РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Підтримка розвитку мистецтв - Культура - Реферати - Каталог статей

Підтримка розвитку мистецтв План 1. Підтримка розвитку мистецтв 2. Музичне і хореографічне мистецтво. 3. Театральне мистецтво. 4. Циркове мистецтво. 5. Монументальне, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво. 6. Підтримка розвитку кінематографії. Музичне і хореографічне мистецтво. Основною сферою державної опіки у цій галузі музичного мистецтва є розвиток академічного мистецтва, сучасна творчість українських композиторів, сприяння творчому становленню талановитої молоді. Адже саме тут зосереджено основний капітал високого професіоналізму, значний морально-виховний потенціал. Водночас академічне мистецтво в Україні не є прибутковою сферою діяльності, потребує значних дотацій. Це завдання практично повністю лягає на плечі держави. Стратегічними напрямами державної політики в цій сфері є розвиток національного музичного академічного мистецтва, підтримка колективів академічного спрямування, активізація концертно-гастрольної діяльності, підтримка творчої молоді. Нині в Україні діють 25 філармоній (в усіх областях України), 7 театрів опери та балету, 2 театри музичної комедії, 1 театр оперети, 11 художніх колективів (з них 9 — національних), 5 державних підприємств. Упродовж лише 2006 р. проведено 138 музичних культурно-мистецьких акцій: фестивалів, конкурсів, концертів, творчих вечорів. Серед них — Другий різдвяний фестиваль класичної музики (АР Крим, м. Ялта), Другий міжнародний конкурс скрипалів ім. Д. Ойстраха (м. Одеса), Міжнародний фестиваль "Київ Музик Фест 2006", Міжнародний фестиваль "Музичні прем'єри сезону" (обидва у Києві), Міжнародний фестиваль "Таврійські ігри" (м. Каховка), Міжнародний фестиваль кобзарського мистецтва (АР Крим, м. Ялта), мистецька акція "Єднаймося!" (в різних регіонах України), Всеукраїнське літературно-мистецьке свято "Седнівсь-ка осінь" (Чернігівська обл., м. Седнів), Всеукраїнський фестиваль "Рідна мова калинова" (в різних регіонах України) та ін. Значною подією завжди є відзначення Дня Соборності України, з цієї нагоди у багатьох містах України проходять концерти майстрів мистецтв. Зокрема, у 2006 р. відбулася прем'єра вистави Донецького театру опери та балету ім. А. Солов'яненка "Богдан Хмельницький" К. Данькевича на сцені Національного академічного театру опери та балету України. Вистава створена митцями Донецька, Києва, Львова та Кіровограда: заслуженими діячами мистецтв України В. Туркевичем (автор літературної редакції лібрето), В. Вовкуном (режисер), В. Василенком (диригент-постановник), народними артистами України Л. Стрельцовою (хормейстер), В. Похиленком (балетмейстер), народними художниками України Т. і М. Риндзаками. Відбулися ювілейні концерти з нагоди 110-ї річниці від дня народження народного артиста України Г.Г. Верьовки, 55-ї річниці творчої діяльності народного артиста України А.Т. Авдієвського, урочистості з нагоди 192-ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка у містах Києві й Каневі, Шевченківське літературно-мистецьке свято "В сім'ї, вольній, новій" (Одеська обл.), літературно-музичний вечір "Твої очі, як те море..." з нагоди відзначення 150-ї річниці від дня народження І.Я. Франка, урочистості з увічнення пам'яті С. Петлюри "Ця золотом цвяхована блакить", літературно-мистецький вечір пам'яті М.Т. Рильського "Троянди й виноград", кон-церт-реквієм до Дня пам'яті жертв голодомору та політичних репресій, культурно-мистецький проект "Симфонічне Євангеліє "Звершилося" та ін. До 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи в Національній опері України відбувся вечір-реквієм "Дзвони Чорнобиля", у Національному палаці мистецтв "Україна" — концерт "Нас береже енергія добра". Центральною подією серпня 2006 р. стало святкування 15-ї річниці Незалежності України. За участю Президента України В. Ющенка відбулася в Софійському соборі "Молитва за Україну", урочистості на Софійському майдані. Відбувся концерт на Майдані Незалежності за участю національних мистецьких колективів. У 2006 р. прем'єрою опери М. Скорика "Мойсей" у Національній опері України розпочався рік І.Я. Франка, що проходив під егідою ЮНЕСКО. Лібрето за однойменною поемою І. Франка написали поет Б. Стельмах і М. Скорик. Режисер — А. Солов'яненко, диригент — І. Гамкало, хормейстер — Л. Венедиктов, балетмейстер — А. Рехвіашвілі. В усіх регіонах країни було проведено літературно-мистецькі акції, музичні вечори, концерти. До 100-річчя з дня народження українського композитора-класика і хорового диригента О. Кошиця у Національній філармонії України виступив з концертом камерний хор "Хрещатик", а до 100-річчя з дня народження композитора Д. Шостаковича відбулися цикли з 6 симфонічних концертів "Всі симфонії Дмитра Шостаковича". З метою підтримки творчості діячів музичного мистецтва у 2006 р. було вручено премії імені Б.М. Лятошинського (композитору Б.О. Фроляк), імені М.В. Лисенка (музикознавцю О.С. Зінькевич; досліднику і популяризатору національної хорової спадщини М.С. Юрченку, музикознавцю Л.О. Кияновській), імені Л.М. Ревуцького (композитору A.B. Матвееву). У галузі хореографічного мистецтва премію імені А.Ф. Шекери вручено балерині, педагогу-репетитору Македонського театру опери та балету Тані Вуйсич-Тодоровські. Лауреатами премії імені B.C. Косенка стали композитори Чен Бао Хуа та Валерій Ронжин. У 2006 р. Експертна рада з розгляду заявок учасників конкурсу з визначення вітчизняних гастролерів надала підтримку 20 мистецьким колективам на загальну суму майже 2 млн грн. Серед них — Київський академічний театр оперети, Національний оркестр народних інструментів України, Національна заслужена капела бандуристів України, Заслужений Закарпатський народний хор України, Черкаський державний заслужений український народний хор, Заслужений академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю України, Державний ансамбль пісні і танцю "Козаки Поділля" Хмельницької обласної філармонії, Заслужений ансамбль пісні й танцю України "Донбас", Львівський національний академічний театр опери та балету імені С. Крушельницької, солісти та камерний оркестр Хмельницької обласної філармонії, Волинський державний академічний український народний хор, Державний академічний духовий оркестр України, камерний оркестр "Кантабіле" Волинської обласної філармонії. Нещодавно статус "академічний" надано Оркестру народної та популярної музики Національної радіокомпанії України, Хору ім. П. Майборо-ди Національної радіокомпанії України, Заслуженому Буковинському ансамблю пісні і танцю України, симфонічному оркестру Луганської обласної філармонії, Київському муніципальному духовому оркестру, симфонічним оркестрам Дніпропетровської філармонії, Львівської та Харківської обласних філармоній, Державному Гуцульському ансамблю пісні і танцю Івано-Франківської обласної філармонії, камерному оркестру "Harmonie Nobile" Івано-Франківської обласної філармонії, Заслуженому ансамблю пісні й танцю України "Донбас", Державному естрадно-симфонічному оркестру України, Харківському театру музичної комедії, Одеському театру музичної комедії. Грант Президента України надано композитору Золтану Алмазі на створення музично-театралізованої містерії "Симфонія діалогів", артистці Юлії Прядко на створення Етномузичної програми "Золоті обереги" та запис диска концертної програми "Любіть Україну, як сонце любіть!", артисту Дмитру Губ'яку на музичний проект "Грай, кобзарю!". Загалом у 2006 р. здійснено закупівлю 64 музичних творів на умовах державного замовлення на суму 250 тис. грн. Нині слід розширювати творчу та фінансово-економічну самостійність художніх колективів, стимулювати пошук позабюджетних форм фінансування, краще забезпечувати умови для підвищення професійної майстерності митців, їх стажування у зарубіжних мистецьких колективах, зміцнювати матеріально-технічну базу державних музичних закладів, відроджувати національне виробництво музичних інструментів, національне нотовидавництво, посилити державну підтримку видань компакт-дисків з творами українських композиторів і записами вітчизняних музиканті в-виконавців Театральне мистецтво. Пріоритетними напрямами державної політики в цій сфері є стимулювання розвитку театрального мистецтва й активна підтримка кращих зразків професійної творчої діяльності; підтримка та розвиток мережі театрів; сприяння творчому становленню талановитої молоді; інтеграція українських театрів у міжнародний театральний процес; удосконалення організаційно-фінансових та нормативно-правових аспектів діяльності мистецьких закладів; зміцнення матеріально-технічної бази театрів. Нині в Україні діє понад 130 державних, комунальних театрів, театрів інших форм власності. За жанровим спрямуванням — це театри опери та балету, драматичні театри, музично-драматичні, ТЮГи, театри ляльок, камерні театри, театри пантоміми та експериментальні театри-студії. Репертуар національних та академічних театрів складається з 20—25 вистав, а кількість прем'єр на рік становить у середньому 3—5 на кожний театр. Наприклад, останнім часом здійснено нові постановки спектаклів "Ромео і Джульєта" У. Шекспіра в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, "Сава Чалий" І.К. Карпенка-Карого та "Амадей" П. Шеффера в Національному академічному українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької. Ефективним засобом стимулювання розвитку національного театрального мистецтва є організація фестивалів театрального мистецтва. Нині за підтримки держави проводяться Міжнародний фестиваль театрів ляльок "Різдвяна містерія" (м. Луцьк); Міжнародний театральний фестиваль "Класика сьогодні" (м. Дніпродзержинськ); Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії" (м. Херсон); Міжнародний фестиваль "Боспореькі агони" (м. Керч); Міжнародний фестиваль театрів ляльок "Інтерлялька" (м. Ужгород); Всеукраїнський фестиваль "Тернопільські театральні вечори. Дебют"; XI Всеукраїнський конкурс професійних читців ім. Лесі Українки; Фестиваль моновистав жінок-актрис "Марія" (обидва — у Києві); Міжрегіональний мистецький фестиваль "Ярмарок сміху" пам'яті С. Олійника (м. Одеса). Важливим напрямом стимулювання творчого зростання мистецьких колективів є підтримка гастрольної діяльності театрів. Так, 2006 р. Міністерство культури і туризму України на конкурсних засадах здійснило підтримку гастрольних заходів 20 колективів на загальну суму 1,9 млн грн, зокрема міжнародних гастролей Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка (до Москви) та Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки (Мюнхен, Німеччина); гастролі по Україні Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Зань-ковецької, Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької, Київського академічного театру оперети, Закарпатського обласного державного музично-драматичного театру, Львівського обласного музично-драматичного театру ім. Ю. Дрогобича, Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка, Чернівецького обласного театру ляльок. Суттєво поповнився й перелік театрів зі статусом "академічний". Останнім часом цей статус здобули Кримський український музичний театр, Волинський, Кіровоградський, Одеський, Полтавський, Черкаський обласні українські музично-драматичні театри, Київський драматичний театр на Подолі, Тернопільський обласний театр актора і ляльки, Черкаський обласний театр ляльок. Важливим засобом підтримки творчого зростання митців є надання грантів Президента України молодим діячам в галузі театрального мистецтва. На виконання Постанови Верховної Ради України "Про відзначення 120-ї річниці з дня народження видатного українського театрального діяча Леся Курбаса" від 28 липня 2006 р. розглядається питання щодо збільшення розміру галузевої премії ім. Леся Курбаса і встановлення її щорічного присудження. Створено також Організаційний комітет, розроблено план заходів щодо відзначення ювілею митця. Триває робота з удосконалення правової бази діяльності театрів, зосереджена на підготовці підзаконних актів до прийнятого у 2005 р. Закону України "Про театри і театральну справу". Нині підготовлено проекти постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку посад професійних творчих працівників театрів та посад (спеціальностей) працівників інших специфічних театральних професій" і "Про порядок виплати доплати за вислугу років, грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання трудових обов'язків, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань професійним творчим працівникам театрів державної та комунальної власності". Внесено зміни до Положення про надання статусу академічного творчим колективам України. Розроблено та затверджено Положення про Експертну раду з розгляду клопотань про надання статусу академічного творчим колективам України, а також персональний склад Експертної ради. На найближчі роки планується розробити низку нормативно-правових актів до Закону України "Про театри і театральну справу", опрацювати пропозиції театрів та регіональних осередків Національної спілки театральних діячів України про внесення змін до деяких статей Закону України "Про театри і театральну справу"; забезпечити рецензування вистав поточного репертуару театрів, яким надано статус академічних; сприяти впорядкуванню оплати праці в театрах, яким нещодавно надано статус академічних; здійснити опрацювання типових штатних розкладів для музично-драматичних театрів державної форми власності; створити Всеукраїнський реєстр театрів України і театральних фестивалів (всеукраїнських та міжнародних); провести підготовчу роботу щодо створення інформаційного банку даних української драматургії, перекладів та інсценізацій. Циркове мистецтво. Нині у цирковій галузі функціонує 15 юридичних осіб, які за організаційно-правовою формою, згідно зі статутними документами, є державними підприємствами і діють на основі Закону України "Про підприємства в Україні". Особливістю циркової галузі є те, що артистичний персонал та необхідні для його роботи циркове обладнання, реквізит, дресировані тварини були зосереджені, в основному, в трьох державних циркових підприємствах — "Державна циркова компанія України", "Дирекція пересувних циркових колективів", Національний цирк України. 12 державних циркових підприємств мають власні будівлі та приміщення, транспортні засоби, але не мають у своєму складі творчих циркових колективів. Основний штат в усіх 12 закладах — це адміністративно-управлінські працівники, оркестр, балетна група, обслуговуючий персонал. Важливою проблемою циркової галузі є забезпечення кадрового оновлення, в тому числі управлінської ланки, встановлення таких умов, де на першому плані буде створення самодостатнього й конкурентоспроможного вітчизняного мистецького продукту нових програм та номерів. З цією метою найближчим часом планується розробити та затвердити Програми розвитку циркового мистецтва до 2011 р.; затвердити оновлену нормативно-законодавчу базу циркової галузі; створити єдину державну структуру циркової галузі на принципах централізованого управління її діяльністю; покращити стан матеріально-технічної бази циркових підприємств; визначити порядок та обсяг державного фінансування для створення нових програм та атракціонів, проведення фестивалів циркового мистецтва в Україні. Щорічно на базі Луганського державного цирку проходить Всеукраїнський фестиваль дитячих та молодіжних циркових колективів і виконавців "Циркове майбутнє". Загалом основними проблемами розвитку усіх виконавських мистецтв є:* недостатня правова врегульованість;* низька заробітна плата та слабка соціальна захищеність працівників мистецької сфери;* незадовільний стан матеріально-технічного забезпечення мистецьких закладів, що перебувають у державній власності, зокрема зношеність парку музичних інструментів у мистецьких закладах, згортання вітчизняного виробництва музичних інструментів;* нерозвиненість індустрії аудіозапису творів національної академічної та народної музики;* брак чітких критеріїв та прозорих механізмів визначення необхідності державної підтримки мистецьких фестивалів та конкурсів;* занепад системи розповсюдження нотно-музичної літератури;* низька ефективність роботи циркової галузі, розвитку української школи циркового мистецтва. Монументальне, образотворче, декоративне та ужиткове мистецтво. У часи кардинальних змін у суспільстві помітну роль завжди відігравало монументальне мистецтво. Його засобами в Україні було розпочато втілення нових тем, увічнення постатей, пов'язаних зі становленням української державності та розвитком національної культури, вшанування пам'яті жертв політичних репресій. Підтримка професійної творчості вітчизняних митців в галузі скульптури, живопису, графіки, декоративного мистецтва, а також творчості майстрів народного мистецтва є пріоритетами державної культурної політики в галузі образотворчого мистецтва. її суттю є постійна підтримка професійної творчості в царині образотворчого мистецтва; підтримка та актуалізація традиційного народного мистецтва; поповнення Музейного фонду України кращими творами сучасного образотворчого, декоративного та ужиткового мистецтва шляхом державних закупівель; налагодження зв'язків між Міністерством культури і туризму України та органами місцевого самоврядування у питаннях створення пам'ятників і монументів державного значення (як в Україні, так і за кордоном); виявлення молодих талантів, підтримка творчої молоді. До повноважень Міністерства культури і туризму України належить проведення конкурсів на кращі проекти пам 'ятників і монументів державного значення та їх проектування. Саме на цьому етапі моделюється художній рівень майбутніх творів монументального мистецтва. Дорадчим органом при Міністерстві, який забезпечує діяльність у цьому напрямі, є Експертна рада з монументальної скульптури, до складу якої входять провідні фахівці у цьому виді мистецтва, представники галузевих міністерств і відомств, які забезпечують подальшу роботу з виготовлення та встановлення пам'ятників і монументів (як в Україні, так і за кордоном). Нині оголошено всеукраїнській конкурс на кращий ескізний проект пам'ятника гетьманові Пилипу Орлику, спорудження якого передбачене у м. Батурині Чернігівської обл., а також конкурс на кращий ескізний проект пам'ятника гетьману Пилипу Орлику у Києві. Експертна рада з питань монументальної скульптури Міністерства культури і туризму України розглянула та затвердила ескізний проект монумента Соборності України, спорудження якого передбачене у м. Києві. Матеріали щодо встановлення зазначеного пам'ятника передані до Київської міської державної адміністрації (авторський колектив у складі скульпторів Л. Синькевича, Ю. Синькевича та архітекторів Д. Єжова, В. Базиріна, О. Конюшевського). Проблемним залишається питання спорудження пам'ятників і монументів за кордоном у зв'язку з відсутністю нормативних актів, що регулюють це питання. У здійсненні політики в галузі образотворчого, декоративного та ужиткового мистецтва держава співпрацює з Національною спілкою художників України, Національною спілкою майстрів народного мистецтва України, Національною спілкою фотохудожників України, іншими культурно-мистецькими громадськими організаціями, пропагуючи досягнення зазначених видів мистецтв шляхом організації всеукраїнських художніх, фотохудожніх виставок, творчих симпозіумів, пленерів. Національними спілками художників та фотохудожників України лише у 2006 р. проведено понад 20 художніх виставок, а саме:* всеукраїнську виставку історичного живопису "Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників";* серію виставкових заходів до 20-річчя Чорнобильської трагедії (всеукраїнську художню виставку, всеукраїнську фотовиставку "Біль Чорнобиля");* виставку творів народного художника України І. Марчука "Струни печалі і надії";* фотовиставку "Кременець — ворота раю";* у рамках Міжнародного літературно-мистецького свята "В сім'ї вольній, новій...", що проходило в Одесі, проведено Всеукраїнську художню виставку "Мальовнича Україна". З метою підтримки майстрів народного мистецтва, відродження його осередків в Україні проводяться всеукраїнські виставки та симпозіуми з різних видів народного мистецтва: "Українська народна іграшка" (Київ), симпозіуми з художнього різьблення по дереву (м. Чернігів), кам'янотесно-го мистецтва (смт Буша Вінницької обл.), гончарського мистецтва (Чигирин Черкаської обл.), народного малярства та декоративного розпису (смт Ба-турин Чернігівської обл.). Також проведено фотовиставку "Україно, за тебе моя молитва", присвячену черговій річниці візиту Святішого Отця Іоанна Павла П в Україну, виставку М. Бабака "Діти твої, Україно", яка експонувалась на Венеціанському бієнале, у містах Рівному та Дніпропетровську; виставку творів грузинського художника Таріела Чекурішвілі (в рамках закриття року Грузії в Україні). Найближчими роками слід звернути увагу на скорочення мережі творчих майстерень, підвищення цін за їх оренду, недосконалість системи державних замовлень на твори образотворчого, декоративного та народного мистецтва, недостатню ефективність співпраці між Міністерством культури і туризму України, центральними та місцевими органами виконавчої влади у питаннях створення пам'ятників і монументів державного значення. Слід удосконалити механізм державної закупівлі творів сучасного образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва, запровадити чіткий і прозорий механізм взяття їх на державний облік, розширити систему грантів для реалізації проектів у галузі монументального, образотворчого, декоративного, ужиткового мистецтва, удосконалити нормативно-правову базу щодо створення пам'ятників і монументів державного значення за кордоном. Підтримка розвитку кінематографії. Формування основних засад ефективного функціонування національної кінематографії та створення необхідних умов для гармонійного розвитку вітчизняної кіноіндустрії на сьогодні є одним із найактуальніших питань культурної політики. Серед її основних завдань — реформування структури державного управління в галузі кінематографії, перехід до продюсерської системи кіновиробництва, поліпшення кінообслуговування населення, зокрема забезпечення доступу жителів невеликих міст і сіл до національного кіномистецтва, забезпечення належного контролю розповсюдження і демонстрування фільмів на кінотелевідеоринку України. Реалізація державної політики в галузі кінематографії, створення умов для розвитку національного кіномистецтва, здійснення державного управління і контролю у сфері кінематографії покладено на Міністерство культури і туризму. Йому підпорядковані державні кіностудії та Національний центр Олександра Довженка. Управління кіноорганізаціями, що перебувають у комунальній власності (кіновідеопрокатні підприємства, районні дирекції кіновідеомережі, кінотеатри), здійснюють місцеві органи управління кінематографією. На початок 2006 року в Україні нараховувалось 3330 демонстраторів фільмів, із них 796 кінотеатрів та 2534 сільських кіноустановок. Фактично працювало 1960 демонстраторів фільмів — 681 кінотеатр та 1279 кіноустановок. Вітчизняна кінематографія підтримується державою шляхом фінансування кіновиробництва за державним замовленням та часткового — дотування з місцевих бюджетів кінопрокату й кінообслуговування населення. На відміну від книгодрукування для підприємств кіногалузі не застосовуються податкові пільги. Дотація з місцевих бюджетів виділяється тільки на покриття збитків комунальних кіновідеопрокатних підприємств та Таблиця 1. Національне кіновиробництво та його державне фінансування, 1996—2006 рр. рік \| бюджетне фінансування кіновиробництва (план, тис. грн) \| бюджетне фінансування кіновиробництва (факт, тис. грн) \| фактичне фінансування, % під запланованого \| випущено фільмів 1996 \| 3 500,0 \| 2 375,0 \| 67,8 \| 4 1997 \| 5 500,0 \| 2488,6 \| 45,2 \| 6 1998 \| 4 995,0 \| 1 360,0 \| 27,2 \| 2 1999 \| 13 000,0 \| 1 872,9 \| 14,4 \| 6 2000 \| 16 500,0 \| 15 762,0 \| 95,5 \| 1 2001 \| 20 000,0 \| 13 194,5 \| 66,0 \| 6 2002 1 \| 22 568,0 \| 7823,8 \| 34,67 \| 10 2003 \| 18 807,2 \| 17 997,7 \| 95,7 \| 1 2004 \| 19 500 \| 11641 \| 59,7 \| 5 2005 \| 33 054 \| 26 454 \| 80 \| ЗО 2006 \| 49 250 \| 20 396 \| 41,4 \| 35 сільської кіномережі. Як наслідок сформувалася значна нерівність в кіно-обслуговуванні населення (між великими містами та всіма іншими населеними пунктами). А це означає, що велика частина населення України позбавлена доступу до творів кіномистецтва. У 2006 р. систему державного управління кінематографією було реорганізовано: у складі Міністерства культури і туризму України утворена Державна служба кінематографії; затверджене Положення про цю службу. В Україні працює п'ять державних кіностудій: Національна кіностудія художніх фільмів імені О. Довженка, Одеська кіностудія художніх фільмів, Національна кінематекаУкраїни, Українська кіностудія анімаційних фільмів, Українська студія хронікально-документальних фільмів та близько 20 приватних. Національне кіновиробництво в 1990-ті роки скоротилося до кількох повнометражних художніх фільмів та 20—30 документальних, анімаційних і короткометражних стрічок на рік (тобто 10— 15 % від рівня кіновиробництва кінця 1980-х років). Державним бюджетом України на виробництво І розповсюдження фільмів у 2006 р. передбачалося 49,2 мли гри, а фактично було виділено 20,4 млн грн, що складає 41,4 %. За 2006 р. з державною підтримкою вироблено 35 фільмів та 4 кінолітописні сюжети (табл. 1). Почато виробництво 4 художніх та 2 неігрових фільмів. Особливістю кіновиробництва останніх років стала велика кількість фільмів-дебютів. Поступово, але все ширше, до створення фільмів (як коротко-, так і повнометражних) залучаються молоді талановиті кінематографісти — призери вітчизняних і міжнародних кінофестивалів. Зрушення в кіновиробництві були б вагомішими, якби було вирішено низку серйозних проблем. Зокрема — з фінансуванням виробництва фільмів за періодами, на підставі актів виконаних робіт (режисерська розробка, підготовчий, знімальний, монтажно-тонувальний періоди). На практиці існуюча схема фінансування призводить до постійних порушень термінів як виробництва, так і фінансування, і наростання дебіторської заборгованості. Впровадження продюсерської системи гальмується суперечностями у законодавстві, а також недостатнім та нерівномірним бюджетним фінансуванням кінематографії. З метою раціонального використання коштів Державною службою кінематографії розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії)", проекти постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про формування та розміщення державного замовлення в галузі кінематографії", "Про внесення змін до Положення про державну підтримку національних фільмів у продюсерській системі". Протягом останніх років збереглися позитивні тенденції розвитку кіномережі, пов'язані насамперед з інвестуванням у будівництво та переоснащення кінотеатрів, збільшенням кількості кіновідвідувань та валового збору від кінопоказів. На початок 2007 р. за сучасними технологіями кінопоказу переоснащено близько 200 кінозалів. У кількох великих містах діють багатозальні кінотеатри у складі торговельно-розважальних комплексів. Рівень відвідувань кінотеатрів зріс, проте досі не перевищив 0,5 відвідування на одну особу на рік. Валовий збір від кінопоказів у 2006 р. (за оперативними даними) становив близько 280 млн грн, що на 80 млн більше, ніж у 2005 р. У 2006 р. за бюджетні кошти здійснено тиражування українських фільмів для показу в Україні та за кордоном; проведено реставраційні роботи по збереженню національного фільмофонду; заходи з переведення національної кінематографічної спадщини на цифрові носії інформації, а також — з повернення фільмів виробництва студій України, вихідні матеріали яких зберігаються в Держфільмофонді Російської Федерації. Проведені роботи з дублювання тасубтитрування національних фільмів. Розширився показ українських фільмів на телеканалах. У 2006 р. на вітчизняних телеканалах (УТ-1, "Інтер", "1+1" та ін.) показано кілька телесеріалів вітчизняного та спільного виробництва, а в кінопрокаті країни — чотири вітчизняні повнометражні художні фільми, створені за кошти приватних інвесторів. Однак, констатуючи збільшення відвідувань та валових надходжень від кінопоказу, поки що не можна говорити про суттєве поліпшення кінообслуговування. Серйозною проблемою залишається доступ українського глядача до вітчизняного фільму. На сьогодні в Україні практично немає кінопоказу як у малих містах, так і в сільській місцевості. Внаслідок обмеженого фінансування закладів кіномережі з місцевих бюджетів, особливо районного рівня, в останні роки триває скорочення сільської кіномережі. Фактично припинено кінообслуговування населення в Житомирській та Закарпатській областях внаслідок ліквідації обласних підприємств кі-но в і деоп ро кату. Оскільки заклади кіномережі та кіновідеопрокату перебувають у комунальній власності і не входять до сфери управління Міністерства культури і туризму, Державна служба кінематографії зосереджує свої зусилля на законодавчому забезпеченні їхньої діяльності та поліпшенні кінообслуговування населення. З метою підтримки кінообслуговування населення невеликих міст, сіл, селищ, створення умов доступу глядачів до творів національного кіномистецтва, поліпшення якості кінопослуг та збільшення кількості кіновідвідувань Міністерство культури і туризму спільно з Гільдією кінопрокатників Національної спілки кінематографістів України розробило проект "Концепції Державної програми поліпшення кінообслуговування населення на 2007—2011 роки", який подано на розгляд центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій. Влітку 2006 р. в Херсонській області було проведено семінар-нараду кінопрокатників України з питань ефективного використання фільмофонду та кінообслуговування населення в зонах відпочинку. На ньому було обговорено і проект "Концепції державної програми поліпшення кінообслуговування населення на 2007—2011 роки". Важливою проблемою є захист інтелектуальної власності. Верховною Радою України в січні 2006 р. внесено зміни до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення — щодо надання відповідним державним органам права складання протоколів про адміністративні правопорушення при розповсюдженні й демонструванні фільмів. Видано прокатні посвідчення на 19,9 тис. фільмів, з них для кінотеатрального показу — 488 назв, телевізійного показу — 8728 назв, відеоправ — 10 686 назв. Експертною комісією з питань публічного демонстрування кіно- і відео-фільмів протягом 2006 р. розглянуто 826 фільмів (за зверненням дистриб'юторських фірм — 816 фільмів, з них заборонено 9; за зверненнями правоохоронних органів —10 фільмів, з них заборонено —10). Наказом Міністерства культури і туризму (квітень 2006 р.) затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, а також список осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Це сприятиме ефективному захисту інтелектуальної власності, забезпеченню законного розповсюдження фільмів. Пріоритетами державної підтримки кінематографії на найближчі роки залишаться: запровадження ефективної продюсерської системи організації та фінансування кіновиробництва;* доведення виробництва вітчизняних фільмів (за рахунок різних джерел фінансування) до обсягів, передбачених Загальнодержавною програмою розвитку національної кіноіндустрії на 2003—2007 роки;* внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо включення видатків на державні та регіональні програми підтримки кінематографії до складу видатків, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;* забезпечення фінансування з місцевих бюджетів усіх рівнів заходів регіональних програм з кінообслуговування населення;* створення сучасної ефективної системи підготовки кінофахівців. ЛІТЕРАТУРА 1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. — К., 1881. 2. Баткин Л.И. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальное ти. — М„ 1989. 3. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Сред невековья и Ренессанса. — М., 1989. 4. Белый А. Символизм как миропонимание. — М., 1994. б. Берковский НЛ. Романтизм в Германии. — Л., 1973. 6. Брайчевський М.Ю. Конспект історії України // Старожитності. — 1991. — Ч. 2-3,4,5,6. 7. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., 1988 8. Бычков B.B. Лексикон новоклассики. Художественно-эстетическая культура XX ст. — М., 2003. 9. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. — К., 1991. 10. Габермас Ю.Ф. Філософський дискурс модерну. — К., 2001. 11. ГорфункельАЛ. Гуманизм и натурфилософия итальянского Возрож дения. — М„ 1987. 12. Грабовський С, Ставрояні С, Шкляр Л. Нариси з історії у країнськог державотворення. — К., 1995. 13. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. — К., 1991 — Т. 1. 14. Дмитриева H.A. Краткая история искусств. — М., 2000. — 4.1. 44. Культурология: основы теории: Учеб. пособие. —М., 2003. 45. Курбас Л. Березіль: Із творчої спадщини. — К., 1988. 46. Лобас В.Х.,Легенький Ю.Г.Українська і зарубіжна культура. —К." 1997. 47. Макаров АМ. Світло українського бароко, — К., 1994. 48. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К." 1992. 49. Мастера классического искусства Запада. — М., 1993. 50. Немировская Л.З. Культурология. История и теория культуры. — М., 1992. 51. Нічик В.М. Петро Могила в Україні. — К., 1997. 52. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. — М., 1987. 53. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. — К., 1997. 54. Полевой В. XX век: изобразительное искусство и архитектура стран народов мира. — М., 1989. 55. Попович М.В. Нарис історії культури України. — К., 1998. 56. Проблемы Просвещения в мировой литературе. — М., 1970. 57. Рыбаков ЕЛ. Язычество древних славян. — М., 1981. 58. Самосознание европейской культуры XX века. — Мм 1991. 59. Сарабьянов Д.В. Стиль модерн. — М., 1989. 60. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1985. 61. Семчишин М. Тисячоліття української культури. — К., 1993. 62. Серебровский В. Что такое модерн? // Наука и жизнь. — 1992. — № 2. — С. 74—81. 63. Січинський В. Чужинці про Україну. — Л., 1991. 64. Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии. — М., 1978.
1 2 3 4 5 Категория: Культура \| Добавил: DoceNt (24.11.2015)
Просмотров: 314 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: