РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Механізм ціноутворення в перукарнях. - Інше - Реферати - Каталог статей

Механізм ціноутворення в перукарнях. Як установити правильні ціни? Перукарські послуги мають свої особливості, які необхідно вра-хувати: 1. Неосяжність, адже перукарські послуги неможливо побачи-ти, спробувати до моменту їх придбання. Довіру клієнта можна укріпити, підвищуючи відчутність послуг. Для цього необхідно:— зробити майбутню послугу реальнішого, а саме показати клієнту сучасні перукарські каталоги, журнали, фотороботи;— зробити майбутню послугу бажаною, а саме описати стрижку (фарбування, мелірування), її естетичні переваги; 2. Непостійність якості. Необхідно пам'ятати, що якість по-слуг коливається в широкому діапазоні, залежно від того, хто надає ці послуги. Один і той же майстер виконує по-різному одну й ту ж стрижку. В свою чергу клієнт завжди прагне до максимально висо-кої якості послуг; 3. «Нетривалість» у часі; 4. Невід'ємність послуги від її виконавця. Отже, визначивши основні особливості перукарських послуг, можна передбачити, що і ціни на них установлюються особливим чином. При визначений ціні перукарських послуг клієнти звертають увагу на такі фактори:— затишок у салоні (якісний ремонт і обладнання);— якість робіт (кваліфікований персонал);— високий сервіс;— імідж салону. 1. Механізм ціноутворення В ідеалі обов'язково існує ціна на послуги, яка задовольняє і клієнта, і салон. Така ціна називається «узгодженою», або «ціною рівноваги». Для визначення «ціни рівноваги», необхідно:— провести ціновий аналіз салонів конкурентів і власних цін;— визначити перукарські салони аналогічного рівня, які орієнтуються на такі ж групи клієнтів;— з'ясувати, які матеріали вони використовують і в яких умовах працюють. Методами дослідження можуть бути:— телефонний моніторинг, тобто отримання інформації про ціни на послуги за телефоном;— метод особистих візитів. Фактори, які впливають на механізм ціноутворення: 1. Витрати салону. Основним фактором є витрати салону, які слугують відправним пунктом розрахунку ціни, але не єдиним; 2. Імідж салону — це асоціації, які відчуває людина при його наз-ві, це враження клієнта від відвідування салону. Імідж безпосередньо пов'язаний з клієнтами і повинен максимально відповідати їхнім запитам. Імідж і ціни на послуги повинні відповідати один одному. Клієнт перукарського салону сприймає ціну як складову різно-манітних іміджевих факторів:— зовнішнього виду салону та його інтер'єру;— зручності й якості обладнання;— якості послуг і препаратів;— професіоналізму всього персоналу;— рівня сервісу; 3. Конкуренти. У роботі з конкурентами необхідно керуватись таким девізом «Краще гарний колега на ринку, ніж поганий конку-рент». Мова йде про спілкування між керівниками салонів, оскільки воно допоможе сформувати ціни на послуги у Вашому салоні; 4. Визначення ринком. При встановленні цін важливо, щоб во-ни були визнані ринком і потенційними клієнтами. Якщо салон розміщений не у престижному житловому масиві чи в центрі міста, а в районі новобудов, то встановити високі ціни на перукарські по-слуги недоцільно, навіть якщо салон обладнаний на високому рівні і в ньому працюють кваліфіковані майстри. 2. Типи цінової політики 1. Політика «зняття вершків». Наприклад, салон вводить у прейскурант нову модну прогресивну послугу, яку ніхто ще не на-дає. На таку послугу можна встановити високу ціну, тобто «зняти вершки», а потім з переходом даної послуги в розряд масової, зни-зити ціну. 2. Політика пікантних цін поширена у вигляді дрібних цін, які сприймаються клієнтами як нижчі. Наприклад, щоб здивувати клієнтів пікантними цінами, салони встановлюють однакові ціни на послуги всіх видів. 3. Політика цін, які орієнтуються на попит у визначені дні тижня. Існують дні, коли салон заповнений клієнтами, і «спокійні» дні. У понеділок — найменше клієнтів, а з четверга до суботи — відвідувачів набагато більше. Таким чином, для зацікавлення менш платоспроможних клієнтів необхідно знизити ціни на послуги у дні найменшого попи-ту. Такий принцип дозволить рівномірно завантажити робочі місця, уникнути перевантаження і відмови клієнтам у дні найвищого попиту, але у ці дні не слід збільшувати ціни. 4. Політика розпродажу застосовується в основному на супутні товари, оскільки клієнт побоюється, що послуги салону Із знижками будуть неякісними, майстри не досвідченими, стрижка виявиться не модною. 5. Іміджева політика характерна для престижних люкс-са-лонів, імідж-студій. Увага акцентується на престиж та імідж; у ре-зультаті встановлюються середньозважені ціни відповідно до обра-ного іміджу салону і потенційних клієнтів. 3. Психологічні аспекти сприйняття цін Психологи визначили, що зв'язок ціни і якості послуги — це концепція, згідно якої клієнти вважають, що високі ціни означають високу якість послуги, а низькі — навпаки. Таке сприйняття є ха-рактерним для клієнтів салонів «Люкс». Для звичайних перукарень ця думка не є властивою. Проте середньостатистичний клієнт, намагаючись установити ха-рактер зв'язку між вартістю послуги, що представлена у вигляді ціни та її споживацькою цінністю, розглядає ціну не тільки як надійний індикатор якості послуг, але і враховує такі суб'єктивні обставини:— клієнт не знайомий з перукарською послугою або має про неї деяке уявлення;— послугу не можна виконати самостійно, вдома;— вибираючи дешевшу послугу, клієнт ризикує зіпсувати зачіску і на певний період свою зовнішність через невдалу стрижку. Отже, ці суб'єктивні обставини необхідно активно використо-вувати, встановлюючи ціни на перукарські послуги і обґрунтовую-чи їх для клієнтів. Маркетинговий підхід до ціноутворення передбачає обрахуван-ня ціни таким чином, щоб вона влаштовувала і салон, і клієнта. Не-обхідно врахувати, що завищена ціна на одні послуги цілком може покрити занижену ціну на інші послуги. Тепер необхідно з'ясувати, які існують можливості для зацікав-лення клієнтів цими послугами. Виникає закономірне питання: чи потрібна реклама для пе-рукарні і яке її місце у системі просування перукарських послуг? Організовуючи новий салон, необхідно проінформувати по-тенційних клієнтів про свою появу на ринку. Реклама на даному етапі життєво важлива, доречно організувати цілий ряд рекламних заходів, тобто провести рекламну кампанію. Рекламна кампанія — це комплекс рекламних заходів, об'єднаних однією метою. Слово «реклама» означає один із напрямів зусиль, направлених на просування послуг. Просування — це комплекс заходів, які дозво-ляють ефективніше продавати послуги клієнтам. До комплексу заходів входять: 1. Стимулювання продажу послуг. Стимулюючи продаж у перу-карні, можна використати наступні методи:— грошове стимулювання — сезонне зниження цін чи абонемент-не обслуговування;— товарне стимулювання — надання декількох видів послуг у комплексі за зниженими цінами;— безкоштовні додаткові послуги - надання інформації про нові види послуг чи засобів догляду за волоссям, консультації, корегу-вання іміджу. Метою стимулювання продажу послуг є збільшення попиту на них за допомогою додаткових заохочувальних заходів; 2. Паблік Рілейшнз — це планування тривалих послуг, направле-них на створення і підтримку доброзичливих відносин між ор-ганізацією і громадськістю. Метою використання зв'язків з громадськістю є створення пев-ного ставлення чи його зміна до перукарні з боку клієнтів, засобів масової інформації, партнерів, місцевих органів влади. Перукарня може використати такі форми зв'язків із гро-мадськістю:— участь майстрів салону в конкурсах перукарської майстер-ності й декоративної косметики;— публікація матеріалів про послуги перукарень, підготовлених керівництвом, клієнтами фірми чи незалежними журналістами у засобах масової інформації. 3. Власне реклама. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Ветров А. Парикмахер - стилист. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. 2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способы моделирования // Nand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33. 3. Гутиря Л. Г. Сучасна перукарська справа. — Харків: Фоліо, 1997. 4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер. «cosmetical&professional»). — СПб.: Весь, 2002. — 256 с. 5. Константинов А. В. Парикмахерское дело. — М.: Высшая школа, 1987. 6. Корпев В. Д. Мы причесываем женщин. — М.: Стройиздат, 1991. 7. Кулешкова О. Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. — М.: Академия, 2002. 8. Куприянова И. Н. Современные прически: женские, мужские, дет-ские. — М.: Эксмапресс, 2002. 9. Луканова О. В., Федорова Л. В. Технология парикмахерских услуг. — Ростов-на-Дону: Март, 2002. 10. ЛяпичА.Д. Парикмахерское мастерство. — К.: Будівельник, 1982. 11. Маникюр. Ростов-на-Дону: Владне, 2001. — 256 с. 12. Марек Збшнев. Парикмахерское дело. — Минск: Высшая школа, 1996. 13. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое посо-бие. - К.: 1990. 14. Панченко О. А. Прическа. Укладка. Завивка. — СПб.: Папирус, 1999. 15. Панченко О. А. Мелирование и прическа. — СПб.: Корона-принт, 2000. 16. Пономарчук А. Ростковые зоны и рост ногтя // Ногтевая эстетика. — 2004. - №5.- С. 38-39. 17. Смирнова Л. В. Уроки парикмахерского искусства. — СПб.: Парителы, 2002. 18. Сокол Е. Дезинфекция как наука // Ногтевая эстетика. — 2004. — №1.- С. 48-50. 19. Энциклопедия парикмахерского искусства. — М.: Веге, 1999. 20. «Зеркало моды». - К.: - 1999-2004.
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (01.06.2016)
Просмотров: 354 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: