Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Хімія |
Реферат на тему Карбонові кислоти
Реферат на тему Карбонові кислоти. Карбонові кислоти – це похідні вуглеводнів в яких один, або декілька атомів водню заміщені на карбоксильну групу. Загальна формула: Органічні кислоти можуть бути одержані в результаті окислення спиртів за схемою: За фізичними властивостями карбонові кислоти є рідинами або твердими речовинами. Низькомолекулярні карбонові кислоти добре розчинні у воді. Кислоти розчинні в розчинах лугів з утворенням солей. Хімічні властивості карбонових кислот обумовлені наявністю в молекулі карбоксильної групи. В розчинах вони дисоціюють на іони: Це, як правило слабкі кислоти Kg у них нижче ніж у мінеральних кислотах. 1. Взаємодіють з солями важких металів в нейтральному середовищі з утворенням забарвлених сполук. 2. З спиртом утворюють складні ефіри, які мають характерний запах – реакція етерифікації. Зворотній процес – реакція гідролізу (окислення). Фармакологічна дія. Введення карбоксильної групи в молекули знижує токсичність речовин (порівняно з альдегідами і спиртами). В дуже великих дозах проявляє незначну наркотичну дію. Розгалуження аліфатичного радикалу, ненасичені зв’язки, введення галогену в молекулу підвищує фармакологічну активність кислот. За рахунок дисоціації кислот з утворенням іонів водню, вони мають подразнюючу і припікаючи дію. Накопичуючись в крові можуть викликати явище гемолізу, тому в медичній практиці застосовують солі карбонових кислот, де їх використовують як „носіїв” фармакологічно активних катіонів (Са+, К+...). В медичній практиці застосовують: - калію ацетат - кальцію ацетат - натрію оксібутірат - натрію цитрат - натрію гідроцитрат Ці препарати крім калію ацетату є похідними оксікислот. Оксікислоти – це похідні карбонових кислот в молекулі яких поряд з карбоксильною групою є гідроксильна група. Загальна формула: Солі оксикислот практично не токсичні. Кальцію лактат застосовують як і СаСl2 (переноситься краще, не подразнює слизову шлунку). Натрію оксібутірат – внутрішньовенно для наркозу. Калію ацетат – при гіпокаліємії. Natrii citras pro infectionibus Натрію цитрат для ін’єкції Тринатрієва сіль лимонної кислоти. Одержання: нейтралізація лимонної кислоти натрію карбонатом. Для очистки від домішок натрію цитрат перекристалізовують із спирту. Властивості: безбарвні кристали або білий кристалічний порошок, без запаху, солонуватий на смак, вивітрюється на повітрі. Розчинний у воді, практично нерозчинний у спирті. 10% розчин має рН 7,8-8,3. Застосування: як консервант крові (попереджує згортання) в вигляді 4-5% розчинів. Natrii hydrocitras pro infectionibus Натрію гідроцитрат (двозаміщений) для ін’єкції Дінатрієва сіль лимонної кислоти Властивості: безбарні кристали, або білий кристалічний порошок, без запаху, кислуватий на смак. Легко розчинний у воді, практично не розчинний у спирті. 5% розчин має рН 4,7-5,0. Зберігання: в добре закупореній тарі (можлива втрата кристалізаційної води). Застосування: як консервант крові (попереджує згортання) в вигляді 4-5% розчинів. Порівняльна характеристика: а) 200 мл 5% натрію цитрату +0,5 мл м/г – жовте забарвлення 200 мл 5% натрію гідро цитрату + 0,5 мл м/г – червоне забарвлення б) натрію цитрат – солонуватого смаку натрію гідроцитрат – кислого смаку в) 10% розчин натрію цитрату – рН = 7,8-8,3 5% розчин натрію гідроцитрату - рН = 4,7-5,0 Амінокислоти – це карбонові кислоти, в молекулах яких одночасно з карбоксильною групою є і аміногрупа. Загальна формула: В залежності від числа – СООН груп амінокислоти поділяють на одно- і двохосновні. В залежності від числа – NH2 поділяють на моно- і діамінокислоти. Наявність двох функціональних груп: - СООН кислотна і - NH2 основна – надає амінокислотам амфотерний характер. Тому вони утворюють солі з мінеральними кислотами і лугами. Будучи амфотерними електролітами амінокислоти існують в розчинах у вигляді біполярних іонів, і так як заряди цих іонів нейтралізують один одного, амінокислоти є внутрішніми солями, і водні розчини одноосновних маноамінокислот нейтральні на лакмус: В залежності від положення - NH2 і СООН груп в молекулі амінокислот можлива внутрішньомолекулярна взаємодія цих груп з утворенням циклічного аміду- лакталу. Всі амінокислоти розчинні у воді, нерозчинні в органічних розчинниках. Хімічні властивості: 1. Здатність амінокислот легко окислюватись до NH2, СО2, альдегіду, а при дії NaNO2 в кислому середовищі, або НNО3, окислення іде до молекулярного азоту і оксікислот. 2. Утворення мідних солей, в яких іон міді зв’язаний додатковими валентностями з атомами азоту утворюючи комплекс темно-синього кольору. 3. Всі амінокислоти дають реакцію з нінгідрином специфічна для амінокислот (в реакцію вступають -NH2 і –СООН групи). 4. Реакції - NH2 групи - алкілірування ацелювання Реакції –СООН групи – етерифікаціїПриродні амінокислоти отримують гідролізом білків в кислому середовищі при температурі. Всі природні амінокислоти мають асеметричний атом вуглецю оптично активні сполуки. Всі амінокислоти є l-ізомерами – без смаку, або гіркі, j-ізомери – солодкі. В медичні практиці застосовують: - аміналон - аміноксепронова кислота - глютамінова кислота - фенібут - цистеїн - ацетилцестиїн - литіонін Амінолон застосовують при судинних захворюваннях мозку. Амінокапронову кислоту при захворюваннях ЦНС. Фенібут застосовують при порушенні процесів метаболізму в головному мозку, для покращення мозкового кровообігу. Ацетилцистеїн застосовують при загальному запаленні органів дихання (трахеїди, бронхи, пневмонії). Acidum glutaminicum Кислота глютамінова Двохосновна моноамінокислота. Входить до складу білкових речовин: міозин, казеїн. Міститься в білках мозку, злаках. Раніше одержували шляхом кислого гідролізу білковиз речовин, тепер систематично. Властивості: білий кристалічний порошок з ледь відчутним запахом кислого смаку. Мало розчинний в холодній воді, нерозчинний в спирті, ефірі. Розчинний в кислотах і лугах. Водні розчини мають кислу реакцію (наявність двох – СООН груп). Зберігання: в добре закупореній тарі, в сухому, прохолодному, захищеному від світла місці. Застосування: при захворюваннях ЦНС, переважно при психічних розладах (шизофренія, епілепсія) всередину 1% розчин до 1г на добу. | |
Просмотров: 1783 | Рейтинг: 2.0/2 |
Всего комментариев: 0 | |