РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Підприємницька діяльність - Інше - Реферати - Каталог статей

ПЛАН РОБОТИ: Вступ. Агробізнес – як вид підприємницької діяльності. Удосконалення організації підприємницької діяльності. Підприємницький ризик. Екологія. Підприємство на приклад. Висновок. Література. ВСТУП. Перехід до ринкової економіки, юридичне визнання власності викликали до життя і відродили в Україні активну підприємницьку діяльність. Розвиток бізнесу жадає від його учасників освоєння нових професій, нових підходів до людей, до їхньої діяльності, а саме головне - нових знань. Важлива роль у реалізації цих задач приділяється принципам і закономірностям організації сільськогосподарського виробництва на підприємствах АПК. На їхній основі виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, улаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства і його підрозділів. В даний час особлива увага необхідно приділяти створенню умов для розширеного відтворення на підприємствах агрокомплексу, інтенсифікації виробничих процесів, підвищенню ефективності господарсько-фінансової діяльності товаровиробників. Для цього необхідно ефективно організовувати підприємницьку діяльність. А це значить: - формувати довгострокову програму; - розробляти перспективну виробничу програму; - створювати необхідні ресурси; - стимулювати високопродуктивну працю; - налагоджувати внутрішньогосподарські і зовнішні відносини. У цій області багато невирішених питань. Як організувати виробництво і реалізацію продукції так, щоб кінцевий фінансовий результат не був збитковим. Існує безліч різних точок зору на дану проблему. АГРОБІЗНЕС – ЯК ВИД ПІФДПРИЄМСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Форми підприємницької діяльності регулюються законодавством про підприємство і господарчі товариства. Поряд з ними важливе значення мають укази, розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Уряду. Насамперед варто назвати Конституцію і Цивільний кодекс України. Підприємницьку діяльність також в АПК також регулює Закон України "Про селянські (фермерські) господарства" (1990р.) і Закон "Про сільськогосподарську кооперацію" (1995р.) і інші. Агробізнес являє собою підприємницьку діяльність у сфері виробництва, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції, а також надання інших послуг, зв'язаних із сільськогосподарським виробництвом. Основна складність підприємницької діяльності в сільському господарстві зв'язана з переплетенням економічних і природно-кліматичних початків відтворення. У зв'язку з цим уповільнений кругообіг і оборот капіталу, а отже, нижче річна норма рентабельності і віддача авансованого капіталу, виторг від реалізації сільськогосподарської продукції, а з його і прибуток надходять сезонно. Особливості підприємницької діяльності в сільському господарстві визначаються насамперед специфікою самого процесу виробництва в цій галузі. Ведучі економісти виділяють наступні з них: 1. У сільському господарстві головним засобом виробництва є земля, як засоби виробництва використовуються рослини і тварини. 2. Характерною рисою землі є її просторість і просторова обмеженість. У зв'язку з цим робоча сила і засоби виробництва розмешкані на величезних територіях. Цим порозумівається необхідність переміщення засобів виробництва і кращого розвитку транспорту. 3. У сільському господарстві має місце переплетення економічних процесів із природними. Тому ця галузь залежить від природно-кліматичних умов. 4. Сільське господарство має особливості в поділі праці і спеціалізації виробництва. Тут завжди маються одна-дві головні галузі, що сполучаються з поруч додаткових галузей. Причому відтворення головних галузей фактично неможливо без додаткових. 5. Наявність різноманітних форм власності в сільському господарстві. Цим порозуміваються особливості відтворення в сільськогосподарських підприємствах . З огляду на складний характер підприємництва в аграрній сфері, ризиковою справою стає і кредитування сільського господарства. Але в зв'язку із сезонністю виробництва, потребою у величезних інвестиціях сільських підприємств необхідність у кредиті в них значно вище, ніж у підприємців інших сфер. Усе це ставить проблему керування господарським ризиком в аграрній сфері як одну із самих актуальних, вимагає системного підходу до реформування всього комплексу соціально-економічних умов для нормального функціонування в Україні. Для цього необхідно аргументувати й обґрунтувати оформлення проектів, що вимагають інвестицій. Для цих і деяких інших цілей застосовується бізнес-план. У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, використовуваним у всіх сферах підприємництва. Він описує процес функціонування підприємства, показує, якими образом його керівники збираються досягти свої мети і задачі, у першу чергу підвищення прибутковості роботи. Бізнес-план є постійним документом; він систематично обновляється, у нього вносяться зміни, пов’язані зі змінами, що відбуваються як усередині господарства, так і на ринку, де діє підприємство. Оцінка діяльності сільськогосподарських підприємств у результаті економічного аналізу окремих об'єктів, напрямків багатогранної роботи не дає повною мірою загальне представлення про ефективність роботи господарств у цілому, оскільки всі процеси виробництва взаємозалежні між собою й у різному ступені впливають на загальні результати роботи сільськогосподарських підприємств. У зв'язку з цим аналіз діяльності сільськогосподарських підприємств по основних результативних економічних показниках має важливе значення. У системі оцінки фінансового стану підприємства особливе місце належить вивченню ліквідності (платоспроможності) і фінансової стійкості. Ліквідність підприємства - це можливість його у встановлений термін робити і виконувати грошові зобов'язання за рахунок наявних власних і позикових коштів. Важливе значення для діяльності підприємства має реклама. Лише деякі комерційні підприємства можуть сьогодні успішно вести справи без реклами в тім чи іншому виді. Рекламу можна розглядати як форму комунікації, що намагається перевести якості товарів і послуг, а також ідеї на мову нестатків і запитів споживача. Взаємовідношення це аж ніяк не простої. Так, із самого початку важливо пам'ятати, що рекламні оголошення, що ми бачимо і чуємо, є кінцевими продуктами цілого ряду досліджень, стратегічних планів, тактичних рішень і конкретних дій, що складають у своїй сукупності процес реклами. До збуту товарів і послуг відносяться дії, спрямовані на планомірну організацію ринку збуту. Умовою їхньої реалізації є надійна інформація про стан ринку і його динаміку. Цю інформацію одержують шляхом дослідження ринку. Дослідження ринку включає сукупність методів одержання інформації про стан ринку і його динаміку. Таку інформацію можна одержати двома шляхами. Несистематичні нагромадження і вивчення інформації з переговорів з постачальниками і клієнтами, звітів представників, відвідувань виставок і ярмарків, спостережень за конкурентами, оглядів стану і коньюктури ринку в щоденних і спеціалізованих газетах і журналах. Систематичне вивчення ринку здійснюється науковими методами. Розширенням ринків збуту продукції займається зараз кожне четверте сільськогосподарське підприємство і десяте фермерське господарство, однак планується значно активізувати цю сферу. Більш того, товаровиробники різних форм власності намагаються розвивати свою діяльність за рахунок інтенсивності факторів: орієнтації структури виробництва продукції і послуг на потребі ринку, що розвивається, ретельного підбора постачальників матеріально-технічних ресурсів і споживачів виробленої продукції. Основними конструктивними елементами нової аграрної політики повинні стати реальні довгострокові програми, у яких сукупно представлені конкретні процедури і механізми, спрямовані на рішення конкретних задач. У зв'язку з тим, що прийняті за останні роки законодавчі акти в області АПК не забезпечили системний підхід і практично не використовуються, пропонується як варіант розробити і прийняти спеціальний єдиний сільськогосподарський закон з терміном дії п'ять років, що включає основні принципи, комплексні міри і механізми нової аграрної політики. У першочерговому порядку необхідно вирішувати наступні задачі: 1.Створити економічні умови для ведення розширеного відтворення в сільському господарстві, провести цілеспрямовану роботу по оздоровленню економічного і фінансового стану сільськогосподарських підприємств: - установити оптимальні умови співвідношення між продукцією сільського господарства й інших галузей економіки; - гарантувати збут зробленої продукції; - підвищити роль Агентства по регулюванню продовольчого ринку. 2. Ефективна зовнішньоторговельна політика країни. - зняти вантаж неплатежів і боргів із сільськогосподарських підприємств, що утворилися за роки реформи. 3. Специфічний підхід до фінансово-кредитного обслуговування. 4. Проблема земельних відносин. Створення і реалізація економічного механізму переходу землі повинна будуватися на твердій юридичній базі. Такою базою може бути тільки Земельний кодекс. 5. Варто відновлювати і розвивати вітчизняне сільськогосподарське машинобудування. 2. УДОСКОНАЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Удосконалювання організації підприємницької діяльності повинне бути спрямоване на створення і впровадження нових форм господарювання, істотне скорочення втрат сільськогосподарської продукції при переробці, реалізації і збереженні, підвищення родючості ґрунтів, збільшення виробництва продукції тваринництва, підвищення інтересу потенційних інвесторів і пожвавлення інвестиційних потоків у цій галузі. Серед причин невдач при реалізації проектів, можна виділити те, що сьогодні підприємства націлені на одержання тільки швидких вигод, і при прийнятті різних управлінських рішень не завжди враховуються довгострокові стратегії розвитку. Економічні ситуації в нашій країні в останні роки багато в чому сприяє створенню відносно легких і швидких доходів у сфері оптової і роздрібної торгівлі, у вільних осередках ринку некапітальних виробничих проектів. У тваринництві як перспективні напрямки визначають наступні: - формування черід тварин з високою продуктивністю і низьким рівнем генетичного зрушення по її рівні; - створення й освоєння нових екологічно чистих технологій і систем виробництва продукції тваринництва для різних типів господарств; - розробка і застосування нових типів годівлі, адекватних фактичним потребам різних генотипів тварин і з обліком, що складає у формуванні кормової бази тваринництва. Ріст врожайності - основне джерело збільшення валової продукції рослинництва. Він досягається за рахунок: - доведення середньої врожайності по господарству до рівня, досягнутого передовою бригадою; - виявлення невикористаних площ орних земель; - передпосівної обробки насінь; - сортооновлення; - найбільш повного використання сучасних технологій. При розробці перспективного плану розвитку господарства враховуються природні й економічні умови, передовий досвід і рекомендації наукових установ, необхідність забезпечення безумовного виконання договорів на продаж сільськогосподарської продукції і задоволення внутрішньогосподарських нестатків. До 2005 року планується збільшити величину удою на одну корову до 7400 кг. За рахунок цього зросте обсяг валового надою. Так само планується збільшення виходу продукції тваринництва за рахунок підвищення величини середньодобового приросту молодняку КРС і свиней. Крім упровадження нових технологій на темпи росту продуктивності худоби впливає розширення кормової бази. Для розрахунку кількості кормів для усього КРС необхідно спочатку одержати загальну кількість кормів у кормових одиницях, для чого норма годівлі в к.ед. на 1 голову множимо на поголів'я. Потім отриманий результат розподіляється по видах кормів відповідно до структури раціону. Після чого к. ед. кожного виду кормів переводяться у фізичну вагу шляхом розподілу на коефіцієнт поживності. Для складання плану забезпечення тварин зеленим кормом по джерелах його надходження потрібно мати дані про його вихід по календарних термінах. На початку планують використання природних і поліпшених пасовищ. Порівнюючи місячну потребу в зеленому кормі з покриттям цієї потреби, установлюють чи надлишок недолік пасовищного корму за кожен місяць. Надлишок маси, отриманої в травні, червні, липні використовується на силос. Збільшення посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур приведе до росту їхнього валового збору. 3. ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ РИЗИК. Підприємницький ризик можна визначити як потенційна можливість утрати чи ресурсів недоодержання доходів. В умовах ринкової економіки ризик ключовий, найважливіший елемент підприємництва. Ризикованою є будь-як господарська діяльність і ризик може бути викликаний: - невизначеністю майбутнього; - організаційно-економічними збоями; - свідомим порушенням законів. Підприємницькі ризики в аграрному секторі в меншому ступені обумовлені суб'єктивними факторами (помилковістю рішень, неефективне господарювання і т.п.) і в більшої - об'єктивними (природно-кліматичні умови, диспаритет цін на продукцію промисловості і сільського господарства, помилки в здійсненні державою діяльності по підтримці вітчизняних виробників і ін.). Це обумовлює підвищену, у порівнянні з іншими галузями, ступінь участі держави в організації і керуванні сільським господарством, отже, забезпечення частини ризиків державними зобов'язаннями. Класифікація ризиків залежить від видів діяльності, здійснюваних організацією. Тому що виробнича діяльність може бути розділена на двох автономних складових - процесів виробництва продукції і процес її реалізації, те доцільно виділити в окремі групи виробничі і комерційні ризики. До числа виробничих ризиків прийнято відносити наступні: - зниження намічених обсягів виробництва і реалізації продукції внаслідок зменшення продуктивності праці, простою чи недовикористання виробничих потужностей устаткування, утрат робочого часу, відсутності необхідної кількості вихідних матеріалів, підвищеного відсотка браку веде до недоодержання запланованого виторгу; - зниження цін, по яких намічається реалізувати продукцію, у зв'язку з недостатньою якістю, несприятливою зміною ринкової коньюктури, падінням попиту, ціновою інфляцією приводить до ймовірних утрат; - підвищені матеріальні витрати, обумовлені перевитратою матеріалів, сировини, палива, енергії також ведуть до втрат; - інші підвищені витрати, що можуть бути унаслідок високих транспортних витрат, торгових витрат, накладних і інших побічних витрат; - перевитрата наміченої величини фонду оплати праці внаслідок перевищення розрахункової чисельності або через виплату більш високого, чим заплановано, рівня заробітної плати окремим працівникам; - сплата підвищених відрахувань і податків, якщо в процесі здійснення бізнес-плану ставки відрахувань і податків змінюється в несприятливу для підприємця сторону; - втрати у виді штрафів, природного збитку, а також обумовлених стихійними лихами. 4. ЕКОЛОГІЯ Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва і впровадження нових промислових технологій визначили виникнення проблем, зв'язаних з охороною навколишнього середовища. Однієї з найважливіших проблем є утилізація тваринницьких відходів. Актуальність її велика ще і тому, що багато господарств знаходиться поблизу міста. Проблема раціональної й ефективної утилізації гною і його стоків особливо гостро коштує в області з урахуванням впливу на навколишнє середовище. Використання в господарстві гною, що сприятливо впливає на ґрунт і врожай протягом 5-6 років і більш, є до того ж гарним рішенням виниклих екологічних проблем. Одна тонна гною при правильній агротехніці забезпечує збільшення врожаю на 0,5 центнерів з 1 гектара. У господарствах ведеться контроль за викидом газів в атмосферу і каналізаційні скидання. Агрохімічна і зоотехнічна служби ведуть облік витрат по охороні навколишнього середовища. Система каналізаційних скидань проходить через міський колектор. По викиду газів і скидань окремо складається екологічний паспорт, розроблений екологічною службою. Система водопостачання - централізована. На полив теплиць виробляється водозабори з річок, мається система ставків - відстійників. Збиток народного господарства від забруднення навколишнього середовища визначається по формулі: Уз=Зпвз+Звзс, де Зпвз - витрати на попередження впливу забруднення середовища; Звзс - витрати викликувані впливом забрудненого середовища. Контроль за природокористуванням на території господарств здійснює районний комітет з охороні природи, а так само адміністрація району. 5. ПІДПРИЄМСТВО НА ПРИКЛАД. У цієї компанії напрочуд романтична назва й життєствердний девіз: “Продукти харчування. Здоров’я. Надія.”, щоб чекати від неї каверзи або неприємностей. Девіз віддзеркалює стратегічний напрям роботи компанії, який полягає в забезпеченні все зростаючого населення Земної кулі якісними продуктами харчування через впровадження новітніх безпечних технологій в аграрний сектор. Проте сама “Монсанто”, американська прима серед лідерів світового сільгоспбізнесу, буває, натрапляє на хвилі протидії найкращим своїм намірам. Однак це не перешкоджає їй із оптимізмом дивитися в майбутнє – своє і українського сільського господарства. З огляду на ті значні позитивні зрушення, що відбуваються в аграрному секторі держави останнім часом, я впевнена, що ситуація кардинально зміниться, й Україна вийде на світові ринки як потужна сільськогосподарська держава. Це станеться, звичайно, не миттєво, вимагатиме значних зусиль, але неодмінно буде. Візитною карткою «Монсанто», що спрямувала свої зусил-ля на розвиток природничих наук, стали гербіциди - хімічні препарати для боротьби з бур'янами. Тисячі синтезованих в лабораторіях компанії сполук проходять складну багатоетапну перевірку, й лише одиниці стають комерційними продуктами. Але ці продукти, без сумніву, найвищої якості, про що свідчить їхнє довголіття. Такий, приміром, «Раундап», розроб-лений 1971 р. й дотепер лідируючий серед найбільш пошире-них гербіцидів завдяки своїй безпечності універсальності та високій ефективності. В останні роки проблема забруднення навколишнього се-редовища, яка визначається в тому числі й застосуванням пестицидів, набула планетарного характеру. Тому вкрай не-обхідно підвищувати екологічну безпеку та господарську ефективність хімічних методів бо-ротьби з бур'янами. Якраз у цьому плані «Раундап» є унікальним гербіцидом, оскільки з еколо-гічного погляду й завдяки безпеч-ності для людини та інших живих організмів його часто-густо порі-внюють із кухонною сіллю та со-дою. Не меншу популярність завою-вав «Харнес». Без нього аґрарники, які вирощують хоч у Новому, хоч у Старому Світі кукурудзу, сою, соняшник, - як без рук. І в Україні «Харнесу» належить провідне місце серед групи ґрунтових гербіцидів. Ось що про нього каже кандидат сільськогосподарських наук Михайло Шевченко (Інститут зернового господарства УААН): «Якщо брати до уваги комплекс фітотоксичних, економічних та господарських показників оцінки гербіцидів, то безперечним ліде-ром тут справді є «Харнес». Цей препарат має найвищі економічні показники та рентабельність». Зрозуміло, що в системі ра-ціонального землеробства такі препарати незамінні. Вони не ті-льки сприяють підвищенню вро-жайності та збереженню довкілля (менше шкодять, ніж будь-які інші), а й істотно скорочують вироб-ничі витрати. Тож цілком природним був інтерес украї-нських аграрників до розробок ком-панії «Монсанто». Уперше співпрацю-вати почали 1982 р., коли в господарст-вах Донецької та Дніпропетровської областей за участі НДІ кукурудзи про-водилися польові дослідження ґрунто-захисних технологій обробітку ґрунту й засобів захисту рос-лин. Результати пе-ревершили всі спо-дівання: значно зме-ншилися втрати ґру-нту на схилах, в ор-ному шарі за раці-онального використання рослинних решток істотно підвищилися запаси вологи, зрештою - зросла врожайність. Але по-справжньому активна співпраця почалася з 1991 р., коли в Києві відкрилося представництво «Монсанто». Ця компанія була перша, з якою незалежна Україна підписала угоду на постачання засобів захисту рослин. Взаємна вигода - ось що, за твердженням в. о. генераль-ного директора «Монсанто Україна» Марії Осики, є основним принципом відносин компанії із будь-якою з понад ста країн-партнерів, і Україна не є винятком. Бізнес справді перспектив-ний лише за умов двосторонньої зацікавленості. Одним із найголовніших принципів роботи «Монсанто» є за-безпечення найвищих стандартів якості. Компанія ґарантує партнерам відповідність своєї продукції та технологій найсуворішим стандартам. На жаль, не всі й не завжди послуговуються цим життєво необхідним для дов-готермінового бізнесу принципом. Різкі зміни, які відбуваються в аґрарному секторі України, збільшують ринок засобів захисту рос-лин - це ті продукти, без яких не обійтися. І дуже прикро, що нерідко з'являються підробки або незареєстровані препарати, які за сумнівної вигоди (бо ж дешевші!) можуть у кращому разі просто не спрацювати, або, що найгірше, за-вдати непоправної шкоди дов-кіллю та здоров'ю людей. Непо-одинокі випадки, коли при роз-повсюдженні такої сумнівної про-дукції використовують назви пре-паратів компаній, у тому числі й «Монсанто», які вклали в їх роз-робку сотні мільйонів доларів. Звісно, без науки немає майбут-нього. Прекрасно розуміючи це, «Монсанто» вкладає величезні ко-шти в розвиток нових, справді ре-волюційних технологій. У середині 90-х років фахівці «Монсанто» вже мали в арсеналі результати наукових досліджень, втілених у найсучасніші техно-логії, що базувались на досягнен-нях генетики. Десятки років учені компанії працювали над створенням транс-генних рослин. Зараз стійкі до гербіцидів та шкідників сорти, які успішно витримали всі, навіть досить жорсткі, випробуван-ня, - зареєстровано. Уявіть собі росли-ну, яку не потрібно обробляти пестици-дами, вона захищає себе сама. Зменшен-ня кількості обробок хімічними препарата-ми приведе не лише до здешевлення ви-робництва продукції, а й сприятиме покра-щенню екологічної ситуації та зменшен-ню кількості ризиків для здоров'я людини. Проґресу не мож-на зупинити, й «Мон-санто» створила фактично новий вид сільськогосподарської діяльності. Наука і практика доводили, що біотехнології не тільки змінять поря-док світової сільгоспсистеми, а й ґенерують значні прибут-ки. Врожайність захищених на генетичному рівні культур ви-ща від звичайних, а догляд за ними значно економніший. Те-пер це вже незаперечний факт. Буквально за кілька останніх років світові посіви сої, кукурудзи, бавовни, ріпаку, картоплі та овочів, стійких до шкідників, вірусів і гербіцидів завдяки генетичній модифікації, удвічі перевищили площу такої країни, як Велика Британія. Лідирують у вирощуванні цих культур США, Канада й Арґентина, але поширені вони вже практично на всіх континентах. «Ми розуміли, що відкриття в галузі генетики самі по собі не ведуть нас до успіху, - коментував ситуацію голова правління компанії Хендрік Верфайлі, - адже фермери не ку-пують окремі гени, вони купують насіння, що містить «пакет» бажаних характеристик. Ось чому, разом зі створенням інтелектуального продукту, «Монсанто» придбала декілька відомих насіннєвих компаній для швидкого впровадження нових продуктів у практику. Вже це - саме по собі - приклад не просто грамотного, успішного ведення бізнесу, це вищий пілотаж у стратегічно-му плануванні. Сьогодні це - потужне утворення з розгалуже-ною системою зовнішніх зв'язків і відносин, подібних якій просто немає. Точний розрахунок і сміливість бути першими зробили свою справу. З розширенням насіннєвого бізнесу в компанії з'явилася можливість надавати товаровиробникам справді повніший пакет послуг, включаючи високоякісне насіння, ефективні за-соби захисту рослин, найсучасніші технології вирощування. Не можна не зазначити й того, що маючи в розпорядженні найкращі зразки світового генофонду рослин, «Монсанто» добирає для своїх партнерів гібриди, адаптовані до місцевих ґрунтово-кліматичних умов. У цьому українські виробнични-ки вже переконалися, працюючи з високопродуктивними гібридами соняшнику та кукурудзи від «Монсанто». Нещодавно було оголошено Зобов'язання, що їх компанія добровільно прийняла перед світовою громадськістю. Три пункти цілком зрозумілі: діалог, прозорість, повага. Два інші - загальне користування й перевага - пані Осика, на наше прохання, прокоментувала так: «Монсанто» ні для кого не ро-бить таємниці зі своїх наукових і практичних розробок, а партнерам пропонує тільки те, що на даний момент справді найкраще у світі, що зареєстровано й використовується в США, Канаді та Японії». ВИСНОВОК XXI ст. проголошено у світі століттям інформатики та біотехнології. Однак схоже, що Україна ще не повністю ро-зуміє значення цих слів, незважаючи на те, що ця теза все частіше фігурує в науковій сфері й задекларована неодно-разово як пріоритетна Президентом України. Наші парламен-тарії досі так і не прийняли відповідного закону, який регулював би питання поводження з генетичне модифікова-ними організмами. Тим часом у наших сусідів - Росії, Румунії, Болгарії - відповідні регулюючі документи вже відпрацьо-вано й ведеться активна робота зі створення продуктів за до-помогою новітніх біотехнологій. До речі, із залученням іно-земних інвестицій. Навіть ставлення Європарламенту до генетично модифікованих організмів змінилося останім часом у позитивний бік. А ми, здається, за постійними розмовами про «довивчення» ризикуємо взагалі не встигнути навіть до останнього вагону потяга під назвою «Науково-технічний проґрес»... Звичайно ж, кожен вправі робити свій вибір, але цей вибір мусить базуватися на об'єктивній інформації, наукових да-них, а не на емоціях. На державному рівні верховенство му-сить мати Закон, а не особисте бачення проблеми окремою лю-диною, навіть посадовцем. І зовсім не втішає перспектива покладатися лише на чиїсь життєствердні девізи. Безумовно, потрібні свої, законні - і про здорову їжу (досяжну для всіх), і про світлі сподівання... Віковий досвід «Монсанто» свідчить, що народжуються такі девізи все-таки не на голому місці, а на родючих золотих та зелених нивах. ЛІТЕРАТУРА 1. Агєєв А.И. Підприємництво: проблеми власності і культури.- М. Наука, 1991 2. Бєлобородова В.А. Аналіз господарської діяльності.- М. Фінанси і статистика, 1998р. 3. Дудинов В. Підприємництво: сутність , психологія ризику, способи оцінки./ Міжнародний сільськогосподарський журнал,№2. 2000р. 4. Жилинский С.Э. Підприємницьке право./ М., 1999 р. 5. Зарембо Ю.Н. Про власність у сучасній економіці.// Економіст, 1996р., №7. 6. Курс підприємництва. / За редакцією В.Л. Горфинкля, В.А. Швандара. - М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1997р. 7. Мессенгиссер Л.В., Манаух Д.Г. Економічна сутність підприємництва. -М.: Наука, 1998р. 8. Організація сільськогосподарського виробництва/ За редакцією Б.И. Яковлева - М.У, Агропромиздат,1989р. 9. Сєрова Е.В. Аграрна економіка./ М., 1999р. 10. Журнал “Президент”, 2001 р., № 6.
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (23.05.2016)
Просмотров: 443 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: