РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Назва: Олександр Пушкін, життя і творчий шлях - Література - Реферати - Каталог статей

Олександр Пушкін, життя і творчий шлях (1799—1837) Олександр Сергійович Пушкін — великий російський національний поет, прозаїк, дра-матург. Його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу. Геній Пушкіна стоїть біля джерел росій-ської літератури XIX століття. Його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, ви-кликаного війною 1812 року. Уже в ліцеї, у якому поет навчався з 1811 по 1817 р., він веде активне літературне життя. Ліцейська поезія Пушкіна вражає перш за все своєю життєрадісністю, прославленням радощів жит-тя. Широке відображення знаходять у ній анакреонтичні мотиви. Весе-лощі, любов, дружба — найчастіші мотиви його поезії цього періоду. Се-ред своїх учителів поет сам називає Гомера, Вергілія, Горація. Надзвичай-но високо він оцінює Вольтера і Мольєра. Після закінчення Царськосельського ліцею поет проживає у Петер-бурзі. У цей період його лірика особливо характерна своїми волелюбними ідеями та настроями. Першим найвідомішим твором поета стала написа-на у 1818 році ода "Вольність", де поєдналися традиції класицизму і но-вий, романтичний пафос. Ідеєю патріотизму, любові до вітчизни проникнуті поезії "До Чаадаєва", "Село". Водночас вони сповнені і виразною критикою тогочасної дійсності. Саме в ці роки за Пушкіним утверджується слава першого поета вольності. Популярність поета, підсилена його прямими випадами проти самодержавства, призводить до того, що поет був засланий царем Олександром II на південь, в Катеринослав. До 1824 р. він жив у Кишиневі і Одесі, а згодом був переведений у псковський маєток своїх батьків — село Михай-лівське. В цей період своєї творчості, який можна назвати романтичним, Пушкін створив цикл поем ("Кавказький бранець", "Брати-розбійники", "Бахчисарайський фонтан"), почав писати роман у віршах "Євгеній Онєгін". Мовби підсумковим твором життя на півдні стала поезія "До моря", у якій поет прощається з морською стихією, яка стала для нього симво-лом свободи. У Михайлівському геній Пушкіна досяг зрілості, в його творчості вже домінує реалістичний струмінь. Саме тоді були написані народна драма "Борис Годунов", багато шедеврів пушкінської лірики. У 1826 р., після придушення повстання декабристів, новий цар Микола І викликав Пушкіна у Москву і, бажаючи підкупити поета і одночасно привернути на свій бік суспільну думку, "вибачив" Пушкіна і нав'язав йому свою цензуру. Все подальше життя поета проходило під наглядом жандармів та царського двору. Проте О.Пушкін не відмовився від своїх переконань і до кінця днів був противником самодержавства. "Полтава", "Домик в Коломні", "Маленькі трагедії", "Повісті Бєлкіна", надзвичай-но багата лірика — основні підсумки пушкінської роботи 1826 — 1830 рр. Окрім того, восени 1830 р. був закінчений "Євгеній Онєгін" — вершин-ний твір поета, що писався більше семи років. Уперше в російській літературі настільки широко й реалістично була відтворена ціла історична епоха, показана сучасна дійсність, усі зрізи тодішнього суспільства Росії знайшли своє художнє втілення у романі. В 30-х роках у творчості Пушкіна переважає проза ("Дубровський", "Пікова дама", "Капітанська дочка", "Історія Пугачова"). Але в цей же час ним створена поема "Мідний вершник", казки у віршах, "Пісні захі-дних слов'ян" і прекрасна за філософською глибиною лірика. Трагічна смерть Пушкіна сколихнула всю Росію. Від дня повстання декабристів на вулицях Петербурга не було стільки народу. Горе і обурен-ня Росії висловив своїм віршем "Смерть поета" Лєрмонтов. Дуель і смерть Пушкіна була трагічним завершенням тієї боротьби, яку вів геніальний поет за долю російської літератури. Пушкіну були добре знайомі українська народна поезія і українська історія. Ще в ліцейські роки він пише вірш "Козак", що є наслідуванням української народної пісні У період свого південного заслання він пев-ний час жив у Катеринославі, Одесі, бував у Києві, милувався красою української природи, заслухувався піснями українських кобзарів і лірни-ків. В своїх замітках з російської історії XVIII ст. він ставив у вину Кате-рині II те, що вона "закріпачила вільну Малоросію". Творчість О.С.Пушкіна знав і любив Т.Шевченко, вірші його він циту-вав напам'ять, про що згадує у своєму щоденнику. Ще за життя Пушкіна твори його перекладали на українську мову Л.Боровиковський і Є.Гребінка, а згодом — С.Руданський, П.Грабовський та М.Старицький. І.Франко переклав усі драматичні твори поета. XX сто-ліття до сузір'я перекладачів поета вписало імена М.Рильського, П.Тичини, М.Бажана та ін.
1 2 3 4 5 Категория: Література \| Добавил: DoceNt (10.12.2015)
Просмотров: 426 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: