Понедельник, 27.01.2025, 15:10
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Література

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Езоп – життя і творчість
Езоп – життя і творчість

Езоп - родоначальник названої за його іменем "Езопової" байки. По найдавнішому переказу, він жив в середині VІ в. до Р. Хр., був рабом самосця Іадмона й помер насильницькою смертю в Дельфах. Пізніше його батьківщиною називали Малу Азію, що цілком правдоподібно, тому що з цим узгодиться характер його імені. Його смерть у Дельфах була прикрашена легендою, яку можна відновити по Геродоту й Аристофану , комбінуючи їх з більше пізніми свідченнями . Згідно із цією легендою Езоп, перебуваючи в Дельфах, своїм лихослів'ям порушив проти себе декількох громадян, і вони вирішили покарати його. Для цього вони, викравши золоту чашу із храмового начиння, таємно вклали її в торбинку Езопа і потім забили тривогу; наказано було обшукати прочан, чаша була знайдена в Єзопа, і він, як святотатець, був побитий каменями. Через багато років було чудесне виявлення безвинності Езопа; нащадки його вбивць були змушено сплатити штраф, за одержанням якого з'явився онук того Іадмона, який був його паном.
Історичне ядро цієї легенди полягає у відношенні Дельфів, цього осередку поезії VІ в., до Езопової байки: будучи спочатку ворожим, воно згодом стало дружнім, тобто Дельфи порахували за краще прийняти під своє заступництво цей популярний і впливовий тип оповідальної поезії.
Що стосується самої Езопової байки, то під цим іменем древні розуміли ту, у якій діючими особами виступали тварини й інші безсловесні істоти й предмети. Іншим різновидом була так звана сибаритська байка, у якій виступали люди; крім того, були ще байки лівійські, єгипетські, кіпрські, карійські, кілікійські. Всі ці місцевості лежать на окраїнах (західної , південної , східної ) стародавньої Греції; це це свідчить, що народна словесність зберігається саме на окраїнах, де антагонізм із іншими народностями змушує більше шанувати скарбницю національних переказів. Згідно із цим ми й у фрігійці Езопі повинні будемо бачити просто збирача й переказувача грецьких байок; його популярність була причиною того, що всяка байка "езопічного" характеру була приписувана йому. Є підстава припускати , що в епоху Аристофана (кінець V в.) в Афінах був відомий письмовий збірник Езопових байок, по якім учили дітей у школі; "ти невіглас і ледар, навіть Езопа не вивчив!", говорить в Аристофана, одна діюча особа. Це були прозаїчні перекази, без усякої художньої обробки.
Визнання Езопа Дельфами було для поетів непрямим закликом внести в поетичну літературу цей занедбаний вид народної словесності; відгукнувся на нього Сократ, під впливом того містичного настрою, у якім він, як обранець дельфійського Аполлона, провів останні дні свого життя. Переробки Сократа не збереглися для потомства; мнимі уривки з них підроблені. Звід Езопових байок у прозі склав наприкінці ІV в. Димітрій Фалерський. До нас зі стародавності дійшли лише вільні поетичні переробки Бабрія (ІІІ ст. по Р. Хр.) на грецькій , Федра (І ст. по Р. Хр.) і Авієна (ІV ст. по Р. Хр.) - на латинській мові; ті ж сухі прозаїчні перекази, які озаглавлені в рукописах, як "Езопові байки", усі складені в середні століття .
Інтерес до байок Езопа переносився й на його особистість. Через брак достовірних відомостей про нього вдавались до легенд. Фригійський байкар, що паплюжив сильних миру цього , природно представлявся людиною сварливим і злісним, на подобу Гомерівського Ферсіта, а тому й портрет Ферсіта, докладно зображений Гомером, був перенесений і на Езопа.
Його представляли горбатим, кульгавим, з лицем мавпи - одним словом, у всіх відносинах потворним і прямо протилежним божественній красі Аполлона. Таким він зображувався й у скульптурі, між іншим - у тій цікавій статуї, яка до нас збереглося. У середні століття була складена у Візантії анекдотична біографія Езопа, яка довго приймалася за джерело достовірних відомостей про нього . Езоп представлений тут рабом, за безцінь продаваним з рук у руки, якого постійно ображають й товариші раби, і доглядачі, і хазяї , але, що вміє вдало мстити своїм кривдникам.
Ця біографія не тільки не є справжньою Езоповою - вона навіть і не грецького походження. Її джерело - єврейська повість про мудрого Акирия належала до циклу легенд, якими була оточена в пізніших євреїв особистість Соломона. Посередні ланки між цією повістю й візантійською біографією Езопа ще не виявлені. Сама повість відома головним чином з давньослов'янських переробок. Біографія Езопа одержала широку популярність і була рано переведена на багато мов , між іншим, на болгарську, турецьку і румунську.
Категория: Література | Добавил: DoceNt (06.03.2016)
Просмотров: 550 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: