Реферат на тему Поняття про умовиводи, його види - Логіка - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Поняття про умовиводи, його види. Поняття про умовиводи, його види План Поняття мислення та пізнання. Роль абстрактного мислення у пізнанні. Логіка та формальна логіка Основні форми логічного мислення Поняття істинності характеризує думки, перед усім судження, а поняття правильності – зв’язки між думками у формі міркувань. Міркування – це зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків. Істинними є думки, які в принципі, загалом, відповідають дійсності за своїм змістом. У формальній логіці абстрагуються від проблеми відносності істини й розглядають думки як такі, за якими закріплене одне і лише одне логічне значення – або істина або хиба. Правильне міркування – міркування, в якому одні думки ( висновки ) з необхідністю випливають з інших думок ( засновків ). Метою пізнання є одержання істинних знань. Для того, щоб одержати такі знання за допомогою міркувань, треба, по-перше, мати істинні засновки, а по-друге, правильно їх поєднувати, міркувати за законами логіки. При використанні хибних засновків припускаються фактичних помилок, а при порушенні законів логіки, правил побудови міркувань роблять логічні помилки. Фактичних помилок, як і логічних, певна річ, треба уникати, що не завжди вдається. Що ж до логічних, то людина високої інтелектуальної культури може уникнути цих помилок, оскільки давно вже сформульовано основні закони логічно правильного мислення, правила побудови міркувань і навіть осмислено типові помилки в міркуваннях. Як граматика вивчає форми слів та їх поєднань у речення, абстрагуючись від конкретного змісту мовних виразів, так і логіка досліджує форми думок та їх поєднань, відволікаючись від конкретного змісту цих думок. Щоб виявити форму думки чи міркування, їх необхідно формалізувати. Формалізація – побудова моделі, в якій змістовним думкам і міркуванням відповідають формальні аналоги. Формалізація дає змогу виявити загальні структури думок, сформулювати на цій основі загальні закони і правила міркування, завдяки чому можна змінити будь-яке змістовне міркування, фрагмент тексту чи й цілий текст відповідною системою формул. Науки іноді поділяються на точні і неточні (останній термін використовується рідше). Цей поділ має умовний характер. Але якщо вдатися до нього, то формальна логіка явно тяжітиме до точних наук. Проте і в ній є багато “неточного”, невизначеного, дискусійного. Тому інформація про подібні проблеми має велике значення для розвитку критичного, творчого мислення. Тим більше, що існує думка, ніби абсолютизація формально-логічних знань може спричинити схильність до догматизму. Логіка – це наука, яка вивчає закони і форми мислення. Важко перелічити всі існуючі визначення поняття мислення. Загалом, є дві тенденції в перекручуванні змісту і обсягу цього поняття – надто вузьке визначення і надто широке. Першим різновидом надто широкого розуміння поняття мислення є ототожнювання його зі “свідомістю”. Другим різновидом надто широкого розуміння поняття мислення є те, згідно з яким до мислення відносять діяльність митця в процесі створення художніх образів, інтуїція, а іноді навіть деякі форми відображення високоорганізованих тварин – так зване предметне мислення тощо. Не абсолютизуючи це визначення, будемо виходити з того, що мислення – це вища форма активного відображення дійсності, яка полягає в цілеспрямованому, опосередкованому і узагальненому пізнанні істотних властивостей, зв’язків і відношень, предметів і явищ. Іноді поняттю “мислення” надається надто вузьке значення. Загальновідомо, що до мислення відносять діяльність як розуму, так і розсудку. А “законами мислення”, тими законами, які вивчаються формальною логікою, фактично вважаються закони міркування. Тому поняття мислення у визначенні предмета логіки використовується у вузькому значенні. Виходячи з цих обставин, очевидно, раціональніше вважати, що формальна логіка вивчає закони розсудкової діяльності людини Є проблеми і щодо форм мислення. Оголосивши форми мислення (поряд із законами) предметом вивчення логіки, нечітко визначають, чому в центрі її уваги є саме поняття, судження і умовиводи, а не інші форми мислення. До того ж залишається не з’ясованим, які з цих форм є формами мислі (думки), а які – формами мислення, тобто руху думок. Деякі автори стверджують, ніби поняття і судження належать до форм думки (мислі), а умовивід – до форм мислення. Поняття, справді, більше тяжіє до форми думки, а судження – до форми мислення. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ Що таке мислення? Яке визначення має формалізація? Яке значення має знання логіки? Які міркування називають правильними? ЛІТЕРАТУРА Тофтул М.Г. Логіка. – К.,1999 – С. 332 Гетманова А.Д. Учебник по логике. – М., 1995 Конверський А.С. Логіка. – К., 1998. – С. 32 Марценюк С.Н. Логіка (курс лекцій). – К., 1993. – С. 163 Руденко К.П. Логіка. – К., 1976. – С. 139 Український правопис. – К., 1996. – С. 44
1 2 3 4 5 Категория: Логіка \| Добавил: Aspirant (22.07.2013)
Просмотров: 393 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: