РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Стандартизація і метрологія - Інше - Реферати - Каталог статей

1. Стандартизація. Тема 1. Система переважних чисел. Завдання 1. Завод випускає електродвигуни, потужності яких стандартизовані і являють собою параметричний ряд R20. Звітні дані заводу наведені в таблиці 1.1: Таблиця 1.1 – Початковий ряд R20 Потужність (кВт) Річна програма (тис. шт.) Витрати на матеріали (у.о.) Інші витрати (у.о.) Собівартість виробу (у.о.) Собівартість річної програми (тис. у.о.) 16,0 4,2 114,6 36,9 151,5 636,3 22,0 2,2 146,6 45,5 192,1 422,62 30,0 1,2 178,2 41,8 220,0 264,0 45,0 0,6 313,1 93,5 406,6 243,96 Разом 8,2 1566,88 Побудувати за допомогою початкового ряду R20 рідкий ряд R10 і більш густий ряд R40. Параметр z для визначення коефіцієнта зміни інших витрат прийняти рівним 0,25. Вибрати із рядів найбільш прийнятний з економічної точки зору. Рішення: Скоротимо кількість членів початкового ряду. Одержимо ряд R10. Таблиця 1.2. Рідкий ряд R10. Потуж-ність (кВт) Коефіці-єнт зміни програ-ми Коефіці-єнт зміни інших витрат Річна програ-ма (тис. шт.) Витрати на матеріа-ли (у.о.) Інші витрати (у.о.) Собівар-тість виробу (у.о.) Собівар-тість річної програ-ми (тис. у.о.) 16,0 1,0 - 4,2 114,6 36,9 151,5 636,3 30,0 2,83 1/1,29 3,4 178,2 120,62 298,82 1015,99 45,0 1,0 - 0,6 313,1 93,5 406,6 243,96 Разом 8,2 1896,25 Програма випуску для нового члена ряду 30,0 буде дорівнювати В30 нов = В30 +В16 В30 = 2,2 + 1,2 = 3,4 тис.шт. Коефіцієнт зміни програми знаходимо з формули Кз.п. = В30 / В = 3,4 / 1,2 = 2,83 Витрати на матеріали м = 178,2 (у.о.) (табл.1.1) Коефіцієнт зміни інших витрат при z = 0,25 згідно формули (1.6) Кз.в. = 1 / Кз.п. z = 1 / 2,83 0,25 = 1 / 1,29 Іші витрати згідно (1.9) с2 = с1 * Кз.в. , де с1 – інші витрати суміжного виробу з більшим значенням основного параметра (93,5 табл. 1.1) с2 = 93,5 * 1,29 = 120,62 (тис. у.о.). Собівартість двигуна потужністю 30,0 кВт с = м + с2 = 178,2 + 120,62 = 298,82 (тис. у.о.). Собівартість річної програми за формулою (1.2) С = с * В = 298,82 * 3,4 = 1015,99 (тис. у.о.) Собівартість загальної річної програми складає 1896,25 (тис. у.о.), отже зменшення ряду не є доцільним. Далі розглянемо розширення ряду. Збільшення кількості членів відповідає переходу від R20 до R40. Таблиця 1.3. Густий ряд R40. Потуж-ність (кВт) Коефіці-єнт зміни інших витрат Річна програма (тис. шт.) Витрати на матеріа-ли (у.о.) Інші витрати (у.о.) Собівар-тість виробу (у.о.) Собівар-тість річної програми (тис. у.о.) 16,0 - 4,2 114,6 36,9 151,5 636,3 18,0 - 1,1 130,6 48,4 179,0 196,9 22,0 1,19 1,1 146,6 54,15 200,75 220,83 26,0 - 0,6 162,4 47,62 210,02 126,01 30,0 1,19 0,6 178,2 49,74 227,94 136,76 38,0 - 0,3 245,65 74,22 319,87 95,96 45,0 1,19 0,3 313,1 111,27 424,37 127,31 Разом 8,2 1540,07 Програма випуску для нових членів знаходимо за формулою (1.7) Вн = В / 2, В18 = 1,1 ; В20 = 1,1; В26 = 0,6; В30 = 0,6; В38 = 0,3; В45 = 0,3 (тис. шт.) Коефіцієнт зміни програми для двигунів 22 кВт; 30 кВт; 45 кВт Кз.п. = Вн / В = 0,5. Витрати на матеріали для нового члена ряду згідно (1.8) і табл. 1.1 м = (м1 + м2) / 2 м18 = (114,6 + 146,6) / 2 = 130,6 (у.о.) м26 = (146,6 + 178,2) / 2 = 162,4 (у.о.) м38 = (178,2 + 313,1) / 2 = 245,65 (у.о.) Коефіцієнт зміни інших витрат для двигунів 22 кВт; 30 кВт; 45 кВт Кз.в. = 1 / Кз.п. z = 1 / 0,5 0,25 =1,19 Інші витрати на виробництво двигунів потужністю 22 кВт; 30 кВт; 45 кВт згідно (1.9) с2 = с1 * Кз.в. , де с1 – інші витрати суміжного виробу з більшим значенням основного параметра. с2;22 = 45,5 * 1,19 = 54,15 (у.о.) с2;30 = 41,8 * 1,19 = 49,74 (у.о.) с2;45 = 93,5 * 1,19 = 111,27 (у.о.) Інші витрати на виробництво нових двигунів потужністю 22 кВт; 30 кВт; 45 кВт визначаємо за допомогою формули с1(18) = с1(16) + (с2(22) - с1(16) ) * (d3 – d1) / (d3 – d1) = 36,9 + (54,15 – 36,9) * (22 – 18) / (22 – 16) = 36,9 +17,25 * 4/6 = 48,4 (у.о.) с1(26) = с1(22) + (с2(30) - с1(22) ) * (d3 – d1) / (d3 – d1) = 45,5 + (49,74 – 45,5) * (30 – 26) / (30 – 22 ) = 45,5 + 4,24 * 4/8 = 47,62 (у.о.) с1(38) = с1(30) + (с2(45) - с1(30) ) * (d3 – d1) / (d3 – d1) = 41,8 + (111,27 – 41,8) * (45 – 38) / (45 – 30) = 41,8 + 69,47 * 7/15 = 74,22 (у.о.) Собівартість загальної річної програми розширеного ряду, згідно табл. 1.3, складає 1540,07 (тис. у.о.). Отже розширення ряду є доцільним. Завдання 2. Виконати креслення деталі (втулки) (прикладається). Завдання 3. Виконати специфікацію складальної одиниці (прикладається). 2. Метрологія. Тема 1. Види вимірювань.Завдання 1. Визначити температуру газу, що знаходиться в закритому балоні, якщо його тиск збільшився на k% від початкового при нагріванні на ΔТ, використовуючи рівняння Клапейрона-Менделєєва pV = (m/)RT, де p – тиск газу; V – об”єм газу; m – маса газу;  - маса одного кіломоля газу; R – універсальна газова стала, в системі С1 R = 8,31 103 Дж / (кмоль * К) T – температура газу в кельвінах. Для рішення складемо систему рівнянь: pV = (m/)RT pV = (m/)RT , де p2 = p* k /100, отже p2V = (m/)RΔT p k /100%* V = (m/)RΔT Розв’язуючи рівняння отримаємо p* k /100* V (m/)RΔT = , після спрощення маємо такий вигляд pV (m/)RT k /100% = ΔT/ T Якщо за умовою k = 0,2%, а ΔТ = 2К, то 0,2% / 100% = 2К / Т, звідси Т = 2К 100% / 0,2% = 1000К Завдання 2. В результаті вимірювання одержали еквівалентний опір R = 40 Ом трьох паралельно з’єднаних резисторів. Відомо, що опори резисторів відносяться як 1:4:5. Визначити опір кожного резистора. В випадку паралельного з’єднання еквівалентний опір R може бути знайдений за формулою 1/ R = 1/ R1 + 1/ R2 + 1/ R3 , де R1, R2, R3 – значення опорів цих резисторів. Виходячи з умови задачі маємо: R1 : R2 : R3 = 1 : 4 : 5, отже R2 = 4R1 , а R3 = 5R1. Тоді отримуємо рівняння в такому вигляді: 1/ 40 = 1/ R1 + 1/ 4R1 + 1/ 5R1, звідси 1 = 40/ R1 + 40/ 4R1 + 40/ 5R1 = 40/ R1 + 10/ R1 + 8/ R1 = 58/ R1, отже R1 = 58 Ом, R2 = 4 * 58 = 232 Ом, R3 = 5 * 58 = 290 Ом Відповідь: R1 = 58 Ом, R2 = 232 Ом, R3 = 290 Ом. Тема 2. Завдання 3. В результаті 20 вимірювань опору зразкової котушки одержані такі значення ri (в омах) при надійній ймовірності р = 0,95. Визначити: 1) дійсне значенняопору котушки; 2) випадкову похибку вимірювань для заданих кількості вимірювань і надійної ймовірності. Таблиця 2.1 i ri vi = ri - r vi2 1 1001,39 0,77 0,59 2 1001,12 0,5 0,25 3 1000,92 0,3 0,09 4 1000,92 -0,06 0,00 5 1000,80 0,18 0,03 6 1000,55 -0,07 0,01 7 1000,54 -0,08 0,01 8 1000,04 -0,58 0,34 9 1000,65 0,03 0,00 10 1000,57 -0,05 0,00 11 1000,51 -0,11 0,01 12 1000,16 -0,46 0,21 13 1000,58 -0,04 0,00 14 1000,39 -0,23 0,05 15 1000,59 -0,03 0,00 16 1000,61 -0,01 0,00 Σ vi2 = 1,59 1) Дійсне значення опору котушки знаходимо за формулою (2.5) r = Σ ri / 16 = 16009,98/ 16 = 1000,6237 2) Випадкову похибку знаходимо за формулою (2.18) Δс = tс * S Згідно таблиці 2.4 з методичного посібника при кількості вимірювань n = 16 і надійній ймовірності р = 0,95 отримуємо tс = 2,13, отже Δс = 2,13 * S, де S – середнє квадратичне похибок середнього арифметичного. Значення S знаходимо за формулою (2.7) S = σ / √n, де σ – середнє квадратичне значення випадкових похибок, яке знаходимо за формулою (2.9) n σ = √(Σ Δі2)/(n – 1), одержуємо і=1 σ = √(1,59/(16 - 1) = √0,106 ≈ 0,3, отже S = 0,3/ √16 = 0,3/ 4 = 0,075, тоді Δс = 2,13 * 0,075 ≈ 0,16. Відповідь: при надійній ймовірності р = 0,95 і кількості вимірювань n = 16 дійсне значення опору котушки складає 1000,62 Ом, з випадковою похибкою вимірювань Δс ≈ 0,16.
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (25.03.2016)
Просмотров: 502 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: