РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Історія авто в Америці, Японії, Україні - Інше - Реферати - Каталог статей

Історія авто в Америці, Японії, Україні Вступ Перший автомобіль Початок правління Генрі Форда ІІ Історія створення першого українського автомобіля ЗАЗ-965 Вступ Спитайте “Хто винайшов автомобіль?” і значна частина відповідей буде “Генрі Форд”. Ця популярна помилка є своєрідною даниною людині, що зробила автомобіль доступним для мільйонів. Хоча всі визнають, що батьківщиною автомобіля є Європа, над його створенням працював цілий ряд американських та європейських винахідників, приблизно водночас, наприкінці 19 століття. І все ж, треба віддати належне Генрі Форду за створення автомобіля, який змогли дозволити собі мільйони. Його головним принципом був вислів: “Я збудую легковий автомобіль для безлічі людей… ціна його буде настільки низькою, що жоден… не зможе відмовити собі в ньому.” Завдяки далекоглядності та самовідданості Генрі Форда народилась Ford Motor Company. Три гіганти - сталь, нафта та транспорт - стали першою сходинкою для Генрі Форда і початком Ford Motor Company. У 1864 році, через рік після народження Форда, з’явились мартенівські печі та розпочалось сучасне сталеве сторіччя. Наступного року в нафтовій промисловості з’явився перший короткий відрізок широкої мережі нафтопроводів, що з часом стала джерелом палива для 75 мільйонів автомобілів. В 1859 року., американський континент був забудований залізнимидорогами. Ford Motor Company почала працювати на невеликому заводі, що раніше виробляв фургони, у Детройті 16 червня 1903 року. Активи компанії складали інструменти, прилади, механічне обладнання, проекти, креслення, патенти, декілька моделей та 28,000 доларів готівкою від 12 інвесторів. Разом із Генрі Фордом, першими акціонерами молодої корпорації були торгівець вугіллям, бухгалтер торгівця вугіллям, банкір, з яким працював торгівець вугіллям, два брати, яким належав машинний цех, що виробляв двигуни, тесляр, два юристи, службовець, власник галантерейної крамниці та майстер водяних млинів та повітряних рушниць. Перший автомобіль Перший автомобіль, що пішов у продаж, був представлений як “найдосконаліша машина на ринку” і “такий простий, що навіть 15-річний хлопчик може ним керувати”. Першим покупцем став Др. Е. Пфеніг з Чикаго, який придбав автомобіль через місяць після утворення компанії, на втіху акціонерам, серйозно занепокоєним станом банківського балансу, що скоротився вже до 223 доларів. У наступні п’ять років молодий Генрі Форд, спочатку як головний інженер, пізніше як президент, керував загальною програмою розвитку та виробництва, що перемістилась з орендованого приміщення на Мак Авеню в Детройті до значно більшої будівлі на вулицях Пікет та Бобьєн. Всього 1700 автомобілів - перші Моделі А - вийшли з колишнього заводу фургонів протягом 15 місяців його роботи. З 1903 до 1908 рр. Генрі Форд та його інженери з реактивною швидкістю пройшли 19 літер алфавіту - від Моделі А до Моделі S. Деякі з цих автомобілів були експериментальними моделями і не були представлені широкій публіці. Деякі моделі мали два циліндри, деякі чотири, одна - шість; в деяких була ланцюгова передача, в деяких - карданна, двигун знаходився під сидінням водія. Мабуть, найвдалішою з них була Модель N - невелике, легке, чотирициліндрове авто, що коштувало 500 доларів. Шестициліндровий лімузин за 2500 доларів, Модель К, продавався погано. Початок правління Генрі Форда ІІ Едсель Форд помер в 1943 році, саме тоді, коли його програма досягла максимальної ефективності. Засмучений, старший Генрі Форд повернувся на пост президента до кінця Другої Світової війни, коли він вдруге пішов у відставку. Його старший онук, Генрі Форд ІІ, став президентом 24 вересня 1945 року. Він займав посаду голови правління директорів з 13 липня 1960 року до 13 березня 1980 року, та залишався головою Фінансового Комітету до самої смерті у 1987 році. Вже, коли зійшов з конвеєру перший післявоєнний автомобіль, Генрі Форд ІІ планував реорганізацію та децентралізацію компанії. Втрачаючи декілька мільйонів за годину, Ford Motor Company перебувала в критичному стані. Маючи майже ті ж проблемами, як його дід на початку роботи, молодий Генрі Форд ІІ мав побудувати автомобільну компанію заново. Після остаточної передачі компанії під керівництво онука містер Форд провів решту своїх днів зі своєю дружиною Кларою в їхньому маєтку “Фер Лейн” в Дірборні, де помер 7 квітня 1947 року у віці 83 років. Невдовзі після його смерті, два молодших онука, Бенсон та Вільям Клей, зайняли більш високі посади в компанії В 1948 році всі великі автомобільні компанії представили на розсуд публіки свої останні розробки. Після трьох років існування модифікованих моделей ’42 року, процвітаюча післявоєнна Америка була готова до революції дизайну в автомобільній промисловості. 8 червня 1948 року нова модель Ford 1949 року була з тріумфом представлена в Waldorf Astoria в Нью-Йорку. Ford ’49 мав плавні лінії дизайну, був обладнаний передньою незалежною підвіскою, і новими задніми кватирками, що відкривались. Нововведенням було об’єднання кузову та крил, яке стало стандартом майбутнього автомобільного дизайну. Завдяки Ford ’49 Ford Motor Company повернула собі друге місце на конкурентній арені виробників автомобілів. У 1949 році Ford продав близько 807,000 автомобілів, що принесло прибуток у 177 мільйонів доларів, у порівнянні з 94 мільйонами у попередньому році. Це стало рекордом об’єму продажу автомобілів з 1929 році. На початку 60-х економіка Японії почала активно розвиватися - починався економічний бум. Зростали також і заробітки населення, багато людей вже могли дозволити собі придбати власний легковий автомобіль. Ідея приватного легкового авто почала завойовувати серця та думки японців і 1960 року з'являється Mitsubishi 500 - легковий автомобіль, розрахований на масового споживача, дозволяє втілити мрію японця про свій автомобіль у реальність. Mitsubishi 500 завоював Гран-прі Макао у своєму класі та підтвердив високу якість автомобілів Мітсубіші на арені міжнародного автоспорту. Мітсубіші дебютує у міжнародному автоспорті - Mitsubishi 500 виграє у своєму класі Гран-прі Макао. У 1962 році з'явилася Minica (Мініка) - перший 4-місний автомобіль першого компактного класу. Створена на шасі Mitsubishi 360 (1960 р.) Minica була обладнана двотактним двигуном з повітряним охолодженням та робочим об'ємом 359 куб.см, що дозволяло віднести її до категорії, що найменше оподатковувалася. Проте це була не єдина причина, чому Minica продавалася так добре - вона була дуже надійним та економічним автомобілем. Ім'я Minica живе і по сьогоднішній день у "пра-пра-правнучці" цього відомого автомобіля Міцубісі. Те ж саме можна сказати і про Colt 600 - більш комфортабельному великому автомобілі (сучасний Colt позиціоновано в іншому класі), виробництво якого розпочалося у 1962 році. У 1965 році з'являється Mitsubishi Colt 800 - перший у Японії автомобіль з компонуванням "фастбек" ("fastback"). У 1969 році Мітсубіші виходить на ринок автомобілів більш високого класу. Седан Colt Galant був основоположником цілої родини високоякісних та престижних автомобілів, що отримали різноманітні перемоги у ралійних змаганнях та неодноразово отримували призи "Автомобіль року" за високі споживчі якості. Серед відмінних рис першого Galant були аеродинамічна "клиноподібна" форма кузова, що створювала додаткову силу притискання, та двигун серії Saturn з верхнім розподільчим валом та алюмінієвою головкою циліндрів. Таким чином Galant у 1969 році, що втілив у собі найкращі сучасні розробки та технології свого часу, став засновником цілого сегменту автомобільного ринку Японії. В той же час, як показує ретроспективний погляд історика, Мітсубіші розширює модельну гаму комерційних автомобілів для того, щоб задовільнити весь спектр автоперевезень. У 1963 році з'являється нова серія невеликих автобусів Mitsubishi Rosa та родина легких вантажівок Canter. Наприкінці 60-х років Мітсубіші здобуває репутацію виробника високоякісних автомобілів з широкою модельною гамою, що активно розвивається та впроваджує найостанніші технології та розробки в галузі автомобілебудування. «Тойота» (оргинальна назва: ѓgѓ?ѓ^Ћ©“®ЋФЉ”Ћ®‰пЋР, Тойота Дзідося Кабусікіґайся, «Акціонерне товариство „Тойота-Мотор“»; офіційна англійська назва: Toyota Motor Corporation) — автомобільна компанія, що входить до складу фінансово-промислової групи «Тойота». Одна з найбільших автомобільних компаній світу. Випускає свою продукцію під різними марками, зокрема «Дайхацу», «Лексус», «Тойота». Штаб-квартира знаходиться у місті , , . Компанія Тойота за своїм рівнем (бл. 220 млрд у травні р.) є найдорожчою у світі серед автомобілебудівних компаній . У першому кварталі року «Тойота» з показником 2,348 млн. проданих авто вперше зайняла за цим показником перше місце у світі обійшовши (2,26 млн.), беззмінного лідера впродовж десятиліть. Японська автомобільна компанія була організована в р. як відділення заводу Toyoda Automatic Loom Works, зайнятого виготовленням текстильних верстатів. Його глава Киічиро Тойода (Kiichiro Toyoda) старший син власника компанії Сакичи Тойоди (Sakichi Toyoda) встав на шлях виробництва автомобілів (легкових і вантажних) по американському зразку. Його дещо змінене прізвище і стала торговою маркою фірми. У році був запущений у виробництво перший пасажирський автомобіль Model A1 (згодом AA). Тоді ж було проведене перше експортне постачання — чотири вантажівки Model G1 відправилися до північного . У р., автомобільний департамент перетворився в окрему компанію Toyota Motor Co., Ltd. Після почалося виробництво моделі Toyota Model SA — це відбулося в році. У 50-х роках в компанії проводилися розробки власних конструкцій, розширювався модельний ряд — з'явився всюдихід Land Cruiser. У році помер творець компанії — Киічиро Тойода. У році відділ реалізації виділився в незалежну компанію Toyota Motor Sales Co., Ltd. (TMS). У 1 перші автомобілі Toyota Crown японського виробництва в , де у зв'язку з цим починає свою діяльність компанія Toyota Motor Sales, U.S.A. В починається виробництво автомобілів Toyota в . У заснована компанія Toyota Motor Sales Australia Co., Ltd. У році вперше побачив світло невеликий економічний автомобіль Toyota Publica. У на заводах в випущений мільйонний за свою історію автомобіль Toyota. Активно розвивається мережа Toyota: починається автомобілів Toyota в Південній Африці на Toyota South Africa Motors (Pty.), Ltd. У заснована компанія Toyota Motor Thailand Co., Ltd. (TMT). У році Toyota випускає модель Corolla, виробництво якої з успіхом продовжується і теперішній час, а також укладає ділову угоду з компанією Hino — ще одним японським автовиробником. У до «Тойота Мотор» приєднується «Дайхацу Мотор» (Daihatsu Motor Company). -і роки ознаменувалися будівництвом нових заводів і постійними технічними удосконаленнями агрегатів. У починається виробництво моделі Celica, Sprinter, Carina. У році з конвеєра сходить 10-мільйонний автомобіль Toyota. У виходить Tercel, який став першим передньопривідним японським автомобілем. До кінця 70-х з'являється на світ модель Mark II. На початку 80-х років починається випуск моделі Camry. У році компанії Toyota Motor Co., Ltd. і Toyota Motor Sales Co., Ltd. зливаються в Toyota Motor Corporation. У році Toyota підписує багаторічну угоду з General Motors, в результаті якого в починається виробництво автомобілів на на їх спільному підприємстві в США. У році випущений вже 50-мільйонний автомобіль марки Toyota. Нові моделі Toyota — Corsa, Corolla II, 4Runner виходять на світло до кінця 80-х. Одним з головних подій цього періоду можна рахувати появу в марки Lexus — підрозділи Toyota в секторі розкішних дорогих машин, створеного для випуску автомобілів високого класу. Вже в році були представлені і поступили в продаж такі моделі, як Lexus LS400 і Lexus ES250. У 90-і роки Toyota укладає дилерські договори з Audi і , в році підписує з Hino і Daihatsu угоду про пайовий розподіл продукції. рік ознаменувався відкриттям власного дизайнерського центру — Tokyo Design Center. У починається виробництво автомобілів на Toyota Motor Manufacturing (UK) Ltd. У в Японії випущений 90-мільйонний автомобіль Toyota. У тому ж році був відкритий Toyota Training Center в Москві і почалося виробництво чотиритактного бензинового з безпосереднім уприскуванням палива (D-4). У році була створена модель Prius, оснащена гібридним двигуном (Toyota Hybrid System). Крім Prius, гібридними двигунами були оснащені моделі Coaster і RAV4. У тому ж році було оголошено про запуск у виробництво моделі Raum, а в — Avensis і нового покоління культового всюдихода Land Cruiser 100. Тоді ж Toyota придбала контрольний пакет акцій Daihatsu. У році в Японії був випущений 100-мільйонний автомобіль Toyota. У році продажу моделі Prius досягли 50 тисяч по всьому світу, було запущене нове покоління RAV4. була продана 5-мільйонна Camry в США. У заводська команда Toyota взяла участь в чемпіонаті світу по автогонках Formula 1. Сьогодні Тойота — один з найбільших світових виробників автомобілів. У групі Toyota — безліч компаній, що як автомобільних, так і займаються багатьма різними областями. У І-му кварталі Тойота з показником 2,348 млн. проданих авто вперше зайняла за цим показником перше місце у світі обійшовши GM (2,26 млн.), беззмінного лідера впродовж десятиліть. До компанія знизить витрати при виробництві , так щоби їх ціна зрівнялася з машинами з . У році показник виробництва гібридних авто Toyota Motor повинен досягти близько 1 млн. Керівництво Тойота заявляє, що до року гібридна силова установка стане стандартною для 100моделей компанії. Історія створення першого українського автомобіля ЗАЗ-965 Леонід ГОГОЛЄВ ("Сигнал" №7.2000) ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ "ЗАПОРОЖЦЯ" Минає 40 років з початку серійного виробництва першого українського легкового автомобіля. Скільки колишніх водіїв зі щирою теплотою згадують цю машину! Ніхто, звісно, не заперечує: сьогодні "горбатого" ніяк не назвеш досконалою моделлю. Але сорок років тому все було зовсім інакше. Пересічним автолюбителям "Запорожець" здавався маленьким технічним дивом. Усе тут було незвичним: і задньомоторна компоновка, і V-подібна "четвірка" повітряного охолодження, і незалежна підвіска задніх коліс... Та й зовнішність, як на мікролітражку, була цілком на європейському рівні: формою автомобіль нагадував італійський FІАТ 600, що перебував тоді в зеніті слави, але при цьому не копіював його... БУТИ ЧИ НЕ БУТИ? На початку 50-х років економіка Західної Європи загалом подолала повоєнну розруху, і все більше людей хотіли сісти за кермо власного автомобіля. Однак франків, марок і лір у їхніх гаманцях було ще не густо. І ось для таких покупців багато фірм почали випускати маленькі, дешеві й економічні автомобільчики, часто - двомісні, а інколи - навіть триколісні, з мотоциклетними моторами. Літраж двигунів не перевищував 600 см.куб, за що машини й дістали назву мікролітражних. Мода на мікролітражки поступово набувала повального характеру. Так, 1958 року у ФРН було випущено 600 тис. таких машин або 39,4% від загального виробництва легкових автомобілів, у Франції - 290 тис. (25,2%). в Англії - 290 тис. (19,3%). Та всіх випередила Італія, де на цей час випуск автомалят перевалив за 58%. У колишньому Радянському Союзі дослідні роботи над мікролітражками розгорнулися в середині 50-х. Було створено ряд експериментальних зразків, та до серійного виробництва поки не доходило. На шпальтах газет і журналів точилася бурхлива дискусія на тему: "А чи потрібен радянським людям мікролітражний автомобіль?". Оптимісти вважали, що потрібен, бо "економічна й дешева машина дасть змогу задовольнити потреби широкого загалу автолюбителів". Песимісти ж заперечували, що подібні "шкаралупи", недолугі й недовговічні, зовсім не придатні для наших доріг... Врештірешт суперечку вирішили фахівці: мікролітражка потрібна, але... хай вона буде дещо більшою й міцнішою від західних аналогів. І ось настав час від слів переходити до діла. Практичні заходи було визначено постановою Ради Міністрів СРСР від 28 листопада 1958 року "Про організацію виробництва мікролітражних автомобілів". Там же було названо й місце випуску - запорізький завод "Комунар". Чому вибір упав саме на це підприємство, яке тривалий час займалося випуском різних комбайнів, у тому числі кукурудзозбиральних, сьогодні, певно, не скаже ніхто. Може, на рішення тодішнього голови Ради Міністрів М. С. Хрущова вплинула його всенародне відома любов до кукурудзи? А може, мають рацію заводські ветерани, стверджуючи, що його довго й нудно вмовляв тодішній директор заводу Т. Є. Габелко? Хоч би як там було, рішення з'явилося, і крига скресла. Територія заводу перетворилася на велике будівництво. Менш ніж за рік звели новий інструментальний цех площею 6000 кв.м. Збудували першу чергу кузовного корпусу і будівлю конструкторсько-експериментального відділу. Головний корпус реконструювали і розширили: тут обладнали цех фарбування та обробки, а також складання і здачі автомобілів. До нього прибудували ще одне приміщення - для нового цеху металопокриття. ВІД "444-го" ДО "965-го" Експериментальний М-444 Тим часом, паралельно провадилися роботи й над конструкцією нового автомобіля. Прямим попередником "Запорожця" вважається дослідна задньомоторна мікролітражка "444", збудована на Московському заводі малолітражних автомобілів (МЗМА). Перший її зразок з'явився ще в 1957 році, а другий, модернізований, - у 1958-у. Зовні вона сильно нагадувала FІАТ 600, хоч і відрізнялася в деталях. Важливим моментом були 13-дюймові колеса (замість 12-дюймових) і збільшений кліренс. А головна різниця була в двигуні. Якщо на італійській машині стояв спеціально розроблений 4-циліндровик рідинного охолодження, то на МЗМА-444 вирішили обійтися сурогатом: 2-циліндровий опозитний "повітряник" МД-65 у 17,5 к. с. був варіацією мотоциклетного движка Ірбітського заводу. Як показали випробування, агрегат цей був слабеньким і недовговічним. Спеціально для радянського "народного автомобіля" 1959 року НАМІ виготовив два дослідні 4-циліндрові мотори повітряного охолодження. У липні з'явився двигун ЗАЗ-965Г з протилежним розташуванням циліндрів - своєрідний переспів конструкції фольксвагенівського "Жука". А наприкінці року збудували V-подібний агрегат ЗАЗ-965В. Треба сказати, що V-подібні 4-циліндрові двигуни взагалі трапляються нечасто, їх органічна вада - погана зрівноваженість моменту сил інерції першого порядку. Та в даному разі цей порок механічного серця "вилікували", встановивши спеціальний компенсаційний вал з противагами. Він обертався з тією ж швидкістю, що й колінчастий вал, але в протилежний бік. І тепер на перший план виступала позитивна риса V-подібного мотора: в порівнянні з опозитним він був куди компактнішим. Тому не дивно, що при виборі силового агрегату для "Запорожця" перевагу віддали саме йому. Можливо, відіграло свою роль і те, що на новітніх західнонімецьких машинах Ford Таunus теж стояли мотори V4 - правда, рідинного охолодження. Що стосується "Запорожця" в цілому, то в порівнянні з московським МЗМА-444 він був істотно поліпшеним. Кузов змінився і став міцнішим. Коробку передач підсилили. Передня підвіска на архаїчній поперечній ресорі поступилася місцем компактній торсіонній, що дозволило збільшити об'єм багажника. Загальна вага автомобіля трохи збільшилася, зате набагато зросли і його надійність та довговічність. ЧЕРВНЕВИЙ ПЕРВІСТОК ЗАЗ-965 перед пуском в серію Гортаючи підшивку заводської багатотиражки "Коммунаровец" за 1959 рік, не можна не звернути уваги на номер від 18 червня, де із захватом повідомлялося: з воріт експериментального цеху вийшов перший "Запорожець"! Цю дату і вважають днем народження української мікролітражки. Правда, тут є один нюанс. Справа в тому, що згадана газета не була щоденною, а тому названа в ній подія цілком могла мати місце кількома днями раніше. Дане припущення підтверджує листівка "Молния" з того ж архіву. Вона теж присвячена появі першого "Запорожця", але... датована 12-м червня! Але ж "Молнии" зазвичай випускалися саме в день події... Утім, не будемо сперечатися продати. У будь-якому разі можна напевне стверджувати, що "Запорожець" народився в середині червня. Як співається в популярній російській пісні, "одна дождинка - еще не дождь". І дослідний зразок - ще не потік серійних автомобілів. Цю дистанцію величезного розміру заповнює звичайно марудна, напружена робота з випробувань І доведення машини. Так було і з ЗАЗ-965. Сам автомобіль доробляли в Запоріжжі, а виробництво двигунів до нього налагоджували на реконструйованому Мелітопольському моторному заводі (МеМЗ). Про головні етапи цієї роботи можна дізнатися, переглядаючи пожовклі альбоми документів відділу випробувань заводу... У січні 1960 року ЗАЗ і Мелітопольський завод за кресленнями МЗМА і НАМІ виготовили три дослідних "Запорожці" з двигунами МеМЗ-965В. Із січня по березень провадилися міжзаводські випробування. При цьому машини № 1 і № 2 накатали по 5 тис. км, а машина №3 - 14 тис. Після чого вся трійця надійшла в розпорядження міжвідомчої комісії. Випробування почалися 7 березня і закінчилися за основною програмою до 25 червня. Яким же був вердикт вельмишановної комісії? Вона констатувала, що основні параметри машини витримані й відповідають проектному завданню. Було висловлено й зауваження. Вага автомобіля виявилася завищеною на 53,7 кг, внутрішні розміри машини, а саме відстань від підлоги до стелі, були меншими від креслярських на 25-30 мм. Відзначалася також недостатня надійність клапанів: один з них на випробуваннях обірвався. Загальний висновок комісії був, проте, втішним: рекомендувати до виробництва, правда, після доробки. У СЕРІЮ! новонароджені "Запорожці" У ті роки було прийнято перед запуском у серію демонструвати автомобільні новинки "керівникам партії й Радянської держави". Не минула ця доля й "Запорожець": його повезли до Москви, "самому" М. С. Хрущову. Оглядини відбулися 18 липня 1960-го. Тут до речі згадати один епізод. Якось під час перебування у Франції М. С. Хрущов відвідав автозавод Renault, де йому подарували маленьке, красиве купе Florida. І тут стався казус: невисокий, але вгодований, з великим кулеподібним черевом голова Ради Міністрів ніяк не міг просунутися за кермо... Цього разу все пройшло чисто - голки не підточиш. Через широкі двері "Запорожця" Микита, як усі позаочі називали Хрущова, благополучно всівся в автомобіль. Водій-випробувач ЗАЗу А. В. Скиданенко провіз його по території Кремля. Високопоставлений "тест-драйвер" лишився задоволений машиною. І висловився в тому розумінні, що вона обов'язково має бути доступною трудящим за ціною... Так і було зроблено. Ціну "Запорожцю" встановили у 18 тис. крб., що приблизно відповідало річному заробіткові інженера або висококваліфікованого робітника. Виробництво серійних "товарних" машин завод розпочав з 1 жовтня 1960 року. До кінця року з воріт підприємства виїхало приблизно півтори тисячі нових мікролітражок."Запорожець-965" швидко зажив популярності. Він приваблював своєю відносно невисокою вартістю, а також економічністю. Експлуатаційна витрата пального становила 7,3 л на 100 км проти 10 л у "Москвича-402" чи "407". Повноцінна 4-місна машина була компактною і маневреною: довжина її становила всього 3,33 м, а радіус повороту по колії зовнішнього колеса -5м. Незалежна підвіска всіх коліс, рівне, без тунелю карданного вала днище, коротка база й 20-сантиметровий кліренс під задньою віссю забезпечували непогану прохідність. Були, ясна річ, і вади. Приміром, шумність у роботі, яка надто докучала заднім пасажирам. Дверцята, що відчинялися за старим звичаєм, проти ходу, могли при випадковому відкритті на ходу перетворитися на вітрило І знести машину з дороги. Невдалим, з точки зору пожежної безпеки, було розташування бензобака в передній частині кузова, у небезпечній при зіткненні зоні... ЗАЗ-965А" на експорт Багатьох автолюбителів не влаштовувала недостатня потужність двигуна, а звідси - і слабка динаміка "Запорожця". Тому в жовтні 1962 року почався випуск модернізованого ЗАЗ-965А. Робочий об'єм двигуна збільшився з 746 до 887 см/куб і відповідно потужність - із 22 до 27 к. с. Зросла, зрозуміло, й максимальна швидкість - із 80 до 90 км/год. Ця машина була у виробництві до травня 1969 року. Коли у вересні 1993 року святкували 130-річчя заводу, святкову автоколону відкривав один з перших "Запорожців", прикрашений великим щитомтранспарантом із цифрою 322 106. Саме стільки автомобілів ЗАЗ-965 і ЗАЗ-965А було випущено в 1960-1969 роках. Чимало з них і сьогодні ще можна побачити на наших вулицях і дорогах. А добра пам'ять про них житиме ще довго - принаймні, доки будуть живі ті, хто на них їздив і хто їх любив. Запорожець-965" (1960-62рр.) на виставці ВДНХ у Москві В Києві відкрився Музей історії автомобілів в моделях. Це приватний музей, де у двох залах представлено більше п’яти тисяч експонатів. В цьому музеї сьогодні можна прослідкувати історію виникнення та розвитку автомобілебудування – від перших автомобілів парового двигуна до сучасних авто, як то автомобілі формули 1, або Бетмена, агента 007. Колекція Музею історії автомобілів в моделях основана на приватних колекціях трьох колекціонерів і нараховує значно більше експонатів, ніж виставлені в залах, що може стати передумовою для розширення музею в майбутньому. «У музеї представлені машини, кожна з яких – це ціла історія. Є перший автомобіль Карла Бенкса 1884 року. Тут відображено багато моделей, ціла серія відомих фірм, представницькі машини різних держав, авто відомих людей, спеціалізовані машини різного масштабу. Також ціла історія присвячена нашим автомобілям, тобто Російсько-балтійському заводу», - каже колекціонер, один із організаторів музею Дмитро Романович Альтерман. До речі, колекція бере свій початок з маленької машинки Ford, яку близько 30 років тому подарувала своєму сину мати Дмитра Романовича. Він не розібрав її на деталі, не поламав, а почав збирати моделі подібних авто. Коли ж колекція розрослася до значних масштабів, члени товариства колекціонерів вирішили виставити її на розсуд мешканців міста. Виставка в Національному музеї історії України в Києві тривала лише два тижні, але зібрала стільки позитивних відгуків, що організатори не могли залишитись байдужими і з того часу почалась нелегка і кропітка робота зі створення Музею. Зараз в музеї можна побачити мініатюрні „Запорожці”, „Москвичі” та „Волги”, а також автомобілі ручної роботи із відомих радянських кінофільмів, наприклад, таких як „Діамантова рука”, „Операція И” та „Місце зустрічі змінити не можна” з фігурами Жиглова і Шарапова, також в експозиції представлені екіпажі, карети, авто відомих людей, лімузини королів та президентів, міський ті будівельний транспорт та багато іншого. Всі ці експонати – виробництво відомих у світі фірм, деяких з них лише кілька сотень у всьому світі, а отже це досить дорогоцінні експонати. Зокрема, привертають увагу машини з карикатурними фігурками – витвір італійського майстра, унікальний тим, що зроблені вони з кераміки або маленьке авто з досить великою кількістю функцій, полювання за яким велось колекціонером більше трьох років.
1 2 3 4 5 Категория: Інше \| Добавил: DoceNt (19.03.2016)
Просмотров: 618 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: