Понедельник, 02.12.2024, 16:56
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Історія всесвітня

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: КУЛЬТУРА РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
КУЛЬТУРА РЕЧІ
ПОСПОЛИТОЇ

З часу утворення Речі Посполитої на її величезних просторах переплітались і взаємодіяли різні культури: польська, руська, литовська. До того ж, на ці багаті й різноманітні культури справляли вплив зразки архітектури, живопису, ремесла, одягу із Заходу і Сходу. Все це в XVII ст. втілилося в оригінальні форми "сарматського " бароко.
Поняттям "сарматизм" визначаються ідеали, визнані цінності, стиль життя і звичаї польської шляхти XVII ст. Подібно до жителів інших країн Європи того часу, поляки шукали своє історичне коріння. Вони вірили хронікам XV і XVI ст., що їхніми предками було войовниче плем'я сарматів, від яких (а також від стародавніх римлян) польська шляхта успадкувала закони і звичаї, що гарантували свободу і рівність громадян (під громадянами шляхта розуміла лише себе). Ідеали громадянських чеснот і зразки поведінки республіканського Риму шляхта поєднала з дворянськими традиціями, елементами рицарської культури, релігійністю, а також із пристрастю до розкоші й прагненням жити "на широку ногу".
З часом, особливо під впливом нескінченних воєн XVII ст. з протестантськими народами (шведами і бранденбуржцями), з православними (росіянами й українськими козаками), з мусульманами (турками і татарами), "сарматизм " й "польськість " ототожнюються з католицизмом, а захист римсько-католицької церкви — з особливим значенням Польщі в історії Європи. Звідси випливали такі характерні для "сарматизму" риси, як панування латини, що поступово ставала другою мовою жителів Речі Посполитої, а також почуття власної вищості над культурами сусідніх країн і народів.
"Сарматизм" позначився на розвитку літератури і мистецтва. В літературі його започаткували художні та історичні твори Самуеля Твардовського (1600—1661), Анджея М. Фредри (бл. 1620-1679), Веспасіана Каховського (1633-1700) та ін. У мистецтві "сарматизм" пов'язувався з культурою бароко. Барокова архітектура з'являється в Польщі після Тридентського собору у зв'язку з реформою католицької церкви. Новий стиль у релігійному мистецтві засвідчував появу нових засобів впливу на віруючих і мав сприяти уславленню величі й сили релігії та церкви, поглибленню почуттів парафіян. Будуються нові, величніші, ніж раніше, храми, монастирі, комплекси каплиць, а також перебудовуються готичні й ренесансні споруди, в яких з'явилися пишно декоровані вівтарі, амвони, органи, сповідальні. Поширенню бароко у світському мистецтві протегував королівський двір, про що свідчила перебудова у Варшаві королівського замку.
У XVIII ст. в Польщі поширилися ідеї французького Просвітництва. Основна увага польських освічених і патріотичних кіл зосередилася на розвитку національної свідомості, захисті власної державності, необхідності реформування держави.
Період Просвітництва започаткували реформи шкільної освіти. Видатний релігійний і політичний діяч Станіслав Конарський (1700—1773) розробив нову програму навчання і в 1740 р. запровадив її у варшавській школі. Варшавська школа — Колегіум Нобіліум (школа шляхтичів) — відіграла важливу роль у дальшій перебудові всієї шкільної освіти в Польщі й передусім єзуїтських шкіл. Рішучого удару по старій шкільній системі завдала також відкрита в 1766 р. "Рицарська школа", яка цілком звільнилася від церковного контролю. Та особливе значення мала діяльність першого в Європі міністерства освіти — Едукаційної комісії, яка успадкувала майно, що залишилося після скасування папою Римським ордену єзуїтів і на місці орденських колегій стала утворювати державні школи. При Комісії існувало Товариство з елементарних книг, яке підготувало багато нових підручників і, зокрема, підручник польської граматики Онуфрія Хотинського. Окремими підручниками, які рекомендувала Едукаційна комісія, користувалися до середини XIX ст. Сама система освіти пережила поділи і в 1803 р. стала зразком для освітньої реформи в Росії.
Розвивалися точні та природничі науки — Ян Снядецький і Марцин Почобут-Одляницький проводили астрономічні спостереження, Юзеф Осинський заснував першу хімічну лабораторію, Ян Кшиштоф Клюк описав флору польських земель. Історичні дослідження вів Адам Нарушевт (1733-1796). Його семитомна "Історія польського народу" є вагомим внеском у європейську історичну науку. Важливу роль у розвитку польської науки відіграла перша публічна варшавська бібліотека, що відкрилася в 1747 р. Ініціаторами її створення були єпископи, брати Залуцькі, які передали до її фондів власне книжкове зібрання (300 тис. томів). У середині століття в наукову літературу проникає польська мова, яка поступово витісняє латину, шо панувала до того часу. Польською мовою викладали в Головних школах — реформованих Краківському і Віленському університетах.
Найвидатніші представники суспільно-політичної думки — священики Туго Коллонтай (1750—1812) і Станіслав Сташиц (1755—1826). Перший із них у своїх працях аналізував причини занепаду Польщі й висував широку програму державного реформування. Другий — обстоював необхідність проведення, крім державних, соціальних реформ. Головною причиною слабкості держави С. Сташиц уважав злиденність підданих, а тому виступав за скасування особистої залежності селян і заміну панщини оброком, за зрівняння в правах міщан із шляхтою. Подібні ідеї пропагували й публіцисти журналу "Монітор", які знайомили читачів з філософськими, суспільними й економічними поглядами та подіями культурного життя. Журнал намагався поширювати нові ідеали й боротися з вадами "сарматів", зберігаючи при цьому повагу до минулого.
У суспільному й культурному житті Польщі важливе місце посідали література, театр, музика, образотворче мистецтво. Через них оточення короля Станіслава Понятовського пропагувало просвітницькі ідеї і підтримувало реформи Письменники другої половини XVIII ст., прихильники провідного на той час у Польщі літературного напряму — просвітницького класицизму — Ігнацій Красицький, Францишек Богомолець, Юліан Урсин Німцевич — у своїх поемах і сатиричних творах викривали людські вади й погані вчинки, утверджуючи повагу до простої й порядної людини.
Важливим центром культурного й мистецького життя був маєток князів Чарторийських у Пулавах. Магнати запрошували до себе композиторів, поетів, архітекторів, художників, протегували й допомагали їм. Чудовою пам'яткою архітектури тих часів є палац у Лазенках — літня резиденція Станіслава Августа, побудована в стилі класицизму. У 90-х роках створює свої перші полонези видатний польський композитор і патріот, автор національного гімну Міхал Клеофас Огінський (1765-1833).
Доба Просвітництва зробила значний внесок у розвиток передової польської культури і науки, польської мови та літератури, визначила новий напрям у національній і державній свідомості, що стало важливим чинником збереження національних традицій після втрати країною незалежності.

ЛІТЕРАТУРА
1. Заборовский Л. В. Россия, Речь Посполитая и Швеїгая в середине XVII в.: Из истории международных отношений в Восточной и Юго-Восточной Европе. Москва, 1981.
2. История Европы. В 8 т. Москва, 1994. Т. 4. История Польши: В 3 т. Москва, 1955. Т. 2.
3. Кареев Н. Й. Падение Польши в исторической литературе. Санкт-Петербург, 1888.
4. Краткая история Польши. Москва, 1993.
5. Любавский М. К. История западных славян. Москва, 1917.
6. Островер Л. Й. Тадеуш Костюшко. Москва, 1961.
7. Україна і Польща в період феодалізму: 36. наук, праць. Київ, 1991.
Категория: Історія всесвітня | Добавил: DoceNt (20.10.2016)
Просмотров: 418 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: