Реферат на тему Умовивід. Силогізм - Логіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Умовивід. Силогізм. «Умовивід. Силогізм» 1. Поняття умовиводу, його види Умовивід – це найбільш складна форма мислення. Вона встановлює нові зв’язки між предметами і явищами на основі вже відомих. Теорія умовиводів є найбільш ретельно розробленою частиною формальної логіки, яка є уподобанням численних видатних Умовивід – цілісне розумове утворення і має структуру: посилка (засновок) – судження, яке віддзеркалює вже відомі зв’язки заключення (висновок)– судження, яке віддзеркалює нові зв’язки Заключення буде істинним за наявності двох необхідних умов: Якщо посилки істинні за змістом. Якщо умовивід вірний за своєю будовою. Наприклад: Засновок 1 - Всі митці тонко відчувають природу Засновок 2 – Левітан – митець Заключення – Левітан тонко відчував природу У цьому умовиводі обидві посилки істинні, і тому він побудований вірно і є цілком істинним. Це випливає з наступної схеми: А – Левітан В – митці С – ті, хто тонко відчувають природу Навпаки, висновок може бути хибним, якщо: Хоча б одна з посилок хибна; Побудова умовиводу є хибною. Наприклад: Посилка – Всі свідки правдиві Посилка – Захаров – свідок Висновок – Захаров – правдивий У цьому умовиводі одна з засновків-посилок (перша) є хибною. Висновок, відповідно, істинним не буде. Стосовно того, наскільки важливою є вірна побудова умовиводу, свідчить відомий в логіці жартівливий приклад, коли з двох істинних посилок висновок отримується безглуздий. Наприклад: Посилка – Всі птахи носять пір’я Посилка – Дикуни іноді теж його носять Висновок – Іноді дикуни є птахами С – ті, що носять пір’я В – птахи А - дикуни Подібно до того, що не можна займатися побудовою будинку без добротного матеріалу, неможливо побудувати вірний умовивід без вірних суджень-засновків, які побудовані за правильною схемою. Види умовиводів Формальна логіка розрізняє насамперед: безпосередні умовиводи – висновок будується лише на одній посилці Наприклад, “Петров викликаний до суду у якості свідка, тому він зобов’язаний давати свідчення”; опосередковані – висновок будується на кількох посилках: “Всі рідини пружні. Ртуть – рідина (за звичайних умов). Відповідно ртуть має пружність”; У свою чергу виділяють такі види опосередкованих умовиводів: дедуктивні – рух думки йде від загальної закономірності до часткового випадку (Всі люди смертні. Аристотель – людина. Аристотель – смертний.); Серед дедуктивних опосередкованих умовиводів виділяють зокрема силогізми – висновок базується на двох посилках, які є судженнями і зв’язані з загальним для них поняттям (Всі юристи опікуються правом. Захарченко – юрист. Захарченко опікується правом.). Крім силогізмів виділяють також умовні і розподільні умовиводи; індуктивні - рух думки йде від часткових випадків до загальної закономірності (Україна – країна Європейського континенту. Білорусь - країна Європейського континенту. Обидві країни – європейські); традуктивні (за аналогією) - рух думки йде від одного часткового випадку до іншого часткового випадку. Вони обов’язково мають імовірнісний характер. (На планеті Марс існують певні кліматичні умови, які приблизно однакові з земними. На Землі є життя. Можливо (за аналогією) на Марсі є життя); 2. Силогізм. Види силогізмів Силогізм як вид дедуктивного умовиводу вартий особливої уваги. Змалюємо структуру простого силогізму. Він складається з суб’єкта – меншого за об’ємом терміну (S), предикату – більшого за об’ємом терміну (P) і середнього терміну (M), який не входить до висновку, але входить до обох посилок, забезпечуючи між ними логічний зв’язок, виступаючи опосередкованою ланкою і уможливлюючи зв’язок S і Р. Приклад: Всі люди (М) – смертні (Р) Сократ (S) – людина (М) Сократ (S) смертний (Р). Слід окремо зазначити, що існують сталі правила - аксіоми силогізму: Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому стверджується або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу; У силогізми мають бути лише три терміни (суб’єкт, предикат і середній термін). Порушення цього правила призводить до логічної помилки, яка має назву “учетверіння термінів”. Наприклад, з того що: “Собака бігає двором”. “Кішка сидить на паркані” не можна зробити будь-якого вірного висновку. Ми бачимо чотири різних терміни (два суб’єкта і два предиката). Середнього терміну, який би пов’язував обидва судження немає. Ця помилка може бути завуальована – коли застосовуютьсь омоніми – слова з різними значеннями. Наприклад, слово “закон” означає: 1. Об’єктивний зв’язок між предметами; 2. Юридичну норму. Помилкою буде таке судження: “Закон – об’єктивний і не залежить від думки людей. Конституція України – закон. Тому вона ніколи не залежить від думки людей”. Якщо одна з посилок негативна, то і висновок буде негативним. (Будь-який злочин – правопорушення. Моральний проступок – не правопорушення. Моральний проступок не є злочином). З двох часткових посилок певного висновку зробити не можна. (Деякі депутати Верховної Ради – юристи. Деякі артисти - депутати Верховної Ради. Деякі артисти є юристами). Якщо одна з посилок часткова і висновок буде частковим. (Деякі пенсіонери працюють. Всі працюючі отримують заробітню платню. Деякі з тих, хто отримує заробітню платню – пенсіонери). Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов’язані між собою. Наприклад: Всі рослини – живі організми Всі квіти - рослини Всі квіти – живі організми (висновок 1) полісилогізм Троянда – квітка Троянда – живий організм (висновок № 2) Перший проміжний висновок може бути пропущений і тоді умовивід в цілому прийме такий вигляд: “Всі рослини – живі організми. Всі квіти – рослини. Троянда – квітка. Троянда – живий організм”. Такий силогізм має назву “сорит” – він застосовується для простеження тривалої залежності між класами предметів. Скорочений силогізм без однієї посилки має назву “ентимема”. У ентимемі може бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності. Приклади: Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутня друга посилка). Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров – співак (відсутнє заключення). Широко розповсюдженим видом опосередкованих умовиводів є простий категоричний силогізм – який містить три категоричних судження – два засновки і висновок. Поняття, які входять в силогізм є термінами силогізму. Розрізняють три терміни силогізму: менший, більший і середній. Менший термін – це поняття, яке у висновку стає суб’єктом; більшим терміном є поняття, яке у висновку стає предикатом. Це крайні терміни і відповідно позначаються: менший – S, більший – Р. S – міститься у меншому засновку, Р – у більшому. Середній термін це поняття, яке входить в засновки, але відсутнє у висновку – позначається латинською буквою М (medin). Звинувачений (М) має право на захист (Р). Гусєв (S) – звинувачений (М). Гусєв (S) має право на захист (Р). Отже, простий категоричний силогізм – це умовивід про відношення двох крайніх термінів на основі їх відношення до середнього терміну. Логічний перехід від засновків до висновку в категоричному силогізмі базується на аксіомі силогізму: все, що стверджується чи заперечується відносно всіх предметів усякого класу, стверджується або заперечується відносно кожного предмету і будь-якої частини предметів цього класу. Загальні правила категоричного силогізму: І. Правила термінів: в силогізмі повинно бути тільки три терміни; середній термін повинен бути розподілений хоча би в одному з засновків (інакше зв’язок між крайніми термінами залишається невизначеним). (М-) – Р S – (M -) термін не розподілений в засновку, не може бути розподілений і в висновку: М – (Р+) М – (S-) (S-) – (P+). ІІ. Правила засновків: хоча би один із засновків повинен бути ствердним судженням (з двох заперечних висновок з необхідністю не слідує) М – Р S – M --//-- . якщо б один із засновків – заперечне судження, то і висновок повинен бути заперечним. хоча б один із засновків повинен бути загальним судженням (з двох часткових суджень висновок не слідує з необхідністю). якщо один із засновків часткове судження, то і висновок буде частковим (М+) – (Р-) (S-) – (М-) (S-) – (P-). Фігури категоричного силогізму: Фігури силогізму – це його різновиди, які розрізняються місцем середнього терміна в засновках. Модусом простого категоричного силогізму є різновиди силогізмів, які різняться кількістю і якістю засновків. 1 фігура: ААА, ЕАЕ, АІІ, ЕІО. 2 фігура: ЕАЕ, АЕЕ, ЕІО, АОО, 3 фігура: ААІ, ІАІ, АІІ, ЕАО, ОАО, ЕІО. 4 фігура: ААІ, АЕЕ, ІАІ, ЕАО, ЕІО. Правила 1-ї фігури: 1. Більший засновок – загальне судження. 2. Менший – ствердне судження. 1 фігура – найбільш типова форма дедуктивного умовиводу. Правила 2-ї фігури: 1. Більший засновок – загальне судження. 2. Один із засновків – заперечне судження. Правила 3-ї фігури: 1. Менший – ствердне. 2. Висновок – часткове судження. Правила 4-ї фігури не розглядаються, бо вони не ти пічні для мислення – звича йно це виводи 1 фігури. Умовиводи з суджень з відношеннями: Умовиводи, засновки і висновки яких є судженнями з відношеннями, є умовиводи з відношеннями. Петро – брат Івана. Іван – брат Сергія. Петро – брат Сергія. Використана література Тофтул М.Г. Логіка. – К.: Академія, 1999. – С. 131 – 179. Конверський А.Є. Логіка. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 203 – 254. Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основи, К.: Знання, 1998. – С. 108 - 202. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Москва: ЧеРо, 2000 – С. 110 – 164. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика . – Москва: Владос, 2001 – С. 333 - 406.
1 2 3 4 5 Категория: Логіка \| Добавил: Aspirant (22.07.2013)
Просмотров: 839 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: