РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Престиж професій і занять в українському суспільстві - Інше - Реферати - Каталог статей

Престиж професій і занять в українському суспільстві Престиж професій і занять є традиційним предметом дослідження в соціології, оскільки вважається одним з показників соціальної диференціації та нерівності. У вітчизняній соціології подібні дослідження сягають початку 70-х років, але тривалий час не виходили за межі опитування щодо престижу і привабливості професій випускників шкіл м. Києва. Тільки з середини 90-х років дослідження вперше поширилися на все доросле населення України. В 1999 р. співробітники відділу соціальних структур Інституту соціології НАН України спільно з фірмою “СОЦИС” провели третє повторне загальнонаціональне опитування з метою дослідження стану та динаміки оцінок престижу професій. Перше подібне дослідження проводилося в 1994 р., друге 1996 р. Респонденти представляли всі основні соціально-демографічні й соціально-професійні категорії населення, як і усі регіони України. Перелік професій і занять, запропонованих для оцінювання, містив 31 найменування, куди увійшли різні за рівнем кваліфікації й освіти професії як розумової, так і фізичної праці, а також заняття сфери обслуговування. Це, звичайно, значно менше, порівняно з кількістю професій, що пропонуються для оцінювання престижу західними соціологами. Індекси престижу професій розраховувалися як зважені середні арифметичні значень 1; 0.5; 0; -0.5; -1, які приписуються відповідям респондентів щодо міри престижності кожної професії: 1 - дуже високий престиж у суспільстві; 0.5 - високий; 0 - середній; -0.5 - низький; -1 - дуже низький. Ієрархічно впорядкована шкала оцінок престижу професій за даними дослідження 1999 р. представлена у таблиці 1 Додатку. Як і у попередні роки, очолюють престижну ієрархію заняття висококваліфікованою розумовою працею, насамперед управлінською, але також законотворчою, юридичною, підприємницькою, медичною, науково-викладацькою діяльністю. Середня частина рангованого ряду представлена різними за рівнем освіти, кваліфікації та видами праці заняттями. Тут залежність престижу професії від рівня необхідної освіти не є домінуючою ознакою ієрархічного впорядкування оцінок престижу. Престиж бухгалтерської та фермерської діяльності за величиною оцінки випереджає професію вчителя, військовослужбовця, агронома, інженера, ветеринара. Остання професія за престижністю поступається навіть медсестрі та продавцю. У нижній частині престижної ієрархії знаходимо професії виключно сфери обслуговування та фізичної праці. До основних соціально-демографічних характеристик індивідів, що зазвичай мають значну соціально-диференціюючу силу, зараховують насамперед стать і вік. Досвід попередніх досліджень престижу професій і занять показав, що стать є маловпливовим чинником диференціації оцінювання престижу: у 1994 р. статистично значуща відмінність оцінок з боку опитаних чоловіків і жінок зафіксована тільки щодо чотирьох професій (лікар, фермер, будівельник і швачка); у 1996 р. - щодо п’яти професій (директор заводу, вчитель, вчений, військовослужбовець, офіціант). Аналізоване дослідження 1999 р. фіксує тільки три статистично значущі відмінності між чоловіками і жінками щодо оцінювання престижності праці депутата, бухгалтера і ветеринара. Отже, стать залишається слабким соціально-диференціюючим чинником оцінювання престижу різних видів трудової зайнятості. Проте цікавим є факт того, що кожне наступне дослідження фіксує статистично значущі відмінності в оцінках чоловіків і жінок щодо інших професій. Жодного разу такі відмінності не повторювалися. На противагу статі, вік респондентів виявляє себе значно впливовішим чинником соціальної диференціації, особливо коли індивіди належать до різних поколінь з відмінним життєвим і трудовим досвідом. Не вдаючись до детального порівняння оцінок респондентів усіх вікових груп, виокремимо тільки тих, хто стоїть на порозі трудового житті або ж зовсім недавно його розпочав (16-29 років) та тих, хто перебуває на завершальному етапі трудової діяльності або ж уже на заслуженому відпочинку (55 років і старші). У таблиці 2 Додатку представлені ранговані індекси престижу професій за оцінками цих двох виокремлених груп респондентів. Статистично значуще відмінними є оцінки 15 професій (у таблиці вони позначені ), з яких 14, що належать до різного рівня освіти і кваліфікації (лікар, вчений, вчитель, агроном, військовослужбовець, медсестра, ветеринар, інженер, телемеханік, водій, будівельник, майстер-годинникар, слюсар, механізатор) оцінюються вище людьми з більшим життєвим і трудовим досвідом. Протилежний вектор оцінювання зафіксовано лише щодо заняття з надання юридичної допомоги населенню, установам і підприємствам, захисту їхніх інтересів у суді, тобто адвокатської діяльності. Молодь вище оцінює престижність такої діяльності у сучасному суспільстві, ніж ті, кому за 55 років. Отже, вік і життєвий досвід є підставою для того, щоб по-різному оцінювати престижність різних видів трудової діяльності, але не підставою для відмінного бачення усієї соціально-професійної ієрархії. Обидві агреговані шкали оцінок престижу респондентів 16-29 років і старших 55 років є загалом дуже подібними. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між ними становить 0.98, що свідчить про однаковість сприйняття різних видів зайнятості як певної соціальної ієрархії, незважаючи на статистично значущі відмінності абсолютних значень оцінок престижу. Рівень освіти респондентів також традиційно вважається одним з основних чинників соціальної диференціації та відмінностей у поглядах, ціннісних орієнтаціях, оцінюванні різноманітних явищ і соціальних процесів. Престижність заняття не є винятком. Загалом 15 професій і занять мають статистично значуще відмінні індекси престижу, якщо рівень освіти респондентів (початкова і неповна середня; середня загальна і середня спеціальна; вища і незакінчена вища) вважати незалежною змінною (див. таблицю 3 Додатку). Зафіксовані відмінності мають одну домінуючу тенденцію: чим нижчий рівень освіти респондентів, тим вища оцінка престижу заняття. Це стосується 14 професій з 15: депутат, лікар, вчений, викладач вузу, актор, фермер, вчитель, військовослужбовець, агроном, інженер, медсестра, ветеринар, водій, механізатор. Лише щодо заняття адвоката така тенденція не є характерною. Одним з емпіричних узагальнень, зроблених на підставі багаторічного досвіду дослідження престижу занять, є висновок про так званий “професійний егоїзм”: опитувані зазвичай вище оцінюють професії, які мають самі або близькі до їхніх власних. Для нашого суспільства така тенденція, очевидно, не є характерною. Якщо за показник статусу зайнятості вважати рівень освіти, то оцінювання респондентами з різних освітніх груп престижності, наприклад, низки традиційних занять висококваліфікованої розумової праці (лікар, вчений, викладач вузу, актор, вчитель, військовослужбовець, агроном, інженер, ветеринар) відбувається не як вияв “професійного егоїзму”, а скоріше як вияв “професійної самозневаги”. З наведеної нижче таблиці видно, що виокремлені традиційні заняття, які для їхнього практикування потребують виключно вищої освіти, найнижче оцінюються саме респондентами з такою освітою. Таблиця 1. Індекси престижу занять, що потребують вищої освіти, за оцінками респондентів з різними рівнями освіти. \| Освіта респондента Професія, заняття \| Початкова, неповна середня \| Середня загальна і спеціальна \| Незакінчена вища і вища Лікар \| 0.398 \| 0.343 \| 0.331 Вчений \| 0.378 \| 0.246 \| 0.220 Викладач вузу \| 0.355 \| 0.293 \| 0.254 Актор \| 0.135 \| 0.079 \| -0.008 Вчитель \| 0.044 \| -0.061 \| -0.162 Військовослужбовець \| 0.010 \| -0.093 \| -0.158 Агроном \| -0.046 \| -0.171 \| -0.198 Інженер \| -0.058 \| -0.159 \| -0.222 Ветеринар \| -0.093 \| -0.188 \| -0.240 Отже, на оцінювання престижності тих чи тих професій і занять у нашому суспільстві статистично значуще впливає рівень освіти, досягнутий самими респондентами. Але це стосується тільки абсолютних значень індексів престижу. Відмінність в оцінках, як і у випадку з віком респондентів, супроводжується однаковим баченням престижної ієрархії загалом. Коефіцієнти рангової кореляції між шкалами престижу, побудованими за оцінками респондентів трьох груп, виокремлюваних за рівнем освіти, є близькими до 1: з середньою та вищою освітою - 0.99, з неповною середньою та середньою освітою - 0.98, з неповною середньою та вищою освітою - 0.97. Чи залежать оцінки престижу занять від місця проживання респондентів? Очевидно, так, якщо мати на увазі насамперед величину того населеного пункту, де респондент мешкає і є чи був залученим до сфери трудової діяльності. Адже величина місця проживання - це не просто кількість людей, з якими ти поділяєш спільний безпосередній життєвий простір, це насамперед можливості вибору професії, одержання освіти і обсяг ринку праці, який дає вкрай обмежені чи значно ширші можливості для пошуку і зміни місця роботи, заняття взагалі. Щоб переконатися у впливовості чинника місця проживання на оцінювання престижності професій, серед респондентів аналізованого дослідження були виокремлені три категорії: мешканці великих міст з населенням більше 500 тис., мешканці усіх інших міст, а також ті, хто проживає у селищах міського типу та селах. Індекси престижу професій і занять в оцінках цих трьох категорій респондентів представлені у таблиці 4 Додатку. Не вдаючись до детального аналізу, відмітимо кілька цікавих тенденцій. Як не дивно, але серед мешканців великих міст та сіл і селищ міського типу виявилося багато спільного в оцінках престижу занять. Добре відомо, що у великих містах значно більші можливості для вибору і зміни заняття, більшість професій є масовими. Ринок праці в маленьких містечках і селах є зовсім іншим, велика кількість занять, особливо висококваліфікованої розумової праці там не представлені взагалі. Проте престижність половини занять з аналізованого переліку вище оцінюється саме в великому місті і селі, порівняно з іншими містами. До того ж усі ці заняття потребують вищої освіти або належать до підприємницько-комерційної діяльності, а саме: вчитель, журналіст, директор заводу, міністр, викладач вузу, підприємець, вчений, депутат, актор, комерсант, військовослужбовець, керівник банку, лікар, ветеринар. Друга тенденція це прямо пропорційне зростання престижності заняття зі збільшенням величини населеного пункту. До таких професій належить лише одна, що потребує вищої освіти (адвокат), а решта представляє переважно сферу обслуговування та фізичної праці: телемеханік, будівельник, перукар, водій, майстер-годинникар, швачка, механізатор, слюсар, адвокат, офіціант, бухгалтер. Зі зменшенням величини населеного пункту зростає престижність лише двох занять: продавця та інженера. Серед представленого переліку професій і занять є чотири, які найбільшою мірою пов’язані з обробкою землі, вирощуванням рослин та тваринництвом: фермер, механізатор, ветеринар і агроном. Тільки престиж двох останніх мешканцями сільської місцевості оцінюється вище, аніж міськими жителями. Механізатор - одна з найпоширеніших професій у сільському господарстві, навпаки, одержала порівняно нижчу оцінку з боку саме сільських мешканців. Фермерство як альтернатива колективним господарствам та загалом перспективне для нашої країни заняття найвищу оцінку престижності одержало там, де воно навряд чи практикується – у містах, окрім великих, але не серед мешканців сіл і селищ. Систематичний вплив соціального статусу індивіда на оцінювання престижу заняття як підтверджувався, так і спростовувався за результатами неодноразово проведених досліджень. За нашими даними вплив статусу зайнятості є очевидним. Серед респондентів, які на момент опитування мали постійне місце роботи, вдалося виокремити 4 категорії: керівники та спеціалісти з вищою освітою; спеціалісти з середньою спеціальною освітою та службовці; робітники в промисловості; робітники в сільському господарстві. У тому, що соціальний статус суттєво впливає на оцінювання престижу занять легко переконатися, поглянувши на узагальнені дані таблиці 5 Додатку. Абсолютні значення індексів престижу дійсно є суттєво відмінними серед представників різних статусів зайнятості. Але найважливіше те, що уявлення про ієрархічне впорядкування занять також зазнає суттєвішого впливу з боку чинника соціального статусу, порівняно з усіма іншими згадуваними раніше незалежними змінними. Найменш подібними є престижні ієрархії, побудовані за оцінками робітників сільського господарства та усіх інших виокремлених категорій. Відповідні коефіцієнти рангової кореляції мають такі значення: r = 0.89 - шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та робітників сільського господарства; r = 0.92 - шкали спеціалістів з середньою спеціальною освітою, службовців та робітників сільського господарства; r = 0.92 - шкали робітників промисловості та робітників сільського господарства; r = 0.96 - шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та спеціалістів з середньою спеціальною освітою, службовців; r = 0.97 - шкали керівників, спеціалістів з вищою освітою та робітників промисловості; r = 0.98 - шкали спеціалістів з середньою спеціальною освітою, службовців та робітників промисловості. Отже, найменш подібними є уявлення про ієрархічну впорядкованість професій і занять, притаманні робітникам сільського господарства та усім іншим категоріям за соціальним статусом. Звичайно, мова не йде про конструювання альтернативних престижних ієрархій, але відмінності у побудові престижних ієрархій суттєві, навіть між здавалось би соціально ближчими категоріями робітників у промисловості та сільському господарстві. Як вже зазначалося, дослідження престижу професій і занять у 1999 р. було третім повторним. То ж маємо змогу відслідковувати динаміку оцінювання престижу. А про те, що такі зміни відбуваються свідчить і досвід двох попередніх досліджень, і соціально-економічна ситуація в країні, яка поміж іншого характеризується постійними змінами на ринку праці, збільшенням рівня безробіття, заборгованості по виплаті заробітної плати тим чи тим професійним категоріям тощо. Нестабільність соціально-економічної ситуації в країні супроводжується швидкими і суттєвими змінами престижної свідомості дорослого населення. Підставою для такого твердження є результати трьох повторних досліджень, представлені у таблиці 1 Додатку. Якщо за даними дослідження 1996 р. було зафіксовано статистично значущі відмінності оцінок престижу 15 професій з 31, порівняно з 1994 р., то порівняння індексів престижу за даними 1996 р. та 1999 р. зафіксувало такі зміни щодо 23 професій і занять (у таблиці 1 Додатку вони позначені ). Домінуючим напрямком відмінностей є посилення тенденції вважати престиж професій низьким і дуже низьким. Серед таких опинилися заняття і розумової, і фізичної праці різних рівнів кваліфікації: підприємець, комерсант, бухгалтер, фермер, військовослужбовець, агроном, медсестра, продавець, ветеринар, телемеханік, перукар, водій, офіціант, будівельник, майстер-годинникар, слюсар, швачка, механізатор. Тільки щодо 5 професій і занять зміна узагальненого індексу відбулася в бік статистично значущого зростання. Це заняття висококваліфікованою управлінською та інтелектуальною діяльністю: міністр, депутат, адвокат, викладач вузу та вчитель. Швидкість та суттєвість змін престижної свідомості дорослого населення України підтверджується також значенням коефіцієнтів рангової кореляції. Через невеликі проміжки часу не відтворюються не тільки абсолютні значення оцінок престижу, але й ієрархічна впорядкованість занять не є ідентичною. Наприклад, оцінки престижу таких професій, як вчитель, інженер, медсестра, телемеханік, перукар, офіціант, будівельник протягом останніх 5 років здійснювали суттєві висхідні чи низхідні переміщення вздовж престижної ієрархії. Загалом коефіцієнт рангової кореляції між даними досліджень 1996 та 1999 рр. становить 0.91. Порівняння результатів останнього дослідження з даними 1994 р. свідчить про ще меншу подібність престижних ієрархій, адже коефіцієнт рангової кореляції становить лише 0.86. Отже, усталеність і часова стабільність ієрархій престижу професій і занять, що є одним з емпірично підтверджених узагальнень західної соціології, значно меншою мірою притаманна українському суспільству як перехідному від одного політичного і соціально-економічного ладу до іншого. Додаток Таблиця 1. Індекси престижу професій і занять Професія, заняття \| 1999 р. \| 1996 р. \| 1994 р. Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг Керівник банку \| 0.758 \| 1 \| 0.731 \| 1 \| 0.727 \| 1 Міністр \| 0.752* \| 2 \| 0.699* \| 2 \| 0.721 \| 2 Депутат \| 0.585* \| 3 \| 0.511* \| 4 \| 0.455 \| 6 Директор заводу \| 0.539 \| 4 \| 0.554 \| 3 \| 0.576 \| 3 Адвокат \| 0.517* \| 5 \| 0.485* \| 5 \| 0.440 \| 7 Підприємець \| 0.367* \| 6 \| 0.432* \| 6 \| 0.506 \| 4 Лікар \| 0.362 \| 7 \| 0.370 \| 8 \| 0.333 \| 8 Комерсант \| 0.335* \| 8 \| 0.430* \| 7 \| 0.465 \| 5 Викладач вузу \| 0.310* \| 9 \| 0.201* \| 12 \| 0.160 \| 13 Вчений \| 0.289 \| 10 \| 0.270 \| 10 \| 0.245 \| 10 Журналіст \| 0.259 \| 11 \| 0.266 \| 11 \| 0.240 \| 12 Бухгалтер \| 0.194* \| 12 \| 0.294* \| 9 \| 0.288 \| 9 Актор \| 0.098 \| 13 \| 0.097 \| 15 \| 0.073 \| 17 Фермер \| 0.064* \| 14 \| 0.164* \| 13 \| 0.146 \| 14 Вчитель \| -0.032* \| 15 \| -0.096* \| 25 \| -0.030 \| 23 Художник \| -0.054 \| 16 \| -0.061 \| 22 \| -0.019 \| 21 Військовослужбовець \| -0.062* \| 17 \| 0.010* \| 18 \| -0.039 \| 24 Агроном \| -0.111* \| 18 \| 0.062* \| 16 \| 0.091 \| 16 Інженер \| -0.127 \| 19 \| -0.148 \| 28 \| -0.147 \| 29 Медсестра \| -0.135* \| 20 \| -0.038* \| 21 \| -0.060 \| 27 Продавець \| -0.136* \| 21 \| 0.098* \| 14 \| 0.242 \| 11 Ветеринар \| -0.160* \| 22 \| -0.032* \| 19 \| -0.046 \| 26 Телемеханік \| -0.195* \| 23 \| 0.022* \| 17 \| 0.111 \| 15 Перукар \| -0.215* \| 24 \| -0.097* \| 26 \| -0.008 \| 19 Водій \| -0.225* \| 25 \| -0.071* \| 23 \| -0.026 \| 22 Офіціант \| -0.241* \| 26 \| -0.079* \| 24 \| 0.063 \| 18 Будівельник \| -0.274* \| 27 \| -0.033* \| 20 \| -0.013 \| 20 Майстер-годинникар \| -0.323* \| 28 \| -0.121* \| 27 \| -0.066 \| 28 Слюсар \| -0.367* \| 29 \| -0.188* \| 29 \| -0.164 \| 30 Швачка \| -0.367 \| 30 \| -0.190* \| 30 \| -0.044* \| 25 Механізатор \| -0.379 \| 31 \| -0.202 \| 31 \| -0.170 \| 31 Таблиця 2. Залежність оцінок престижу від віку респондентів \| Вік респондентів 16-29 років \| 55 років і більше Професія, заняття \| Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг Керівник банку \| 0.785 \| 1 \| 0.733 \| 1 Міністр \| 0.772 \| 2 \| 0.738 \| 2 Адвокат \| 0.558* \| 3 \| 0.485* \| 5 Депутат \| 0.588 \| 4 \| 0.598 \| 3 Директор \| 0.545 \| 5 \| 0.558 \| 4 Підприємець \| 0.400 \| 6 \| 0.364 \| 8 Лікар \| 0.341* \| 7 \| 0.423* \| 6 Комерсант \| 0.338 \| 8 \| 0.325 \| 10 Викладач вузу \| 0.281 \| 9 \| 0.336 \| 9 Вчений \| 0.264* \| 10 \| 0.365* \| 7 Журналіст \| 0.247 \| 11 \| 0.279 \| 11 Бухгалтер \| 0.188 \| 12 \| 0.213 \| 12 Фермер \| 0.188 \| 13 \| 0.052 \| 15 Актор \| 0.167 \| 14 \| 0.098 \| 13 Художник \| -0.068 \| 15 \| -0.026 \| 18 Військовослужбовець \| -0.096* \| 16 \| 0.029* \| 16 Вчитель \| -0.107* \| 17 \| 0.081* \| 14 Агроном \| -0.172* \| 18 \| -0.012* \| 17 Медсестра \| -0.187* \| 19 \| -0.060* \| 19 Ветеринар \| -0.207* \| 20 \| -0.063* \| 20 Інженер \| -0.130* \| 21 \| -0.064* \| 21 Продавець \| -0.137 \| 22 \| -0.126 \| 22 Перукар \| -0.202 \| 23 \| -0.228 \| 25 Телемеханік \| -0.241* \| 24 \| -0.155* \| 23 Офіціант \| -0.248 \| 25 \| -0.244 \| 27 Водій \| -0.260* \| 26 \| -0.183* \| 24 Будівельник \| -0.304* \| 27 \| -0.235* \| 26 Майстер-годинникар \| -0.357* \| 28 \| -0.286* \| 28 Швачка \| -0.394 \| 29 \| -0.333 \| 31 Слюсар \| -0.403* \| 30 \| -0.316* \| 30 Механізатор \| -0.408* \| 31 \| -0.295* \| 29 Таблиця 3. Залежність оцінок престижу від освіти респондентів Професія, заняття \| Початкова, неповна середня \| Середня загальна і спеціальна \| Незакінчена вища і вища Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг Міністр \| 0.757 \| 1 \| 0.754 \| 2 \| 0.695 \| 2 Керівник банку \| 0.741 \| 2 \| 0.766 \| 1 \| 0.769 \| 1 Депутат \| 0.623* \| 3 \| 0.579 \| 3 \| 0.492* \| 5 Директор заводу \| 0.563 \| 4 \| 0.530 \| 5 \| 0.508 \| 3 Адвокат \| 0.479* \| 5 \| 0.541* \| 4 \| 0.523 \| 4 Лікар \| 0.398* \| 6 \| 0.343 \| 7 \| 0.331* \| 7 Вчений \| 0.378* \| 7 \| 0.246* \| 11 \| 0.220* \| 11 Підприємець \| 0.367 \| 8 \| 0.364 \| 6 \| 0.382 \| 6 Викладач вузу \| 0.355* \| 9 \| 0.293 \| 9 \| 0.254* \| 10 Комерсант \| 0.354 \| 10 \| 0.336 \| 8 \| 0.279 \| 8 Журналіст \| 0.254 \| 11 \| 0.259 \| 10 \| 0.271 \| 9 Бухгалтер \| 0.199 \| 12 \| 0.189 \| 12 \| 0.202 \| 12 Актор \| 0.135) \| 13 \| 0.097* \| 13 \| -0.008* \| 13 Фермер \| 0.056 \| 14 \| 0.080* \| 14 \| 0.011* \| 14 Вчитель \| 0.044* \| 15 \| -0.056* \| 15 \| -0.162* \| 17 Військовослужбовець \| 0.010* \| 16 \| -0.088* \| 17 \| -0.158* \| 16 Художник \| -0.027 \| 17 \| -0.066 \| 16 \| -0.076 \| 15 Агроном \| -0.046* \| 18 \| -0.136* \| 19 \| -0.198* \| 19 Інженер \| -0.058* \| 19 \| -0.153* \| 21 \| -0.222* \| 22 Медсестра \| -0.090* \| 20 \| -0.151* \| 20 \| -0.201* \| 20 Ветеринар \| -0.093* \| 21 \| -0.188* \| 22 \| -0.240* \| 24 Продавець \| -0.126 \| 22 \| -0.132 \| 18 \| 0.186 \| 18 Телемеханік \| -0.199 \| 23 \| -0.190 \| 23 \| -0.205 \| 21 Водій \| -0.200* \| 24 \| -0.229 \| 25 \| -0.288* \| 28 Перукар \| -0.229 \| 25 \| -0.204 \| 24 \| -0.227 \| 23 Офіціант \| -0.261 \| 26 \| -0.230 \| 26 \| -0.235 \| 25 Будівельник \| -0.278 \| 27 \| -0.275 \| 27 \| -0.261 \| 26 Механізатор \| -0.330* \| 28 \| -0.401* \| 31 \| -0.427* \| 31 Слюсар \| -0.336 \| 29 \| -0.389 \| 30 \| -0.365 \| 29 Майстер-годинникар \| -0.342 \| 30 \| -0.318 \| 28 \| -0.286 \| 27 Швачка \| -0.371 \| 31 \| -0.356 \| 29 \| -0.406 \| 30 Таблиця 4. Залежність оцінок престижу від місця проживання респондентів Професія \| Великі міста (більше 500 тис.) \| Інші міста \| Села і селища міського типу Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг Керівник банку \| 0.805 \| 1 \| 0.735 \| 1 \| 0.755 \| 2 Міністр \| 0.734 \| 2 \| 0.720 \| 2 \| 0.810 \| 1 Депутат \| 0.628 \| 3 \| 0.489 \| 4 \| 0.691 \| 3 Директор заводу \| 0.591 \| 4 \| 0.468 \| 5 \| 0.603 \| 4 Адвокат \| 0.580 \| 5 \| 0.511 \| 3 \| 0.481 \| 5 Лікар \| 0.426 \| 6 \| 0.317 \| 7 \| 0.379 \| 9 Підприємець \| 0.382 \| 7 \| 0.338 \| 6 \| 0.400 \| 7 Комерсант \| 0.344 \| 8 \| 0.292 \| 8 \| 0.393 \| 8 Викладач вузу \| 0.308 \| 9 \| 0.283 \| 9 \| 0.310 \| 10 Журналіст \| 0.303 \| 10 \| 0.237 \| 10 \| 0.259 \| 11 Бухгалтер \| 0.291 \| 11 \| 0.185 \| 12 \| 0.142 \| 12 Вчений \| 0.273 \| 12 \| 0.213 \| 11 \| 0.405 \| 6 Актор \| 0.169 \| 13 \| 0.044 \| 14 \| 0.126 \| 13 Фермер \| 0.004 \| 14 \| 0.115 \| 13 \| 0.034 \| 14 Художник \| 0.040 \| 15 \| -0.094 \| 16 \| -0.063 \| 19 Вчитель \| -0.009 \| 16 \| -0.085 \| 15 \| 0.025 \| 15 Військовослужбовець \| -0.065 \| 17 \| -0.114 \| 17 \| 0.013 \| 16 Ветеринар \| -0.117 \| 18 \| -0.222 \| 24 \| -0.106 \| 21 Агроном \| -0.123 \| 19 \| -0.160 \| 21 \| -0.037 \| 17 Медсестра \| -0.125 \| 20 \| -0.147 \| 20 \| -0.123 \| 22 Перукар \| -0.125 \| 21 \| -0.197 \| 23 \| -0.304 \| 26 Водій \| -0.137 \| 22 \| -0.225 \| 25 \| -0.285 \| 24 Телемеханік \| -0.141 \| 23 \| -0.189 \| 22 \| -0.240 \| 23 Продавець \| -0.163 \| 24 \| -0.145 \| 19 \| -0.104 \| 20 Офіціант \| -0.165 \| 25 \| -0.243 \| 26 \| -0.295 \| 25 Будівельник \| -0.186 \| 26 \| -0.268 \| 27 \| -0.344 \| 27 Інженер \| -0.218 \| 27 \| -0.134 \| 18 \| -0.050 \| 18 Майстер-годинникар \| -0.274 \| 28 \| -0.307 \| 28 \| -0.380 \| 28 Слюсар \| -0.325 \| 29 \| -0.359 \| 30 \| -0.408 \| 30 Швачка \| -0.335 \| 30 \| -0.339 \| 29 \| -0.428 \| 31 Механізатор \| -0.346 \| 31 \| -0.377 \| 31 \| -0.404 \| 29 Таблиця 5. Залежність оцінок престижу від соціального статусу респондентів Професія, заняття \| Керівники, спеціалісти з вищою освітою \| Спеціалісти з середньою освітою, службовці \| Робітники в промисловості \| Робітники в сільському господарстві Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг \| Індекс \| Ранг Керівник банку \| 0.782 \| 1 \| 0.746 \| 2 \| 0.779 \| 1 \| 0.816 \| 1 Міністр \| 0.744 \| 2 \| 0.771 \| 1 \| 0.780 \| 2 \| 0.795 \| 2 Депутат \| 0.530 \| 3 \| 0.633 \| 3 \| 0.601 \| 3 \| 0.671 \| 3 Адвокат \| 0.494 \| 4 \| 0.507 \| 4 \| 0.549 \| 5 \| 0.436 \| 7 Директор заводу \| 0.494 \| 5 \| 0.481 \| 5 \| 0.534 \| 4 \| 0.649 \| 4 Підприємець \| 0.417 \| 6 \| 0.349 \| 6 \| 0.304 \| 9 \| 0.538 \| 6 Комерсант \| 0.294 \| 7 \| 0.331 \| 7 \| 0.328 \| 6 \| 0.419 \| 8 Лікар \| 0.282 \| 8 \| 0.295 \| 9 \| 0.320 \| 7 \| 0.410 \| 9 Журналіст \| 0.273 \| 9 \| 0.224 \| 10 \| 0.223 \| 11 \| 0.276 \| 11 Викладач вузу \| 0.262 \| 10 \| 0.317 \| 8 \| 0.306 \| 8 \| 0.397 \| 10 Вчений \| 0.226 \| 11 \| 0.192 \| 12 \| 0.271 \| 10 \| 0.603 \| 5 Бухгалтер \| 0.172 \| 12 \| 0.193 \| 11 \| 0.115 \| 12 \| 0.244 \| 12 Фермер \| 0.041 \| 13 \| 0.091 \| 13 \| 0.074 \| 14 \| -0.141 \| 22 Актор \| 0.024 \| 14 \| -0.004 \| 14 \| 0.090 \| 13 \| 0.079 \| 15 Художник \| -0.076 \| 15 \| -0.120 \| 17 \| -0.072 \| 16 \| -0.026 \| 19 Телемеханік \| -0.159 \| 16 \| -0.212 \| 22 \| - 0.195 \| 22 \| -0.269 \| 23 Вчитель \| -0.167 \| 17 \| -0.107 \| 16 \| -0.033 \| 15 \| 0.103 \| 13 Агроном \| -0.180 \| 18 \| -0.158 \| 19 \| -0.182 \| 20 \| 0.026 \| 17 Військовослужбовець \| -0.195 \| 19 \| -0.094 \| 15 \| -0.101 \| 17 \| 0.000 \| 18 Перукар \| -0.208 \| 20 \| -0.225 \| 23 \| -0.222 \| 23 \| -0.295 \| 24 Медсестра \| -0.213 \| 21 \| -0.200 \| 21 \| -0.148 \| 18 \| -0.090 \| 21 Продавець \| -0.224 \| 22 \| -0.147 \| 18 \| -0.176 \| 19 \| -0.026 \| 20 Офіціант \| -0.224 \| 23 \| -0.236 \| 25 \| -0.258 \| 25 \| -0.436 \| 27 Інженер \| -0.224 \| 24 \| -0.230 \| 24 \| -0.190 \| 21 \| 0.090 \| 14 Водій \| -0.238 \| 25 \| -0.252 \| 26 \| -0.272 \| 27 \| -0.321 \| 25 Майстер-годинникар \| -0.262 \| 26 \| -0.342 \| 28 \| -0.316 \| 28 \| -0.645 \| 31 Ветеринар \| -0.265 \| 27 \| -0.189 \| 20 \| -0.253 \| 24 \| 0.039 \| 16 Будівельник \| -0.297 \| 28 \| -0.312 \| 27 \| -0.260 \| 26 \| -0.474 \| 30 Швачка \| -0.385 \| 29 \| -0.435 \| 30 \| -0.393 \| 30 \| -0.449 \| 29 Слюсар \| -0.391 \| 30 \| -0.395 \| 29 \| -0.385 \| 29 \| -0.449 \| 28 Механізатор \| -0.448 \| 31 \| -0.470 \| 31 \| -0.461 \| 31 \| -0.423 \| 26
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (21.03.2016)
Просмотров: 554 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: