Суббота, 04.05.2024, 22:58
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Хімія

Реферат на тему Ферменти
Реферат на тему Ферменти.

Вступ
У 1990 році Казимир Ранк досліджував важливість вітамінів для людського життя та здоров’я. Декілька років тому, дослідники звернули увагу на роль мінералів для здоров’я. Вивчення ферментів їжі є цікавим питанням для вчених. Ферменти діють на хімічному і біологічному рівнях. Наука не може виміряти їх життєву чи біологічну цінність.
Біологічна сила є суттю кожного ферменту. Різні назви, такі як “життєва сила”, “життєва енергія” часто використовують щоб описати цю енергію. Без життєвої енергії ферментів ми були б нічим більшим, як нагромадженням безжиттєвих хімічних субстанцій – вітамінів. Мінералів, води і білків. Для здоров’я і для лікування використовуються ферменти, які виконують основну роль. Вони є робочою силою в метаболізмі.
Кожен з нас отримав обмежену кількість ферментативної енергії при народженні. Чим швидше ми використовуємо запаси ферментів, тим коротше наше життя. Велика частина ферментативної енергії витрачається випадково протягом життя. Наш спосіб приготування їжі, вживання алкоголю, наркотиків витягує величезну кількість ферментів з нашого обмеженого запасу. Часті збудження і заспокоєння також вичерпують запаси. Тіло таким чином слабне, а стан з дефіцитом ферментів є мішенню для раку, хвороб серця чи інших проблем зі здоров’ям.

РОЗДІЛ 1. Загальні уявлення про ферменти
Ферментативний комплекс
Ферментативний комплекс швидше біологічний термін, ніж хімічний. Ферментативний комплекс представляє собою білковий носій, який наділений життєво енергетичним фактором. Багато років вважали, що ферменти працюють шляхом простої присутності, без участі у процесі. Це пояснювали тим, що енергетична сила отримувалась не від ферменту, а від субстрату, тому що субстрат змінювався або метаболізував.
Ферменти є життєвими елементами, які набагато складніші, ніж просто інертні субстанції. Ферменти містять білки, які можна і вже синтезують. Проте “активний фактор” ферментів ніколи не синтезують. Білки у ферментах виконують роль носіїв ферментативного активного фактора. Ферменти є протеїнами, які заряджені життєво-енергетичними факторами, так як автомобільний акумулятор складається з металевих плат. Які заряджені електричною енергією.
Ферменти і хвороби
Людський рід є принаймні наполовину хворий. В біологічному розумінні немає цілком здорових людей. Навіть та молодь, яка почуває себе здоровою, має дефекти здоров’я.
Існує три класи ферментів: метаболічні ферменти, які керують нашим організмом, травні ферменти, які перетравлюють нашу їжу; ферменти сирої їжі, які починають перетравлення. Наше тіло – всі наші органи і тканини управляються метаболічними ферментами. Кожний орган і тканина має власні метаболічні ферменти, які роблять спеціалізовану роботу. Печінка має чисельну кількість різних ферментів. Ніхто не досліджував скільки специфічних ферментів потрібно для роботи серця, мозку, нирок тощо.
Добре здоров’я залежить від метаболічних ферментів. Ми повинні бути впевнені, що ніщо не заважає їм. Недостача може означати появу проблем.
У 1930р. 80 ферменті в було відомо; у 1947р. – 200; в 1957р. – 660; в 1962р. – 850; а до 1968р. наука ідентифікувала 1300 ферментів. Зараз відомі тисячі ферментів, ще більше реакцій ідентифіковано, для яких ферменти ще не відомі. Сотні метаболічних ферментів є необхідними, щоб виконувати роботу тіла – відновлювати пошкодження.
Травні ферменти мають тільки три основні завдання: травні білки, карбогідрати, жири. Протеази є травними протеїнами; амілози – травними карбогідратами і ліпази – травними жирами.
Ферменти їжі
Концепція ферментів їжі пропонує новий погляд на хвороби. Це переворот в нашому розумінні хвороботворних процесів.
Тепло, яке використовують в приготуванні їжі руйнує всі ферменти їжі і примушує організм продукувати більше ферментів, тому збільшуються органи. Коли утворюється надмірна кількість травних ферментів, то ферментативний потенціал може бути не здатний продукувати відповідну кількість метаболічних ферментів, щоб відновити органи біла і боротися з хворобами. Чи є травні ферменти непотрібними?
Концепція ферментів їжі надає переконливий доказ, що в більшості людей травні ферменти використовуються недоцільно. Незважаючи на те, що тіло продукує менше, ніж дві дюжини травних ферментів, вони виснажують більше свій ферментативний потенціальний запас, ніж вони використовують для утворення сотень метаболічних ферментів потрібних для збереження функцій всіх органів і тканин з їх різними активностями. Травні ферменти людини є сильнішими і більш концентрованими у ферментативній активності, ніж будь-які метаболічні ферменти. Людська слина і панкреатичний сік лідирують за ферментативною активністю. Не дивлячись на те, що дикі тварини вживають сиру їжу, вони мають травні ферменти соку віддалено схожі на ті, що знайдені в людини.

РОЗДІЛ 2. Закон адептивної секреції травних ферментів
Якщо людський організм змушений віддавати величезне порцію ферментативного потенціалу, щоб створити травні ферменти, то це викликає проблеми для всього тіла, тому що продукція метаболічних ферментів зумовлює напруження. Відбувається змагання між двома класами ферментів. Вчені знайшли вихід з цієї суперечливої ситуації. В 1945р. лабораторія фізіології Північно-західного Університету встановила Закон адаптивної секреції травних ферменті, які секретувала шлункова залоза, що реагує на білки, карбогідрати і жири. Було вимірено і встановлено, що сила кожного ферменту залежить від кількості їжі, яка перетравлюється. Закон адаптивної секреції травних ферментів говорить, що організм оцінює свої ферменти висок і буде створювати їх не більше. Ніж потрібно для роботи. Якщо деяка кількість їжі є перетравлена ферментами, то організм утворить меншу концентрацію ферментів. Закон адаптивної секреції травних ферментів був доведений у багатьох лабораторіях всього світу.
Щоб отримати ферменти з їжі потрібно вживати сиру їжу. Всі рослинна і тваринна їжа в сирому стані містить їх, але теплова обробка руйнує їх. Вони відрізняються від вітамінів цим. Пастеризація руйнує в них життєву силу, навіть якщо використовується при цьому значно нижча температура, ніж під час приготування їжі. Якщо вода не є достатньо приємною для рук, то вона пошкодить ферменти в їжі. Всі продукти із заводів проходять теплову обробку.
Ферменти шлунку
Дехто вважає, що жуйні тварини, такі як велика рогата худоба і вівці, не мають ферментів у слині і повинні мати велику кількість ферментів в шлунковому соку. Проте це не так. Дослідження показали, що шлункова залоза великої рогатої худоби і овець є значно меншою, ніж наша, відносно ваги тіла. Це показує, що тварини мають значно меншу кількість покреатичних ферментів, ніж ми. Велика рогата худоба і вівці мають чотири шлунки, тільки один з них немає власних ферментів, проте отримує їх з їжі, яку перетравлює. На додачу, шлунок великої рогатої худоби є “притулком” для найпростіших , в обмін на використання ферментів травлення. Це чудові симбіотичні відносини.
Всі тварини мають протеолітичний фермент, відомий як кате псин, який постачається в м’язи і органи. Зараз не відома його травна функція. Після смерті тканини тіла стають кислими, що є сприятливим для активності кате псину. Цей ферменти, функція якого є визначною в авіа лізисі, руйнує клітини і тканини.
Іншим прикладом ферментів їжі у шлунку є воло птахів. Які використовують насіння, як їжу. Це стосується голубів і курей. Воло немає власних ферментів, але все насіння містить їх велику кількість.
Ферменти їжі в людини
Згідно Концепції ферментів їжі, існує у всіх живих істот механізм керування надходження ферментів для перетравлення частинок їжі, які ці ферменти містять.
Коли ми вживаємо сиру їжу, яка містить власні ферменти. Вона проходить в шлунок, де перетравлюється ферментами, які містяться у шлунковому секреті. Перетравлення білків, карбогідратів і жирів, які містяться в сирій їжі починається в ротовій порожнині. В цей момент стінки рослинних клітин розриваються, звільняються ферменти травні під час акту жування. Після ковтання, травлення продовжується за допомогою шлункового соку від тридцяти хвилин до години, поки зростання кислотності не інгібується. Слинні ферменти діють на каробогідрати, а білки і ліпіди змушені зачекати.
Висновки досліджень. Деякі люди вірять, що низький рівень рН людського шлункового соку затримує активність травлення. Слинна ????за допомагає травленню у шлунку.
Олаф Бергейн, професор фізіології в Ілінойському Коледжі Медицини, провів дослідження травлення крохмалю ферментами слини. Бергейн наголосив, що травлення крохмалю не можна вивчати in vitro (в лабораторії), дослідження в живому організмі. Результати показали, що понад 76% крохмалю картоплі і 59% крохмалю хліба перетворились на мальтозу, а решта – на естрозу. Бергейн посилався на Мюллера, який використав рис як тестову їжу і помітив, що від 59 до 80% карбогідратів піддалися розчиненню і від 50 до 77% крохмалю хліба розчинилося коли люди вживали тестову їжу. Професор Бергейн дослідив перетравлену їжу з шлунку через 45 хвилин, але зробив висновок, що навіть 15 хвилин достатньо для значного перетравлення. Дослідження Безела, які були здійснені в 1941р., показали, що людський шлунок перетравлює в декілька разів більше крохмалю, ніж білка на протязі години. Велику кількість крохмалю перетравлює слинна амілаза. Амілаза слини може перетравлювати крохмаль при рН не нижче ніж 5 чи 6.

РОЗДІЛ 3. Ферменти харчування
Сира їжа не стимулює секрецію ферментів так, як приготована їжа. Менша кількість кислоти виділяється в шлунку. Коли ферменти їжі чи інші ферменти більше працюють, в результаті нормалізується і зменшується сила виділення травних соків. Ферменти їжі є менш концентрованими, ніж травні ферменти шлункової залози. Травлення сирої їжі займає більше часу. Коли лев закінчує їсти, то його шлунок заповнений великими шматками сирого м’яса. Під час цього, катепсин починає перетравлювати цю їжу. Пізніше пепсин з шлункового соку лева перетравлює шматки м’яса. Може пройти декілька днів перед закінченням роботи. Коли мала змія на зразок пітона ковтає свиню, то прискорюється травлення в тілі змії, в області шлунку. Катепсин жертви діє на їжу. Травні ферменти жертви виконують ту ж роботу в шлунку нового власника.
Ферменти харчування додаються життя
Причини хвороби. Багато непіддатливих хвороб має дві причини. Перша – дефіцит ферментів, який може призвести до розвитку раку, хвороби серця, артриту тощо. Друга причина хвороби може принести проблеми тільки за наявності першої. Друга причина містить в собі такі фактори: холестерол, бактерії, Х-промені, харчові добавки і тютюновий дим. Ми всі знаємо людей, які палять протягом всього життя без розвитку раку. Мільйони людей використовують цукор і харчові добавки, піддавались рентгенівському опроміненню, вдихали забруднене повітря, і поки що здаються стійкими до токсичних властивостей цих агентів.
Приготування їжі руйнує ферменти
Як Концепція ферментів їжі пояснює причини невиліковних хвороб? Кухонна плита і її великі сестри, тепло обробні машини на харчових заводах спричиняють руйнування цілої категорії елементів їжі, які є теплочутливими.
Високі температури, як під час приготування їжі руйнують ферменти в натуральній їжі. Але дехто може заперечити сказавши, що цього не може бути, тому що людський рід готує їжу тривалий час і до сьогодні. Частково це правда. Ми тільки наполовину є хворими. За словами одного лікаря сьогодні ще ненароджені діти є хворими. Добре здоров’я як ми знаємо продовжує інкубаційний період різних хвороб.
Харчування диких звірів
Серед багатьох тисяч видів, які живуть на цій Землі, тільки люди і деякі домашні тварини намагаються жити без ферментів їжі. І тільки ці порушники законів природи покарані пошкодженим здоров’ям. Це наводить на думку, що дикі тварини звільнені від стресу цивілізованого життя і це є причиною їх уникнення наших недуг. Вони не піддаються стресу працюючи довгі години. Ця філософія стресу як причинний фактор людських хвороб порушує всі пропорції реальності.
Якщо ми будемо розглядати стрес основну причину різних хвороб та ігнорувати роль харчування, то можливо очікувати, що дикі тварини виявляють більшу схильність до хвороб, ніж люди, тому що стресова реакція у диких тварин проводить межу між життя і смертю. Проте, ми всі знаємо, що правдою є протилежне.
Дикі тварини виділяють набагато більше адреналіну, ніж їх домашні родичі. Ця інформація представлена у порівнянні з вагою адреналінової залози дики тварин з тваринами, яких використовували під час досліджень. Це ілюстровано у таблиці 1.
Таблиця 1.
Порівняння ваги адреналінової залози диких і лабораторних тварин.
Об’єкт | Відсоткове співвідношення адреналіну до ваги тіла
Лабораторні щурі | 0,0257
Дикі щурі | 0,0471
Лабораторні миші | 0,0295
Дикі миші | 0,0675
Це показує, що у диких щурів адреналінові залози є звичайно вдвічі більші, ніж у лабораторних тварин.
Дикі щурі і дикі миші мають більші адреналінові залози, які продукують більше адреналіну дикі істоти хворіють більше, ніж приручені. Це показує, що стресова теорія є в біді. Стресова теорія не може довести основну причину хвороби. Основною причиною більшості хвороб є харчування.
Ферменти при різних температурах
Ми завжди розуміли, що високі температури, які звичайно використовують під час приготування їжі руйнують ферменти.
Провели експеримент на картопляному крохмалі у вдвох стравах, додаючи однакову кількість води і слини до кожної. Слина містить фермент амілазу відомий як птіалін. Одна страва розташована у теплій кімнаті з температурою близько 80оF, а іншу страву у холодильнику з температурою близько 40оF. Цей дослід може демонструвати, що крохмаль при кімнатній температурі може перетравлюватись повторно, травлення при температурі 40оF буде відбуватися повільно.
Якщо треба прискорити перетравлення, то можна покласти страву з крохмально-ферментативної суміші в кімнату з температурою близько 100оF, ферменти будуть принаймні в чотири рази швидше працювати, ніж при температурі 80оF, при 120оF вони можуть у вісім разів швидше працювати, ніж при 80оF, при 160оF – у 16 разів швидше. Але при 160оF ферменти виснажуються через півгодини і не можуть продовжувати свою роботу.
Хімія говорить, що при 160оF (60о) білки денатурують (змінюють природу), що входять до складу ферментів. Але це не пояснює чому ферменти роблять більше роботи при високих температурах. Хімія не може пояснити цього, але біологія має пояснення. Коли температура живого організму зростає, то ферменти працюють швидше, ніж при нормальні температурі. Це має особливу цінність у гарячковому стані з бактеріальною інфекцією. Зростання температури при гарячці індукує швидшу ферментативну дію, а це є несприятливим для бактерій. Білі кров’яні клітини є незмінними під час гарячки і часто, коли гарячка спадає, білі кров’яні клітини виконують коротку роботу з бактеріями поглинаючи і перетравлюючи їх за допомогою механізму. Який називають фагоцитозом.
Отже, гарячка часто є необхідно і приймати аспірин чи інші ліки не потрібно. Якщо температура є високою, то краще викликати лікаря. Під час такої роботи ферменти виснажуються. Система позбавляється від них через сечу. Багато тестів виявили різні ферменти у сечі, не тільки після гарячки, але й після фізичних вправ. Це виснажування є атрибутом функціонування живого організму. Ми знову отримали доказ того, що у ферментів при виснаженні білок не денатурує.
Ферменти виділяють не тільки через сечу, а й через піт з іншими речовинами. Багато тисяч тестів сечі виявили ці використані ферменти. Вони не є придатними для повернення в тіло. Є помилковою думка, що організм не потребує надходження ферментів з їжею, оскільки він може виробити власні ферменти.

4. Ферментативна активність і тривалість життя
Ми вже розглянули простий експеримент як гарячка ускладнює роботу ферменті і вони виснажуються швидше. Давайте розглянемо, як спека і холод впливають на ферменти в живому тілі. Найкращий приклад – це мала тварина. Яку називають Дафнія, яка живе у воді і служить їжею для малої риби.
Провели експеримент в якому одна тварини була розміщена в малому глечику, який містив воду і їжу. Серію таких глечиків розмістили в ванній, де змінювали температуру. За тваринами спостерігали поки всі не загинули. Тривалість життя потім обчислювалась за специфічними температурами кожної тварини. Результати наведені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Тривалість життя в залежності від швидкості
використання ферментів
Температура | Тривалість житті
оF | оС | Дні
46 | 8 | 108,2
50 | 10 | 87,8
64 | 18 | 40,0
82 | 28 | 25,6
При найхолоднішій температурі 46оF, Дафнії жили 108днів, ї пульс був 2 удари в секунду. При найтеплішій температурі, 82оF, тварини жили тільки 26 днів, але їх пульс був 7 ударів в секунду.
4.1. “Жваві” ферменти використовуються швидше. Очевидно, що при теплій температурі метаболічні ферменти виконують велику роботу, що зберегти плаваючих тварин у жвавому теплі, щоб зберегти серцебиття дуже швидким і функції тіла у швидкому темпі. Ферменти цих тварин виснажуються через 26 днів. В холодній температурі метаболічні ферменти виконують набагато менше роботи, тому що тварини є повільними. Функції їх тіла виконуються у повільному темпі, ніж при теплій температурі. В результаті їх ферментативний потенціал не виснажується до 108 днів.
4.2 Людські ферменти в старості
наскільки сильні ферменти тіла в холодному віці порівняно зі старістю? Вони слабнуть у старшому віці. Доктор Мейер виявив, що ферменти слини у молодому віці в 30 разів сильніші, ніж у осіб у віці понад 69 років. В Німеччині тестували 120 зразків сечі з ферментом, що перетравлює крохмаль – амілазою. В молодих людей понад 25 одиниць, а в старих – 14. існує велика кількість доповідей у науковій літературі, де описано як збільшується тривалість життя у Дафній, фруктових мух, щурів та інших живих істот шляхом зменшення кількості їжі. Пояснення результатів є простим, менше їжі вимагає менше травних ферментів.
В науковій літературі описується дослідження активності певної кількості ферментів у старості. В Празі був проведений експеримент з участю 20 чоловій, в яких за допомогою ліків стимулювали роботу шлункової залози, щоб отримати шлунковий сік. Пізніше цей сік досліджували. Виявили, що фермент амілаза є набагато слабшим у старших чоловіків. Зробили висновок, що ферментний дефіцит старшої групи пов’язаний з виснаженням клітин шлункової залози. Виснаження ферментативного потенціалу багатьох мільйонів клітин усього організму, який вичерпує запаси до кінця життя неприродними потребами травного соку.
Вперше кристалізував білок з ферментного комплексу нобелівський лауреат Джеймс Сямнер. Він визначив життя як дисципліноване функціонування ферментів. Життя закінчується, коли ферменти виснажуються. Це ознака старості.
Можна зробити такий висновок, якщо ми маємо “молоді” ферменти у 80 років, то му не є старими.
5. Важливість ферментів для здоров’я.
Ферменти їжі впливають на травлення і метаболізи живих організмів протягом мільйонів років, сучасна людина не може їх ігнорувати. Щоб краще зрозуміти роль ферментів потрібно розглянути їх будову і функції в людському тілі та в їжі, яку ми їмо. Цей розділ присвячений особливостям ферментів, які знайдено в їжі та їх ролі в травленні і для здоров’я.
Ферменти і життя
Ферменти – це речовини, які роблять можливим життя. Вони є потрібними для кожної хімічної реакції, яка проходить в людському тілі. Ні мінерали, ні вітаміни чи гормони не можуть виконувати свої функції без ферментів. Нашим тілом, всіма нашими органами, тканинами і клітинами керують метаболічні ферменти. Вони будують наше тіло з білків, жирів і вуглеводів так як будівельники будують наші оселі.
5.1. Функції ферментів в організмі.
В 1966р. у Шотландському медичному журналі надрукували наступне: “Майже половина денної продукції білка в тілі складають ферменти”. Це означає, що наше дихання, сон, їжа, праця і навіть мислення є ферментативно-залежними. Шлункова залоза є найбільшою фабрикою, яка виробляє травні ферменти. Ферменти потрібні, щоб перетравлювати їжу, для роботи серця, нирок, печінки, м’язів і навіть мислення.
Життя не може існувати без ферментів. Їжа мусить бути перетравлена, щоб пройти через клітинні мембрани. Ферменти перетворюють їжу, яку ми вживаємо на хімічні речовини, що проходять через мембрани у кров. Ферменти допомагають вивільняти енергію, яка міститься в їжі.
5.2. Травні ферменти
Два важливі травні ферменти, які виділяють в людському тілі – це амаліза і протеаза. Вони мають справу з двома класами речовин: вуглеводи і білки. Слина містить високу концентрацію амілази, шлунковий сік містить протеазу. Шлункова залоза виділяє сік, який містить амілазу і протеазу у високій концентрації. А також третій фермент – ліпазу, який має справу з жирами. Ліпаза міститься в меншій кількості, ніж амілаза і протеаза. Фермент мальтоза, який перетворює мальтозу до декстрози, декретується у найменшій кількості шлунковою залозою.
В таблиці 3 представлені результати досліджень різних ферментів, які виявлено в їжі. Ферменти не занесені до переліку також присутні.
Таблиця 3.
Ферменти в їжі
Продукт харчування | Автор | Рік | Ферменти
Яблуко | М. Ліберман | 1966 | пероксидаза
Банан | К. Кондо | 1928 | амілаза, мальтоза
Капуста | Б. Рубін | 1935 | амілаза
Яйце | Г. Ліневевер | 1948 | ліпаза, фосфатаза, нептидаза, пероксидаза, каталаза, оксидаза, амілаза.
Виноград | А. Марк | 1057 | пероксидаза, полі фенол-оксидаза, каталаза
Манго | А. Матто | 1068 | пероксидаза, каталаза, фосфатаза, дегідрогеназа
М’ясо | М. Берман | 1067 | катепсин
Молоко | К. Векел | 1038 | каталаза, галактаза, лактаза, амілаза, пероксидаза, дегідрогеназа, фосфатаза
Гриби | М. Додонова | 1930 | мальтоза, глікогеназа,амілаза, протеаза, каталаза
Картопля | М. Пресей | 1968 | інвертаза
Рис | Д. Кар маркер | 1031 | амілаза
Помідори | Д. Найто | 1938 | оксидаща
Пшениця | Д. Кормаркер | 1930 | амілаза
Пшениця | Дж. Моунфілд | 1938 | протеаза
5.3. Перші ферменти їжі
діти отримують дюжину ферментів з молоком матері під час першого року життя. Діти, яких годували грудним молоком, отримали достатню кількість молочних ферментів і менше хворіли. Ферменти в штучному харчуванні зруйновані пастеризацією.
Навіть, якщо дитина не отримує з молоко матері імунітет від багатьох хвороб, вона отримує молочні ферменти. Дитяче штучне харчування містить менше ліпази, амілази.
Молоко є основною їжею для молодих тварин протягом багатьох місяців після народження.
5.4. Ферменти зернових
Зерна такі як пшениця, ячмінь, кукурудза, рис використовують дуже інтенсивно, проте знання щодо їх ферментів незначні. Найбільше відомостей існує про ферменти ячменю, тому що його використовують у пивоварній промисловості.
Під час проростання насіння підвищується активність ферментів. Під час проростання фермент амілаза перетворює крохмаль на цукор, який може вільно циркулювати в рослині, що росте і використовуватись як джерело енергії. Схожий процес відбувається, коли ми їмо картоплю. Птіалін (тип амілази) у нашій слині перетворює крохмаль в цукор. Молекули крохмалю не можуть перемішатись з нашою кров’ю і циркулювати тілом, і давати енергію.

5.5 Сира молочна їжа
За сучасних антиекологічних умов життя існує кілька виправдань пастеризації молока. Сире молоко може бути носієм хворіб. Немає потреби пастеризувати молоко, яке виробляється на сімейних формах тільки для членів сім’ї.
Мечніков досліджував жителів Болгарії, які вживали в основному сиру молочну їжу – і прожили понад 100 років. Існує відмінність між молоком і маслом цих людей і нашим. Більше, ніж 90% ферментів молока руйнуються під час пастеризації. Хіміки ідентифікували 35 ферментів у сирому молоці.
Не пастеризоване молоко і масло використовували протягом тисячоліть. За часів Гіппократа фізіологи використовували сирі молочні продукти як терапевтичний засіб проти хворіб. Пастеризоване молоко втрачає свої властивості. Молоко, яке пастеризоване втрачає ліпозу, яка в свою чергу впливає на холестерол, що має здатність закупорювати судини. Ліпоза також міститься в оливковій олії, але на заводах її очищують, внаслідок чого втрачаються властивості.

6. Важливі відкриття
6.1. Травні ферменти шлунку
травлення за допомогою ферментів є в кожного живого створіння на Землі. Винятком є тільки люди, які перебувають на без ферментній дієті. В приматів і людини шлунок має дві частини з відокремленими функціями. Шлунковий сік містить пепсин. Протеолітичний ко??? міститься в тканинах шлунка.
Дослідження показали, що перетворення білка відбувається в нижній частині шлунку. Верхня частина – це місце, де у травленні беруть участь ферменти, які містяться в їжі.
Нижня частина шлунку виконує другий крок травлення. У верхній частині травник сік шлункової залози продовжує травлення. Але це не є завершення травлення, а тільки його фаза. Остаточне травлення їжі відбувається за допомогою клітин епітелію кишечника.
Людський шлунок схожий анатомічно на шлунок щура. Його можна поділити на секції, які мають власні функції
Рис. 1. Шлунок щура –
пілорична секція, де пепсин і соляна кислота діють на протеїн
2 і 3 – секції, де слина і ферменти їжі функціонують
Шлунок – це місце, де перетравлюються білки, жири і вуглеводи. Основне завдання шлунка є перетравлення білка.
Шлунок фізіологічно поділений на нижню і верхню частину. Верхня частина немає перистальтики, кислоти чи пепсину, отже їжа не змішується з кислотою. Вкінці верхньої частини деяка кількість пепсину з’являється, але він нічого не може зробити поки їжа не змішається з кислотою у нижній частині шлунку.
6.2. Згубні процеси
Фермент-дефіцитні дієти. Останні 100 років відбуваються негативні зміни в нашій їжі. Приготування їжі за допомогою газу, електрики, мікрохвильової печі змінюють склад їжі. Ферменти у нашому харчуванні впливає на наші органи.
Дослідження показали, що у лабораторних щурів, яких годували кормом з низьким вмістом ферментів шлункова залоза у три рази більша, ніж у щурів, які отримували їжу з усіма ферментами.
Їжа має властивості продукувати тепло й енергію, за допомогою жирів і вуглеводів, а завдяки білкам відновлювати тканини. Зараз відомо, що склад їжі може змінювати органи і тканини, включаючи залози, в кращу чи гіршу сторону. Факт, що їжа може змінити розмір і вагу важливих залоз продемонстровано багато дослідів.

ВИСНОВОК
Ферменти мають пряме відношення до якості нашого харчування і здоров'я. Всім також відомо, що діяльність мікроорганізмів у ґрунті є дуже важливою для рангу рослин. Ферменти відіграють важливу роль у біологічній активності ґрунту. Рослини потребують наявності ферментів для процвітання. Бактерії задовольняють потребу ґрунту у ферментах. Добрий ґрунт містить також вільні ферменти. Тварини виділяють ферменти з екскрементами, даючи ґрунту вільні ферменти. Ґрунту збагачується ферментами за рахунок черв’яків. Вони не тільки додають ферментів ґрунту, а й витрачають їх.
Синтезувати без ферментні добрива почали близько 50-60 років тому. До цього часу ферменти використовували багаті ферментами добрива.
Вчені багатьох країн досліджували винні ферменти з грунті. Тисячі років фермер удобрювали свої поля гноєм. Гній, ферментне добриво, є відмінним джерелом вільних ферментів, тому що він утворюється із сечій, фекалій, ???. Звичайно, коли гній зберігається протягом місяців дощ виливає частину ферментів.
Без ферментні добрива спричиняють хвороби рослин. Ми всі їмо цю хвору їжу. Слабкий стан рослинної і тваринної їжі може бути серйозним фактором людських хворіб.
Ферменти роблять можливим перетворення їжі. Наші органи травної системи продукують деякі ферменти. Проте ферменти їжі є необхідними для нашого здоров’я і повинні надходити з сирої їжі такої, яка свіжі і фрукту, овочі, не пастеризоване молоко. Коли ми молоді, то наша нормальна здатність продукувати ферменти внутрішньо сприяє швидкому зростанню, і у багатьох випадках запобігає серйозним хворобам. Проте, коли ми старіємо, то наші внутрішні ферменти будуть вичерпуватися. Якщо не робити щось, щоб зупинити цей процес “витікання” з нашого тіла, то процес травлення та здатність до усунення пошкоджень слабне, а це може погано відображатись на здоров’ї та загострити хронічні хвороби.
Ферменти харчування відображають більш, ніж 50 років досліджень та експериментів, які здійснені доктором ???. Він показує нас як зберегти наші ферменти і підтримувати внутрішній баланс, як тіло одержує назад свою силу та енергію, як підтримувати нормальну вагу, боротися із хворобами і зміцнювати власне здоров’я.
Категория: Хімія | Добавил: Aspirant (03.05.2013)
Просмотров: 1331 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: