю интеграцию всех элементов управления материальным потоком, их оперативное и надёжное взаимодействие. Информа- ционно-техническое обеспечение логистических систем отличается не характером информации и набором технических средств, используемых для их обработки, а методами и принципами, используемыми для их построения. 3.2 Виды информационных систем Информационные системы в логистике могут с целью управления мате-риальными потоками на уровне отдельного предприятия способствовать органи-зации логистических процессов на территории регионов, страны и даже группы стран (рис.3.2). На уровне отдельного предприятия информационные системы, в свою очередь, подразделяются на три группы : - плановые; - диспозитивные (или диспетчерские); - исполнительные (или оперативные). Логистические информационные системы, входящие в разные группы, отличаются как своими функциональными, так и обеспечивающими подсистема-ми. Функциональные подсистемы отличаются составом решаемых задач. Обес- печивающие подсистемы могут отличаться всеми своими элементами, то есть техническим, информационным и математическим обеспечением. Остановимся подробнее на специфике отдельных информационных систем. Рисунок.3.2 – Виды информационных систем, применяемых в логистике Плановые информационные системы создаются на административном уровне управления и служат для принятия долгосрочных решений стратегического характера. Среди решаемых задач могут быть следующие: - создание и оптимизация звеньев логистической цели; - управление условно-постоянными, то есть малоизменяющимися, данными; - планирование производства; - общее управление запасами; - управление резервами и другие задачи. Диспозитивные информационные системы создаются на уровне управления складом или цехом и служат для обеспечения отлаженной работы логистических систем. Здесь могут решаться следующие задачи: - детальное управление запасами (местами складирования); - распоряжение внутрискладским транспортом; - отбор грузов по заказам и их комплектование, учет отправляемых грузов и другие задачи. Исполнительные информационные системы создаются на уровне админист-ративного или оперативного управления. Обработка информации в этих системах производится в темпе, определённом скоростью её поступления в ЭВМ. Это так называемый режим работы в реальном масштабе времени, который позволяет получать необходимую информацию о движении грузов в текущий момент времени и своевременно соответствующие административные и управленческие воздействия на объект управления. Этими системами могут решаться разнообразные задачи, связанные с контролем материальных потоков, оперативным управлением обслуживания производства, управление перемещениями и тому подобное. 3.3 Принципы построения информационных систем В соответствии с принципами системного подхода любая система сначала должна исследоваться во взаимодействии с внешней средой, а уже затем внутри своей структуры. Этот принцип, принцип последовательного продвижения по этапам системы, должен соблюдаться и при проектировании логистических информационных систем. С позиции системного подхода в процессах логистики выделяют три уровня (рис.3.3). Рабочее место, на котором передвигается грузовая единица, деталь или любой другой элемент Первый материального потока. уровень Участок, цех, где происходят процессы Второй транспортировки грузов. уровень Третий Система транспортирования и уровень перемещения в целом. Рисунок.3.3 – Уровни в процессах логистики с позиции системного подхода Первый уровень – рабочее место, на котором осуществляется логистическая операция с материальным потоком , то есть передвигается, разгружается, упако-вывается грузовая единица, деталь или любой другой элемент материального потока. Второй уровень – участок, цех, склад, где происходят процессы транспорти-ровки грузов, размещаются рабочие места. Третий уровень – система транспортирования и перемещения в целом, охва-тывающая цепь событий, за начало которой можно принять момент отгрузки сырья поставщиком. Оканчивается эта цепь при поступлении готовых изделий в конечное потребление.В плановых информационных системах решаются задачи, связывающие логистическую систему с совокупным материальным потоком. При этом осу-ществляется сквозное планирование в цепи «сбыт – производство – снабжение», что позволяет создать эффективную систему организации производства, постро-енную на требованиях рынка, с выдачей необходимых требований в систему материально-технического обеспечения предприятия. Эти плановые системы как бы «ввязывают» логистическую систему во внешнюю среду, в совокупный материальный поток. Диспозитивные и исполнительные информационные системы детализируют намеченные планы и обеспечивают их выполнение на отдельных производствен-ных участках, в складах, а также на конкретных рабочих местах. В соответствии с концепцией логистики информационные системы, относя-щиеся к различным группам, интегрируются в единую информационную систему. Различают вертикальную и горизонтальную интеграцию. Вертикальной интеграцией считается связь между плановой, диспозитивной и исполнительной системами посредством вертикальных информационных пото-ков. Принципиальная схема вертикальных информационных потоков, связываю-щих плановые, диспозитивные и исполнительные системы, приведена на рис.3.4. Горизонтальной интеграцией считается связь между отдельными комплексами задач в диспозитивных и исполнительных системах посредством горизонтальных информационных потоков. В целом преимущества интегрированных информационных систем заклю-чается в следующем : -возрастает скорость обмена информацией; -уменьшается количество ошибок в учете; -уменьшается объём непроизводительной, «бумажной» работы; -совмещаются ранее разнозненные информационные блоки. При построении логистических информационных систем на базе ЭВМ необходимо соблюдать определённые принципы. 1.Принцип использования аппаратных и программных модулей. Под аппаратным модулем понимается унифицированный функциональный узел радиоэлектронной аппаратуры, выполненный в виде самостоятельного изделия. Модулем программного обеспечения можно считать унифицированный, в определённой степени самостоятельный, программный элемент, выполняющий определённую функцию в общем программном обеспечении. Соблюдение принципа использования программных и аппаратных модулей позволит : -обеспечить совместимость вычислительной техники и программного обеспечения на разных уровнях управления; -повысить эффективность функционирования логистических информа-ционных систем; -снизить их стоимость; -ускорить их построение. Рисунок.3.4 – Принципиальная схема информационных потоков в микрологистических системах 2.Принцип возможности поэтапного создания системы. Логистические информационные системы, построенные на базе ЭВМ, как и другие автоматизированные системы управления, являются постоянно развивае-мыми системами. Это означает, что при их проектировании необходимо предус-мотреть возможность постоянного увеличения числа объектов автоматизации, расширение состава реализуемых информационной системой функций и коли-чества решаемых задач. При этом следует иметь в виду, что определение этапов создания системы, то есть выбор первоочерёдных задач, сказывает большое влия-ние на последующее развитие логистической информационной системы и на эффективность её функционирования. 3.Принцип четного установления мест стыка. В местах стыка материального и информационного потоков поток перехо-дит через границы правомочий и ответственности отдельных подразделений предприятия или через границы самостоятельных организаций. Обеспечение плавного преодолевания мест стыка является одной из важных задач логистики. 4.Принцип гибкости системы с точки зрения специфических требований конкретного применения. 5.Принцип приемлемости системы для пользователя диалога «человек – машина». 3.4 Организационная структура логистической информационной системы Организационная структура логистической информационной системы может быть представлена в виде схемы, адаптированной к известной структуре информационной системы в маркетинге (рис.3.5). Как видно из рис.3.5, организационная структура логистической информационной системы может быть укрупнено сформирована из четырех подсистем: управления процедурами заказов, научных исследований и связи, поддержки логистических решений и генерирования выходных форм и отчетов. Эти взаимосвязанные подсистемы осуществляют информационно-компьютерную поддержку всех функций логистического менеджмента и связь с микро- и макрологистической внешней средой. Прежде чем перейти к описанию отдельных подсистем логистической информационной системы, рассмотрим ее функциональную структуру, которая традиционно в западной литературе по логистическому менеджменту представляется в виде пирамиды (рис.3.6).В основании функциональной «пирамиды» логистической информационной системы лежит система операций между звеньями логистической системы, определяющая взаимоотношения между функциональными подразделениями фирмы (в плане реализации логистических функций), логистическими посредниками и потребителями продукции фирмы. На схеме отражены только ключевые функции, связанные со вторым уровнем информационных процедур контроля и учета. Указанные два функциональных уровня логистической информационной системы обычно непосредственно связаны с системой дистрибьюции готовой продукции фирмы, в частности с деятельностью центров распределения. На уровне анализа логистические региональные или административные менеджеры фирмы к основном используют информацию в тактических целях для маркетинга, прогнозирования финансовых и операционных производственных показателей. Наконец, на верхнем стратегическом уровне логистика определяет стратегию менеджмента и связана со стратегическим корпоративным планированием и миссией фирмы. Характеристики системных уровней функциональной структуры логистической информационной системы связаны с достижением определенных стратегических и тактических целей фирмы и конкурентных преимуществ, что отражено в табл.3.1. Таблица характеризует развитие логистической Рисунок.3.5 – Организационная структура логистической информационной системы информационной системы и получение на этой основе конкурентных преимуществ за счет повышения качества продукции ( сервиса ) и снижения логистических издержек. В организационной структуре логистической информационной системы в качестве одной из основных подсистем выделена подсистема управления процедурами заказов, что обусловлено непосредственным контактом этой подсистемы с потребителями в процессах обработки и выполнения заказов. Большое значение в этой подсистеме имеет использование концепции «электронного обмена данными» и основанных на ней стандартов Е01. Подсистема научных исследований и связи отражает влияние внешней и внутренней среды фирмы на процесс логистического менеджмента и осуществляет взаимодействие между звеньями логистической системы и функциями управления за счет: • интеграции логистического планирования с корпоративным планированием; • взаимодействия логистического менеджмента с другими корпоративными функциями; • стратегических установок для организационной структуры логистической системы и персонала; Таблица 3.1 – Взаимодействие системных характеристик логистической информационной системы, целей фирмы и конкурентных преимуществ ап • интеграции информационных технологий; • подготовки или покупки технологических решений и использования посредников; • адаптации к условиям фирмы форм логистических цепей, каналов и сетей, а также функций управления; • акцентирования на производительности и качестве услуг в логистике. Рассматриваемая подсистема играет важную роль в отражение изменений и требований как внешней, так и внутренней среды фирмы. Логистический менеджер может использовать эту подсистему для сканирования микро- и макросреды фирмы четырьмя способами: 1) косвенным рассмотрением на основе общего анализа получаемой информации, когда нет определенной заданной цели; 2) прямым рассмотрением, когда информация о внешней и внутренней среде фирмы активно анализируется с заранее сформулированной целью; 3) неформальным исследованием относительно ограниченных и неструктурированных данных; 4) формальным исследованием с использованием заранее составленного плана, процедур и методов обработки,и анализа получаемой информации. Для оптимизации результатов оценивания влияния внешней и внутренней среды фирмы на поведение логистической системы логистический менеджер должен использовать ключевые информационные источники подсистемы в процессе мониторинга. Здесь необходимо учитывать два аспекта. Во-первых, использование информации персоналом фирмы для оценки эффективности своих логистических решений. Например, бухгалтерская информация или информация о ценах на готовую продукцию конкурентов может дать исчерпывающий ответ об эффективности менеджмента; информация о размерах грузовых отправок может быть использована транспортными подразделениями фирмы и т. д. Во-вторых, логистические партнеры фирмы, такие, как поставщики материальных ресурсов, торговые посредники, перевозчики и потребители готовой продукции также могут использовать информацию подсистемы для улучшения координации и снижения собственных затрат. Важное место в рассматриваемой подсистеме принадлежит прогнозированию, и в частности, таких его аспектов, как сбор исходной информации, оценка точности, достоверности, использование наиболее эффективных методов прогнозирования.Третьим компонентом логистической информационной системы является подсистема поддержки логистических решений, которая представляет собой интерактивную компьютерную информационную систему, включающую базы данных и аналитические модели, реализующие, как правило, оптимизационные задачи, возникающие в процессе логистического менеджмента. Подсистема формирует, обновляет и поддерживает различно структурированные централизованные и распределенные базы данных для четырех основных типов файлов: • базисных файлов, содержащих внешнюю и внутреннюю информацию, необходимую для принятия логистических решений; • критических факторов , определяющих главные действия, цели и ограниче-ния при принятии решений; • политики/параметров, содержащих основные логистические операционные процедуры для ключевых областей; • файлов решений, хранящих информацию о предыдущих (периодических) решениях для различных логистических функций. В данной подсистеме используется большое число экономико-математических моделей и методов (в частности, прогнозирования) для поддержки решений, принимаемых логистическим менеджментом. Все эти модели и методы можно разделить на три основных класса: оптимизационные, эвристические и имитационные. Оптимизационные модели принятия решений основаны на методах операционного исчисления: программирования (линейного, нелинейного, динамического, стохастического, целочисленного), математической статистики (корреляционно-регрессионный анализ, теория случайных процессов, теория идентификации, теория статистических моделей принятия решений и т.п.), вариационного исчисления, оптимального управления, теории массового обслуживания, графов, расписаний и т.д. Само перечисление оптимизационных задач, решаемых с помощью информационно-компьютерной поддержки, заняло бы достаточно много места. В частности, для различных логистических функций можно указать следующие задачи: • оптимальная диспетчеризация в производстве, транспортировке, грузопереработке; • оптимальное размещение объектов в производстве, распределении, складировании; • построение оптимальных логистических цепей, каналов, сетей; • построение оптимальной организационной структуры логистической системы; • оптимальная маршрутизация; • определение оптимальной длительности составляющих логистических циклов; • оптимизация процедур сбора, обработки и выполнения заказов; • оптимизация параметров систем управления запасами; • оптимальный выбор перевозчика, экспедитора, поставщика и т.д.
1 2 3 4 5 Категория: Логіка \| Добавил: Aspirant (22.07.2013)
Просмотров: 520 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: