РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Поліконічні проекції. Псевдоконічні і псевдоциліндричні проекції. Картографічна генералізація - Геологія - Реферати - Каталог статей

1. Поліконічні проекції Паралелі в поліконічних проекціях відтворюються дугами різноцентричних окружностей. Меридіани в різних поліконічних проекціях відтворюють різними кривими лініями. Центри паралелей лежать на середньому меридіані. Проста поліконічна проекція розроблена на початку XIX ст. Для того щоб зрозуміти суть її побудови розглянемо Рис. 1. Рис. 1. Побудова простої поліконічної проекції На прямій лінії ОС, яка представляє собою середній меридіан, відмічають, починаючи від лінії екватора точки (S1, S2, S3, ...) перетину паралелей на віддалях, рівних випрямленим дугам меридіану від екватора до відповідної паралелі. Через відмічені точки S1, S2, S3, ... радіусами с1, с2, с3, ... із центрів О1, О2, О3, ... проводять окружності кола, що відтворюють паралелі. Радіуси с1, с2, с3, ... паралелей визначають за формулою: с=N•ctgц Положення центрів О1, О2, О3, ... знаходять шляхом відкладання від екватора віддалей, рівних сумі довжини відповідного радіуса і довжини меридіану від екватора до відповідної паралелі. Таким чином, паралелі проводять із різних центрів різними радіусами. Очевидно, що по середньому меридіану віддалі між паралелями рівні, а по мірі віддалення від середнього меридіану вони збільшуються. По властивостях зображення проста поліконічна проекція є довільною: в ній не зберігається ні рівність кутів, ні пропорційність площ. Масштаб зберігається (тобто дорівнює одиниці) по середньому меридіану і по всіх паралелях: т0=1; п=1. спотворення збільшуються по мірі віддалення від середнього меридіану. Проекція вигідна для зображення території, витягнутих вздовж меридіана. При цьому необхідно середній меридіан проекції розмістити посередині зображуваної території. Проста поліклінічна проекція покладена в основу проекції, прийнятої для міжнародної карти масштабу 1:1000000. Поліклінічні проекції можуть бути застосовані для карт світу. При цьому ставляться відповідні умови по спотворенню або виду сітки. 2. Псевдоконічні і псевдоциліндричні проекції В псевдоконічних проекціях, як і в конічних, паралелі зображують дугами концентричних (одноцентричних) кіл, а меридіани кривими лініями, крім середнього меридіану, який є віссю симетрії проекції і являє собою пряму лінію. Центр кіл (паралелей) лежить на середньому меридіані. За властивостями зображення псєвдоконічні проекції поділяють на рівновеликі і довільні. В цих проекціях земна поверхня приймається за поверхню кулі з радіусом R. В псевдоциліндричних проекціях, як і в циліндричних, паралелі зображають прямими, паралельними між собою лініями, перпендикулярними середньому осьовому меридіану, який теж є прямою лінією. Інші меридіани являють собою в більшості випадків криві лінії, розміщені симетрично відносного середнього меридіану. За властивостями зображення псевдоциліндричні проекції поділяють на рівновеликі і довільні. В цих проекціях земна поверхня приймається за поверхню кулі радіуса R. 3. Картографічна генералізація Особливістю карти, яка відрізняє її від аерофотознімка, є генералізованість зображення. Картографічною генералізацією називається набір головного, істотного та його цілеспрямоване узагальнення з метою зображення на карті тієї чи іншої частини дійсності в її основних, типових рисах і характерних особливостях відповідно до призначення, тематики і масштабу карти (К.А.Саліщов). Отже, із самого визначення генералізації можна зробити висновок про фактори, що випливають на її ступені. По-перше, призначення карти. Уже сама назва тематичні карти - вказує на їх призначення, а також головні елементи. На цих картах докладно зображають явища, потрібні для розкриття їх змісту, розв'язання поставленого завдання, відповідно до призначення . Наприклад, на морських картах з подробицями зображають берегову лінію океанів, морів, заток, рельєф і грунт дна, підводні і надводні навігаційні перешкоди, природні та штучні орієнтири тощо. На картах шляхів сполучення докладно показують мережу автодоріг, залізниць та пов'язані з ним споруди - мости, тунелі, нехтуючи такими особливостями, як скажімо, характер рослинності тощо. Генералізація карти залежить від масштабу: із збільшенням його зменшується розмір території, яку можна зобразити, але при цьому збільшується можливість показати значну кількість певних географічних об'єктів. Справа у різноманітності оцінки зображуваних елементів. Так, на великомасштабних каргах, які використовують для вивчення місцевості, характеристика кожного населеного пункту полягає у зображенні людності, адміністративно-господарських функцій, планування, вогнестійких, не вогнестійких будівель тощо. На оглядово-топографічних картах немає потреби в такій деталізації. Характеристики населених пунктів на них більш узагальнені, показані лише контури населених пунктів без аналізу їх внутрішньої структури. Подібні приклади можна навести із зображенням рослинності, гідрографічної сітки тощо. Важливий принцип генералізації - відображати характерні особливості дійсності. Наприклад, складаючи топографічні карти місцевості середніх широт, такі елементи гідрографічної сітки, як струмки, колодязі, не наносять. Проте особливого значення надають цим елементам при картографуванні посушливих районів. Отже, генералізація географічних об'єктів і явищ полягає у відборі об'єктів, що мають картографуватися, в узагальненні їх контурів, кількісної та якісної характеристики. Картографічна генералізація значною мірою пов'язана з умовністю зображення на карті географічних об'єктів. Про це свідчить той факт, що генералізація виражається на картах завжди через умовні позначення, а зміна їх визначається характером генералізації. Список використаної літератури 1. Картография с основами топографии (под ред. Г.Ю.Грюнберга) - М. Просвещение, 1991 - 368с. 2. Жупанський ЯЛ. Історія географії в Україні. Львів, Світ, 1997р. 3. Салищев К.А. Картоведение - М. Изд. МГУ, 1982 -408с. 4. Салищев К.А. Картография - М. Высшая школа, 1982 -272с. 5. Справочник по картографии - М. Недра, 1988 - 428с. 6. Топография с основами геодезии (Под ред. С.Марченко и А.П.Божок) - М. Высшая школа, 1986 - 304с. 7. Топографія з основами геодезії (за ред. А.П.Божок) - К. Вища школа, 1995 - 275с.
1 2 3 4 5 Категория: Геологія \| Добавил: Aspirant (17.04.2015)
Просмотров: 478 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: