РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Російський імперіалізм - Історія всесвітня - Реферати - Каталог статей

Це по закінченню десятиріч цей східний кордон присунувся до Амуру і Японського моря, Росія залишилась більш-менш не активною в цьому районі. Це було у частині належній до головного західного переміщення російської імперської орієнтації. Скорочення оптової торгівлі у східних володіннях імперії: продаж Аляски у 1867 р. і територіальне розв’язання суперечок з Японією (включаючи Сахалін та Курильські острови) у 1867 р. Росіяни уже були замішаними на Заході, Близькому Сході і Центральній Азії. Їхня активність в останньому регіоні призвела до військового вторгнення у західному Китаї, а Синцзянь-Кульдяйський район у китайському Туркестані - залишався окупованим Росією протягом 10 років (1871-1881р.р.). але скоро напрямок розширення російської території зазнавав змін. Рішення побудувати транс-сіберську залізницю (робота над цим шляхом почалась у 1891 р.) знову розпалися інтерес Росії до Азії, тому уряд імперії брав все більшу участь у справах, які стосувалися цих земель. Збіг цих подій надали Росії більшої хоробрості. Китай стрімко занепадав. У ході китайсько-японської війни (1894-1895р.р.), у якій Китай зазнав поразки, Росія може легко встановити цілу низку прав Манетьжурію, де “мирне проникнення” швидко продовжувалося. У сусідній Кореї росіяни слідували тому ж напрямку. З самого початку, між 1850-1890р.р., вони проявили інтерес до цієї країни. Вже у 1854р. вони вивчили води пн.-сх. частини Кореї, але не починали своїх дій до 1860-их років. Після того, як Приморська провінція була здобута, Росія і Корея почали ділити спільний кордон. В той час росіяни робили кілька спроб відкрити торговельні зв’язки з корейцями в прикордонному регіоні, але, коли одержали відмову від ізольованої влади, то росіяни вже не один відчутний результат: міграцію кількох тисяч корейських фермерів-утікачів від тяжких часів та жорстокого уряду-які оселилися у Приморській провінції. Спочатку росіяни були прихильними до того, що вони мають розірвані корейські землі, але скоро вони почали скорочувати приплив, змусивши людей зупинитись до середини 1880-их. років. Російська байдужість до Кореї продовжувалась навіть після того, як з’явилось Гермітське королівство. І це було не лише до 1884р., коли Росія підписала договір з Кореєю, а й 8 років після Японії і лише після того, як це зробили такі країни як США, Велика Британія та Німеччина. Безпосередньо щодо висновку цього договору, то Росія була у центрі політичних переворотів та інтернаціональних ускладнень у Кореї, але, швидко визволившись від неприємної ситуації, вона наступні 10 років не втручалась у справи півострова. В останні роки ХІХ ст. Росія спрямувала свої сили до більш енергійної іноземної політики та вона мала перевагу влади у південній Маньчжурії, держави хотіли зробити прямий удар по зв’язках Росії з Кореєю. Не довга удавана невпевненість, і Росія була знову охочою вступати в скрутне політичне становище у Сеулі, і коли корейці слабкі перед загрозливою Японією, прагнули зовнішньої допомоги, росіяни були готовими і поступливими. Протягом цього переходу (1896-1898р.р.) росіяни насолоджувалися величезною доброзичливістю корейського правління, а їхній вплив там був у зеніті слави. За короткий період активність Росії в Кореї, здавалось зменшилась, але у 1900р. вона поновилася. З військами в Китаї, піднято, щоб допомогти підкорити Вохеr заколот, росіяни були під уявним контролем Маньчжурії, де їхні розгорнуті дії були переміщені на корейський кордон, що піддавало корейців більшому тиску через різні поступки Jaly регіону. Таке відродження російського впливу було прокляттям для Японії, і, отже було компромісом або протиборством і між двома імперіальними державами. Як виявилося, це призвело до російсько-японської війни (1904-1905р.р.) Прагнення Важко визначити, що було головною рушійною тогочасного імперіалізму і політика чи економіка, чи окремі індивіди, потреби чи ідеї. Можливо, всі ці фактори поєднувались у заплутану форму, яка ще далі не розгадана. Ми не маємо відношення із загальною теорією імперіалізму. Натомість ми наведемо довідки про прагнення росіян, коли вони розширили свій вплив на Далекому Сході. Увага могла б зосередитись на 3 засадах, визначених найважливішими в імперіалізмі і політичні, економічні та культурні. Рання політична мета росіян на Далекому Ссході була повністю занурена у суміжні території, які були малозаселиними та мало захищеними. Але коли кордони Амиру-Улурі утвердились у 1860р.,вони не робили спроби розширити свої володіння дали, ніж до заселених площ Китаю та Кореї. Ні царське самодержавство, ні російський націоналізм не вжили багато заходів для розбудови сильної імперії. До 1890-их рр. росіяни не були зацікавленими у прокладанні сфери впливу чи застосуванні влади непрямим контролем уряду в Пекіні чи Сеуні. Наприклад, у середині 1980-их р.р., коли Корея у спробах нейтралізувати конфліктний тиск Китаю та Японії, дали ідею рос. протекторатові по країні, пропозиція була відхилена. Скрутне становище у Кореї було офіційно визнане політичною відповідальність, а щодо стратегічних міркувань, то росіяни просто не дбали про острів. Така політика, можливо, розглядалась як ніщо інакше, як блок інтересу у часи володіння Далеким Сходом, на цих територіях інтерес міг би відродитись, від Росії очікували, що вона матиме різні ставлення до азіатських сусідів. Якими б заплутаними не були ці мотиви, рішення побудувати проти транс сибірську залізницю було виразним знаком того, що російський інтерес до Сибіру відновився, свіжий погляд на площі вздовж кордону стримував наслідки. У подробицях, росіяни займали позиції на морі і на суші, які було слабо захищеними. Хоч к-сть російського війська та військово-морський флот збільшились на територіях Далекого Сходу, проте цього було недостатньо. Вони відчували, щ прилеглі території на Сході були необхідними для їхньої безпеки, і що певні кордони політики своє захисне становище. Також, якщо російський флот керував ефективно, то Росія мала ю флоти і на цій площі. Відповідно, росіяни займали свої місця у Мальгжурії і наступні 15 р. тиску у цьому є напрямку, наживаючись на шляху по китайсько-східній залізниці (короткий шлях до Владивостока через Маньгжурію) ляодунському півострові (включаючи Dairen I Port Arthur протоки Жовтого моря) на східній маньчжурській залізниці. Потім, щоб зберегти ці надбання росіяни побудували спеціальну залізницю, а пізніше ввели регулярні війська в Мальгжурію, довівши до кінця спроби запровадити свою політику та адміністративні функції. Отже, Росія повернула свій вплив у Мальгжурію. Поширюючись у такий спосіб, Росія перейняла безжалісну логіку імперіалізму. Росія схилила на свій бік М. для оборони Сибіру, але це означало, що Росія повинна пішла на 1 крок далі від М., яка в свою чергу мала зберігати спокій. З цього випливає, що політичні прагнення Росії у Кореї вже визначені. Це популярно не обговорювалось, що Росія мала специфічні задуми щодо оптичного контролю держави чи домагання певних стратегічних переваг. Хоча таке завершення, можливо було бажаним, але росіяни не переслідували їх з певною метою, навіть коли вони були в найкращій позиції, щоб це зробити у середині 1890-их. Замість цього вони втягнули себе у справи суміжних держав з величезної перспективної точки зору. Тобто, Корея не повинна бути загрозою для М. куди були вплутані росіяни, так це звичайно, не у справи самої Кореї, а Японії чия влада на острові швидко поширювались після того, як вони перемогли свого китайського суперника у 1895 р. Росіяни охоче визнали значну політичну та економічні переваги, які Японія вже досягла у Кореї протягом попередніх десятиріч, але вони не могли припустити можливості, що японська військова сила могла б виграти перевагу на стратегічних територіях. Все ж, політична мета Росії щодо Кореї між 1895 та 1904 р.р. не досягли виняткової переважаючої позиції, а лише заперечується військової переваги Японії. У середині ХІХ ст. Економічні інтереси Росії у Азії були близько пов’язані з двома аспектами самої російської економіки. По-перше, тому що економічний розвиток затримувався сусідами і тому хотіла передавати свої продукти на Сході. По-друге, швидкість індустріалізація Росії потребувала розвитку Сіберії, і Амур був надзвичайно важливою артерією зв’язку, а також основним джерелом їжі. До 1860 р. Росіяни зазнали І успіху в обох справах. Вони добились комерційних привілеїв у Сенцзяні та зовнішній Монголії, на їхню перевагу, в підписаних договорах відкрилась широка торгівля вздовж узбережжя з Китаєм. Одночасно, сподівання на експлуатацію Амурського регіону були надто зверхніми. Тепер цей регіон був у їхніх руках. Однак, Росія швидко розчарувалась. Та економічна стабільність – нестача продуктів, придатних для продажу, та висока вартість сухопутних перевезень – заважала розвитку китайської торгівлі, до того ж, холодний клімат був серйозною затримкою для їхніх дій вздовж Амуру. Неминуче, що така економічна затримка призвела до того, що втратився інтерес до Азії і російська увага на певний час змінила напрям. Зрештою, Росія знову спрямувала свою увагу на Схід. Причина була ясною, перешкода на Заході, Росіяни визнали, що їхній економічний прогрес тримався на екстенсивному ринку їх влади на далекому сході. На цих територіях Росія була неадекватною у таких важливих питаннях – населенні, постачанні їжі, сухопутному транспорті та військово-морській могутності. Через ці невдачі треба було побудувати залізницю із сполученням – Європейська Росія – Сіберія. Цей план був обов’язковим, тому що мов ширші та більші наслідки, чим очікувались. З економічної точки зору, залізничний шлях, замість того, щоб бути просто внутрішньою лінією зв’язку, він передбачав зв’язок між Європою та Далеким Сходом. Росія хотіла бути перевізником товарів з двох, замінюючи приморську владу. Супровідно, Азія знову займалася широкою торгівлею промислових товарів. Очевидно, чекали завершення побудови залізниць (завершилось у 1904 р.), і так би Росія займала справедливі передові позиції. Тим часом, переважаючою рисою російської економічної активності у Китаї була співучасть у “????”; Росії це завершилось низкою привілегій у поступливих, напрямлені від будівництва залізниці до гірничної промисловості та торгівлі деревиною. Деякі з них стосувались російської діяльності і в Сіберії, але більшість з них відображали тільки майбутню монополію можливих вкладень. У Кореї росіяни довгий час були млявими у продовженні своїх економічних цілей. У 1860-их вони намагались регулювати торгівлю у прикордонних районах для того, щоб поставати товари до Прикарпатської провінції, а потім їхні економічні експерименти в амурській долині провелись, Кореї запропонували інші джерела постачання зерна і великої рогатої худоби до Сіберії. Але в обох випадках Росія показала невелику наполегливість. Так, як ринок, острів був занедбаний. Це було не до того часу , коли політичний вплив у Кореї різко зріс у середині 1890-их р.р., а наші росіяни почали приділяти більше серйозної уваги до економічних справ у країні і запізніло вступили у суперництво до концесії (у якій інші держави були зацікавлені протягом десятиріч). Завдяки значній прихильності тогочасного корейського уряду, росіяни скоро отримали значні права по видобуванню лісоматеріалів біля Маньчжурського кордону. Довгі роки росіяни не повністю використовували ці багатства, можливо тому, що їхня внутрішня економіка залишалась відсталою у постачанні великої кількості продуктів за кордон, а також тому, що обмежені ресурси, які були їхньою власністю, мали перейти до підприємств Маньчжурії. Тому лише після того, як вони переправили величезні лісозаготівельні матеріали на схід Маньчжурії у ліс поч.. 1900-их р., росіяни почали дуже активно діяти у Кореї, вони значною мірою оперували на східному березі Yalu, де окрім деревиниё на цій території були умови для побудови плавучих баз. У 1903 р. Вони почали оселятись на цій площі і в той же час, тиснули на корейський уряд. Проте, права на побудову залізничного шляху та приватизацію пасовища біля моря росіяни так і не здобули. З раннього ХІХ ст. російська церква та культура постійно підтримувались у Пекіні. Але це було вигідним для Російських постійних мешканців, а не просто залученням до їхньої віри. У ХІV ст. Росіяни почали висувати певні культурні вимоги для того, щоб стимулювати та підкріпляти свою активність у Азії. У Європі lan-slavizm та православ’я також були чинниками російського імперіалізму, і мали певну релевантність розвитку, на Сході була ціла низка нових тверджень, які лише удосконалювалися, відбуваючись на різних ідеях та течіях у Росія. Дехто вірив, що царська імперія була першою протидією християнській цивілізації проти “жовтої небезпеки”, і що це найкраща оборона їхньої “позитивної” політики. Більшість німців ніж росіян за походженням приймали цю політику. Це не поширювалось на людську державу до тих пір, поки вона не зазнала поразки у російсько-японській війні. У протилежному німці політичного спектруму були і такі, хто бачив прогресивні перспективи і відчував, що Росія звільнить “пригноблених” людей Сходу. Осторонь від невідповідності поглядів російського самодераджвства, цей мотив би отримали реакцію від малого клас людей ліберальних поглядів. Домінуючою рисою було те, що у Росії була “історична лінія” – поширити західну культуру та принести благословення народові Сходу. Азіатський ризик розглядався як благородна справа. Хоча для тих, хто описував це як агресивний альтруїзм, було, можливо, важливішим зростання amour prople і підбурювалися їхньої сумнівної совісті, ніж практичний ефект. Не лише специфічні дії росіян у Китаї чи Кореї могли б віднести до уьогокультурного механізму, а ще й російський імперіалізм. Під суперечливими та амбівалентними протестами виявилась унікальна якість, яка була осторонь від “ноші білих людей” чи місіонерської цивілізації. Можливо тому, що Росія мала “азіатське минуле, знаходилась між Європою та Азією і стала “азіатською владою”, росіяни мали якості і азіатів, і європейців, та з тих пір вони вже не так покладались на росіян чи азіатів, їхню витримку та спорідженість цих держав. Усі ці люди різних рас почувають себе так, як і ми, вони наші по крові, за традиціями та ідеями. Вони мають переваги та спорідненості. Перспективи між російським імперіалізмом на Сході та заході є вражаючими.
1 2 3 4 5 Категория: Історія всесвітня \| Добавил: DoceNt (26.10.2016)
Просмотров: 313 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: