РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Специфіка організації та проблеми енергозбутової діяльності - Інше - Реферати - Каталог статей

Сучасні тенденції впливу економічних та політико-правових факторів маркетингового середовища значно ускладнюють вимоги щодо побудови збутової політики в паливно-енергетичному комплексі. Слід враховувати, що маркетинг в паливно-енергетичному комплексі суттєво відрізняється від маркетингу в інших сферах народного господарства, що пов'язано з технологічними й економічними особливостями комплексу. Енергозбутова діяльність - це управлінська діяльність щодо генерації ідей та прийняття управлінських рішень покликаних забезпечити ефективність продаж виробленої продукції. На енергозбутові підрозділи енергокомпаній покладено такі основні функції: - реалізація електричної та теплової енергії й потужностей за тарифами, встановленими постановами органів державного регулювання тарифів; - дослідження стану та перспектив розвитку ринку збуту електричної й теплової енергії та потужностей та прогноз платоспроможного попиту на неї; - укладання із споживачами договорів енергозабезпечення і контроль за їх виконанням у частині режимів енергоспоживання і виконання споживачами договірних зобов'язань; - розробку та реалізацію заходів щодо: спонукання споживачів до виконання договірних зобов'язань; обмеження та припинення подання енергоресурсів споживачам, що не сплачують за отриману продукцію; виявлення фактів порушення правил обліку і споживання; запобігання несанкціонованому споживанню і розкраданню енергії; забезпечення жорсткого контролю за енергоспоживанням бюджетними організаціями; - участь у розробці тарифів для споживачів електричної та теплової енергії. Нестача грошових засобів змушує керівників енергосистем, електростанцій та мережевих підприємств „здешевлювати" свої витрати, перш за все за рахунок скорочення обсягів ремонтно-профілактичних робіт, кошти виділяються на виконання лише самих необхідних робіт, без яких вже неможливо без порушень експлуатувати складне енергетичне обладнання, тепломагістралі, лінії електропередач. Значна кількість споживачів енергії стають банкротами, або застосовуючи різноманітні „хитрощі", такі як зміна юридичної адреси, намагаються уникнути оплати за спожиту енергію. У даному аспекті проводиться робота із споживачами в плані відстеження їх порядності (щодо оплати), проведенні претензійно-пошукової роботи та ін. Слід зауважити, що зазначені роботи проводяться недостатньо ефективно. До основних проблем, що на сьогоднішній день склались в енергозбутовій діяльності можна віднести: значні обсяги безготівкових розрахунків, які суттєво спотворюють дію ринкових механізмів в економіці країни, що є прихованою формою переливу капіталу з ефективних сегментів ринку до неефективних; неналежний рівень організації маркетингової політики та ігнорування інтересів споживачів; неплатежі споживачів енергії, що спричиняє недостатність обігових коштів, зростання дебіторської заборгованості енергокомпаній, дефіцит палива на електростанціях і, відповідно, неоптимальне завантаження виробничих потужностей. Як наслідок, збільшуються витрати, знижується економічна ефективність роботи галузі; недостатній рівень тарифів, який доволі часто не забезпечує позитивного рівня рентабельності енергокомпаній; облік споживання енергії організовано на недостатньо високому рівні, а також значні втрати енергії внаслідок розкрадання. Найбільш гострою проблемою енергозбутової діяльності є неплатежі. Саме неплатежі за спожиту енергію стають на заваді організації ефективної роботи та оновлення застарілого обладнання. Установи охорони здоров'я, освіти, вся бюджетна сфера в кращому випадку оплачує 30-35% спожитої енергії. Основним завданням реформування паливно-енергетичного комплексу є усунення посередників між споживачами й виробниками енергоресурсів. Наявність посередників ускладнює розрахунки. Основу доходів енергетиків складають платежі промислових підприємств, а для значної частини промислових підприємств характерне збиткове становище, чим пояснюється заборгованість металургії, деревообробних підприємств тощо. Населення є найбільш добропорядним клієнтом: воно у своїй більшості вчасно сплачує „живі" гроші. Але далі гроші населення попадають до посередників, які пускають їх в обіг і передають енерговиробникам не у повному обсязі та з запізненням. В цілому перед енергозбутовими службами постають наступні завдання: реалізація програми, спрямованої на кардинальне зниження дебіторської заборгованості; організація індивідуальної роботи з проблемними споживачами; підготовка й організація роботи енергозбутових підрозділів в умовах конкурентного ринку енергетики та реструктуризації; впровадження нових технологій в інформаційному забезпеченні та суттєве покращення технологічного забезпечення енергозбутових підрозділів; зниження комерційних втрат і вдосконалення засобів обліку відпуску енергії; вдосконалення системи управління енергоспоживанням, яка забезпечувала б безперебійне енергозабезпечення; формування нового ставлення до споживача - забезпечення надійного та безперебійного енергозабезпечення споживачів, що вчасно і в повному обсязі здійснюють оплату за спожиту енергію; забезпечення виконання договорів енергозабезпечення і галузевих стандартів на енергію, що поставляється; розробка програми дій енергозбутових служб у критичних ситуаціях (складні погодні умови, нестача запасів палива); формування позитивного іміджу енергозбутових компаній; висвітлення всіх аспектів енергозбутової діяльності енергокомпаній та всього комплексу послуг, що надаються споживачам енергії, у ЗМІ. Основне завдання реформування збутової політики енергокомпаній можна визначити як формування у сторін ставлення до продукції паливно-енергетичного комплексу, як до товару, який повинен бути належної якості, в належній кількості, в належний час поставлений і, відповідно, вчасно і в повному обсязі оплачений. Література: 1. Гительман Л. Д., Ратников Б. Е. Эффективная энергокомпания: Экономика. Менеджмент. Реформирование. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2002. - С. 256. 2. Багиев Г. Л. Маркетинговая концепция взаимоотношений между энергосистемой и потребителями электроэнергии //Промышленная энергетика - 1993. - № 8, С. 4-9. 3. Коган Ю. М. Особенности маркетинга в электроэнергетике. // Электрические станции. - 1993. - №5. - С. 10-15. 4. Филиппова Т. А., Чернов С. С. Основы стратегического маркетинга энергетических компаний и предприятий. - Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2001.
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (23.03.2016)
Просмотров: 382 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: