РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Лекції з історії України - Історія - Реферати - Каталог статей

Громадянська війна 1918-1920 роки. Бойові дії Періоди Територія Росія Україна Основні діячі Результати Весна – літо 1918 року Березень Квітень 26 травня 6 липня 19 серпня 8 жовтня - висадка англо-франко-американських військ в районі Мурманська, - японські війська висадилися в районі Владивостока. - Бої в Челябеньсу, чехословацькі війська зайняли місто, а згодом Омськ, Томськ, Екатеринбург. - Взяття групою Савинкова Ярославль (250 км від Москви). - Наступ на Царицин - Пала Самара, взята більшовиками. - Влітку біля 108 кулацьких бунтів проти радянської влади. 9 лютого 1 березня - Вступ радянських військ до Києва - Влада Центральної Ради була відновлена, країну окупували німецькі війська Денікін, Колчак, Міллєр, Юденич, Краснов З’явилося багато урядів які виступали проти радянської влади. Радянський уряд створює Червону армію 23 лютого, яка пізніше відігравала вирішальну роль у громадянській війні проти білих. Початок бойових дій, влада могла змінюватись майже кожен день, анархія та свавілля. Листопад 1918 – квітень 1919 23-27 листопада початок 1919 р. Січень 1919 р. 4-5 березня - Союзні сили Антанти захоплюють Новоросійськ, Севастополь, Одесу - Відбуваються локальні бої між Червоною армією та інтервентами на південно-східному фронті - Поразка Червоної армії в районі Пермі - І похід військ Антанти, війська Колчака за підтримкою військ Антанти захоплюють Уфу, щоб використати її, як плацдарм для укріплення та продовження боротьби 12 січня 1919 року 18-21 січня 5 лютого 6 березня - Червона армія взяла Чернігів - Червона армія зайняла Полтаву, Луганськ та Конотоп - Радянські війська вступили у Київ - 1919 року бійці Петлюри залишили Винницю. Уряд УНР переїхав в Жмеренку. Колчак, Денікін, Юденич, Петлюра, Краснов, Антонов-Овсієнко, Блюхер, Чапаєв. Червона армія отримала перші перемоги на східному фронті, початок встановлення радянської влади, поразка армій Краснова, поліпшення становища на Україні Літо – грудень 1919 року 13-17 червня Червень Липень 22-27 грудня - Заколот у фортах “Красная горка”, “Серая лошадь” - Перемога Червоної армії під Петроградом Юденича - Похід військ Антанти проти радянської Росії. Захоплення Кубані, Криму, Дону, Курську, Орлу зупиняються під Тулою - Об’ява походу на Москву - Повстання в Іркутську проти режиму Колчака серпень 31 серпня вересень 24 вересня 26 вересня 6 листопада - Бойові дії Петлюровців на правобережній Україні проти Червоної армії - Денікінці зайняли Київ - Денікін оголосив війну радянській Україні - Директорія об’явила війну Денікіну - Прорив Махна у тил Денікіна - УГА переходить на сторону Денікіна Колчак, Юденич, Денікін, Махно, Петлюра Інтервенти евакуйовували свої війська з півдня України, з Криму, Баку, ср. Азії, війська південного фронту розгромили війська Денікіна під Орлом та Воронежем. Восени була остаточно розгромлена армія Юденича біля Петрограду. Наприкінці осені більшовики здобули Київ, Харків, Донбас. 1920 рік початок 1920 р. 25 квітня 6 травня 12 червня липень жовтень – листопад - Радянсько-польська війна за західній Україні - Українські війська підпорядкувалися польському командуванню - Взяття польськими військами Києва - Визволення Києва - Запеклі бої в районі Львову та Варшави - Червона армія розбила в Криму війська Врангеля літо листопад - Білогвардійські війська очолив Врангель - Поразка військ Врангеля Врангель, Махно Завдяки мобілізаціям та не рішучості країн інтервентів Червона армія відновлювала владу більшовиків, та розгромила війська Врангеля Причини, щодо початку громадянської війни: - Прихід до влади більшовиків, та впровадження ними радикальної політики - Розігнання установчих зборів 5 січня 1918 року - Політика переселення бідноти з центру Росії на Кубань та Дон - Прагнення буржуазії захопити владу, через націоналізацію приватної власності, промонархічних кіл відновити монархію ПОВОЄННІ ТЕРИТОРІАЛЬНО-АДМІНІСТАТИВНІ ЗМІНИ НА УКРАЇНІ 9 вересня 1944 – Люблінська угода 16 серпня 1945 – договір між Польщею та Україною щодо державного кордони 1951 – обмін прикордонними ділянками на прохання Польщі 26 листопада 1944 – підписання рішення І з’їзду делегатів нар. Ком. Закарпаття про возз’єднання з УРСР 29 червеня 1945 – рішення про закріплення офіційним договором 10 лютого 1947 – договір між СРСР та Румунією 19 лютого 1954 – приєднання Криму Території втрачені Україною Території приєднані до України 9 вересня 1944 – Люблінська угода, споконвічні українські землі західної України та 17 повітів Холмщини, Лемківщини, Посяння передали Польщі1951 – обмін прикордонними ділянками на прохання Польщі, до неї відійшла частина Дрогобицької області 1951 – обмін прикордонними ділянками на прохання Польщі, Львівська область значно збільшилась 26 листопада 1944 – підписання рішення І з’їзду делегатів нар. ком. Закарпаття про возз’єднання з УРСР, приєднання Закарпаття до УРСР 10 лютого 1947 – договір між СРСР та Румунією, закріплення за УРСР північної Буковини, Хотинщини, Ізмаїльського та Акерманського повіту 19 лютого 1954 – приєднання Криму до складу УРСР на основі рішення Верховної Ради СРСР УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНІЙ АРЕНІ 27 січня 1944 – в Москві пройшов пленум ЦК ВКП (б) січень – лютий 1944 – 10 сесія Верховної ради СРСР 4 березня 1944 – закон Верховної ради УРСР про утворення наркомату закордонних справ серпень 1944 – конференція в Дурбатон-Оксі, підписання договору Україною про вступ в ООН 6 травня 1945 – у Сан-Франциско утворюється перший комітет ООН на чолі із Д. Масуільським липень 1946 – паризька мирна конференція лютий 1947 – укладання українською дипломатією договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією. 1948 – дунайська конференція 1951 – у Києві відбувся перший з’їзд прихильників миру 1947 – пропозиція Англії, 1956 пропозиція Судану до України про встановлення дипломатичних зв’язків 22 червня фашистська Німеччина напала на СРСР. Проти СРСР виступили Італія, Фінляндія, Угорщина, Румунія також блакитна дивізія Іспанії, частина військ Словаччини, добровільні з Франції та Голландії. Причини війни: - намагання Німеччини встановити світове панування; - захоплення СРСР – це плацдарм для агресії проти Закавказзя, Ірану, Персидської затоки, Індії, для захоплення стратегічних джерел сировини, нафти, вугілля, кольорових металів та родючих земель України, Кубані, Дону. - Знищити соціалістичну державу для того, щоб підірвати комуністичний рух у всьому світі та все в державі; Репресивні дії сталінського керівництва які послабили СРСР. План “Барбаросса” передбачав вже восени 1941 року вийти на лінію Архангельськ-Волга та розчленувати територію СРСР між Німеччиною та її союзниками. Війна за характером загарбницька з боку Німеччини та визвольна з боку СРСР. Періодизація: 1. 22. 06. 41 – 18. 11. 1942 – оборонні бої відступи та поразки червоної армії, створення передумов для перемог радянських військ (битва під Мінськом (28 червня), Смоленська битва (10липня – 10 вересня), Оборона Києва (середина липня).); 2. 19.11.42 – кінець 1943 – корінний перелом в ході війни; 3. початок 1944 – 9 травня 1945 – завершальний період, капітуляція Німеччини; 4. 9.05.45 – 2.09.45 – капітуляція Японії, закінчення війни. Проти СРСР у першому періоді війни виступили 3 групи армій: 1. “Північ” під командуванням Фельдмаршала Леєба. Вона наступала із східної Прусії через Прибалтику на Ленінград. Їх противниками з боку СРСР Північний фронт під командуванням генерала Попова який утримував лінію від Баренцового моря до Ленінграду. Північно-західний фронт під командуванням генерала Кузнєцова, який охороняв Прибалтику і південні підступи до Ленінграду. 2. Західний напрям з боку Німеччини група армій “Центр” під командуванням фельдмаршала фон Бока. Виступала з території Польщі на Москву, Західний фронт з боку СРСР під командуванням генерала Павлова який обороняв Білорусь. 3. Південний напрям з боку Німеччини група армій “Південь” під командуванням Рунштеда, який наступав на Київ, Донбас, Крим. З боку СРСР Південно-західний фронт під командуванням генерала Кирконоса який обороняв Україну. Південний фронт під командуванням генерала Черевиченко який обороняв Молдову та Одесу. На передодні війни співвідношення між німецькими та радянськими військовими силами переважувала на користь СРСР. Німеччина СРСР танки 2434 17000 Біля 3000 тис. літаків 8000 190 дивізій 170 Загальні заходи СРСР по організації фронту: - 22 червня по радіо виступив міністр закордонних спав Молотов, який заявив про початок війни між Німеччиною і СРСР, о загальній мобілізації усіх чоловік віком від 23 до 36 років. Не підлягали мобілізації території Сибіру та Далекого Сходу. За родин місяць було мобілізовано майже 5,5 мільйонів чоловік. - 23 червня була створена Ставка Головного командування під керівництвом маршала Тимошенко. З часом вона була перейменована в Ставку верховного головнокомандувача на чолі із Сталіним. - 24 червня 1941 року було створено Рад. інформбюро. - 29 червня 1941 видається директива партійним та радянським органам які знаходяться в прифронтовій зоні з наказом скласти план евакуації та оборони. - 30 червня створюється Державний комітет оборони на чолі із Сталіним, який об’єднав в своїх руках державну, господарчу і військову владу в країні. - На початку липня формуються дивізії народного опору а також нищівних батальйонів, за роки війни в яких, налічувалось біля 2 млн. чоловік. - Заходи направлені на мобілізацію населення для будівництва оборонних споруд.І період війни. Від Баренцового моря до Чорного моря протягнувся фронт. Не дивлячись на перевагу радянських військ в озброєнні та силах Німеччина знаходилась на більш високому рівні. Її економіка заздалегідь була переведена на воєнний лад, була проведена військова реформа. Радянські війська у надзвичайно важливих умовах послаблені сталінськими репресіями дезорганізовані договором 1939 року з Німеччиною не могли дати рішучого та організованого опору ворогу. Літо-осінь 1941 року – період поразок Червоної армії, Німецькі танкові та моторизовані частини, що наступали на Даугавпілс, Вільнюс, Мінськ вже надвечір 23 червня 1941 року вчинили прорив між Північно-західним та Західним фронтами який сягав в деяких містах 130 км. А до вечора 25 червня пробились в глиб території СРСР аж на 150-200 км. 28 червня Червона армія залишила Мінськ за три неповних тижні війни радянські війська були змушені здати Латвію, Литву, Білорусію, значну частину України і Молдови. Наприкінці липня 1941 року Німецька армія просунулась в глиб СРСР на 600 км. Розвиваючи свій наступ німецька армія посилила свій наступ на московському напрямку, вважаючи, що взяття столиці СРСР вирішить подальшу долю війни. Шлях на Москву лежав через Смоленськ. Смоленська битва найбільша і найзавзятіша битва в перші місяці війни. Вона відбувалась у складних умовах для Червоної армії. Ворог мав подвійну перевагу в людських ресурсах, артилерії, танках і майже у 4 рази перевищувала кількість літаків. Битва тривала з середини липня до початку вересня 1941 року. Саме у цій битві вперше проявив свій талант як полководець Жуков. Була використана нова техніка реактивна артилерія “Катюші”. Найкращі дивізії у цій битві стали першими гвардійськими у Червоній армії. У дні боїв за Смоленськ розпочалась битва за Київ. Німці зосередили на південному напрямі багато танків й авіації. Основні напрями ударів Київ, Харків, Донбас. Особливо важливе місце відводилось Дніпропетровську. Сильні контр наступи Червоної армії в районі Луцьк – Броди – Рівне на деякий час затримали німецькі війська. Проте танкові та моторизовані дивізії німців 10 липня 1941 року вийшли до Києва. 2,5 місяці тривала оборона столиці України, щоб зломити оборону німецьке командування вимушене було перекинути частину своїх військ з московського напрямку. Однак німцям не вдалося взяти місто штурмом. Лише в результаті прориву німецьких військ з флангів і оточення основних сил Південно-західного фронту війська Червоної армії 19 вересня 1941 року залишили Київ. Не всім радянським військам вдалося вийти з оточення, багато попало в полон, але точних даних по полоненим не має й сьогодні. За неповними даними на 1 травня 1944 року в таборах було знищено близько 3 млн. чоловік а всього утримувалось 6,5 млн. чоловік. Причини поразок Червоної армії: - масові репресії в державі, армії, флоті жертвами яких стали 47 тис. військовослужбовців. З 5 маршалів 3 вбиті (Тухочевський, Егоров та Бирхер) живими залишились Ворошилов та Буденний. З 186 командирів дивізій 154 вбито. В цілому 827 чоловік вищого командного складу в живих залишились лише 127 чоловік. - Недоліки у виробництві зброї (хоча саме у СРСР вперше Корольовим та Глушко були створені реактивні снаряди). Створено новий танк Т-34 групою інженерів на чолі із Косигіним. Але після смерті Тухачевського моторизовані та танкові дивізії недооформлювались, надавалась перевага кінноті. - Прорахунки радянського командування і особисто Сталіна: а) визначення строків нападу Німеччиною на СРСР 76 раз доповідали Сталіну точну дату нападу б) помилковість військової концепції яка була заснована на ідеї переможності Червоної Армії та існування теорії перемоги малою кров’ю на чужій території. - заборона будь якої антинімецької пропаганди і навіть звернення до громадян СРСР в засобах масової інформації. - Визначення помилкових пріоритетів в зовнішній політиці, спрямованих на підтримку агресії (пакт від 23.08.39 та договір про дружбу і кордони від 28 вересня 1939 року). Поряд з політичною співпрацею йшла також економічна між Німеччиною та СРСР. Поставки машин, обладнання після договору від 28 вересня 1939 року, обмін обладнання і стратегічної сировиною. На весні 1940 року Німеччина припинила поставки обладнання, з СРСР останній ешелон до Німеччини відправився в ночі 22 червня 1941 року. - Було заборонено збивати німецькі літаки які залітали на радянську територію. Нарком оборони видав наказ відпускати екіпажі і літаки та надавати допомогу при поверненні за допомогою супроводжуючих винищувачів. - Групам німецьких солдат дозволяють перетинати кордони з метою розшуку могил родичів загиблих в роки першої світової війни. В Симбірську та Тамбові знаходились німецькі танкові школи.Таким чином дислокація радянських військ, кількість озброєння і розташування секретних об’єктів були відомі німцям не дивлячись на такі умови вже наприкінці 1941 року з’явились позитивні результати заходів спрямованих на подальше воєнно-політичної кризи про що яскраво свідчила грандіозна битва під Москвою. Гітлерівське командування відповідно плану “Тайфун” стягнуло до Москви половину своїх сил німецько-радянського фронту біля 1,8 млн. солдатів і біля 2000 тис. танків. 30 вересня 1941 року починається наступ на Москву. В умовах дуже важких боїв за Москву було прийнято рішення за 6 днів побудувати оборонні об’єкти, провести евакуацію промислових підприємств на схід країни. В Москві вводиться військове положення. Проведена заміна командуючого складу фронту. Замість командуючого Західним фронтом Конева призначається Жуков. 6 листопада 1941 року на станції метро “Маяковська” проходить урочисте зібрання яке присвячено 24 річниці Великої жовтневої революції а 7 листопада відбувся військовий парад на Червоній площі з якої солдати зразу пішли на фронт. 6 грудня 1941 року війська західного та Південно-західного фронтів на протязі 800 км від Ельза до Калінінграда перейшли в наступ фашисти відступають на полях залишається багато техніки на початку січня 1942 року німці відкинуті від Москви на 150-250 км. Визволені Калуга, Калінін. Значення перемоги під Москвою: - вперше за роки ІІ світової війни німці зазнали великої поразки і розвіяли міф про її непереможність; - радянська армія зірвала німецький план блискавичної війни і Німеччина опинилась перед проблемою затяжної війни до чого не була готова; - розгром німців під Москвою затримав вступ Японії та Туреччини у війну проти СРСР; - перемога під Москвою підвищила моральний дух радянського народу та його армії, націлила націю на перемогу. Зимовий наступ Червоної армії продовжувався до квітня 1942 року. Були повністю звільнені від фашистських загарбників Рязанська, Тульська, Московська, частково Калінінська, Смоленська, Орловська та Курська області. Проте завершити розгром німців на жодному з цих напрямків не вдалось. Для одночасного удару не вистачало сил. З Московської битви починається корінний перелом в Великій Вітчизняній Війні. Навесні 1942 року німецька армія закріпилась на нових рубежах і почала готуватись до нового наступу. З 19 листопада 1942 року по листопад 1943 коли німецькі війська були вигнані з території від Волги до Дніпра – період корінного перелому. Перемога радянських військ під Сталінградом сталась в результаті підвищення військово-промислового потенціалу країни, переходу військово-стратегічної ініціативи на бік Червоної армії, досягнень на дипломатичному фронті – створення антигітлерівської коаліції, укріплення військово-політичного і морального духу Червоної армії. Оборонний період сталінградської битви 17 липня по 18 листопада 1942 року. Після поразок радянських військ під Харковом та Вороніжем гітлерівські війська починають боротьбу за Волгу намагаються вийти до Кавказу. В той час 23 серпня 1942 року німецькі танкові сили вийшли до берегів Волги. 25 серпня 1942 року Сталінград на військовому положенні. 26 серпня Жуков призначений І заступником верховного головнокомандуючого Сталіна. Саме Жукову доручено організувати оборону Сталінграду. 12 вересня почалися бої в самому Сталінграді. Оборону міста тримали 62 армія під командуванням Чуйкова та 64 армія під командуванням Шумійло. Наступаючи 6 німецька армія Палюса та 4 танкова армія Гота були настроєні на перемогу. З 12 вересня генштаб на чолі із Василевським почали розробляти план контр наступу який складався з двох етапів: - прорвати оборону ворога, створити кільце оточення; - знищення оточеного ворога, спочатку роз’єднавши його. Для здійснення цього плану залучалися сили 3-х фронтів. Південно-західного, Донського, та Сталінградського. (командуючі: Ватутін, Рокосовський, Єременко). Наступальний період з 19 листопада по 2 лютого 1943 року. Контр наступ почався з масованого артилерійського обстрілу і наступом військ Південно-західного та Донського фронтів. Лінія ворога прорвана біля міста Калач. Прорив зроблено на місті дислокації румунських військ. 20 листопада починається наступ сталінградського фронту.23 листопада частина Південно-західного, Донського та Сталінградського фронтів з’єднались біля міста Калач оточивши 22 дивізії на чолі із генералом Паулесом. Німецьке головнокомандування створює спеціалізовану окрему групу армій під назвою “Дон”, на чолі якої був Малинтейн. Її удар спрямований на сталінградську групіровку, але їм на зустріч відправляються ІІ гвардійська армія під командуванням Малиновського. 2 лютого оточена вона була оточена і ліквідована солдатами Донського фронту. В полон було взято 9100 чоловік, в Німеччині оголошується триденний траур. Значення Сталінградської битви: - Корінний перелом у ВВВ. В ній приймало участь з обох боків 2 млн. чоловік, солдат та офіцерів та біля 1500 танків, біля 2500 літаків.- Радянська армія нанесла під Сталінградом тяжкий удар після якого Німеччина неухильно котилась до поразки. - Японія та Турція відмовляються вступити у війну на боці Німеччини. - Битва мала великий вплив на розвиток руху опору в західній Європі. Німецьке питання. У 1947 році склалася ситуація, при якій стало зрозуміло, що єдина німецька держава не може бути створена. 7 вересня 1949 року проголошується ФРН при підтримці США. А через місяць утворюється НДР. Територіальний розподіл Німеччини став передумовою її політичної конфронтації. У травні 1952 року Америка, Англія та Франція підписали договір з Німеччиною (ФРН) про скасування окупаційного режиму в Західній Німеччині, але союзники ще певний час тримали там свій військовий контингент. У 1955 році НДР підписує з СРСР договір про визнання останнім суверенітету і незалежності Німеччини, який був лише формальним договором. Загострення міжнародних протиріч наприкінці 40-х років.Після ІІ світової війни СРСР та США встановлюють контроль над значними територіями світу. Радянське керівництво на чолі із Сталіним взяло курс на розподілення територій світу та встановлення сфер впливу в Європі. На протязі 1945-46 років у ряді країн під тиском СРСР утворюються коаліційні уряди, в яких комуністи займають ключові пости. Потсдамська конференція погодилась на пропозицію СРСР встановити кордон між Німеччиною та Польщею, щодо репарацій то дозволила вивозити сировину та обладнання з окупованих територій. Ще на Тегеранській конференції з питання вирішення подальшої долі Німеччини з’являються протиріччя між СРСР та Заходом. Намагаючись розширити зону впливу, СРСР надає матеріальну допомогу Югославії, Албанії, Румунії та Болгарії. Для контролю Босфору та Дарданелл СРСР здійснює тиск на Туреччину, вимагаючи від неї спільної оборони. Підтримує також партизанські загони для боротьби з англійцями у Греції. Активну політику веде СРСР в Ірані, намагаючись витіснити англійців та встановити контроль над нафтовими свердловинами. В серпні 1941 року на основі договору від 1921 року радянські війська захопили Північний Іран. Одночасно англійські війська взяли під свій контроль південь. У 1941 році за активної підтримки СРСР створюється Народна партія Ірану комуністичної орієнтації. У 1944 році до влади в Ірані прийшли партії, орієнтовані шиїтське духовенство, яке виступало проти реформ, европезації та поновлення традицій ісламу. Проти Туде почалися репресії, поширювалися антирадянські настрої. Центром опозиції Тегерану став іранський Азейбарджан, де у грудні 1945 року при підтримці радянських військ утворюється автономна республіка Азейбарджан і Курдська народна республіка. Це загострило конфронтацію між Англією та СРСР. Претензії СРСР на світову гегемонію були безпідставні, бо внутрішнє положення країни було важким, розорена війною економіка, продовольча криза, репресії. Основним супротивником на світовій арені виступала Америка, яка характеризувалась значним розвитком промисловості за часів війни, надання великих кредитів, незначні людські втрати, відсутність військових дій на території країни. Вагомим аргументом зовнішньої американської доктрини було володіння атомною зброєю, яку Америка використовувала з метою шантажу. Кроки СРСР щодо встановлення своїх зон впливу в Європі та Азії, розходження в текстах документів на міжнародних зустрічах, конфронтаційна політика в Німеччині, все це трактувалось урядом США як комуністична загроза і у відповідь викликали появу зовнішньо-політичної доктрини – втримання комунізму. Суть її полягала у тому, що західні країни до тих пір не можуть існувати спокійно, поки існує СРСР. 5 березня 1946 року у промові в американському місті Фултон заявив що комуністичний тоталітаризм замінив фашистський нацизм. На його думку від Балтики до Адріатики пролягла залізна завіса. Необхідна було утворити союз англомовних держав, які б оточили СРСР. Через декілька днів в центральному органі КПРС в газеті “Правда” з’являється відгук і оголошується початок холодної війни проти СРСР. В березні 1947 на міжнародній конференції в Москві по німецькому питанню СРСР відхилив пропозиції США, щодо об’єднання Німеччини. Після чого 12 березня президент США Трумен видав свою доктрину яка передбачала надання матеріальної допомоги у розмірі 400 мільйонів доларів Греції та Туреччині які опинились під загрозою комунізму. У ці країни направлялися військові спеціалісти та озброєння. Другим дипломатичним кроком стало заключиння з США військових договорів західними країнами. 5 червня 1947 року державний секретар США запропонував план Маршала – надання фінансової допомоги у розмірі 16 мільярдів доларів країнам Європи для відновлення їх економіки, але з умовою відкриття ринків для американських товарів, гарантовані рівні права американським підприємцям, контроль фінансово-кредитної системи країни, контроль за плануванням економічного розвитку країни. СРСР був згоден вступити у цю програму але на рівних з США умовах. Така пропозиція не була прийнята і СРСР та під його тиском Польща, Чехословаччина, Румунія, Албанія відмовились від цієї програми. А на конференції в Парижі в липні 1947 року 16 країн прийняли рішення, до них приєднались Західна Німеччина, вільна територія Трієст, а також гомінданівський Китай. Прийняття європейськими країнами плану Маршала призвело до розколу Європи на два антагоністичних табори. Країни - члени організації Європейського Економічного Комітету та країни сателіти радянського союзу. Громадянська війна 1918-1920 роки. Бойові дії Періоди Територія Росія Україна Основні діячі Результати Весна – літо 1918 року Березень Квітень 26 травня 6 липня 19 серпня 8 жовтня - висадка англо-франко-американських військ в районі Мурманська, - японські війська висадилися в районі Владивостока. - Бої в Челябеньсу, чехословацькі війська зайняли місто, а згодом Омськ, Томськ, Екатеринбург.- Взяття групою Савинкова Ярославль (250 км від Москви). - Наступ на Царицин - Пала Самара, взята більшовиками. - Влітку біля 108 кулацьких бунтів проти радянської влади. 9 лютого 1 березня - Вступ радянських військ до Києва - Влада Центральної Ради була відновлена, країну окупували німецькі війська Денікін, Колчак, Міллєр, Юденич, Краснов З’явилося багато урядів які виступали проти радянської влади. Радянський уряд створює Червону армію 23 лютого, яка пізніше відігравала вирішальну роль у громадянській війні проти білих. Початок бойових дій, влада могла змінюватись майже кожен день, анархія та свавілля. Листопад 1918 – квітень 1919 23-27 листопада початок 1919 р. Січень 1919 р. 4-5 березня - Союзні сили Антанти захоплюють Новоросійськ, Севастополь, Одесу - Відбуваються локальні бої між Червоною армією та інтервентами на південно-східному фронті - Поразка Червоної армії в районі Пермі - І похід військ Антанти, війська Колчака за підтримкою військ Антанти захоплюють Уфу, щоб використати її, як плацдарм для укріплення та продовження боротьби 12 січня 1919 року 18-21 січня 5 лютого 6 березня - Червона армія взяла Чернігів - Червона армія зайняла Полтаву, Луганськ та Конотоп - Радянські війська вступили у Київ - 1919 року бійці Петлюри залишили Винницю. Уряд УНР переїхав в Жмеренку. Колчак, Денікін, Юденич, Петлюра, Краснов, Антонов-Овсієнко, Блюхер, Чапаєв. Червона армія отримала перші перемоги на східному фронті, початок встановлення радянської влади, поразка армій Краснова, поліпшення становища на Україні Літо – грудень 1919 року 13-17 червня Червень Липень 22-27 грудня - Заколот у фортах “Красная горка”, “Серая лошадь” - Перемога Червоної армії під Петроградом Юденича - Похід військ Антанти проти радянської Росії. Захоплення Кубані, Криму, Дону, Курську, Орлу зупиняються під Тулою - Об’ява походу на Москву - Повстання в Іркутську проти режиму Колчака серпень 31 серпня вересень 24 вересня 26 вересня 6 листопада - Бойові дії Петлюровців на правобережній Україні проти Червоної армії - Денікінці зайняли Київ - Денікін оголосив війну радянській Україні - Директорія об’явила війну Денікіну - Прорив Махна у тил Денікіна - УГА переходить на сторону Денікіна Колчак, Юденич, Денікін, Махно, Петлюра Інтервенти евакуйовували свої війська з півдня України, з Криму, Баку, ср. Азії, війська південного фронту розгромили війська Денікіна під Орлом та Воронежем. Восени була остаточно розгромлена армія Юденича біля Петрограду. Наприкінці осені більшовики здобули Київ, Харків, Донбас. 1920 рік початок 1920 р. 25 квітня 6 травня 12 червня липень жовтень – листопад - Радянсько-польська війна за західній Україні - Українські війська підпорядкувалися польському командуванню - Взяття польськими військами Києва - Визволення Києва - Запеклі бої в районі Львову та Варшави - Червона армія розбила в Криму війська Врангеля літо листопад - Білогвардійські війська очолив Врангель - Поразка військ Врангеля Врангель, Махно Завдяки мобілізаціям та не рішучості країн інтервентів Червона армія відновлювала владу більшовиків, та розгромила війська Врангеля Причини, щодо початку громадянської війни: - Прихід до влади більшовиків, та впровадження ними радикальної політики - Розігнання установчих зборів 5 січня 1918 року - Політика переселення бідноти з центру Росії на Кубань та Дон - Прагнення буржуазії захопити владу, через націоналізацію приватної власності, промонархічних кіл відновити монархію
1 2 3 4 5 Категория: Історія \| Добавил: DoceNt (07.04.2017)
Просмотров: 599 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: