РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Статистичне вивчення складу населення - Інше - Реферати - Каталог статей

Статистичне вивчення складу населення 1. Характеристики складу населення. Джерела інформації. До числа основних характеристик складу населення, значимих з погляду соціальних процесів, відносяться наступні: освіта, кваліфікація, займана посада, професія, заняття, приналежність до галузі економіки. Для соціальної статистики велике значення має групування населення по джерелах засобів існування, відносинам власності, економічному навантаженню в родині. У ряді випадків потрібна інформація про політичні аспекти, ранг у державній ієрархії, партійній приналежності і ранзі в партійній ієрархії. Соціальну диференціацію дозволяють розкрити демографічні (стать, вік, шлюбний стан, кількість дітей, склад родини) і етнічні (національність, рідна і розмовна мова) характеристики. Для рішення багатьох соціальних задач необхідні групування населення, що поєднують сільських жителів, міських мешканців, жителів найбільших міст. Ці характеристики використовуються при описі складу населення і як самостійні параметри, і у визначеній комбінації з іншими ознаками. Останнє дозволяє досягти більш глибокого і різнобічного пізнання особливостей складу населення. У статистиці України, як і у всій світовій статистиці, основним джерелом даних про склад населення є переписи населення. У переписах населення вивчаються наступні питання: чисельність і розміщення населення по території країни, по міських і сільських типах населення, міграція населення; структура населення по статі, віку, шлюбному стану і родинному стану; структура населення по національній приналежності, рідній і розмовній мові, по громадянству; розподіл населення за рівнем освіти, по джерелах засобів існування, по галузях народного господарства, по заняттях і положенню в занятті; число і структура родин по цілому комплексі соціальних характеристик; народжуваність; житлові умови населення. Щоб уникнути пропусків і подвійного рахунку, при переписах розрізняють категорії людей, у залежності від характеру їхнього проживання на даній території наявне і постійне населення. ПН=НН+ВО-ВП НН=ПН+УП-ВО В Україні правовою базою для проведення переписів населення служать постанови уряду, спеціально прийняті по представленню статистичних органів за якийсь час перед кожним переписом, іноді за кілька років, іноді – місяців. Крім проведених загальних переписів населення в Україні введений новий вид обліку – мікроперепису – вибіркові соціально-демографічні обстеження населення, проведені на середину межпереписного періоду. У публікованих підсумках переписів і мікропереписів наводяться дані по країні в цілому, по областях, краях, автономним республікам, міському і сільському населенню. Таким чином, кожних п'ять років обновляється інформація про склад населення. Крім того, найбільш важливі характеристики, наприклад, статево-віковий склад, обчислюють на початок кожного року міжпереписного періоду. Їх одержують шляхом коректування даних перепису з урахуванням поточних змін (народжень, смертей, зміни місця проживання). При всій цінності цієї інформації існують перешкоди, які важко подолати, для її ефективного використання. Складність полягає в тому, що існує два автономних масиви даних: про склад населення; 2) про виробництво і споживання різного роду соціальних послуг і предметів споживання. Відсутнім є головне -– їх стикування. Проміжні дослідження і загальні (великі) обстеження дають не завжди однакову інформацію, по деяких напрямках спостерігається кардинальна статистична розбіжність. Існує тільки один шлях до рішення проблеми – проведення спеціальних вибіркових обстежень, де на індивідуальному рівні сполучалися б дані про споживання й особисті характеристики опитуваних. Такий підхід у державній статистиці реалізується у формі поточного обстеження сімейних бюджетів населення. З їх допомогою успішно досліджуються питання споживання продуктів харчування і деяких інших складових споживчого бюджету. Крім того, у міру необхідності проводяться одноразові обстеження. Вони здійснюються службами державної статистики й інших організацій і стосуються найбільш актуальних проблем споживання і розвитку галузей інфраструктури. Яких би питань не стосувалися подібні несуцільні обстеження, для їхньої організації, проведення і використання результатів потрібні хоча б загальні відомості про структуру населення конкретної території. Такою інформаційною базою виступають матеріали переписів населення й отримані на їхній основі розрахункові дані на роки міжпереписного періоду. Усі дані про склад населення, надані переписами, виявляються базою соціальних досліджень; при цьому кожна соціальна проблема сполучена зі специфічним переліком характеристик складу населення. Поряд з переписами населення деякі характеристики складу населення може надати статистична звітність, наприклад, чисельність окремих категорій населення. Це стосується насамперед таких груп, як: учні навчальних закладів різного типу; діти, що відвідують дошкільні установи; пенсіонери; особи, зайняті в різних галузях народного господарства. Звітність містить інформацію про чисельність відвідувачів музеїв, видовищних установ, обсягах пасажирських перевезень різними видами транспорту. Однак особливість і обмеженість подібних даних полягають у тому, що вони відбивають переважно загальну чисельність осіб без яких-небудь характеристик складу. Згодом міняється не тільки склад населення, але і принципи, і методи його вивчення. У середині 90-х рр. радикально змінене соціально-класове угруповання населення. Багато років у нашій країні був прийнятий наступний перелік основних суспільних груп: робітники, службовці і колгоспники. В даний час за основу угруповання береться ознака «положення в занятті», що в більшій степені відповідає міжнародній практиці і колишньому досвіду української статистики. 2. Групування населення і система показників. При описі складу населення часто обмежуються найпростішими показниками: абсолютними величинами, відносними величинами, середніми, рядами розподілу і рядами динаміки. Найбільш розповсюджений прийом – групуваня. Вихідними є абсолютні показники чисельності осіб в кожній виділеній групі. Застосовуються графіки, хоча при графічних зображеннях структури населення їхня аналітична функція порівняно невелика, частіше вони служать цілям популяризації статистичних даних. Виключення складають статево-вікові піраміди, що несуть аналітичне навантаження. Групування виступають, як першооснова характеристики складу населення. Насамперед, вони зв'язані з дією загальних методичних принципів – типологічних, структурних, аналітичних. Найважливіші принципи при побудові групувань населення: найбільш детальний перелік груп доречний, якщо дана характеристика представлена автономно, без комбінації з іншими ознаками. Таке групування населення за віком, груповання зайнятих по професіях з детальним переліком професій; у випадку комбінаційних угруповань застосовуються укрупнені інтервали для запобігання надмірного дроблення матеріалу; деякі ознаки використовуються як наскрізні, тобто вони беруть участь майже у всіх комбінаційних угрупованнях складу населення. Це стать, вік, освіта (часто), а також розподіл населення на міське і сільське; у рядах розподілу значення атрибутивних ознак даються по можливості в ранжованій послідовності; для забезпечення порівнянності даних зберігаються, наскільки це можливо і доцільно, схеми групувань попередніх переписів населення або вони представлені у вигляді, зручному для приведення до зіставлення шляхом укрупнення інтервалів; використовуються єдині групування при розробці даних по різних територіях країни; при зміні з часу проведення попереднього перепису адміністративних границь якої-небудь території інформація про це дається у вигляді примітки, і дані наводяться в двох варіантах – у перерахуванні на єдині границі й у межах границь відповідних років. Більшість групувань включає розмежування на міських і сільських жителів. Це один з найбільш динамічних та інформаційноємких показників. Він реагує на будь-які соціальні, економічні, політичні події і процеси в суспільстві. 3. Методи вивчення динаміки складу населення. Склад населення кожної території на кожний даний момент часу формується як у процесі природної зміни поколінь, так і під впливом комплексу соціально-економічних факторів. Він змінюється по наступних причинах: народжуються, підростають і включаються до складу визначених груп нові покоління; ідуть з життя старші покоління; відбуваються міграційний приплив і відтік жителів; має місце соціальна й економічна мобільність, у ході якої людина може змінити освіту, професію, рід занять, кваліфікацію, місце роботи; може змінюватися мовна приналежність. Розрізняють характеристики особистості по ступені їхньої мінливості в часі. Жорстко й однозначно закріпленими є тільки стать, місце і дата народження, соціальне походження. Є характеристики, що міняються дуже рідко, наприклад національність. Соціально-економічні характеристики можуть бути піддані досить частим, кількаразовим і масштабним змінам, особливо на більш ранніх етапах життєвого циклу особистості і при вступі в пенсійний вік. У залежності від можливих змін складу населення в статистику використовуються різні способи моделювання типових структур населення, дослідження впливу факторів і прогнозування складу населення на перспективу. Вихідним моментом дослідження зміни складу населення виступають визначення найбільш істотних факторів і їхня класифікація. Фактори можуть мати специфіку в залежності від того, у якому розрізі аналізується склад населення, які категорії населення і який історичний етап розвитку досліджується. У першу чергу, розмежовуються демографічні, соціальні, економічні, політичні, правові, морально-психологічні, ідеологічні, етнічні фактори. До демографічних факторів відносяться: народжуваність і смертність населення, його міграція, шлюбність, розлученість, дроблення й укрупнення родин. Демографічні процеси переводять структуру населення в новий стан: складаються інші пропорції між різними категоріями населення, міняються їхнє розміщення по території, ступінь їхньої однорідності, типові середні параметри. Вплив демографічних факторів визначається з розрахунку, у якому загальний приріст населення підрозділяється на природний і міграційний. Показники можуть бути представлені в абсолютному вираженні й у розрахунку на 1000 чоловік населення. Вони знаходяться як для країни в цілому, окремо для міського і сільського населення, так і для складових територій (суб'єктів федерації). Загальними характеристиками зміни складу населення можуть служити коефіцієнти його відновлення і вибуття. Коефіцієнт відновлення (вибуття) складу j-й соціальної групи: , де - чисельність j-й соціальної групи на кінець (1) і початок (0) досліджуваного періоду. При K>10% істотно змінюється склад даної соціальної групи. Оцінку зміни всієї соціальної структури можна одержати за допомогою кожного з показників динаміки структури: , де - питомі ваги j-й групи в звітній і базисній структурах відповідно; m – число груп. При ДО>3% можна стверджувати значущість структурних зрушень. Задача аналізу складу населення може вважатися вирішеною, якщо знайдені визначальні фактори зміни і побудована деяка модель, що дозволяє оцінити роль кожного з факторів, ефекту їхньої взаємодії. Список використаної літератури: Математичні методи статистичних досліджень. – Харків, 1988. Основи соціальної статитистики. Підручник. – К., 1999. Статистика населення. – М., 1993.
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (06.06.2016)
Просмотров: 429 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: