Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Краєзнавство |
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Фізико-географічна характеристика села Гринява
"Фізико-географічна характеристика села Гринява" Зміст І. Вступ актуальність теми дослідження об’єкт предмет мета завдання гіпотеза ІІ. Основна частина теоретичний аналіз проблеми дослідження інструментарій науково-педагогічного дослідження (методи) прикладні аспекти ІІІ. Висновки IV. Список інформаційних джерел V. Додатки І Українські Карпати – фізико-географічна область карпатської гірської системи. Вона знаходиться у центральній частині Європи. Вони простяглися велетенською дугою на 1500 км від Братіслави до Залізних воріт. Східні Карпати в межах України називаються українськими чи лісистими. Область українських Карпат розташована на південному заході країни. Досить актуально саме зараз звернути увагу на віддалені гірські села Карпатського регіону, які досліджені дуже мало чи взагалі не досліджені. Неодноразово українські і іноземні науковці намагалися дослідити історію сіл цього регіону, розгадати секрети цього чарівного краю. Хоча й ці явища були неоднорідними. Наприклад, якщо Верховина, Криво рівня, Косів, Кути, Буковець більш-менш досліджені, то Пробійлівка, Гриніва, Голошино досліджувалися лише в історичному аспекті, але і то частково. Тому доцільно детально вивчати не лише історію цих сіл, а і інші фізико-географічні і краєзнавчі параметри. Гірські села, особливо села Верховинського району, зараз занепадають, і якщо не привернути до них масову увагу, не розпочати процес їхнього відновлення, то вони можуть просто перестати існувати. Такі процеси уже неодноразово спостерігалися у географічній практиці зокрема і на території України. Одним з таких сіл є Гриніва. Зараз це село знаходиться на грані небезпеки – промислові об’єкти, які б могли функціонувати зараз не працюють, екологічна картина села далеко не найкраща, лісові масиви – гордість Карпат майже повністю знищені, а гірська джерельна вода все більше і більше забруднюється різними відходами. Наприклад, в середньому по району станом на 2003 рік організованих джерел викидів шкідливих речовин нараховувалось 39 одиниць, шкідливих речовин, які відходять від стаціонарних джерел – 0,3 тис.тонн, кількість уловлених шкідливих речовин 0,3 тис.тонн, викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами – 0,4 тис.тонн. Об’єкт – фізико-географічна характеристика. Предмет – село Гринява в фізико-географічному аспекті. Мета – дослідити роль і значення фізико-географічних процесів і явищ, які вплинули на розташування і сучасний вигляд села Гриняви. Завдання: уточнити за допомогою літературних джерел, історичних документів деякі аспекти з історії села; визначити причини і фактори, які впливають на демографічну ситуацію в Гриняві; на основі спостережень визначити, які фактори впливають на формування клімату села; проаналізувати вплив висотної поясності на ґрунтово-рослинний і тваринний світ Гриняви; показати важливість впливу рельєфу на господарську діяльність гринявчан; експериментально перевірити ефективність розробленої методики. Гіпотеза: фізико-географічна характеристика села Гринява буде доцільнішою, якщо її здійснювати цілеспрямовано, комплексно, систематично; досліджувати основні процеси і явища, які впливають на фізико-географічний паспорт села. ІІ Село Гринява розташоване в південно-східні частині Верховинського району, уздовж річки Білий Черемош та її притоки Пробійнівки, за 47 км від районного центру, 177 км від обласного центру, 60 км від залізничної станції Вижниця. Середня протяжність села: довжина 6 км, ширина – 9 км. Гринява межує з такими селами Верховинського району: Грамітне, Пробійнівка, Стовині, Яблучниця, Голошино; Яблучницею Путивльського району Чернівецької області. Перша письмова згадка про село Гринява в історичних джерелах датується 1702 р. Проте це не означає, що тут раніше не жили люди. Вони, безперечно, жили, село існувало і раніше. Пізніше письмова згадка про село знаходиться у Йосифінській метриці – 1785 р. Старою назвою села була Гриньова, від імені Гринь. Перші окремі поселення потрібно віднести до часів монголо-татарської навали (ХІІ – ХІХ ст.), від якої втікали окремі народні месники. У 1939 р. село Гриньова перейменовано на Гриняву. Жителі села брали активну участь у обох визвольних війнах за збереження своєї ідентичності і незалежності. При аналізі демографічної ситуації простежуються різкі зміни природного приросту населення на протязі всієї історії села. Причинами таких змін були не лише соціально-економічні, а і менталітет гуцулів, народні звичаї і традиції, етноцид і геноцид українського населення в період першої і другої світових воєн. Село Гринява знаходиться в межах четвертого опрокліматичного (гірського) району. Клімат району помірно-континентальний. Кліматичні умови формуються під впливом континентальних мас повітря, які надходять зі сходу і північного сходу та зволожені повітряними масами, що йдуть з заходу і південного заходу. Важливий вплив на кліматичні умови мають рельєф, експозиція схилів, орографічні бар’єри. Серед ґрунтів на території села зустрічаються бурі гірські лісові щебнюваті, дерново-буро-зелені оглеєні ґрунти. Якщо брати до уваги висотну поясність, то завдяки її ми можемо пояснити закономірні зміни ґрунтів з висотою. Відповідно зміни ґрунтів з висотою призводять до змін рослинного покриву, який з висотою зменшується, а на висоті 2000 м і більше взагалі зникають. Рослинний світ практично але опосередковано змінює і тваринний світ. Розміщення села високо в горах, гірський тип рельєфу і кліматичні умови визначають господарську спрямованість і відповідну зайнятість селян. Саме Карпатська природа визначила заняття ще перших поселенців села. Економіка села спрямована у відповідності з його природними умовами і ресурсами. Його основу складає лісове господарство, деревообробна галузь і сільське господарство. Промисловий потенціал, в основному, зосереджений на деревообробній і харчовій промисловості. Основний напрямок сільського господарства – м’ясо-молочне скотарство. Інструментарій науково-педагогічного дослідження (методи) В основі реалізації завдань поставлених перед дослідженням було використано певну сукупність методів. При виконанні цього завдання було використано метод аналізу й обробки документів – метод отримання даних у науково-педагогічному дослідженні за допомогою інформації, яка міститься в документі. Використаний цей метод з метою аналізу теоретичної бази по історії села Гриняви. Для визначення причин і факторів, що впливають на демографічну ситуацію, використано метод напівформалізованого інтерв’ю. Це інтерв’ю передбачає високу емоційну спільність учасників, що у деяких випадках наближається до встановлення близьких, гармонійних відносин, взаєморозуміння. Для графічного відображення було використано секторну діаграму (частка кожного значення ознаки представлено у вигляді кола, а все коло становить 100%). При дослідженні використано метод польового спостереження, який передбачає вивчення досліджуваного об’єкта в природних умовах, його життєдіяльність. За хронологічною ознакою дослідження дискретне (короткочасне). За ступенем формалізації – стандартизоване (спирається на спеціально створений план). Ми використали саме цей метод спостереження тому, що саме завдяки цьому методу можна визначити фактори, які впливають на формування клімату. При аналізі впливу висотної поясності на ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ Гриняви використали метод природного (польового) експерименту, який проводиться за звичних умов. Ці умови дозволяють відстежити реальну поведінку об’єкта, явища чи предмета не спотворену втручанням експериментатора. При дослідженні ми використали і метод не стандартизованих тестів – опитувальники з питаннями відкритого характеру (такими, що передбачають самостійне формулювання відповідей на порушене питання). Важливість впливу рельєфу на господарську діяльність мешканців села найдоцільніше показати за допомогою методу бесіди – метод отримання інформації шляхом двостороннього і багатостороннього обговорення питання, яке нас цікавить. За допомогою бесіди із жителями Гриняви ми змогли визначити чинники рельєфотворення, які впливають на господарську діяльність. Щоб перевірити ефективність розробленої нами методики ми звернулися до методу методологічного експерименту (перевірити придатність розробленої методики). Бібліографія має на меті ознайомлювати з існуючими працями і їх цінностями. Це інвентар, опис виданих витворів, незалежно від того, у яких зібраннях чи бібліотеках вони знаходяться. Бібліографія служить джерелом наших знань відносно існуючих книг і основою всієї документації. Бібліографія – це посередник між книгами і читачами. Бібліотечний каталог – це перелік творів, друку й інших документів наявних у фонді бібліотеки або групи бібліотек, складений у певному порядку. Відомості про них подаються у каталозі у вигляді бібліографічних записів, тобто бібліографічних повідомлень, зафіксованих у певній формі. Бібліографічний запис складається з бібліографічного опису, заголовка, класифікаційних індексів, предметних рубрик. Бібліографічні записи розташовані в каталозі у певному порядку і завдяки цьому розкривають зміст бібліотечного фонду. Таким чином, бібліографічний каталог – це, перш за все, засіб повідомлення про склад і зміст фонду. Алгоритм по визначенні необхідної літератури з допомогою каталогу: визначити предмет, якому присвячена шукана література, і знайти аналогічну рубрику в алфавітно-предметному покажчику до систематичного каталогу. описати індекс літератури визнаний під предметною рубрикою, знайти в розділі каталогу карточки потрібних видавництв. заповнити вимоги на видавництво (шифр) і місце їх знаходження в книгосховищі (верхній куток карточки) Види каталогів: систематичний, предметний, алфавітний, а також інші – краєзнавчі, хронологічні, географічні, читацькі, службові, генеральні, центральні, зведені тощо. Картотека – сукупність певним чином організованих карточок. Її характеризують 3 ознаки: картотека включає приналежні бібліографічні описи складеної частини книги чи видання; на карточках картотеки необов’язково вказані бібліографічний шифр і опис бібліотеки; в ка- Висновки Отже, на основі проведеного дослідження ми досягли наступних результатів: при аналізі архівних даних, статистичних зведень нам вдалося дізнатися дещо з історії села, що не було відомим серед селян; на основі методу напівформалізованого інтерв’ю ми змогли визначити деякі причини і фактори, які можуть змінювати демографічну ситуацію у селі. Такі дані можуть використовуватися в подальших дослідженнях для покращення демографічної ситуації у Гриняві; в ході дослідження, яка проводилося двома методами (метод польового спостереження і метод тестів) було доведено, що на клімат села впливає низка факторів: орографія, експозиція схилів, віддаленість від морів і океанів, циркуляція атмосфери, підстилаюча поверхня і ін., в ході дослідження ми виявили вплив висотної поясності на ґрунтово-рослинний і тваринний світ села. Цей вплив проявлявся у зміні ґрунтів з висотою (з висотою змінювався мінеральний склад ґрунту, частка гумусу у ньому, мінералізація, водопроникність і пористість, і щільність ґрунту). Ґрунти, змінюючись, викликали зміни і в рослинному світі; спілкуючись з жителями села за допомогою бесіди ми детально ознайомилися з господарською діяльністю жителів села. На основі чого зробили висновок, що рельєф місцевості був чи не найважливішим чинником, який визначив зайнятість і господарську діяльність Гринявчан. розроблена методика перевірена і експериментально підтверджена. Список інформаційних джерел Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ – Класика, 2003. – 572 с. Гілецький Й.Р. Географія Українських Карпат. Лекції з курсу "Фізична географія України": Посібник для студентів географічних та туристських спеціальностей. – Івано-Франківськ, 2005. – 72 с. Україна в політико-географічному вимірі / Збірник наукових праць. – Львів, 2000. – 286 с. Дністрянський М.С. Українська державність, державна територія, кордони // Україна в політико-географічному вимірі: Збірник наукових праць. – Львів, 2000. – С. 97 – 126. Ташкінова О.М. Методологічні принципи забезпечення науково-дослідницької роботи з географії // Географія – 2006. - № 6. 1 – 15 березня. – С. 17 – 19. | |
Просмотров: 377 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |