Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Література |
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Літературна зустріч «В гостях у казки»
|
В гостях у казки. Літературний ранок, присвячений Тижневі дитячої книги. (Зала прикрашена ілюстраціями до відомих книжок, дитячими малюн-ками із казок. На сцені гасла: "З книжкою жити – з добром дружити", "Книга – дзеркало життя". Звучить фонограма, під звуки музики виходять Ромашка і Барвінок.) Ромашка: обрий день, люди добрі, Ті, хто прийшов до нас, Наші діти і дорослі Раді бачити всіх вас. Ми сьогодні дуже раді Всій маленькій дітворі, о сьогодні – книги свято, Вона розуму нас вчить, Вчить до мрії шлях долати, На землі добро творити. Книжка – добрий, мудрий друг, Вона знає все навкруг. арвінок: – Барвінок, я – хрещатий. Хочу свято книжки розпочати, Бо без неї, знай, народ, Ані в космос, ні в город! омашка: ач, напала нетерплячка, Відійшла зимова сплячка, Хоче свято розпочати. Спочатку треба зі святом привітати І в діток дещо запитати: Чи всі вони вміють читати, Чи в бібліотеку записались? арвінок: ось я книжечку вже взяв, І танок веселий для вас підготував. (Танець "Полька-веселинка". Звучить фонограма. На сцену виходить К-кар. Він високий, кремезний, у широких шароварах, чоботях, вишитій сорці, у нього довгі сиві вуса). Казкар: Добрий день, мої любі друзі! Чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки? А безсмертні вони тому, що в них живе сам народ. Казки впродовж віків були і залишаються носіями доброти і миле-рдя. ьогодні ми казку сюди запросили, Щоб бачити і слухати її гуртом, А казка у залі десь заблукала – Давайте пошукаємо її ми разом. (Казкар ходить по сцені, заглядає в залу, шукаючи Казку. Виходить дів-чина з торбинкою за плечима). Казкар: Ти хто така? Дівчинка: Я – посланець від Казки. Вона передала ось цю торбинку (знає її) і сказала, що в ній є різні загублені речі з казок. Якщо діти відгадають що з якої казки, то вона лише тоді прийде і проведе вас у свою чарівну країну. Казкар (заглядає у торбину): От маємо мороку, та нічого не вдієш. Подимося, що тут є. (Казкар по черзі витягує з торбинки предмети, діти відгадують, з якої вони казки). Предмети: йце ("Курочка Ряба") Рукавичка ("Рукавичка") Жмуток соломи ("Солом’яний бичок") Борошно в торбинці ("Колобок") Човник ("Івасик-Телесик") азкар: (знову заглядає в торбу): Ніби немає вже нічого. Добре, що віадали, молодці! Тепер "Казко, прийди!" – гукаємо. Діти: Казко, Казко! Казкар: Казко, Казко! Не йде! Може ми для неї пісню заспіваємо? (Виконують пісню). Казкар (прислуховується): Не йде! Може ми для неї пісню заспіваємо? Що за біда? А може ще щось залишилося в цій торбі? (Засунув руку в торбу) Ой! Укололо! (Витягує булаву). Ану мерщій відгадайте. Давайте пригадаємо, в якій казці герой змія переміг! Та це казка про… Котигорошка. Молодці, віадали, а за це я вам дарую танець. (Танець" Котигорошка"). Казкар: Любі мої, заплющіть очі і слухайте мою казку. У тридев’ятому царстві, за високими горами, за глибокими морями є країна, якої немає на жодній карті світу. А допоможе їй у цьому добра Фея. (Звучить ніжна мелодія. Виходить Казка і добра Фея). Казка: Добрий день, дорогі мої діти! Я думаю, що ви мене знаєте. Так, так. Я – українська народна казка. Сьогодні поведу вас у свою країну – в чівну дивну країну Казок. Там ми зустрінемося з її веселими, дотепними мканцями. Добра Фея: віт дивовижний вас вітає! Всіх тих, хто вдумливо читає, І тих, хто любить мандрувати, Та прагне більше пізнавати – Кмітливих, добрих і відважних, А ще, звичайно, і уважних. Звеселить і причарує, Охопить тим, що подарує Казок чудовий хоровод. (Звучить мелодія пісні з кінофільму "Попелюшка". З-за куліс виходить Попелюшка. Бідно одягнена, танцює і співає.) Попелюшка: и повірте, ви повірте, Що за сон приснивсь мені: Ніби принц сюди приїхав На сріблястому коні! Він повіз мене з собою палац, де був бенкет, Танцювали танцюристи І наспівував квартет. Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ра, Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ра… (Закінчила співати) Мачуха і сестра поїхали на бал. Кілька ночей я шила їм святкове вбрая. Мені ніколи не потрапити до королівського палацу, а так хочеться! Я таювала б краще за всіх! Але в мене немає ні гарного вбрання, ні черевиків. Зате я маю на цілу ніч роботу: і в хаті прибрати, і крупи перебрати, і троянди пересадити, і їсти наварити, і посуд перемити. Бо я ж Попелюшка! Але я жу в чарівній країні Казок. І я обов’язково буду веселитися на королівському балу. (Звучить ніжна мелодія, у цю саму мить прокидається Дюймовочка і водить із квітки, яка знаходиться в глибині сцени). Дюймовочка: Ой, як тут гарно! Як просторо! Брр, аж моторошно стає, коли згадаю, як викрала мене стара жаба зі своїм гидким синочком. А зараз я в країні Казок. Як тут гарно, весело і тому подарую вам пісеньку! (Входить Казка і добра Фея.) Фея(звертається до Казки): Ваша величносте, а ви знаєте, яке лихо нас спіткало? Багато дітей сьогодні не люблять читати. Закинули книжки до стих шаф. Діти стали схожі на маленьких старих, що весь час сидять перед екраном телевізорів. Їм байдуже хто переможе – добро чи зло. Діти нині нають перевагу комп’ютерним іграм, а не казкам. Казку вони забули. Казка: Діти, не забувайте казок. Читайте їх. Адже в них стільки добра і радості. Нумо разом ще раз згадаємо героїв, які живуть у моїх казках. (Звучить мелодійна пісня про Колобка.) Казка: Колобок чудово нам співав, але чуєте, до нас ще хтось поспішає на свято. (З-за куліс чути голос казки.) Коза: Ме-е-е-е! оза-дереза: коза-дереза, Півбока луплена, За три копи куплена, Тупу, тупу ногами, Сколю тебе рогами, Ніжкам затопчу, Хвостиком замету – Тут тобі й смерть! азка: Кізонько моя мила, кізонько моя люба! Чи ти їла, чи ти пила? оза: Ні, моя люба Казко, я так поспішала до вас на свято, що не пила, не їла, тільки бігла через місточок та вхопила кленовий листочок, бігла через грабельку та вхопила водички крапельку, стільки пила, стільки їла. Казка: Що це за казка? Діти: Коза-дереза. азка: и ти не бачила, Козю, Коли бігла через лози, Хто ще біжить на свято? оза: це бігла я до річки – Зустріла Вовка і Лисичку. (Звучить фонограма, вбігає Лисиця) Лисиця: Ой, куди я потрапила? Казка: На свято книги, але мені здається, що тебе не запрошували. Лисиця: лисичка, я сестричка Хитрувати маю звичку, Але тут, на цьому святі, Я не буду хитрувати. Лінуватись не люблю І за це себе хвалю. (З’являється Вовк.) Вовк: Здорова була, задавако! Вже годину за тобою спостерігаю. А вона себе вихваляє, а вона все хвостом крутить. Сміх та й годі! Лисичка: Ой, налякав! Де ти взявся тут, Вовчику? Вовк: Ішов у справах. Лисичка: Як добре, що тебе зустріла, бо зголоднів страшенно. Почастуй мене, Любчику. Вовк: Ще чого! Тебе частувати! Самому поїсти б не завадило. Ану, дай, Лисице, вставайте! Лисиця: Як ти зі мною розмовляєш? Зі мною – першою красунею лісу? Вовк: Вставай, вставай! Назбирай грибів та з м’ясом насмажимо. Лисичка: Де ж м’яса візьму? овк: На полювання сходиш? Лисичка: (втікаючи): Ні, ні! Не буду і не хочу! Казка: об гостей мати, Треба пісню заспівати. (Виконують пісню) Карлсон: з доброї казки до вас завітав, Мене кожний, мабуть, упізнав, Я вродливий, розумний, у міру товстенький, У повному розквіті сил. азка: Діти, хто до нас прилетів? Діти: Карлсон. Карлсон: Так, я Карлсон, що живе на даху! Мій найкращий друг – Мюк. Що я найбільше люблю? Правильно! Поїсти смачно. Сьогодні я дуже голодний, бо облетів півсвіту, щоб допомогти королеві Казці. Не знайшов ні торта, ні вареника. А вранці з’їв тільки 20 булок, 20 котлет, 20 пиріжків і 10 банок вишневого варення. У вас часом немає чогось смачненького? Жаль! Лечу шукати далі. А вам дарую пісню. (Звучить пісня.) Казка: Дорогі діти1 Читаючи книжки, з кожним днем стаєте розумніши, добрішими, кмітливішими. А які ви кмітливі, ми зараз перевіримо з моєю доброю помічницею. Добра Фея! Я не тільки вмію веселити і чарувати, а й забавляти. (Продять ігри. Звучить фонограма, на сцену виходять Барвінок, Ромашка, Каар). Ромашка: Ви частіше до нас приходьте. Барвінок: Ми прощаємося з вами. Ромашка: Просим чистими руками Наші книжечки беріть. арвінок: Сторінок не загинайте, Олівців не закладайте. азом: Просим, книги бережіть. Казкар: Завершується наше свято, ви повернетеся додому і уважно глете на свої книги. сь вони стоять рядами, Щось шепочуть сторінками, Мудрі, дивні, стародавні, Подвиги героїв славні, Невідомі й славнозвісні, Наші рідні, українські. азка: Настав час повертатися з чарівної країни Казок. І мені потрібно йти. А ввечері, коли будете лягати спати, ми знову зустрінемося. Отже, до зтрічі! Добра Фея: и зустрілися у казці, Щоб у цю чудову мить Зрозуміти, як прекрасно Нам на світі білім жить. Хай мине дитинство наше у маєві літ, Не забудеться ніколи казки дивосвіт. ьогодні свято. Ч. 4. Сценарії шкільних свят та розваг. – Тернопіль: Мандрець, 2002. – ст. . | |
| Просмотров: 475 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |