Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Культура |
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Клубна діяльність, аматорське мистецтво, традиційна культура
Клубна діяльність, аматорське мистецтво, традиційна культура План 1. Бібліотечна справа 2. Клубна діяльність, аматорське мистецтво, традиційна культура Бібліотечна справа Бібліотеки України як складові культурного, інформаційного, освітнього простору забезпечують конституційні права громадян на вільний доступ до інформації і знань, дають їм можливість долучатися до національного надбання та цінностей світової культури. Державна політика у бібліотечній галузі спрямована на переосмислення ролі бібліотек, їхніх ресурсів відповідно до нових соціальних потреб населення; створення нових моделей бібліотечного обслуговування населення з урахуванням соціокультурної ситуації; збереження й поповнення книжкових фондів; впровадження сучасних інформаційних технологій, формування єдиного інформаційного простору країни; підвищення соціального статусу бібліотекарів. На початок 2007 р. мережу публічних бібліотек України утворювали:* 24 обласні універсальні наукові бібліотеки;* 25 обласних бібліотек для дітей;* 22 обласні бібліотеки для юнацтва;* 490 районних централізованих бібліотечних систем з 14 920 філіями у сільській місцевості;* 161 міська централізована бібліотечна система з 1450 філіями;* 16 централізованих бібліотечних систем для дітей зі 152 філіями. Протягом 2006 р. загальна кількість бібліотек в Україні скоротилася на 49 одиниць, з них 37 — у сільській місцевості. В останні роки робота щодо підтримки діяльності мережі бібліотек проводилася у кількох основних напрямах, зокрема: розробка нормативно-правової бази, організація закупівлі вітчизняних видань для бібліотек, Таблиця 3. Динаміка мережі бібліотек системи Міністерства культури і туризму Станом на | Всього | 3 них на селі | Бібліотеки для дітей 01.01.2000 | 19 006 | 15 429 | 1238 01.01.2001 | 18 976 | 15413 | 1226 01.01.2002 | 18 915 | 16 301 | 1220 01.01.2003 | 18 883 | 15 270 | 1217 01.01.2004 | 18 586 | 15 072 | 1207 01.01.2005 | 18 472 | 14 920 | 1184 інформатизація бібліотек. Нині створена Міжвідомча робоча група з підготовки проекту Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Підготовлено перший варіант законопроекту, що представлений на обговорення бібліотечної громадськості. З метою спрощення процедури закупівлі книжок для бібліотек підготовлено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". Розроблено проект "Інструкції з обліку, інвентаризації та списання бібліотечного фонду" для реєстрації у Міністерстві юстиції України та підготовлені пропозиції для внесення змін до відповідних інструкцій Міністерства фінансів та Державного казначейства України. Після апробації у бібліотеках України доопрацьовано проект "Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи". Пріоритетним напрямом є формування книжкових фондів бібліотек як повноцінних інформаційних ресурсів. Здійснюється робота з придбання книг для бібліотек у рамках Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004—2010 роки. Протягом 2006 р. проведено 4 засідання Експертної ради Міністерства культури і туризму, на яких розглянуто пропозиції 123 видавництв та відібрано книжкову продукцію для її придбання бібліотеками. Для поповнення фондів бібліотек усіх рівнів — від обласних до сільських — придбано 97 назв видань на загальну суму 5,5 млн грн. Таким чином, фонди кожної бібліотеки поповнилися новою україномовною літературою, зокрема — художніми, довідковими, енциклопедичними виданнями, кращою дитячою літературою. Здійснено низку заходів, спрямованих на розвиток бібліотек і стимулювання читацького інтересу до української книжки: проведено Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книжки (березень 2006 р.), Міжнародну книжкову виставку-ярмарок та спеціалізовану експозицію "Бібліотека — 2006' у рамках якої організовано круглий стіл "Комплектування бібліотечних фондів України: проблеми та перспективи розвитку" (травень 2006 р.), Всеукраїнський конкурс "Найкращий читач 2006 року". У травні 2006 р. з успіхом пройшла Міжнародна науково-практична конференція "Бібліотека і книга в контексті часу", присвячена 140-річчю Національної парламентської бібліотеки України. В ній взяли участь працівники бібліотек України, науковці, громадські діячі, книговидавці та книгорозповсюджувачі. Питання інтеграції бібліотек України у світовий інформаційний простір були обговорені на Міжнародній конференції "Крим-2006. Бібліотеки та інформаційні ресурси у світі науки, культури, освіти та бізнесу" (червень) та "Інформаційні ресурси: створення, використання, доступ" (жовтень). Зокрема, у конференції "Крим-2006" взяли участь понад 1500 керівників та провідних фахівців бібліотек, видавництв, книготорговельних організацій з кількох країн. У рамках цього заходу було проведено День бібліотек України, книжкову виставку "Бібліотеки України" . Пріоритети розвитку регіональних бібліотек у 2006 р. були обговорені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях директорів обласних бібліотек для дітей "Сучасна бібліотека для дітей — центр духовного розвитку та організації дозвілля" (вересень); директорів державних та обласних універсальних наукових бібліотек "Публічні бібліотеки України: тенденції та перспективи розвитку у XXI столітті" (вересень); директорів обласних бібліотек для юнацтва "Стратегія розвитку та пріоритети діяльності бібліотек України для юнацтва" (жовтень); бібліотечних працівників "Збереження бібліотечно-інформаційних ресурсів України: нова політика і нові технології" (листопад). Однією з найголовніших проблем залишається проблема фінансування бібліотек, яка місцевими органами влади нерідко вирішується шляхом скорочення кількості бібліотек, переведення бібліотечних працівників на неповний робочий день. Нині в Україні кожен четвертий працівник сільської бібліотеки працює на півставки і лише 20 % районів забезпечують оплату праці бібліотечних працівників у повному обсязі. Практично немає фінансування капітальних видатків, ремонту, будівництва, придбання техніки та сучасного обладнання для бібліотек. Недостатнім є запровадження у діяльність бібліотек інформаційних та телекомунікаційних технологій: зокрема, для переведення в цифровий формат цінних і рідкісних видань із фондів державних бібліотек; для центрів публічного доступу до мережі Інтернет. Лише в 40 % центральних районних бібліотек є хоча б по одному комп'ютеру, і лише 20 % із них мають доступ до Інтернету. Нагальною є також необхідність упровадження ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для діяльності у бібліотечній справі. В окремих регіонах спостерігається активізація процесів, спрямованих на ліквідацію централізованих бібліотечних систем. Фактично йдеться про руйнацію бібліотечної системи України, наявної практики бібліотечного обслуговування населення. Як наслідок — ліквідація сільських бібліотек та зниження рівня бібліотечного обслуговування сільського населення, щорічне зменшення кількості сільських бібліотек-філій. З 1999 по 2006 р. кількість бібліотек на селі зменшилася на 806 одиниць. Тому основними завданнями у бібліотечній галузі на найближчі роки залишаються:* удосконалення законодавчого і нормативного забезпечення;* створення центрів публічного доступу до мережі Інтернет у всіх публічних бібліотеках України, в тому числі сільських;* створення електронної бази даних "Пам'ять України" шляхом оци-фрування цінних і рідкісних книг з фондів національних, державних та наукових бібліотек і забезпечення доступу до неї;* поповнення книжкових фондів публічних бібліотек у рамках Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004— 2010 рр.;* забезпечення якісного і оперативного інформаційно-бібліотечного обслуговування сільського населення. Клубна діяльність, аматорське мистецтво, традиційна культура Клубні заклади є базовими установами культури, що діють з метою створення умов для самодіяльної творчості, духовного розвитку, задоволення культурних потреб і організації відпочинку населення. На сьогодні в Україні функціонує 19202 клубних заклади всіх систем і відомств, у тому числі 17 895 — системи Міністерства культури і туризму України, 505 — профспілкових, 372 — інших відомств. З них 14 920 клубних закладів знаходяться у сільській місцевості. Серед діючих клубних закладів 7231 потребують капітального ремонту, 526 — перебувають в аварійному стані. Культурно-до-звіллєву діяльність здійснюють понад 35 тис. керівників і спеціалістів. На сьогодні мережа клубних закладів в основному стабілізувалась, а закриття деяких клубів у сільській місцевості відбувається лише внаслідок аварійності приміщень, зменшення кількості населення, передачі закладів культури з балансу на баланс. У 2006 р. на виконання рішень органів місцевого самоврядування припинили свою діяльність 67 клубних закладів, а саме: у Сумській — 12, Запорізькій — 9, Житомирській — 7, Кіровоградській, Одеській, Полтавській — по 6; Закарпатській — 5, Вінницькій — 3, Рівненській — 2. Це — найменше скорочення мережі за останні два роки. Водночас рішеннями місцевих органів влади відновили свою діяльність 144 сільські клуби та будинки культури. Нові клубні заклади відкрито в Донецькій, Волинській, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Чернігівській областях. З них ЗО переведено в кращі приміщення, 38, які раніше були на утриманні сільськогосподарських підприємств, передано до комунальної власності територіальних громад. 9 клубних закладів системи профспілок передано на баланс місцевих органів культури. Позитивним є те, що в деяких містах і селах побудовані нові клубні заклади. Наприклад, у місті Долина Івано-Франківської області відкрито Центр культури і дозвілля на 600 місць, у Кіровограді відкрито міський Палац культури на 500 місць. Триває процес подальшого визначення нового статусу клубного закладу. Найперспективнішими визнано культурно-дозвіллєві комплекси та освітньо-культурні комплекси, що діють у Рівненській та Тернопільській областях. У цих закладах запроваджуються прогресивні форми організації роботи і оплати праці, за рахунок чого збільшився обсяг фінансових надходжень з різних джерел, у тому числі від платних послуг, зміцнилася матеріально-технічна база. Створення таких моделей клубних закладів дає можливість скооперувати матеріальні, фінансові, кадрові ресурси і раціонально використовувати їх. У більшості областей та районів, у багатьох містах розроблені й затверджені регіональні програми розвитку культури, в яких передбачено комплекс заходів економічного характеру, спрямованих на забезпечення повноцінного функціонування клубних закладів, стимулювання їхньої господарської самостійності, забезпечення сільським жителям рівних можливостей (порівняно з міським населенням) інформаційних, освітніх, культурних, дозвіллєвих потреб. Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування Вінницької, Дніпропетровської, Сумської, Херсонської, Чернігівської областей прийняли розпорядження "Про виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів для розширення сфери діяльності районних будинків культури". Зокрема, на ремонтні роботи приміщень районних будинків культури Вінницької області з місцевих бюджетів використано 1 млн 195 тис. грн. При затвердженні місцевих бюджетів на 2006 р. видатки на культуру на Дніпропетровщині збільшено в 1,8 раза. Вперше за останні десять років в області на потреби кожного районного будинку культури виділено по 20 тис. грн бюджетних коштів. Окрім того, за кошти приватних підприємців здійснено капітальні та поточні ремонти, придбано музичні інструменти, костюми, аудіоапаратуру. З метою покращення культурного обслуговування селян Івано-Франківської області за рахунок обласного бюджету придбано автотранспорт для Богородчанського, Галицького, Волинського, Калуського, Надвірнянського районних будинків культури. Систематичну фінансову підтримку з бюджетів усіх рівнів одержують районні будинки культури Харківської області. На сьогодні в Україні на базі клубних закладів діють понад 90 тис. аматорських колективів. Нами використовується репертуар українських авторів, класичні та сучасні твори зарубіжних композиторів, звучить автентичний фольклор. Збереглись і продовжують розвиватись основні аматорські жанри: хоровий, музичний, хореографічний, театральний. Понад 20 тис. аматорських колективів мають звання "народний" та "зразковий". Дещо поліпшилася кадрова ситуація. Високий рівень забезпеченості спеціалістами у Тернопільській (95,4 %), Запорізькій (81 %), Дніпропетровській і Донецькій (по 80 %), Вінницькій (79,6 %), Харківській (78,8 областях. У клубних закладах Волинської, Рівненської, Харківської та Хмельницької областей забезпеченість фахівцями становить понад 60 %. У переважній більшості областей запроваджено щомісячні стипендії для творчої молоді, премії за творчі досягнення в різних галузях мистецтва. На виконання Указу Президента України від 19 березня 2005 р. "Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості" Міністерство культури і туризму встановило щорічну квоту місць на підготовку фахівців з числа сільської молоді у межах державного замовлення. У більшості областей України відкрито факультети Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, запроваджено дистанційну форму навчання, що дає змогу здійснити перепідготовку та підвищення фахового рівня спеціалістів для закладів культури клубного типу. Однак у діяльності клубних закладів залишається низка невирішених проблем, головна з яких — недостатнє фінансування. Низький рівень знань у спеціалістів клубних закладів з питань економічної та господарської роботи гальмує діяльність клубних закладів у ринкових умовах. Аналіз засвідчує, що 33 % спеціалістів клубних закладів мають досвід роботи понад ЗО років, 40 % — понад 20,20 % — понад 10 років, 7 % — понад 5 років. Це свідчить про необхідність залучення до роботи в галузі молоді, здатної забезпечувати роботу клубних закладів у сучасних умовах. Недостатньо заохочується праця фахівців, керівників творчих аматорських колективів. Вони майже не отримують стимулюючих надбавок до посадового окладу. Практично в кожній області гостро стоїть проблема неповної зайнятості працівників клубних закладів. На сьогодні не прийнято нормативного акта, який би поширював норми соціального захисту на працівників клубних закладів, які вже існують для працівників бібліотек, музеїв та викладачів шкіл естетичного виховання. З метою усунення вказаних питань Міністерством культури і туризму запропоновано відповідні положення в проекті Закону України "Про культуру", зокрема — щодо надання клубним працівникам права на грошову винагороду за сумлінну працю та зразкове виконання трудових обов'язків і матеріальну допомогу для вирішення соціальних питань. Сприятиме стабілізації мережі клубних закладів та їх повноцінному функціонуванню виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про недопущення закриття об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості" від 6 вересня 2005 р. Міністерство звернулося до обласних держадміністрацій з проханням збільшити у 2007 р. асигнування на галузь культури, зосередити кошти з різних джерел на зміцнення матеріально-технічної бази. Клубні заклади відіграють значну роль у залученні найширших верств населення до надбань традиційної культури та мистецького аматорства. Українське народне мистецтво є великим скарбом нашого народу, воно передає світосприйняття, національну психологію, багатство духовно-естетичного світу* Епоха глобалізації несе із собою не лише переваги сучасної цивілізації, а й небезпеку збіднення, а то і втрати культурно-мистецької різноманітності людства, отже — й підриву самих коренів цієї культури. Україна ще має ці здорові корені, і берегти їх, створювати умови для зростання народної культури — обов'язок суспільства і держави. Нині, заявляючи про прагнення інтегруватись до світової спільноти, виявляючи готовність до освоєння всього справді вартого уваги, що створено іншими культурами, необхідно докласти максимум зусиль для збереження, відродження, розвитку і презентації світові всього найкращого, що має у своїй духовній скарбниці український народ, насамперед нашої традиційної культури. З цією метою реалізовується "Державна програма охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004— 2008 роки", затверджена відповідною постановою Кабінету Міністрів України. На виконання цієї програми постановою уряду засновано премію імені В.М. Гнатюка за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини. З метою інтеграції України у світовий культурний простір підготовлено проект Закону України "Про приєднання України до Міжнародної Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини". Суттєвою допомогою у збереженні та відродженні такої спадщини стала постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання у 2006 році субвенції з держаного бюджету місцевим бюджетам для придбання українських народних інструментів та їх розподілу" від 26 липня 2006 р. Останніми роками в Україні дещо пожвавилося проведення фольклорно-етнографічних експедицій, науково-практичних конференцій. Лише у 2006 р. проведено міжнародні та всеукраїнські фестивалі фольклору та традиційної культури, зокрема міжнародний фестиваль дитячого фольклору "Котилася торба..." (м. Кузнєцовськ Рівненської області); фестиваль фольклору "Поліське літо з фольклором" (м. Луцьк); фестиваль фольклору "Калинове літо на Дніпрі" (м. Комсомольськ, Полтавської області); фестиваль народної творчості в рамках проведення Сорочинського ярмарку (с. Великі Сорочинці Полтавської області); Фестиваль лемківської культури "Дзвони Лемківщини" (м. Монастириська Тернопільської області) та ін. З метою забезпечення правових, економічних та організаційних умов відродження, збереження і розвитку народних художніх промислів нині підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми охорони, відродження та розвитку народних художніх промислів на 2007—2010 роки". ЛІТЕРАТУРА 1. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. — К., 1881. 2. Баткин Л.И. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальное ти. — М„ 1989. 3. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Сред невековья и Ренессанса. — М., 1989. 4. Белый А. Символизм как миропонимание. — М., 1994. б. Берковский НЛ. Романтизм в Германии. — Л., 1973. 6. Брайчевський М.Ю. Конспект історії України // Старожитності. — 1991. — Ч. 2-3,4,5,6. 7. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., 1988 8. Бычков B.B. Лексикон новоклассики. Художественно-эстетическая культура XX ст. — М., 2003. 9. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. — К., 1991. 10. Габермас Ю.Ф. Філософський дискурс модерну. — К., 2001. 11. ГорфункельАЛ. Гуманизм и натурфилософия итальянского Возрож дения. — М„ 1987. 12. Грабовський С, Ставрояні С, Шкляр Л. Нариси з історії у країнськог державотворення. — К., 1995. 13. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. — К., 1991 — Т. 1. 14. Дмитриева H.A. Краткая история искусств. — М., 2000. — 4.1. 44. Культурология: основы теории: Учеб. пособие. —М., 2003. 45. Курбас Л. Березіль: Із творчої спадщини. — К., 1988. 46. Лобас В.Х.,Легенький Ю.Г.Українська і зарубіжна культура. —К." 1997. 47. Макаров АМ. Світло українського бароко, — К., 1994. 48. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. — К." 1992. 49. Мастера классического искусства Запада. — М., 1993. 50. Немировская Л.З. Культурология. История и теория культуры. — М., 1992. 51. Нічик В.М. Петро Могила в Україні. — К., 1997. 52. Оссовская М. Рыцарь и буржуа. — М., 1987. 53. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі. — К., 1997. 54. Полевой В. XX век: изобразительное искусство и архитектура стран народов мира. — М., 1989. 55. Попович М.В. Нарис історії культури України. — К., 1998. 56. Проблемы Просвещения в мировой литературе. — М., 1970. 57. Рыбаков ЕЛ. Язычество древних славян. — М., 1981. 58. Самосознание европейской культуры XX века. — Мм 1991. 59. Сарабьянов Д.В. Стиль модерн. — М., 1989. 60. Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1985. 61. Семчишин М. Тисячоліття української культури. — К., 1993. 62. Серебровский В. Что такое модерн? // Наука и жизнь. — 1992. — № 2. — С. 74—81. 63. Січинський В. Чужинці про Україну. — Л., 1991. 64. Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационное движение в Германии. — М., 1978. | |
Просмотров: 615 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |