РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Серії, карт. Географічні атласи. Геоінформаційне картографування - Геологія - Реферати - Каталог статей

1. Серії, карт. Географічні атласи 2. Геоінформаційне картографування 1. Серії, карт. Географічні атласи Карти видають окремими серіями. Єдність карт у серії може базуватися на двох ознаках: 1) серії першого виду утворюють карти різних територій із одноманітним змістом; 2) серії другого виду утворюють карти різного змісту, але однієї і тієї ж території. При виданні карт серії першого виду передбачається, що кожна карта серії буде використовуватися незалежно від інших. Ця серія ділиться на два підвиди: до першого відносять "карти, побудовані в одному масштабі так, щоб вони утворили в сукупності неперервне зображення значної частини земної поверхні; до другого - карти, побудовані теж в одному масштабі, але в сукупності не дають суцільного зображення тієї території, частини якої показані на кожній із них. Серії другого виду будуються за іншим принципом. Серію складають карти, на яких зображена одна і та ж територія, але кожна карта відрізняється змістом. В серії можуть бути і тематичні і загальногеографічні карти. Вони дають детальну і різносторонню характеристику території, яку не можна передати на одній карті. Тематичні карти цієї серії важливі не самі по собі, а у" співставленні між собою. Карти серії, об'єднані єдністю території, будують в одній картографічній проекції, в одному масштабі, вони мають однакові рамки і однотипну компановку, як правило, однорідну географічну основу, а у тематичних карт - узгоджене спеціальне навантаження. Є серії карт, об'єднанні обидвома ознаками (і змістом, і територією) - серія настінних карт материків. Атласом - називають систематизоване зібрання географічних карт, виконаних за єдиною програмою як цілісний твір. Атлас включає в себе систему карт, органічно ув'язаних між собою. Основними особливостями атласів є наступні: 1) цілісність, яка визначається повнотою та внутрішньою єдністю карт; 2) внутрішня єдність, яка розуміється як взаємопов'язаність, узгодженість та зручність співставлення карт. Атласи вміщують, окрім карт, таблиці, тексти, фото, описи, профілі, малюнки, довідково-статистичні дані. Певне групування карт в атласі та послідовність розділів за певною темою, розміщення легенди, тексту, пояснювальних таблиць та інших зображень, інших складових частин називається структурою атласу. Багатство видів і типів атласів потребує їх класифікації. Атласи групують за: - територіальним охопленням: атласи світу (всесвітні), атласи окремих материків та їх частин, атласи окремих держав, регіональні атласи (частин країн, окремих областей, провінцій, штатів, районів), атласи міст; аналогічний поділ атласів для акваторій (атласи океанів, океанічних басейнів, морів тощо); - тематикою: загально географічні, фізико-географічні (вузько галузеві, комплексні галузеві, комплексні), загальні комплексні; - призначенням: навчальні, навчально-довідкові, науково-довідкові, туристські, дорожні, військові, краєзнавчі; - величиною (форматом): великі, середні, малі (кишенькові). 2. Геоінформаційне картографування В теперішній час геоінформаційне картографування починає займати центральне положення в картографуванні і обробці географічних і картографічних даних. Будь-які природні і соціально-економічні явища служать об'єктом картографічних досліджень. Залежно від технологічних особливостей всі інформаційні технології для геоінформаційного картографування можна поділити на кілька груп: До непросторових технологій відносяться всі інформаційні системи, які не використовують просторову інформацію (тобто електронну карту). Серед них можна виділити комп'ютерні бази даних, інформаційно-довідкові системи, електронні таблиці, офісні системи. Найсучаснішим видом інформаційних систем є географічні інформаційні системи (ГІС). ГІС - це програмно-технологічний комплекс, який забезпечує автоматизований збір , обробку та аналіз просторово координованої інформації. У найбільш узагальненому вигляді ГІС складається з двох баз даних: 1) картографічної; 2) семантичної, а також підсистем маніпулювання цими даними. Графічна база даних формується на основі однієї або декількох електронних карт, які вводяться в комп'ютер методом дігіталізації (оцифровки) або сканування паперових носіїв. Семантична база даних включає текстові та цифрові записи , таблиці, схеми, рисунки, що органічно пов'язані з графічною базою даних. Серед підсистем маніпулювання картографічними та семантичними даними можна виділити підсистему: - збору даних; - зберігання та вибірки даних; - маніпулювання даних та їх аналізу; - виводу даних. Початок розвитку ГІС можна віднести до 60-х pp. Одну з перших ГІС було створено в міністерстві лісового господарства та сільського розвитку Канади з метою класифікації та нанесення на карту земельних ресурсів. На сьогодні ГІС застосовується майже у всіх галузях господарства. Серед головних сфер застосування ГІС можна виділити: - оцінку природних умов та ресурсів; - геологію добування корисних копалин; - навігацію; - метеорологію; - екологію; - земельний кадастр та оцінку землі; - бізнес та маркетинг; - транспорт та інженерна інфраструктура; - містобудування; - географія; - військова справа. Перші ГІС були просто базами географічних даних, які використовувались для зберігання первинних документів, найпростішої їх обробки та складання загальних звітів. В подальшому у зв'язку з інтенсивним розвитком обчислювальної техніки та зростанням потреб з боку різних класів користувачів у роботі з електронними картами ГІС технології пережили потужний розвиток. На сьогодні у світі розробкою програмного забезпечення для ГІС займається велика кількість компаній і фірм. Найбільш відомими серед них є фірма ESRI (до 40% світового продажу) і INTERGRAPH (до 30% світового продажу). Програмне забезпечення разом із технічним обладнанням складає лише 20% вартості ГІС. Основною складовою сучасної ГІС є дані. В Україні ГІС системи та технології активно започаткувалися лише в 80 pp., що було пов'язане з виконанням таких робіт, як економічна оцінка міських земель та міський кадастр. Можна виділити три етапи розвитку ГІС в Україні: 1. Кінець 80-х початок 1993 року - активне створювання програмних засобів, що використовували в основному просту технічну базу та були орієнтовані на локальних користувачів. Повноцінними ГІС їх назвати не можна. 2. 1993-1995рр. - проникнення в Україну ліцензованих зарубіжних, продуктів фірми ESRI, INTERGRAPH, MapINFO, значне підвищення технічної бази, частково робочі станції. Коло користувачів ГІС значно розширяється. 3. Із 1995р. до сьогодні - формування активного ринку ГІС і користувачів, поява мережевих варіантів роботи з ГІС, використання INTERNET-технологій. Більшість українських програм через їх низьку конкурентну спроможність сходять з арени. Таким чином, всі ГІС, що функціонують зараз в Україні можна розділити на три групи: 1. Ліцензовані зарубіжні продукти; 2. Власні українські розробки; 3. Програмні продукти "гібриди", які використовують платформу зарубіжних, програм для створення власних ГІС. Пристрої для введення даних до ГІС. Існують два шляхи створення електронної карти у ГІС: 1) векторний; 2) растровий. Залежно від обраного шляху застосовують той чи інший технічний пристрій. При векторизації (оцифровці) карт використовують дегітайзер, він є родичем графічного маніпулятора, який користувач може переміщувати по будь-якій поверхні. Для збільшення точності потрібного пристрою в дегітайзері використовується електронна сітка на його столику. До столика приєднаний подібний до миші пристрій, який переміщується по столу в різні положення. Сучасні дегітайзери можуть забезпечити розрізнення до 0,03 мм. Із загальною точністю наближається до 0,08 мм на точці 1x1,5 м. Автоматичні дегітайзери або дегітайзери з відстеженням ліній мають пристрій подібний головці зчитування програвачів компакт-дисків. Інший шлях створення електронних карт - растровий. Для сканування паперових карт, широкого використання набули растрові сканери. Список літератури 1. Картография с основами топографии (под ред. Г.Ю.Грюнберга) - М. Просвещение, 1991 - 368с. 2. Жупанський ЯЛ. Історія географії в Україні. Львів, Світ, 1997р. 3. Салищев К.А. Картоведение - М. Изд. МГУ, 1982 -408с. 4. Салищев К.А. Картография - М. Высшая школа, 1982 -272с. 5. Справочник по картографии - М. Недра, 1988 - 428с. 6. Топография с основами геодезии (Под ред. С.Марченко и А.П.Божок) - М. Высшая школа, 1986 - 304с. 7. Топографія з основами геодезії (за ред. А.П.Божок) - К. Вища школа, 1995 - 275с. 8. Трофимов A.M., Панасик М.В. Геоинформационные системы и проблемыуправления окружающей средой. - Казань, Изд. Казан. Ун-та 1984.
1 2 3 4 5 Категория: Геологія \| Добавил: Aspirant (20.04.2015)
Просмотров: 826 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: