Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Хімія |
Реферат на тему Хімічна модифікація поліетиленгліколів двоосновними кислотами
Реферат на тему Хімічна модифікація поліетиленгліколів двоосновними кислотами. Олігомерні естери на основі поліетиленгліколів є нейоногенними поверхнево-активними речовинами і можуть слугувати ефективними деемульгаторами для зневоднення та знесолення нафт [1, 2]. В роботі вивчено можливість одержання нових олігомерних естерів за реакцією хімічної модифікації поліетиленгліколів двоосновними кислотами : HO-R1-OH + HOOC-R2-COOH → HO-R1-O-CO-R2-COOH + H2O Характеристика використаних для реакції поліетиленгліколів (ПЕГ) подана у табл. 1. Таблиця 1 Фізико-хімічні характеристики поліетиленгліколів Марка ПЕГ Середня молекулярна маса Гідроксильне число, мг КОН/г Функційність Температура топлення, °С ПЕГ-400 400 286,2 2,04 - ПЕГ-600 600 188,9 2,02 - ПЕГ-1500 1500 74,4 1,99 40-46 ПЕГ-4000 4000 27,8 1,98 50-55 ПЕГ-6000 6000 18,3 1,96 55-60 Як кислотні компоненти застосовували адипінову та глутарову кислоти марки “х.ч.”. Каталізатором реакції була п-толуолсульфокислота. З метою встановлення оптимальних умов процесу хімічної модифікації поліетиленгліколів двоосновними кислотами вивчено вплив природи та співвідношення вихідних реагентів, температури і тривалості процесу на швидкість перебігу вищеподаної реакції. Модифікацію ПЕГ кислотами вивчали у чотиригорлому реакторі, обладнаному мішалкою, термометром, барботером інертного газу та зворотним холодильником з насадкою Діна-Старка для контролю кількості виділеної в процесі реакції води. Реакцію проводили в розплаві у присутності каталізатора в кількості 1,2 % мольн. у розрахунку на кислотний компонент. Ефективну константу швидкості реакції визначали з графічної залежності середнього ступеня поліконденсації від часу 1/(1-р) = f(ф) за рівнянням Кеф = К/Скат , в якому К = tg б /C0 [3]. Вплив вихідного співвідношення реагентів вивчено на прикладі реакції між адипіновою кислотою (АК) та ПЕГ-600. Отримані експериментальні результати підтвердили теоретичні та практичні дані про те, що найвищий ступінь поліконденсації у реакціях естерифікації досягається при еквімолекулярному співвідношенні реагуючих біфункційних сполук (табл. 2). Таблиця 2 Вплив співвідношення вихідних реагентів на ступінь поліконденсації та константу швидкості реакції адипінової кислоти з поліетиленгліколем ПЕГ-600 Мольне співвідношення АК : ПЕГ-600 Ступінь поліконденсації Кеф., кг2/(моль2×с) 2 : 1 1,11 5,38 × 10-5 1,5 : 1 1,51 2,51 × 10-4 1 : 1 1,71 3,49 × 10-4 1 : 1,5 1,54 2,67 × 10-4 1 : 2 1,16 8,04 × 10-5 Примітка: тривалість поліконденсації – 1 год., температура – 150°С. При вивченні природи реагуючих речовин встановлено, що з підвищенням молекулярної маси ПЕГ зменшується як ступінь поліконденсації, так і ефективна константа швидкості реакції. Якщо у випадку хімічної модифікації ПЕГ-400 адипіновою кислотою ступінь поліконденсації становить 1,72 при ефективній швидкості реакції 3,54 × 10-4 кг2/(моль2×с), то для реакції адипінової кислоти з ПЕГ-6000 ступінь поліконденсації – 1,66 і ефективна константа швидкості реакції – 3,27 × 10-4 кг2/(моль2×с). Порівнюючи вплив природи кислоти на протікання процесу естерифікації, встановлено, що для реакції АК з ПЕГ-600 ступінь поліконденсації складає 1,71 (у випадку глутарової кислоти з ПЕГ-600 – 1,76) з практично однаковою швидкістю реакції (для АК з ПЕГ-600 – 3,49 × 10-4 кг2/(моль2×с), для ГК з ПЕГ-600 – 3,51 × 10-4 кг2/(моль2×с)). Вплив температури на перебіг реакції досліджували на прикладах реакції адипінової кислоти з ПЕГ-600 і ПЕГ-1500 у діапазоні температур від 150 до 190°С. Проведені дослідження дозволили встановити, що процес хімічної модифікації поліетиленгліколів двоосновними кислотами необхідно починати при температурі не нижче 150-155°С, а завершувати при 185-190°С. Такі умови запобігають випаровуванню вихідних поліетиленгліколів, а також розкладу дикарбонових кислот внаслідок реакції їх декарбоксилювання. Основні фізико-хімічні характеристики синтезованих поліестерів подано в табл. 3. Таблиця 3 Основні фізико-хімічні характеристики синтезованих поліестерів Вихідні речовини Середня молекулярна маса поліестеру Кислотне число, мг КОН/г Гідроксильне число, мг КОН/г Температура топлення, °С кис-лота гліколь АК ПЕГ-400 2030 23,1 22,8 - АК ПЕГ-600 2860 17,3 16,9 - АК ПЕГ-1500 6520 8,1 8,6 45 – 48 АК ПЕГ-4000 12780 4,1 4,6 52 – 59 АК ПЕГ-6000 14910 3,4 3,9 57 – 63 ГК ПЕГ-600 2960 16,9 17,4 - Отримані сполуки проявляють поверхнево-активні властивості і можуть знайти застосування у процесах руйнування водонафтових емульсій. Список використаної літератури: 1. Позднышев Г.Н. Стабилизация и разрушение нефтяных эмульсий.- М.: Недра, 1982.- 220 с. 2. Абрамзон А.А. Поверхностно-активные вещества. Свойства и применения.- Л.: Химия, 1975.- 196 с. 3. Практикум по химии и физике полимеров / Под ред. Куренкова В.Ф.- М.: Химия, 1990.- 304 с. | |
Просмотров: 307 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |