Главная Регистрация Вход RSS

Главная » Статьи » Реферати » Геологія

---

Вирівнювання висотних мереж 1. Корелатний метод Загальні принципи вирівнювання. Вирівнювання нівелірних мереж виконують тільки по класам. Спочатку сумісно вирівнюють результати нівелювання І і ІІ класів, а потім окремо ІІІ і на кінець ІV класу. Перед початком вирівнювання на кожну нівелірну мережу складають робочу схему, де вказують номери і відмітки вихідних реперів, вузлових реперів, номери і напрямки ходів, які вказують стрілками напрямку; виміряні та виправлені поправками за перехід до нормальних висот перевищеннями; число штативів або довжин ходів; номери полігонів та нев’язки в них. При вирівнюванні нівелірних мереж використовують корелатний, параметричний методи або метод послідовних наближень, еквівалентної заміни полігонів. Слід зауважити, що всі ці методи приводять до однакових кінцевих результатів. 1.1. Вирівнювання перевищень в окремому нівелірному ході. Нехай в окремому нівелірному ході А, 1, 2, ..., k+1, n (В) (рис. 5.11) виміряні перевищення h1, h2, …., hn. Вирівняне перевищення між вихідним репером А і довільним Е з загальним числом n рівно точних перевищень буде рівне Рис. | , | (5.40) де — сума середніх виміряних перевищень по ходу АЕ; fh — нев’язка по ходу; k — число рівно точних перевищень. Значення величини fh вираховують за формулою | . | (5.41) 5.1.11.2. Вирівнювання системи нівелірних ходів корелатним методом При вирівнюванні системи нівелірних ходів можливе використання коре латного або параметричного методу. Розглянемо приклад використання коре латного методу. Нехай в нівелірній мережі (рис. 5.12) вихідною є відмітка Rp А та виміряні перевищення . Для п’яти невідомих висот пунктів надлишковими є два виміряні перевищення, які призводять до двох умовних рівнянь. Такі рівняння можуть мати вигляд | , | (5.42) де v1, v5, v6, v7 — поправки в виміряні перевищення та і Рис. 5.12. | (5.43) та друге рівняння | , | (5.44) де v2, v3, v4 — поправки в виміряні перевищення і | . | (5.45) Якщо довжини ходів значно відрізняються, то вводять ваги | (5.46) де С — постійна величина, — середня квадратична помилка перевищень і-го ходу. Відомо, що | , | (5.47) де — випадкова помилка перевищення нівелірного ходу довжиною 1км, яка встановлюється інструкцією для заданого класу нівелювання, Li — довжина і-го нівелірного ходу в км. Прийнявши c=, маємо | . | (5.48) 1.3. Вирівнювання системи нівелірних ходів параметричним методом Рис. 5.13. При використанні даного методу в якості параметрів вибирають висоти невідомих пунктів. В результаті вирівнювання знаходять поправки в висоті цих пунктів. Нехай невідомими є висоти пунктів НВ і НЕ (рис. 5.13) В даній нівелірній мережі виміряні перевищення , а також відомі висоти пунктів НА, НС, НD, HF. Запишемо систему рівнянь поправок | , | (5.49) де | . | (5.50) Розв’язування системи умовних рівнянь (5.42)–(5.45) в корелатному методі та системи рівнянь поправок (5.49)–(5.50) в параметричному методі та оцінка точності вирівняних величин здійснюється методом найменших квадратів, який вивчається в курсі “Математична обробка геодезичних вимірів”. Література 1. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500. Київ: ГУГКіК, 1999. 2. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. — М.: «Недра», 1990. 3. Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (ГОНТА – 2.01, 02–01–93). — К.: ГУГКіК, 1994. 4. Основні положення створення Державної геодезичної мережі України. Затв. пост. Кабміну України від 8.06.98 № 844. 5. Руководство по топографическим съемкам в масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500. Высотные сети. — М.: «Недра», 1976. 6. Селиханович В.Г. Геодезия. — М.: «Недра», 1981. 7. Справочник геодезиста (в двух книгах). — М.: «Недра», 1975.

1 2 3 4 5 Категория: Геологія | Добавил: Aspirant (12.04.2015)

Просмотров: 372 | Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0