РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Румунія після другої світової війни - Історія всесвітня - Реферати - Каталог статей

План Ліквідація монархії і встановлення комуністичного режиму. Правління Н. Чаушеску. Революція 1989 року, руйнація тоталітарного режиму. У серпні 1944 року радянська армія, успішно здійснивши Яссько-Кишинівську операцію, вступила в центральні райони Румунії. 23 серпня 1944 року комуністи організували збройне повстання, в результаті якого фашистська диктатура Й. Антонеску була повалена. Новий уряд, призначений королем Михаєм, складався в основному з представників правих партій. Але в березні 1945 року до влади прийшов Лівий Національно-демократичний фронт. Розпочалося проведення аграрної реформи. У 1947 році були заборонені праві партії, у грудні того ж року Румунію проголошено республікою. Вся повнота влади перейшла до Румунської Робітничої партії, яку до 1965 року очолював Г. Георгіу-Деж. Вона взяла курс на будівництво соціалізму, розпочалася прискорена індустріалізація, націоналізація та кооперація селян, був прийнятий перший п’ятирічний план на 1951-1955рр. У 1952 році була прийнята нова Конституція Румунської народної республіки, яка зафіксувала досягнутий рівень розвитку країни, серед позитивних здобутків якого були розвиток нафтохімічної і нафтопереробної промисловості (Румунія мала нафтові родовища), ліквідація неписемності та деякі інші успіхи. Водночас стверджувалися командно-адміністративні методи керівництва суспільством. В 1965 році під керівництвом правлячої партії, яку було перейменовано на Румунську комуністичну партію (РКП), стає Н. Чаушеску. У 1967 році він обійняв також посаду голови Державної Ради країни. Розпочалося зміцнення тоталітарної системи, згортання останніх залишків демократичних прав і свобод, запровадження режиму особистої безпеки: влади диктатора. Після того як Чаушеску засудив в 1968 році радянську інтервенцію в Чехословаччині, західні країни всіляко сприяли зміцненню „самостійного” політичного курсу Румунії, надаючи їй значні кредити і допустивши її товари (переважно товари нафтопереробки) на світові ринки. Однак після зростання світових цін на нафту у 1974 році румунська нафтопереробна промисловість залишилась без сировини. Це призвело до економічної кризи: було запроваджено карткову систему на продукти харчування, хронічно не вистачало електроенергії, з кожним роком зростала фінансова заборгованість західним державам. Саме необхідністю виплати боргів з 1975 по 1989рр. Румунія сплатила західним кредиторам близько 21 млрд. доларів за надані кредити – Чаушеску виправдовував жорстоку внутрішню політику „затягування поясів”, водночас оточивши себе та своїх рідних небаченою розкішшю. Авторитарна система влади, антинародна діяльність розгалуженої системи безпеки диктатора „секурітате”, репресій проти інакомислячих, різні волюнтаристські програми і непродумані компанії, насильницька асиміляція угорського населення Трансільванії та інших національних меншин країни, атмосфера постійного страху й становище на грані голоду населення ось головні результати 25-ти річного правління клану Чаушеску. Все це викликало зростання напруги в суспільстві, де назрівала революційна ситуація. Не менш страшною була розплата за роки диктатури. Народна революція розпочалася несподівано в місті Кюнішоара. Саме тут в грудні 1989 року влада розстріляла демонстрацію парафіян і молоді. Остання проводила захист священика Кюгорта, якого міське керівництво з політичних мотивів вирішило перевести на роботу в село. Було вбито близько 100 чоловік, поранено 200. 21 грудня 1989 року за наказом Чаушеску в столиці проведено мітинг на підтримку існуючого режиму. Однак ситуація не покращилася. Тоді був запроваджений надзвичайний стан і відданий наказ стріляти в маніфестантів. Але зупинити революцію вже було неможливо. Через 4 дні в результаті масових заворушень Чаушеску і його дружина були затримані під час спроби втекти з країни. Після поспішного судового засідання розстріляні просто на вулиці. 26 грудня 1989 року влада перейшла до Фронту Національного Порятунку на чолі з І. Ілієску – колишнім комуністом, якого переслідували за часів диктатури Чаушеску. На виборах у жовтні 1992 року він був обраний президентом. Розпочалося ринкове реформування економіки, але спадщина старого режиму була настільки тяжка, що певних позитивних результатів реформа не дала. В країні загострилася політична боротьба. В 1999році новим президентом Румунії був обраний лідер Румунської Демократичної Конвенції Е. Константинеску. Пріоритетними завданнями нової влади було визначено прискорення і поглиблення економічних реформ, швидка інтеграція країни у західні структури, зокрема в НАТО, одним з умов чого є врегулювання територіальних суперечок з сусідніми країнами. В 1997 році після тривалих і складних переговорів був підписаний договір добросусідства та співробітництва між Румунією і Україною, що підтверджував, зокрема, непорушність українсько-румунського державного кордону. Розв’язання політичних і територіальних проблем в українсько-румунських відносинах відкрило широкі можливості для двостороннього і регіонального співробітництва, зокрема, щодо покращення становища національних меншин. Якщо в Україні мешкає 300 тис. румунів, то в Румунії налічується за офіційними даними 65 тис. українців (за неофіційними – близько 250 тис.). Вони – корінне населення Південної Буковини, Мараморщини, Банату та Добруджі, яке в „епоху Чаушеску” зазнало значних утисків від денаціоналізації. Сьогодні поступово культурне й духовне життя в країні відроджується. У 1990 році вони об’єдналися в Союз українців в Румунії, а у 1996 році заснували Демократичний Союз українців в Румунії, які приділяли значну увагу відродженню культурно-освітньої діяльності в українських селах. Використана література 1. Дейчаківський Микола. На визвольних стежках Європи..- К.: Юніверс, 1997.- 128с. 2. Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи.- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 77с. 3. Реформування поліції в країнах Центральної та Східної Європи.- К.: Задруга, 2005.- 4. Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу.- Львів: ЛНУ, 2002.- 150с. 5. Коріненко П.С. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-1945рр.).- Тернопіль: астон, 2002.- 6. Іваницька Ольга Павлівна Новітня історія країн Європи та Америки (1945-2002).- Вінниця: ФОЛІАНТ, 2003.- 560с. 7. Газін, Володимир Прокопович Новітня історія країн Європи та Америки 1945-2002 роки: Навчальний посібник/ В.П.Газін, С.А.Копилов; За ред. А.О.Копилова.- К.: Либідь, 2004.- 624с.- 14-53
1 2 3 4 5 Категория: Історія всесвітня \| Добавил: DoceNt (04.11.2016)
Просмотров: 417 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: