РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Рудaкі – таджицький поет - Література - Реферати - Каталог статей

Абуабулло (Абудьхасана) Рудакі називають «Адамом поетів» таджицько-перської літератури. Вік вва-жається основоположником усіх ірашдаовних літера-тур. Мова його віршів стала літературною нормою фарсі. За переказами і легендами» яких не бракує в тад-жиків та інших іраномовних народів, він створив мільйон триста тисяч віршованих рядків (у персів так вели облік поезії). До нас дійшла лите незначна кількість з цього великого багатства — близько кіль-касот, Деякі з творів віднайдені в наш час, що разом складав всього до двох тисяч рядків. Але й незначна частка творчості цього дивовижного майстра ехідної поезії вражає красою різноманітної поетичної форми та глибиною змісту. Для його творчості типові такі риси; фундаментальність думки, філософські виснов-ки, гуманізм, високохудожня образність при надзви-чайній простоті. Ця велика художня цінність втілена, а чотирьох поетичних жанрах; касида, газель, рубаї, кит’а/ У його біографії багато невідомого. За постановою Всесвітньої Ради Миру у 1958 році відзначалось 1100-ршчя від дня народження Рудакі. Питання сгцр-не: чи він народився у 858, чи 880 році. Помер у 941 році. А місце народження і могилу встановлено точко. Це близько 150 кілометрів від столиці Таджи-кистану Душанбе в селищі Ігянджрудак/ Легенда донесла до нас, що один із кращих поетів Давнього Сходу народився сліпим; Б іншій легенді розповідається, що його осліпили, можливо, мусуль-манські реакціонери; в третій — що він був сліпий на одіне око. Усі три версії вчитель може використати в своїй розповіді про Рудакі. Дитинство майбутнього поета пройшло в рідному селі Рудак поблизу скелястого підніжжя Зеравніанського хребта у північній частині сучасного Таджи-кистану (бажано показати на карті). Хлопчиком він виявив значні здібності до поезії та музики, відзначавcя сильною сприйнятливістю: до восьми років уже знав напам'ять увесь Коран, що викликало у право-вірних мусульман екстаз захоплення. Про його му-зикальний слух і чудовий голос знали в усій окрузі. Один із бродячих музикантів — «сладкопівчих» взяв хлопця до себе в науку, навчив його грати на чанзі (рід лютні), складати і співати під власний акомпа-немент вірші. Треба зважити на те, що в далекі часи вся поезія складалася в процесі імпровізації під аком-панемент, а згодом і виконувалася в його супроводі. Так було в народів Близького і Середнього Сходу. Такі ж співці, як і Рудакі, стали розповсюджувати про нього легенди, а його вірші на слух виучували і передавали з уст в уста. Через кілька років про нього вже знали в Бухарі — столиці держави васалів Саманідів, що була північно-східною частиною могутньої імперії — Арабського халіфату. Отже, повноліття при-йшло до Рудакі вже разом зі славою. Вчителю бажано свою вступну бесіду підкріпити, показавши через епідіаскоп чи діапроектор портрет Рудакі, а якщо вдасться, то створити фон з таджицької народної музики. Вчитель підкреслить, що з цього часу почався другий період життя і творчості поета. Рудакі запро-шують в Бухару, де він стає придворним поетом і дуже швидко завойовує першість серед інших. Він — головний придворний поет, якого назвали «султаном поетів». Крім цього, він ще стає радником освіченого володаря Насіра II. Він одержує значні права та привілеї. Про це ми можемо прочитати в деяких його творах. Так, наприклад, в касиді «Скарга на старість» він пише: До всіх великях, що були у нашому краю, Бувало, сміло входжу в дім, у них і їм, і п'ю. Звідкіль би хто не діставав багатство в нагороду, А я завдячував усім Самановому роду. Дав сорок тисяч золотих мені мій володар, П'ять тисяч і емір Макан мені прислав у дар, Ще вісім тисяч притекло від шахового дому, І весело мені жилось тоді в добрі такому! Він справедливо зміркував високу ціну слів, І двір його мені додав, що сам він повелів. Тут і далі подаємо цитати і окремі поетичні твори Рудакі у перекладах В. Мисика, зроблених з повного ювілейного видання (1958 р,).І тому серед них е такі, що не зустрічаються в російськомовних виданнях. Отже, завданням Рудакі було прославляти владик. Наскільки майстерно це йому вдавалося, можна судити з рядків, наведених нижче. У хвалебній каскді — оді «Мати вина він в цілому воздав хвалу правителю: Найвище ж місце і найбільшу шану Обійме гордий владар Хорасану. А далі, використовуючи типові для східної поетики засоби художнього зображення та образності, Рудакі пише: Вітаємо Абу-Дзквфар-Ахмада! Його земля іранська славить рада. Вів сонцем справедливості нам сяє, Народ свій грів, землю оживляє. Він — тінь творця, що впала над Іраном, І вдасть його освячена Кораном - Проте він не лише вихваляє, а й повчає, змінивши стиль і тональність своєї поезії. Далі, наприклад, чи-таємо: Ні, любий Мюнхаузене, треба тобі повертатися, поки не пізно!» У цю мить повз мене пролетіло зустрічне ядро, що його пустили турки в наш табір. Не довго думавши, я пересів на нього і, мов ніде нічого, полетів назад. Ввісно, під час польоту я ре-тельно перелічив усі турецькі гармати і привіз своєму командирові щонайдокладніші відомості про ворожу артилерію. Переклад Григора Тютюнника
1 2 3 4 5 Категория: Література \| Добавил: DoceNt (16.03.2016)
Просмотров: 477 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: