Воскресенье, 22.06.2025, 16:03
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Інше

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: З історії української кухні
Народна кухня – це така ж культурна спадщина, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати.
Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв, високими смаковими та поживними якостями. Більшість страв української кухні відзначається складною рецептурою, високими смаковими та поживними якостями. Більшість страв укр. кухні відзначається складною рецептурою і складними комбінованими способами їх готування (так, під час варіння борщу використовується до 20 складників).
Серед рослинної їжі стародавніх слов’янських народів перше місце займав хліб, який виготовляли з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах.
Досить велику роль у харчуванні відігравали бобові культури – горох, квасоля, боби та інші.
Як приправи до страв використовували місцеві прянощі: хрін, цибулю, часник, кріп, аніс, м’яту, перець і корицю. Для приготування їжі використовували тваринний жир, різні олії, оцет і горіхи. Через відсутність цукру немалу роль у харчуванні відіграв мед. Із фруктів і ягід споживали яблука, вишні, сливи, смородину, малину, журавлину тощо.
Рідку їжу готували з добавленням ароматичних приправ та овочів і називали „варивом із зіллям”. Крім того, були поширені різні м’ясні і рибні відвари, відомі під назвою „юха”.
„Вариво з зіллям”, з додаванням овочів, пізніше почали називати борщем, оскільки обов’язковою складовою частиною цієї страви були буряки, які мали назву „бърщь”.
„Юху”, що згодом почала називатися „юшкою”, готували у вигляді якого-небудь відвару з додаванням інших продуктів – гороху, крупів тощо.
Серед солодких страв на той час були відомі: кутя з медом, кутя з маком і горіхами, рис з медом і корицею, кутя з ізюмом і горіхами, юха з сушених яблук, слив та вишень (узвар), що мали тривалий час також обрядне значення. Приготування їжі, як певна майстерність виділилось в окрему спеціальність при княжих дворах та монастирях.
З розвитком землеробства, скотарства, рибальства, полювання і бджільництва продукти землеробства і скотарства почали вивозити за кордон.
В 15-17 століттях успішно розвивалась торгівля, поступово розширювався внутрішній ринок, зростали торговища і ярмарки. На торговищах і ярмарках продавали хліб, м’ясо, рибу, мед, молочні та інші продукти.
Крім того, український народ підтримував зв’язки з іншими країнами. В сільському господарстві з’являються нові культури. Збільшуються посіви гречки, яка була завезена з Азії ще в 11-12 століттях, але не мала доі господарського значення. З гречки почали виробляти крупи і борошно. В меню населення з’явились гречаники, гречані пампушки з часником, вареники гречані з сиром, каші і бабки з гречаних крупів, лемішка, кваша та інші страви.
Із Середньої Азії через Астрахань козаки завозять на Україну шовковицю й кавуни. Із Америки – квасоля, гарбузи, кукурудза. Кукурудзу використовують для харчування як відварену, так і у вигляді крупів і борошна, з яких у багатьох районах готують найрізноманітніші страви – мамалигу, гойданки, бабку гуцульську, кулеші, лемішку, книшики гуцульські та ін.
З появою гарбузів населення починає варити гарбузову кашу, приготувати гарбуз тушкований, гарбуз із сметаною тощо.
У 18 ст. На Україні дуже поширюється картопля, яка швидко завойовує любов у населення. Її починають широко використовувати для приготування перших і других страв та для гарнірів. Картоплю використовують у вареному, смаженому вигляді.
В 19 ст. з’являються помідори і сині баклажани. Помідори та сині баклажани використовуються для приготування холодних закусок (ікру, фаршировані баклажани) та інших страв.
Поява в Україні в 19 ст. цукрових буряків та виробництво з них цукру значно збагатили народну кухню. Із бурякового цукру населення широко почало використовувати різні страви та напої. З’явилися в меню різні бабки, пудинги, солодкі каші тощо. Значно розширився й асортимент напоїв.
Однак внаслідок ряду соціальних і економічних обставин українська кухня зазнає занепаду.
У період розвитку капіталізму ще більше погіршилось харчування українського народу.
За цих умов українська народна кухня не могла цілком зберегти своєї повноти й різноманітності.
Все це призвело до того, що багато страв української кухні були забуті, багато ж з них зазнали змін в рецептурі та способах приготування, внаслідок чого погіршились і їх смакові якості.
І все ж таки наш народ любить і готує страви української національної кухні, чимало з яких зажили світової слави. Багато страв нашої кухні стали постійною складовою частиною у харчуванні інших, особливо слов’янських народів.

Рецепти вареників
Вареники – класична українська страва з вареного тіста з начинкою. Це головна страва на свято Андрія. Тісто для вареників готують із пшеничного борошна, води або кислого молока, яєць і солі.
Воду слід брати холодну, так тісто довше утримує вологу, не висихає при виготовленні вареників і добре злипається. Тісто має бути середньої щільності, бо занадто густе тісто важко розкачувати та ліпити.
Для виготовлення тіста для вареників на 3 склянки пшеничного борошна – 3/4 склянки води, 1/2 чайної ложки солі.
Вареники з картоплею
Картоплю варять, протирають, змішують з підсмаженою дрібно посіченою цибулею, заправляють сіллю та чорним меленим перцем. Із тіста і заправленої картоплі роблять вареники, варять їх. При подачі на стіл поливають олією, змішаною з підсмаженою цибулею.
Для начинки: кілограм картоплі, 2 цибулини, 4 столові ложки олії, 4 горошини чорного перцю.
Вареники з капустою та грибами
Квашену капусту віджимають від соку, свіжу дрібно шаткують. Тушкують до готовності, додаючи вершкове масло чи олію. Цибулю дрібно січуть, злегка підсмажують на маслі, додають міленько порізані варені гриби, все разом смажать ще 4-5 хвилин. Тушковану капусту змішують з підсмаженою цибулею та грибами, додають сіль, мелений перець і добре перемішують, після чого роблять вареники. Перед подачею на стіл вареники поливають розтопленим вершковим маслом.
Для начинки: 900 г квашеної чи свіжої капусти, 100 г сушених грибів, 2 столові ложки вершкового масла, 2 цибулини, 4 горошини чорного перцю.
Вареники з сюрпризом
Можете покласти монетку — це означатиме, що матимете гроші, мед — радість, сіль та перець — негаразди. Можна зробити начинку з вати або ж горіхів. Одним словом, фантазуйте і гарного та смачного свята.
Категория: Інше | Добавил: DoceNt (31.03.2016)
Просмотров: 351 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: