РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Борис Олійник - Література - Реферати - Каталог статей

Коли вже народився ти поетом,— За все відповідай у цім житті. Борис Олійник Він належить до покоління поетів, яких називають шіст-десятниками. Справді, на початку 60-х років слідом за Дмитром Павличком та Ліною Костенко почувся і його голос у злагодже-ному хорі Івана Драча, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Віталія Коротича, Володимира Коломійця, Ірини Жиленко, інших молодих та завзятих, які стали сівачами на ниві красного письменства. Дитинство Бориса Ілліча Олійника, який народився 22 жовт-ня 1935 року, минало в селі Зачепилівці на Полтавщині. Війна поклала суворі рубці на дитячі літа Олійника та його ровесни-ків. Батько майбутнього поета загинув на фронті. Рано полюбив хлопець художню літературу. Ще учнем п'я-того класу побачив свого вірша в районній газеті, а згодом став її активним позаштатним співробітником. 1953р., після закінчення шкільного навчання, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка, а вже 1958р. розпочав роботу в редакції газети «Молодь України». Поет і журналіст, часто їздив у відрядження, зокрема на ударну комсомольську будову — Лисичанський хімкомбінат, про неї ж і про молоде місто Сєвєродонецьк надрукував у газеті серію нарисів і видав документальну повість «За Сіверським Дінцем» (1959). Пережите в дитинстві та в роки молодості склало основу першої його збірки поезій «Б'ють у крицю ковалі» (1962). Друга збірка — «Двадцятий вал» (1964), відзначена Республіканською комсомольською премією ім. М. Островського. Б. Олійник пише своєрідні віршовані «портрети» — монологи про сільських трудівників, як-от хворого хлібороба («Про хоробрість»), інваліда з фронту («Дядько Яків»), «співрозмову» зі скромною вчителькою В. І. Левкович («Формула»), присвячений М. Рильському вірш «Пісня», автобіографічні нотатки «Про себе». Виходять збірки «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Відлуння» (1970), «Рух» (1973). Вражає різноманітність поетичної творчості Олійника: задушевно-ліричне слово про матір («Мати»); філософський роздум про непорушність зв'язку людини із землею («Заземлення»); сокровенне, інтимне («Дума про Аеліту», «Ти чекай...»); лірика, сповнена драматизму та конфліктності: «Балада про вогонь і принципи», «Ринг», «Триптих пильності», «Засторога», ряд віршів з циклу «Коло» та ін.; публіцистичність у «Триптиху пильності» та в такому ж чілійському триптиху «На тривожній струні». Ліризму сповнені цикли «Сковорода і світ», «Досвід», «На лінії тиші», «При гончарному крузі. Олесеві Гончару», «Сиве сонце моє. Пам'яті матері». Навпаки, драматичні, гострі поезії — «В рамі прицілу», «Прометей приручений», «Про черги», «Погоня... І постріл...». Поет застосовує також умовність, вигадку, елементи казки, фантастики, алегоричну та символічну образність у таких творах, як «Принцип», «Про середину», «Притча про ноги», «Притча про славу», «У поета гроші завелись» та ін. У збірці «Заклинання вогню» (1978) поет вмістив цикл віршів «Від Білої хати до Білого дому...» Найбільш відомими та значними поемами Б. Олійника є: — поема «Сиве сонце моє», укладена із дев'яти віршів, написаних різними розмірами; «Дорога»; «Рух»; «Доля»; «Урок»; поема-цикл «У дзеркалі слова»; поема, історичний твір «Дума про місто», написана до 1500-ліття Києва. Поет є лауреатом Державної премії СРСР (1975, за книгу «Стою на земле») і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983, за книги «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто»). Свою творчу роботу він завжди поєднував з активною громадською діяльністю. Борис Олійник належить до числа поетів, яким пощастило за життя, яких видавали активно, охоче й часто щороку. Після дебютної збірки поезій невдовзі з’явилася наступна — “Двадцятий вал” (1964), а далі розгорнувся справжній “поетичний серіал” (якщо мислити й оцінювати написане поетом крізь призму нинішніх реалій), у якому виділяються книжки “Вибір” (1965), “Поезії” (1966), “Коло” (1968), “Відлуння” (1970), “На лінії тиші” (1972), “Рух” (1973), “Ми знаєм, для чого жить!” (1974), “Гора” (1975), “Істина” (1976), “Заклинання вогню” (1978), “Сива ластівка” (1979), “У дзеркалі слова” та “Доля” (обидві 1981), “Поеми” (1983), “Міра” (1984). 1985 року вийшли друком “Вибрані твори” (у 2-х томах), на межі гострополемічних 80—90-х років побачила світ не менш полемічна збірка віршів і поем “Поворотний круг” (1989), а на початку ХХІ століття — збірка “Стою на землі” (2003). В 1971 — 1973pp. та з 1976-го року він — секретар правління Спілки письменників України, секретар правління Спілки письменників СРСР, секретар парткому Київської письменницької організації. Був депутатом Верховної Ради УРСР 10-го і 11-го скликань. Понад двадцять оригінальних поетичних книг — такий доробок Б. Олійника. Творчий процес його триває. В орбіті тематичних і проблемних зацікавлень поета з самого по-чатку його творчої діяльності знаходимо вірші про єдність поколінь, братерство народів, про невсипущу працю на-ших людей, їхню пам'ять і духовне багатство, трудові й ратні подвиги. Не байдужий Олійник і до вічних тем — життя і смерті, кохання, любові й пошани до історичного минулого, до матері й дитини... Віршам і поемам Олійника властиве прагнення глибоко проникати в соціально-полі-тичні, філософські проблеми, які хвилюють суспільство. Тему спадкоємності людського духу, взаємозв'язку ми-нулого і сучасного Олійник успішно розробляє у багатьох творах. Поезія «Батьки і діти» — це ніби монолог сина, який запевняє своїх батьків і дідів: Між нас не ляжуть вирвами роки, Бо ваша кров пульсує в нашій долі... Батьки і діти... Діти і батьки... Нам нічого ділить на спільнім полі. Образні деталі підкреслюють думку про спільність і не-подільність інтересів молодшого і старшого поколінь лю-дей. Для батьків і дітей дорогі й священні «вічна Тарасова мука», «шабля незагублена Сіркова і Лисенкова дума неземна», кортеж тополь по Україні... Це — «все бать-ківське, але й синівське — теж!» Цей мотив готовності молодих успадкувати і розвинути далі традиції попередників, шанувати пам'ять тих, що, б'ючись за Вітчизну, «спіткнулись об кулі»,— в багатьох творах поета. Твори Бориса Олійника, «позначають творчі звершення того бурхливого, щедро обдарованого покоління, яке разом із старшими письменниками забезпечило українській літературі довготривале і нині цілком почесне місце». Олесь Гончар “Пригадую травневий день 1982 року. До моєї оселі вперше завітав давній друг, чудовий польський письменник Збігнєв Доміно. Увагу гостя, зрозуміло ж, одразу привернули книги. Гордий, що мені так пощастило, показав Збігнєву полицю з виданнями, подарованими авторами... Друг трохи пороздивлявся. І раптом, побачивши книжки з одним і тим же прізвищем, аж просіяв: — Та це ж Олійник Борис?! І вже схопив якусь збірку, почав читати. Спочатку мовчки, а потім — уголос. Місцями не дуже в нього виходило. І читати став я. Гість зачудовано слухав. Євген Лук’яненко „Це якесь неймовірне явище. Зовсім не відчуваю нічого чужого, хоч сам так не напишу. Дуже рідко траплялося у житті, щоб поет повністю брав мене в полон чи, довіряючись, сам віддавав мені свою душу — так або інакше зливався зі мною. На жаль, я небагато читав Бориса і лише двічі чув його виступи на поетичних вечорах. Та з перших рядків полюбив його, як рідну людину...” Збігнєв Доміно “Батько і мати — ось відправні джерела формування характеру, ось ідейна домінанта творчості поета, його в кращих українських (шевченківських) традиціях святилище”. С. Йовенко Творча пелнила Олійникового слова. Основні теми творчості. Над усім спочатку було слово... "І вже коли ти похитнувсь у слові, Вважай, що похитнувся у собі." Б.Олійник Поезія є совістю слова. "Ціна словам однакова од роду: Чи присягаєш на вітрах сторіч При свідкові у вірності народу, Чи другові, без свідка, віч – на – віч." Б. Олійник Полум’я правдивого слова "Єдина й кара у фатальні дні Чекає на відступника у слові, Яким поклявсь Отчизні на призові Чи матері у тихій таїні." Б.Олійник Вірю в пам’ять і серце людське "А щоб людському роду переводу Не сталося в баюрах забуття, Ти слово “Пам’ять” в генетичнім коді Закарбував. І тим почав життя." Б.Олійник По – земному – про високе. "Бо чистий сам, хоч одягайте німб. О, не врятує білина манжети! Бо з миті, як на світ родивсь, поете, Ти вже за все відповідаєш в нім." Б. Олійник На спокій права не дано "Для того і дорога, щоб іти..." Б.Олійник Блок тестів по біографії Б. Олійника В якому році народився Б. Олійник? а) 1935 б) 1835 в) 1953 г) 1853 Б. Олійник родом із а) Кіровоградщини б) Рівненщини в) Полтавщини г) Київщини Перша збірка Б. Олійника: а) „Сива ластівка” б) „Б’ють у крицю ковалі” в) „Двадцятий вал” г) „Відлуння” Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1983 року Б. Олійник отримав за: а) збірку „Сива ластівка” б) за поему „Сиве сонце моє” в) збірку „Істина” г) за цикл книг „ Сива ластівка”, „У дзеркалі слова”, „Дума про місто” Яку з нижчеперелічених посад не посідав Б. Оілйник? а) секретар правління Спілки письменників України; б) секретар правління Спілки письменників СРСР; в) секретар парткому Київської письменницької організації; г) голова спілки письменників України. Який з поданих творів є документальною повістю? а) „За Сіверським Дінцем” б) „Крило” в) „Дядько Яків” г) „Мати” Блок тестів по творчості Б. Олійника 1. Який основний мотив вірша „Крило”? а) мотив моральної чистоти людини б) мотив материнської любові в) г) 2. „Пісня про матір”
1 2 3 4 5 Категория: Література \| Добавил: DoceNt (05.02.2016)
Просмотров: 466 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: