Реферат на тему Мікроелементи в житті людини - Хімія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Мікроелементи в житті людини. Відомо що з 92 хімічних елементів, які зустрічаються в природі 81 виявлений в організмі людини, 12 з них є основними, або «структурними», і складають 99% від усіх існуючих в організмі елементів. До цих елементів відносяться C(карбон) , H(гідроген), O(оксисен), N(нітроген), P(фосфор), S(сульфур), Cl(хлор), Ca(кальцій), K(калій) і інші. На частку інших елементів припадає 1%, вони отримали назву мікроелементи. На життєву необхідність для організму людини мікроелементи підрозділяються на ессенціальні (Fe, I, Cu, Co, Cr, Mo, Se, Mn); умовно ессенціальні (Br, B, F, Li, Ni, V, Si ); токсичні (Al, As, Cd, Pb, Sb, Hg, Be, Bi, Tl ) і інші, дія яких на організм людини в даний час достовірно не виявлено. Очевидно, що це ділення достатньо умовне. Складність проблеми класифікації мікроелементів полягає в тому, що есенціональні мікроелементи при визначених умовах можуть викликати токсичні реакції, а окремі токсичні мікроелементи при визначеній дозі можуть виявити корисні властивості і навіть виявитись незамінними. В організмі здійснюється рухомий баланс елементів, який досягається за допомогою взаємозв’язаних процесів – вибіркове поглинання вибіркового введення в органах і клітинах вибіркової утилізації. Порушення цього балансу може бути обумовлено внутрішніми (генетичними) і зовнішніми (екологія харчування) причинами і призводить до різних патологій. При патологіях, зв’язаних з ессенціальними мікроелементами, людина зустрічається, як правило, із захворюваннями, визваними недостатнім надходженням цих речовин. При порушеннях, пов’язаних з токсичними мікроелементами, патологій звичайно обумовлені надмірним надходженням. Основним шляхом проникнення мікроелементів в організм людини є шлунково-кишковий тракт – тонкий кишечник, дванадцятипала кишка. Тому як нестача так і надлишок надходження мікроелементів в організм людини в основному пов’язані з особливостями харчування. Очевидно що діяння практично ніколи не буває моно елементним. Відомо, що мікроелементи володіють широким спектром синергії і антагонізму. Відомі сотні двохсторонніх і трьохсторонніх взаємодій між ессенціальними і токсичними мікроелементами. Ця різноманітність взаємодій створює базу, на основі якої розвивається дисбаланс мікроелементного гомеостазу що призводить до різних патологій. Звідси виникає необхідність в знанні рівнів концентрації як можна більш широкого спектру мікроелементів в потрібних продуктах харчування і питної води. Отже, оцінка надходження окремих елементів в організм людини з продуктами харчування і питною водою така: Na Відноситься до основних чи структурних елементів. Основна роль в організмі – підтримка осмотичного тиску міжклітинної рідини. Вміст Na в організмі людини складає приблизно 100г. Його необхідне надходження оцінюється величиною 1,4-1,6г/добу. Реальне надходження в відповідності з раціоном №1 майже в 2 рази менше, ніж в раціоні №2 надходження трішки нижче необхідного. Це пояснюється тим, що проаналізовано вміст натрію в сирих продуктах харчування без врахування навареної солі, яка добавляється в процесі приготування їжі. За літературними даними з врахуванням добавлення солі в продукти харчування, надходження натрію в організм людини знаходиться в рамках дозволеної норми. K являється структурним хімічним елементом. Калій відіграє основну роль в внутрішньоклітинному обміні, в підтримці осмотичного тиску, в іонних механізмах збуджування в периферичній і центральній нервовій системах. Вміст калію в організмі людини складає 140г. Необхідне надходження калію знаходиться в межах 2-3г. Реальне надходження значно більше: в відповідності з раціоном №1 -- 8, а з раціоном №2 -- 4-5,9г/добу. Ca представляє групу структурних елементів. Кальцій відіграє ключову роль в передачі нервового збудження, в підтримці щільності клітинних клітинних мембран, побудові кісток. Вміст Ca в людини складає біля 1000г. Більше 99% кальцію входить в склад кісток і зубної емалі. Необхідне надходження Ca – 1г/добу. Реальне надходження з двома раціонами трішки нижче необхідного і складає 0,8-0,9г/добу. Fe Відноситься до ессенціальних елементів. Входить в склад гемоглобіну, бере участь в процесах зв’язування і переносу кисню до тканин, стимулює функцію кровотворних органів, застосовується в якості ліків при анемії. Вміст в організмі людини – 4,2г; необхідне надходження заліза складає 10-30мг/добу, токсична дія може виникнути при дозі 200мг/добу. Реальне надходження заліза з раціоном №1 кілька разів більше необхідного(33мг/добу), з раціоном №2 знаходиться в рамках необхідного. Cu належить до ессенціальних елементів. Він входить в склад метало протеїнів, регулюючих окисно відновні реакції клітинного дихання, фотосинтезу, засвоєння молекулярного азоту, проявляється складовою частиною гормонів. Вміст в організмі людини складає 72мг. Необхідне надходження міді складає 2-5мг/добу, токсична дія виникає при дозі більше 250мг/добу. Реальне надходження міді з раціоном №1 складає 2,8мг/добу, з раціоном №2 2,1-4,4мг/добу. Zn представляє групу ессенціальних елементів і являється одним із найважливіших мікроелементів. Він входить в склад ряду найважливіших ферментів, бере участь в обміні нуклеїнових кислот і синтезі білків. Цинк впливає на основні життєві процеси: кровообіг, розмноження, ріст і розвиток організму, обмін вуглеводів, жирів і білків, окисно-відновної реакції, енергетичний обмін. Вміст його в організмі людини – 2,3г. Необхідне надходження складає 6-30мг/добу, токсична дія виникає при дозі 300-600мг/добу. Реальне надходження з раціоном №1 складає 15, з раціоном №2 – 17-19мг/добу, тобто знаходиться в рамках норми Розрізняють дві різні структури раціонів харчування. Структура першого раціону так званого базового (раціон №1) складає основу для населення, рівень доходів який відповідає прожитковому мінімуму. Цей раціон характеризується дуже малою різноманітністю продуктів і переважанням картоплі, макаронних виробів і хліба. З м’ясних вживається переважно куряче м'ясо, з овочів – капуста, морква, буряк. Структура другого раціону харчування, умовно названого основним (раціон №2), продукти харчування, які входять в його склад, являються основними для населення району з середнім рівнем доходів. Структура цього раціону харчування характеризується великим різноманіттям, зменшенням частки вживання хліба, картоплі, макаронів і злаків, збільшенням частки вживання м’яса риби і морепродуктів, фруктів і молочних продуктів. Достатньо близько до ГДК вміст Cu в макаронних виробах. В хлібі не зафіксовано перевищення вмісту мікроелементів над ГДК. Пшеничний хліб більш збагачений такими елементами як Na, K, Ca; їх концентрації в 2-3 рази вищі, ніж в житньому хлібі. Вміст мікроелементів в овочевих культурах такий: в листкових культурах слід відмітити наближення до граничного рівня Zn. Крім того для листкових культур властиві концентрації Fe. В кукурудзі відмічається перевищення ГДК по Zn; характерні також концентрації Fe і Cu. В бобових культурах рівні ГДК перевищують Cu і Zn (майже в 6 раз). Слід вказати на високі концентрації Fe. Для листкових культур, кукурудзи і бобових характерні також збагачення калієм і кальцієм. В всіх інших випадках перевищення ГДК не спостерігається. Також слід звернути увагу на те, що для коренеплодів і томатів властивий більш низький вміст мікроелементів. А от фрукти бідні мікроелементами, їх вміст не перевищує встановлених нормативів. Вміст мікроелементів в грибах – шампіньйонах, вирощених в різних умовах має таке пояснення: їх аналіз показує, що дикоростучі шампіньйони являються дуже інтенсивними концентратами важких і токсичних металів. Характерна особливість дикоростучих шампіньйонів – накопичення благородних металів, достатньо високі також концентрації Cu. В шампіньйонах вирощених в агрофірмі в штучних умовах, концентрації важких і токсичних металів не перевищують ГДК. В морепродуктах і рибі вміст мікроелементів має наступні показники: в м’ясі креветок високі концентрації Zn. Для всіх морепродуктів, в тому числі і для риби характерні високий вміст Na. Вміст мікроелементів в м’ясі, м’ясних продуктах, курячих яйцях і молочних продуктах наступний: перевищення вмісту мікроелементів над рівнем ГДК не зафіксовано, але слід відмітити достатньо високі вмісти Zn в всіх об’єктах дослідження, Na і Ca в м’ясопродуктах, Na і Fe в курячих яйцях. Мікроелементний склад кави, чаю і цукру звертає на себе увагу, тому що чай дуже збагачений такими мікроелементами як Ca, Fe, Cu. В каві великі концентрації K, Fe, Ca, Cu, Zn. Цукор за своїм складом бідний на мікроелементи. Також приведені результати вивчення складу питної води. Співставлення даних з вітчизняними ГДК і нормативами ЄС, ВОЗ і США показує, що вміст мікроелементів в питній воді значно нижчий світових стандартів. Кількість вживаної їжі дорослою людиною приймалось 1,4кг/добу, води - 2л/добу. Отримані таким чином значення достатньо добре погоджуються з літературними даними, хоч і є деякі розбіжності. Отже при оцінці результатів даної роботи можна зробити наступні висновки. Перевищення ГДК для деяких мікроелементів, в тому числі і токсичних в продуктах харчування представляється достатньо розповсюдженим явищем. Це може бути поясненням різних причин: локальні чи регіональні особливості грунту, на якому вирощують с/г культури; використання мінеральних добрив, а також екологічні причини. Найбідніший мікроелементний склад у фруктів і цукрі, а найбагатші на мікроелементи це дикоростучі гриби, морепродукти, риба, овочі. При оцінці балансу надходження мікроелементів в організм людини з раціоном №1 і №2 отримані достатньо парадоксальні результати. Вияснилось, що найбільш оптимальним являється надходження мікроелементів з раціоном №1, який відповідає прожитковому мінімуму і бідний по різноманітності продуктів. Надходження всіх досліджуючих мікроелементів знаходиться в межах необхідного. При вживанні більш різноманітного раціону №2 може виникнути порушення балансу надходження мікроелементів з збільшенням вживання як ессенціальних, так і токсичних елементів, при чому надходження деяких з них може наблизитись до порогу токсичності. Література 1. Лозовська І. Н., Орлов Д.С., і Садовнікова Л. К. (1998) Екологія і охорона біосфери при хімічному забрудненні. М.: Вища школа, 284с.
1 2 3 4 5 Категория: Хімія \| Добавил: Aspirant (03.05.2013)
Просмотров: 723 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: