РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Ставропігійна козацька церква - Краєзнавство - Реферати - Каталог статей

Ставропігійна козацька церква Ставропігімя (від грец. «ставрос» і «пігіон» — поставлення хреста) — автономна православна церковна одиниця (церква, монастир, братство), яка підлягає юрисдикції не місцевих ієрархів, а безпосередньо патріархові (в Російській Імперії з 1721 Святішому Синодові) і користується спеціальними правами (догляд над духовенством, іноді навіть над ієрархами). На Україні право ставропігії надавали константинопільські (до 1686), а згодом московські патріархи (до поч. 18 ст.). Цим правом скористалися деякі церковні братства, які під час релігійної боротьби (перша половина 17 ст.) стали на оборону православія, поборюючи деякі заходи місцевих єпископів. Церковна ієрархія виступила проти ставропігії., а архієпископ Мелетій Смотрицький здобув 1626 грамоту від константинопільського патріарха про скасування ставропігії у Київській митрополії; цю постанову пізніше обмежено новонаданими ставропігії. На Україні права ставропігії мали: * Києво-Печерська Лавра (з 1589), * Львівське Успенське Братство (з 1589), * Київське Богоявленське Братство (з 1620), * Манявський Скит (з 1620), * Луцьке Хресто-Воздвиженське Братство (з 1623), * Межигірський Спасопреображенський монастир (з 1687). Ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці на «Мамаєвій Слободі» Ще 1993 року Київрада закріпила за Центром народознавства "Козак Мамай" (директор К. Олійник) земельну ділянку, по вулиці Михайла Донця, 2 , першим в новітній історії України Державним Актом на право постійного користування землею №000001 з метою створення на ній куточка української природи, архітектури й побуту "Мамаєва Слобода". Невдовзі тут було поставлено невелику дерев’яну Покровську каплицю відтворену за одним із малюнків Т.Г. Шевченка. Її освятив 14 жовтня 1994 року Предстоятель УАПЦ Патріарх Димитрій. Своє існування каплиця припинила (через навмисний підпал) 1998 року. Того самого дня Патріарх Димитрій здійснив також і чин закладення дерев’яної (із сосни) триверхої церкви із дзвіницею, висотою 13 метрів, на честь Покрови Пресвятої Богородиці, подібної до тієї, що знаходилась на Запорізькій Січі в часи визвольних змагань Гетьмана Богдана-Зиновія Хмельницького. Козацька церква розрахована на одночасне перебування у ній до 100 молільників. Зведення церкви розпочалося восени 2000 року, завершилось восени 2002 року. Будівництво церкви здійснювалось за реставраційними кресленнями майстрами з м. Яворів Львівської області під керівництвом бригадира теслярів Кота І.В. Церква стоїть по широті схід-захід, практично на одній лінії із Свято-Успенським Собором Києво-Печерської Лаври. Це перша в Україні козацька церква, споруджена у новому тисячолітті. Вона являє собою копію храмів козацької архітектури, які у великій кількості існували в XVII столітті на Середній Наддніпрянщині. Відомо, що у 1775 році за наказом імператриці Катерини ІІ російські війська віроломно зруйнували Запорізьку Січ, після чого козацькі церкви в Україні не будувалися. Отож і створено у Києві за сім кілометрів від Хрещатика , обіч історичного витоку річки Либідь, козацьке селище XVIIІ століття "Мамаєва Слобода" з метою утвердження віковічного прагнення українців жити на дідівській землі власним національно-культурним життям. Вона є перлиною українського церковного зодчества, яскравою пам’яткою мистецького доробку минулих віків, унікальним зразком дерев’яної тризрубної і триверхої козацької церкви. В інтер’єрі церкви відкритий підкупольний простір, бабинець з навою, що з’єднані широким прямокутним вирізом, при західній стіні бабинця розташовані хори. У бабинці розташовується сволок перекриття, на якому влаштоване панікадило із 33 свічками, як символ років життя Господа нашого Ісуса Христа. В західній стіні бабинця на рівні існуючих хорів є лутки двірного отвору, через який є вихід на балкончик над ґанком. В XVII-XVIII ст. невеликий простір церкви міг умістити лише вибраних козаків та старшину, тож з подібних балкончиків, до всього Війська Запорізького Низового мали змогу зверталися з проповідями церковні ієрархи. Реконструйована за реставраційними обмірами ставропігійна козацька церква Покрова Пресвятої Богородиці зберегла прадідівський архитип архітектурно-просторової побудови - ширший центральний зруб в плані, нава має правильну квадратуру, а зруби в плані бабинця та вівтаря збудовані у формі пом’якшеного квадрата. Всі три зруби церкви однакової форми, покриті півсферичними барокальними маківками, встановленими на восьмигранних з одним заломом барабанів, котрі ритмічно звужуються доверху. Маківки увінчані декоративними главками з козацькими Богородичними хрестами. Центральний хрест має назву – «Сонце Слави», в основі хреста лежить півмісяць, як символ Пріснодіви Марії, з якого підіймається хрест у вигляді «дерева життя» рясно уквітчаного квітами Богородиці - лілеями. Верхів’я хреста прикрашає Короноване сонце. Богородичний хрест «Сонце Слави» символізує перемогу Діви Марії, котра дарувала нам Спасителя. Центральна маківка трохи вища за бічні. По периметру церкви, розташоване широке піддашшя (опасання), яке опирається на різьблені кронштейни, це є найдавнішим елементом дерев’яної козацької церковної архітектури обох берегів Дніпра (подібні елементи мали найдавніша церква міста Чернігова, дерев’яна церква Різдва Богородиці на дальніх печерах Києво-Печерської Лаври, церква Архистратига Михаїла в с.Суботові, Покровська церква Запорізької Січі на Микитиному Розі та ін). Дах церкви та дзвінниці перекритий гонтом (дерев’яна черепиця доби середньовіччя). Стіни зрубу відкриті, і ми можемо відчути подих дерева XVIII ст. На захід від церкви стоїть дерев’яна триярусна дзвіниця, квадратна в плані, завершена маківкою над якою вивищується хрест «Сонце Правди», як символ Господа нашого Ісуса Хреста. Збудована, як і церква, в період 2000-2002 році. Перший, другий і третій ярус рублені - складені із брусів. Третій ярус має прямокутні отвори для дзвонів, яких із головним дзвоном «Благовістом» тринадцять. Яруси сполучаються внутрішніми дерев’яними сходами. Церковні сходи складені із товстих дошок (плах), за світоглядними уявленнями того часу з плах робили місце страти злочинців. Таким чином людина повинна була пройти шлях спокути, підіймаючись до храму по таких сходах, та усвідомівши гріховність свого життя покаятись. Церква - тридільно-триверха, відноситься до найпопулярнішого типу українського дерев’яного зодчества. Цей тип став основою для багатьох формально-мистецьких комбінацій, бо з різних причин піддавався в окремих будівельних цехах різноманітним мистецьким змінам. А від так, кожна дерев’яна тридільно-триверха церква відзначається своїми особливими рисами. На освяченні 8 серпня 2003 року чотирьох кованих хрестів (Хрест «Сонце Правди» та трьох хрестів «Сонце Слави») перед встановленням їх на церковних банях були присутні священнослужителі УПЦ КП, УАПЦ та УГКЦ, представники владних структур і громадських організацій та мешканці Відрадного. Очолював цю урочисту подію Предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет. Він же 14 жовтня того самого 2003 року здійснив урочистий чин освячення першої козацької церкви в новому тисячолітті. Того дня відзначалося велике церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці та державне свято - День Українського козацтва. Отож відразу по закінченні Божественної Літургії під стінами цієї церкви відбулася Велика Рада Українського козацтва, на якій делегати, що з’їхалися сюди з усієї України, одноголосно переобрали гетьманом України гвардії генерал-лейтенанта І.Г. Біласа на черговий термін. Козаки також урочисто посадили поруч із церквою привезений ними жолудь із знаменитого тисячолітнього «Хортицького Дуба», як символ невмирущості української-козацької нації. Враховуючи непересічне значення козацької церкви Покрова Пресвятої Богородиці у відродженні національної гідності й поваги до прадідівських прагнень бути на власній землі господарями 23 вересня 2004 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет видав Указ про надання козацькій церкві статусу Ставропігії у складі Української Православної церкви Київського Патріархату. Пишний бароковий іконостас та інтер’єр для нового храму виготовили різьб’ярі з Києва - Воропай Ф.А. та Львова - Бабійчук І.А. оздобивши його Богородичними мотивами (лілеями, а також різьбленням виноградної лози та листя аканту). Левову частину ікон, у стилі так званого Мазепинського бароко, написав київський художник О.Цугорка. Образ "Богородиця Слобідська Цариця Козацька" Художник Олександр Цугорка. Чільним образом храму написаним О.Цугорка є ікона «Богородиця Слобідська Цариця Козацька» - за свідченням М.Грушевського подібна ікона ще до 1897 року знаходилась в родовій Михайлівській церкві Гетьмана Богдана Хмельницького в селі Суботові. Також в оздобленні храму приймали участь художники С.Герасименко, Д.Бєлянський, В.Недайборщ, О.Кудрявченко. Сьогодні посаду настоятеля храму обіймає протоієрей Роман Фурдин. В пам’ять про 230 річницю свавільного руйнування військами Катерини ІІ Запорізької Січі, 14 жовтня 2005 року поруч із Ставропігійною козацькою церквою Покрови Пресвятої Богородиці було встановлено пантеон з 38 кам’яних хрестів із степового пісковика, на яких викарбувано назви всіх тридцяти восьми куренів Війська Запорізького Низового, котрі були урочисто освячені єпископом Білоцерківським (УПЦ КП) Олександром. На Водохрище 2005 року храм відвідав Президент України Віктор Ющенко. Вдруге Президент України прибув на Водохрещу 19 січня 2006 року з членами Кабінету Міністрів України та іншими офіційними особами. По закінченні Божественної Літургії в крижаній Йорданській воді, в ополонці, вирубаній в озері, поруч із козацькою церквою купалися брати Віктор і Петро Ющенки, Юрій Єхануров, Віктор Балога, Олександр Киреєв та Ігор Ліховий, Міський голова Олександр Омельченко, директор Центру народознавства «Козак Мамай» Костянтин Олійник, а також всі бажаючі. Хоча церква збудована в новому тисячолітті, серед киян вже утвердилась думка про те, щоб хлопчик виріс справжнім козаком і мужнім чоловіком його треба хрестити саме в цій козацькій церкві, а дівчатам потрібно йти ставити свічку і молитися до ікони "Богородиці Слобідської Цариці козацької", з тим аби Вона послала їм гарного нареченого.
1 2 3 4 5 Категория: Краєзнавство \| Добавил: Aspirant (27.06.2015)
Просмотров: 399 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: