РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Стан та перспективи розвитку "Керамічні товари" (фаянс) - Інше - Реферати - Каталог статей

До тонкої кераміки відносяться вироби, що мають щільний спечений чи мілкопорістий черепок з однорідною будівлею, звичайно білий чи слабко і рівномірно пофарбований. Сюди входять усі види порцелянових, тонкокам’яних, напівпорцелянових, фаянсових і майолікових виробів. Основними властивостями кераміки є міцність, твердість, термо- і хімічна стійкість, колір, білизна, проміненість і водопоглощаємість. Міцність керамічних виробів до стиску досить висока, а до ударних впливів, вигину і розтяганню відносно невелика. Вона знижується зі збільшенням пористості і склоподібної частини. Твердість виробу визначається значною мірою твердістю глазурі. Глазур — тонкий склоподібний шар, що по складу нагадує безбарвні заглушені стекла. Найбільш тверда глазур у порцеляни, тому вона довговічніше, краще зберігає блиск, гладкість. Про термічну стійкість судять в основному по термічній стійкості глазурі — здатності зберігати цілісність (не утворюючи тріщин) при перепадах температури, а про хімічну по здатності глазурі і керамічних фарб не руйнуватися під дією розчинів миючих засобів, кислот і лугів. Термічна стійкість фаянсових виробів нижче, ніж порцелянових, тому що склад фаянсової глазурі більш складний і її важко підбирати за коефіцієнтом теплового розширення до складу черепка, а також тому, що фаянсовий черепок має більш високий коефіцієнт лінійного розширення, чим порцеляновий. Колір, білизна і проміненість — найважливіші властивості для характеристики естетичних властивостей тонкого керамічного посуду. Водопоглощаємість дозволяє судити про пористість черепка, ступеня його спікливості. З підвищенням пористості знижуються щільність, міцність, проміненість, термостійкість виробу. Змінюючи склад вихідної маси і режим термічної обробки, виробляють різні види керамічних виробів з перевагою тих чи інших властивостей. Наприклад, з маси, що містить менше плавнів і обпалювала при порівняно знижених температурах (1280—1300 °С), одержують вироби з пористим черепком (фаянс, майоліку, напівпорцеляну й ін.). З маси, що включає значну кількість плавнів і була обпалювала при більш високих температурах (1400 °С), виготовляють вироби зі спеченим черепком (порцелянові і тонкокам’яні). Фаянс відноситься до пористої кераміки (водопоглощаємість до 5%), виробляється з біложгучих глин, каоліну, кварцового піску з додаванням бою черепка. Для нього характерний білий з жовтуватим відтінком, без блиску черепок. Керамічні товари підрозділяють за багатьма ознаками: складу, властивостям, призначенню, товщині стінок корпуса, найменуванню, розмірам, формі, обробленню, комплектності. По складу і властивостям розрізняють посуд з порцеляни, фаянсу, майоліки, по призначенню — чайний, кавовий, їдальний, причому кожну з груп поділяють на посуд для прийняття їжі, напоїв, подачі їжі на стіл, збереження їжі й іншу. За формою посуд може бути плоским (тарілки, блюда, селедочниці й ін.) і порожний (чайники, чашки, салатники, вази й ін.). Розміри порожніх виробів визначаються в кубічних сантиметрах чи у літрах, по діаметру, довжині в міліметрах, високих — по висоті і діаметру. Крім того, розміри посуду можуть позначатися умовними термінами. Наприклад, тарілки дрібні в залежності від діаметра бувають пиріжкові (до 160 мм), десертні (175 мм), закусочні (200 мм) і підставні під глибокі тарілки (240 мм). По товщині стінок посуд поділяють на звичайний (2,5—4 мм), тонкостінний (1,4—2,5 мм), товстостінний (4—5 мм). По комплектності розрізняють посуд штучний (одиночний), парний (чашки з блюдцями) і комплектний. Комплектний посуд — вироби однакового фасону і способу прикраси, що надходять у продаж у виді сервізів і гарнітурів (на 6 і 12 чоловік), наборів (на 1, 2, З, 4 і 6 чоловік) і приладів. Сервізи бувають чайні, кавові, чайно-кавові і їдальні. Гарнітури повніше сервізів по видах виробів. Набори можуть бути у виді зменшених (без великих виробів) чайних і столових сервізів, комплектів більш вузького призначення (наборів для чаю, дитячих) чи виробів одного виду (набір салатників). Приклад-невеликі комплекти посуду для вина, води, молока й ін. Фасони посуду визначаються формою корпуса (циліндричний, конічний, круглий і ін.), характером краю (гладкий, вирізний) і конструкцією. Фасони штучного і комплектного посуду часто позначаються номерами чи спеціальними назвами. Порцеляновий і фаянсовий посуд випускається в найбільш широкому асортименті. По обробленню фаянсовий посуд у залежності від складності прикраси поділяють на 7 груп. До 1-й групи відноситься білий без прикрас посуд. Крім цього, випускають вироби, що мають позагрупові оброблення, на які встановлюють надбавки до ціни. Більшість видів посуду виготовляють як з порцеляни, так і з фаянсу. Однак деякі види посуду виробляють тільки з порцеляни (чайники, кавники, молочарі, цукорниці, сливочники й ін.) чи з фаянсу (пловниці, хлібниці, миски й ін.). Фаянсовий посуд по обсязі випуску і розмаїтості асортименту займає друге місце після порцеляни. Чайний і кавовий посуд включає чашки, келихи і кружки, чайники, кавники. Чашки виготовляють із блюдцями. Вони бувають різного призначення — чайні, кавові, дитячі. Асортимент посуду, що випускається, дуже великий і нараховує близько 100 фасонів. Він постійно обновляється за рахунок використання кістяної порцеляни, нових видів прикрас, виконуваних термостійкими фарбами підглазурним способом по необпаленій порцеляні. Чашки кавові з блюдцями виробляють невеликої ємності (40—60, 100—130, 100—170 см3). Келихи — подарункові вироби у формі високої чашки, з блюдцем чи без нього, з ручкою, кришкою чи без них, Кружки на відміну від чашок мають більш просту форму. Чайники підрозділяють по призначенню, ємності і фасонам. Вони бувають заварні (ємністю 250, 350—375, 450, 500—700, 735—800 см3) і доливні (ємністю 1000—1250, 1400 і більш см3). Кавники відрізняються від чайників більшою висотою корпуса і формою. У цю підгрупу входять також блюдця для варення, піали, сливочники, цукорниці, молочарі, масельнички, вази для фруктів і варення й ін. Столовий посуд включає тарілки, миски, салатники, блюда, вази для супу і компоту, селедочниці, гірчичниці, хрінниці, грибниці й ін. Основне місце в даній підгрупі займають тарілки, що по призначенню поділяються на глибокі (діаметр 250 мм) дитячі і півпорції (діаметр 178 і 200 мм); дрібні для других блюд, різні по розмірах. Край тарілок буває гладкий, рельєфний, рельєфно-вирізний. Комплектні вироби включають сервізи чайні, кавові, чайно-кавові, їдальні, гарнітури того ж призначення, комбіновані сервізи і гарнітури чайно-кавові. Сервізи і гарнітури на 6 і 12 персон включають визначена кількість предметів. Наприклад, чайний сервіз на 6 персон складається з 14, 15, 16, 20 і більш предметів, а чайний гарнітур на 6 персон — з 32 предметів. Столові сервізи виробляють також на 6 і 12 персон. До складу столового сервізу на 6 персон входять блюда круглої й овальне, вази для супу, компотница, підливочник, салатник, селедочница, сухарниця, хрінниця, гірчичниця, сільничка, тарілки глибокі і дрібні трьох розмірів. Крім сервізів, виробляють гарнітури їдальні, куди входять додаткові предмети. Порцеляновий, фаянсовий і майоліковий посуд випускається 1, 2 і 3-го сортів, гончарний посуд—1-го і 2-го сортів. Художньо-естетичні показники посуду і декоративних виробів оцінюються по 40-бальній системі. На дно порцелянових і фаянсових виробів зі зворотного боку незмивною керамічною фарбою наносять товарний знак із указівкою заводу-виготовлювача, сорту, групи оброблення і ціни. Товарний знак позначають умовно малюнком (символом), буквами, пишуть найменування заводу й ін. (рис. 1). Рис. 1. Деякі товарні знаки на порцеляново-фаянсових виробах. Допускається нанесення сорту, ціни, групи прикраси холодним способом фарбою, що нестирається. На виробах 1-го сорту колір клейма червоний, 2-го-синий, 3-го-зелений. Керамічний посуд повинний відповідати затвердженим зразкам за формою, розмірам, товщині черепка і складу маси. Форма і розміри виробів і деталей повинні забезпечувати необхідний рівень функціональної придатності, зручність користування, гігієнічність і високі естетичні властивості. Склад маси черепка і якість виготовлення повинні забезпечувати встановлені колір, пористість, водопоглощаємість, міцність і термостійкість. Список використаної літератури Агбаш В. Л., Ели-зарова В. Ф., Лойко Д. Товароведение непродовольственных товаров: /Учеб. пособие для торг. вузов/— 2-е изд., перераб. — М.: Экономика, 1989. Кардашиди И.П., Мишустин В.И. Непродовольственные товары. – М., 1995. Карпенко Н. Чарiвнiсть дозволеноi розкоши. – Салон, 2001, №1-2., с. 28 – 35. Фейгенбаум. Контроль качества продукции. – М.: Экономика, 1986. Семененко С.В. Экспертиза товаров: Учебное пособие. – Белгород: БКАПК, 1997. Справочник товароведа: (Непродовольственные товары). В 3-х т. Т. 3/Н. Г. Асутурьян, А. В. Викторов, Е. В. Зайцев и др. — З -е изд.,перераб. — М.: Экономика, 1999. Экспертиза потребительских свойств новых товаров. /Валицкий А.И. и др. – М.: Экономика, 1981.
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (05.06.2016)
Просмотров: 420 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: