РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Паризька комуна - Історія всесвітня - Реферати - Каталог статей

Влада робітників у дні Паризької Комуни 1871 року продержалась недовго – всього 72 дня . Паризька комуна стала переломним рубежем в розвитку капіталістичного суспільства. Вона показала і довела, що боротьба між буржуазією і пролетаріатом, між експлуататорами та експлуатованими досягла такого ступеня непримиренності, що поставила на порядок дня скасування капіталістичного ладу і встановлення влади робітничого класу . Незаперечне історичне значення Паризької Комуни найперше в тому, що це був перший в історії людського суспільства досвід створення держави нового типу, яка принципово відрізняється від буржуазної, перший досвід диктатури пролетаріату. В Комуну було обрано 86 чоловік. В Комуну пройшло 17 представників великої та середньої торгово-промислової буржуазії і буржуазії інтелігенції , які вийшли з її складу у перші дні її роботи. В комуні залишилося 68 чоловік 32 представники інтелігенції (журналісти, адвокати, лікарі, офіцери та інші), 25 робітників, 8 службовців, 1 ремісник, 2 дрібні підприємці . За своїми політичними поглядами 19 з них були неоякобинцями, 18 – бланкістами, 13 – прудоністами, 10 – лівими прудоністами, 3 – букіністами, 2 – були близькі до марксизму. Деякі члени Комуни не входили до складу якого – небудь політичного угрупування . Деякі з членів Комуни належали до секції Інтернаціоналу. Члени Інтернаціоналу , які були вибрані в Комуну , були відомими робітниками Парижу. Той факт , що революційний Париж доручив рішення завдань , які стояли перед представниками пролетаріату , говорив про величезну довіру до діячів Інтернаціоналу та інших соціалістичних організацій не тільки з боку самого робітничого класу. Це свідчило про те , що революційна демократія Парижу визнала пролетаріат керівною силою , що здатні захистити національні інтереси країни , керівництву боротьби за зміцнення держави , за подальший соціальний , економічний , політичний прогрес. Загальним принципом , що об’єднав послідовників різноманітних соціалістичних шкіл у Франції , були пошуки шляхів найбільш справедливого розподілу суспільного багатства між його виробниками. Вони негативно ставилися до чистої політичної боротьби , яка не зачіпала суті капіталістичного ладу . На перший план французькі соціалісти висовували соціальне питання , ідеї соціальної революції. Однак члени Французької секції Інтернаціоналу дуже не вразно уявляли собі як здійсниться соціальний переворот . Перше звернення Комуни лише в найзагальніших рисах намічало практичні завдання , які були висунуті нею негайного вирішення. Перераховувалися перші міроприємства , які мала здійснити Комуна : 1. Довгоочікуване вирішення питання про квартирну плату. 2. Питання про строки платежів. 3. Відновлення і покращення всіх громадських служб. 4. Термінова реорганізація національної гвардії ,віднині єдиної збройної сили у місті. Одним із перших строків Комуни було прийняття 29.03.1871 року декрету , який оголошував недійсним накази і розпорядження версальського керівництва . Непідкорення чиновників цьому декрету загрожувало їм негайним звільненням, так як уряд Комуни є “єдиною владою” . 29.03.1871 року Комуна прийняла і декрет скасування простроченої заборгованості за квартирну плату , починаючи з жовтня 1870 року , цей захід був невідкладним , таким , що відповідав інтересам переважної більшості парижан. Прострочені платежі за квартиру загрожували втратою даху не тільки робітників , але навіть багато чисельним сім’ям дрібних і навіть середніх буржуа , чиї справи постраждали під час війни . Крім того домовласники позбавляли непрацездатних квартиронаймачів останнього скарбу , забираючи його в рахунок оплати . Комуна постановила відстрочити населенню Парижа внесення квартирних платежів з 1 жовтня 1870 року по 1 липня 1871 року. Уже внесена оплата зараховувалася на рахунок майбутніх платежів , домовласникам заборонялось висиляти мешканців. На цьому засіданні було декретовано : “Продаж речей , закладених у ломбарді, призупиняється” . Це було попереднім рішенням наболілого питання, постанова не повертала закладених речей, які були вкрай необхідні тисячам сімей, але все ж вселяло надію , що рано чи пізно вони повернуться до їх власників. 29.03.1871 року Комуна видала також декрет про те , що єдиною озброєною силою в Парижі є національна гвардія . “Рекрутський набір скасовується. Ніяка озброєна сила, крім національної гвардії, не може бути створена в Парижі або введена в нього “. Придатні до військової служби входять до національної гвардії. Скасувавши рекрутський набір і зобов'язавши всіх здорових громадян вступати до національної гвардії, Комуна приступила до загального озброєння народу . Скасувала постійну армію відірвану від народу, здійснивши тим самим одне із найважливіших вимог програми демократичних перетворень, яку висунули на Женевському конгресі Інтернаціоналу 1866 року. Була ліквідована стара поліція . Забезпечення порядку і безпеки покладалося на національну гвардію. Скасувавши стару армію і поліцію Комуна знищила один із найголовніших атрибутів буржуазної держави – “ зброю його матеріальної влади” . Державний порядок стали охороняти самі озброєні робітники , сам народ . Не тільки революційні робітники , але й дрібно – буржуазні радикали гаряче схвалили цей декрет. З 18.03.1871 року Комуна почала закладу вати фундамент держави нового типу . Комуна доводила своєю діяльністю . що “робітничий клас не може просто оволодіти готовою державною машиною і пустити її в хід для власних цілей” . Попередньою умовою , яка гарантувала успіх всяко ї “дійсної народної революції” , є ламка , руйнування буржуазного державного апарату. До ряду декретів , які руйнували стару буржуазну державу належить також декрет про встановлення максимальної платні службовцям комунальних служб в розмірі тисячі франків. Винагорода членам Комуни дорівнювала 15 франкам на день. Лозунг всіх буржуазних революцій комуна зробила дійсністю. Починаючи з членів Комуни , зверху до низу , суспільна служба мала використовуватись за заробітну платню робітникам .Серед декретів Комуни , які мали велике політичне значення , був і декрет про відокремлення церкви від держави , прийнятий 2 квітня . Паризька демократія вважала відокремлення церкви від держави одним із основних завдань революції . Крім того , церковна власність могла бути використана для виплати військової контрибуції. Преса комуни наполягала на негайному відокремленні церкви від держави . Паризька демократія з великою одностайністю одобрила перші декрети комуни. Ці декрети були зустрінуті наклепами ворогів Комуни . Деякі газети угледіли в перших декретах комуни наміри втілити за межі муніципальних повноважень . Нема сумніву в тому , що видавши декрети про відстрочку парижанам уплати квартирного боргу ,про скасування рекрутського набору та інших , Комуна вийшла за її межі . А між іншим щоденно треба було годувати і виплачувати платню 250 тисячам національних гвардійців , утримувати лікарні , будинки розпусти , треба було забезпечувати місто продовольством , становити поштовий і телеграфний зв’язок з провінцією , треба було налагодити нормальну роботу музеїв , шкіл , бібліотек , всіх відомств , пов'язаних з департаментами та іншими країнами . 29 березня Комуна розподілила між своїми членами адміністративні обов’язки і створила 10 комісій : 1. Виконавча комісія . На цю комісію покладалось втілення в життя всіх декретів Комуни і всіх постанов . 2. Військова комісія Вона мала замінити центральний комітет національної гвардії і забезпечити її всім необхідним . Вона замінила також військове міністерство . 3. Комісія продовольства . Вона мала забезпечити Париж продовольством , вести облік всіх продуктів , що були в магазинах і складах . 4. Комісія фінансів . У її відомство перейшов французький банк і справи міністерства фінансів . Вона повинна була скласти бюджет “на нових основах” . Їй доручалось збір податків і вивчення питання про їх зниження . Вона повинна була також фінансувати всі інші комісії Комуни. 5. Комісія юстиції . На неї покладались обов’язки підняти існуюче судочинство на висоту демократичних і соціальних закладів . 6. Комісія соціальної безпеки . Вона повинна була забезпечити порядок і суспільну безпеку в місті , турбуватись про недоторканість республіки і слідкувати за всіма підозрілими громадянами . 7. Комісія праці , промисловості і обліку. На неї покладалися обов’язки зайнятися вирішенням найголовнішого соціального завдання поставленого на порядок дня: покращити становища робітничого класу і відшукувати шляхи порівнювання заробітку і праці . Зусиллями цієї комісії Париж повинен був стати великим індустріальним центром. Цій же комісії була доручена пропаганда соціалістичних вчень . 8. Комісія суспільних служб. У її відання входили пошта , телеграф , транспорт . Її обов’язком була організація нормальної і економної діяльності всіх закладів зв’язку як у Парижі так і в провінції. А також вивчення питання передачі залізниць в руки Комун Франції не зачіпаючи інтересів компанії . 9. Комісія зовнішніх відношень. Вона повинна була налагодити дружні зв’язки Паризької Комуни з провінціальними комунами і підготувати грунт для створення загально французької федерації . На неї поклався обов’язок як тільки випаде можливість акредитувати своїх представників до інших держав Європи , особливо до Прусії, коли виявиться відношення цієї держави до Комуни. 10. Комісія освіти .Вона повинна була підготувати проект декрету про введення безплатного ,обов’язкового і виключно світського навчання. Делегати Комуни і її комісії почали створювати нову систему адміністративного управління і робили свою справу виключно у важкій і складній обстановці за дуже скромну винагороду не соромлячись признаватися у своїх помилках і виправляти їх . Зробивши виборними всі суспільні служби , Комуна знищила надмінну чиновницьку ієрархію буржуазної держави , що стояла над народом . Почавши ломку буржуазної державної машини , Комуна зробила державні функції - воєнні , адміністративні , політичні – простою звичайною справою , зірвавши покриття з тієї таємниці , котрою буржуазія оточувала управління державними справами . Весь адміністративний апарат Комуни був на службі у народу , всі його співробітники працювали під контролем і завжди могли бути замінені , відкликані , так як виборність ,відповідальність ,і змінність всіх посадових осіб були принципом апарату Комуни . Розірвавши із традиціями буржуазного принципу розподілу влади , Комуна виконувала одночасно і законодавчу і виконавчу владу . Члени комуни самі повинні були працювати , самі виконувати свої закони ,самі перевіряти те , що виходить у житті , самі відповідати безпосередньо перед своїми виборцями . Нова демократія могла бути тільки диктатурою пролетаріату , так як Паризька комуна насильницьким шляхом повинна була придушувати опір великої буржуазії і поміщиків , воєнним штабом яким зробився Версаль . Паризька Комуна 1871 року проіснувала всього 72 дні і була розгромлена переважаючими силами буржуазної контрреволюції . Але не дивлячись на те , що в 1871 році , як показав наступний історичний розвиток , ще не настав час руйнування капіталізму . Не дивлячись на всі слабкості і помилки , Паризька Комуна мала незаперечне значення в історії нового часу . Паризька Комуна була формою диктатури пролетаріату і представляла собою нову більш високу , ніж будь – яка із відомих раніше форма демократії . Велике значення мала Паризька Комуна в соціальному і політичному законодавстві . Соціальне законодавство , Комуни , не дивлячись на те , що в цій області їй вдалось зробити менше ніж у політичній , тим не менше ясно показує, що такими заходами ,як декрети про розстрочку платежів за борговими зобов’язаннями і про відміну виплати за ними процентів , про відстрочку виплати квартирної плати, про повернення частини закладених в ломбард речей , про розвиток системи народної освіти і т.п., Комуна захищала також інтереси мілкої буржуазії і широких верств середніх класів взагалі. В політичному законодавстві Комуна досягла : - заміна постійної армії і поліції озброєним народом; - знищення старого бюрократичного чиновницького апарату і заміна його новими демократичними органами державної влади сформованими з людей , які вийшли з народних мас ; - виборність , змінність і відповідальність перед народом всіх державних службовців ; - встановлення для вищих державних служб межі заробітної плати , яка б наближалась до заробітної плати кваліфікованого робітника ; - поєднання в одному вищому державному органі – Комуні – законодавчої і виконавчої влади і перетворення її у “працюючий заклад” ; - організація єдності нації шляхом об’єднання дії комун на основі свідомого , демократичного , пролетарського централізму . Ось ця сукупність заходів , здійснених паризькими комунарами , і визначала Комуну як державу нового типу .
1 2 3 4 5 Категория: Історія всесвітня \| Добавил: DoceNt (24.10.2016)
Просмотров: 825 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: