Реферат на тему: Інженерно-гідрометеорологічні вишукування - Геологія - Реферати - Каталог статей

Інженерно-гідрометеорологічні вишукування Гідрологічна мережа, річково-болочні водозбори, їх основні елементи. Склад та методика гідрологічних вишукувань при осушенні та зрошувані ґрунтів. В ході проведення інженерно-гідрометеорологічних вишукувань забезпечується вивчення гідрологічних і метеорологічних умов району будівництва, а також проводиться оцінка можливостей змін цих умов під впливом будівництва і експлуатації будівель. Із комплексу робіт, які входять в гідрометеорологічні вишукування, найбільш тісно пов'язані з геодезією гідрометеорологічні роботи, при яких проводять вимірювання параметрів водостоків, і гідрометричних робіт, вивчаючи положення, розміри і режим водних об'єктів. Гідрометричні роботи включають в себе: спостереження за коливанням рівня води, проведення вимірювальних робіт і руслових зйомок, вимірювання швидкості течії, визначення наносів і розходу води. Польовим роботам передує збір, аналіз і узагальнення даних про гідрологію району і рекогносцировка. Визначення рівнів виконується на гідрологічних станціях і водозабірних пунктах шляхом фіксації відмітки поверхні відносно нуля графіка даного водомірного пункту. Спостереження в період стійких рівнів виконується зазвичай два рази на добу - 8 і 20год. За нуль графіку водомірного пункту на 0.5м нижче можливого найнижчого рівня води в даному місці водостоку. Відмітка нуля графіка встановлюється висотною прив'язкою до нівелірного репера, який закріплюється в районі водомірного пункту вище рівня високих вод. По конструкції водомірних пристроїв для визначення рівнів пости можуть бути різних типів. На реєчних постах рівні відраховуються по рейці, закріпленій у вертикальному положенні на сваї, маючих відмітку нуля графіка. Використовуються на ріках з невеликим перепадом рівнів. На свайних постах рівень визначається по одній із груп сваїв, закріплених на перпендикулярному до течії створі з перевищенням між суміжними сваями 0,5-1м. Висотне положення сваїв перекриває весь можливий діапазон коливання рівнів. Спостереження рівнів ведеться з допомогою рейки відносно найближчої затопленої сваї. Свайні пости влаштовують на ріках і водоймищах з великою амплітудою коливання рівнів. Висоти сваїв визначають нівеліром. На автоматичних водомірних постах запис рівнів проводиться безперервно. В облаштуванні цих постів використовують поплавкові передачі і дистанційні водомірні пристрої, перетворюючи вертикальні переміщення рівнів в електричні імпульси. Самописці рівнів (лімніграфи) в залежності від величини коливань забезпечують запис результатів спостережень в різних масштабах (1:1—1:20). Находять примінення при спостереженнях регістратори максимальних рівнів. Для постів з фіксацією рівнів рейками точність вимірів рівнів 1-0,5см. На основі щоденних спостережень рівнів будуть графіки коливання рівнів і криві повторюваності і забезпечення, які мають велике значення для характеристики режиму річки і проектних робіт. Інженерно-гідрометеорологічні вишукування повинні забезпечувати вивчення інженерно-гідрометеорологічних умов району (ділянки) будівництва і одержання матеріалів і даних і по річковій і морській гідрології і кліматології, необхідних для проектування об'єктів, а також для оцінки можливих змін гідрометеорологічних умов території і акваторії під впливом будівництва і експлуатації споруд і будівель. В склад інженерно-гідрометеорологічних вишукувань входять: - виділення басейнів малих рік і водозборів, їх класифікацію і шифровку (єдина система) оцінка існуючого забезпечення грутово-водоохоронних основ землекористування; - усунення причин ерозії і забруднення ґрунтів і вод, створення систем, передбачених грунтово-водоохоронним (протиерозійних, водорегулюючих і водоохоронних) інженерно-біологічним комплексом в басейнах рік і на водозборах; - перспективне оптимальне співвідношення орних, лучних, лісових і водних угідь в цілях формування культурного ландшафту і можливе їх використання в сільськогосподарському виробництві області; - виділення охоронних і заповідних територій, режим їх використання; - шляхи покращення землекористування і загальної організації території в умовах удосконалення господарського механізму і розвитку кооперації; - визначення ефективності і черговості реалізації наміченою схемою міроприємств. Система заходів по припиненню ерозійних процесів включає слідуючи системи: організаційно-господарську, агролісомеліоративну, лучно меліоративну і меліоративно-гідротехнічну. Організаційно-господарська система. На основі сукупності даних про землю, наявних проектних і перед проектних розробок, пропозицій і розрахунків в натурі визначають: - трансформацію угідь по їх цільовому призначенню, виділяючи при цьому орнопридатні землі; - міроприємств по рекультивації, культуртехнічним і іншим меліоративним роботам; - границі категорій земель по інтенсивності їх господарського використання; - розміщення границь полів, ділянок довготривалого залуження, багаторічних насаджень і кормових угідь; - види і розміщення елементів облаштування території (лісополоси, гідротехнічні споруди, дорожня сітка і ін.); - категорії захисних лісових посадок і асортимент порід для їх створення; - зміна при необхідності границь виробничих підрозділів і господарств у відповідності до вимог грунтово-охоронної організації території; - на місцевості і на планово-картографічному матеріалі виділяють заповідні і охоронні території (заповідники, заказники і інші), джерела, зони відпочинку людей, місця будівництва і реконструкції будівель і споруд (водозатримуючі вали, ставки, водоскидання і інші), ділянки для складування на полях гною і т.п. намічають міроприємств по їх облаштуванню. Для охорони лісонасаджень передбачають огорожі. Вздовж рік і водоймищ виділяють прибережні смуги з обмеженою господарською діяльністю (V категорія земель), Ширина прибережних смуг для рік довжиною менше 100км - не більше 100м, 50-100км - до 50м, менше 50км - 20м. Вздовж струмків і меліоративних каналів проектують прибережні смуги шириною 1-1 Ом, навколо водоймищ (водосховища, озера ставки) від 5 до 20м. Прибережні смуги засівають травами або створюють прируслові лісові полоси. Границі прибережних смуг закріпляють посадкою поодиноких дерев з віддалю між ними 10-15 і більше метрів. Аргомеліоративна система. Агромеліоративна система включає комплекс міроприємств, які приміняють на основних землях з метою регулювання поверхневого стоку, попередження змиву ґрунтів, відновлення запасів гумусу і родючості ґрунтів. В склад агромеліоративних заходів входять слідуючи основні групи: 1) фітомеліоративні; 2) протиерозійні заходи обробітку ґрунту; 3) система комплексного окультурення ґрунтів. До фітомеліоративних заходів відносяться: 1) сівозміни; 2) черезсмужне розміщення культур; 3) поукосні і поживні посіви; 4) буферні полоси. Протиерозійні засоби обробітку ґрунтів передбачає: поперечний або контурний обробіток ґрунту, різноглибокий плоскорізний обробіток, комбіновану відвально-безвідвальну оранку, щілювання. Система комплексного окультурення ґрунтів - це взаємозв'язана збалансована система міроприємств (примінення добрив, засобів захисту рослин і інші) націлених на відновлення родючості і підвищення протиерозійної стійкості ґрунтів, збільшення продуктивності полів. Лучно меліоративна система. Під залучення відводять: 1. днища ложбин, балок 2. корінні береги рік 3. ділянки на орних землях (буферні зони) 4. ділянки на орних схилах, прибережні смуги вздовж рік, струмків, каналів і водоймищ 5. не підлягаючі залісненню ерозійні схили крутизною більше 10 Для залучення використовують травосуміші, які мають перевагу перед чистими посівами, як по захисних властивостях, так і по продуктивності. В склад травосумішей необхідно включати 3-5 видів трав. Для відводу надлишкового поверхневого стоку по днищах ложбин , балок створюють залучення водостоків. При великих об'ємах скидання поверхневого стоку залучені водостоки створюють у поєднанні з мулофільтрами і запрудами (плетеними, дерев'яними). Мулофільтри створюють з чагарників на залученому водотоці через 15-20м. Запруди висотою 0,3-0,4м створюють по нижньому краю чагарникових куліс. Лісомеліоративна система Лісові посадки виконують протиерозійні водоохоронні функції: 1. Попередження утворення поверхневого стоку з критичними (розмивними) швидкостями. 2. Поглинання поступаючого з прилеглих територій поверхневого стоку. 3. Регулювання сніговідкладення і сніготанення. 4. Попередження ерозійних розмивів, оповзнів і абразії берегів. 5. Очистка поверхневого стоку від забруднюючих речовин (добрива, пестициди, продукти ерозії ґрунтів, шкідливі мікроорганізми). Внаслідок вбірної (акумулятивної) властивості підстилки, а також зниження водного потоку під впливом деревно-чагарникової рослинності в лісових посадках затримується в середньому від 60 до 90% взважених речовин і утримуючих в них у ввібраному стані агрохімікатів. Ґрунти під лісовими посадками вбирають разом з водою від 40 до 80% розчинених в ній хімічних речовин (добрив і пестицидів). Систему захисних лісових посадок на водозборах формують із: 1. полезахисних, стокорегулюючих, прияружних, прибалкових і прирічкових лісових смуг. 2. суцільних посадок на яружно-болочних землях. 3. посадки на корінних берегах рік. 4. витокових, прируслових і дренажних посадок. 5. посадок по берегах водосховищ, озер і ставків. 6. посадок навколо джерел і інших. При створення захисних посадок формуються стійкі і високопродуктивні лісоаграрні ландшафти. В робочих проектах на створення стокорегулюючих лісових смуг передбачають роботи по викосу (по горизонталях, або під кутом до них) осей паніровці смуги траси і водовідводів, нівелірові і до облаштуванню валів терас по заданих параметрах, технічному і авторському нагляду. Меліоративно-гідротехнічна система Гідротехнічні споруди являються засобом безпосереднього впливу на поверхневий стік і дозволяють зменшити, або припинити руйнівну силу поверхневого стоку, затримати частину непродуктивно втраченої і руйнуючої ґрунт вологи (місцевий стік) в межах водозбору (та поповнення запасів ґрунтової вологи, в штучних водоймах регуляторах) і використання її для формування урожаю с/г культур і інших цілей. Ні відміну від біологічних компонентів грунтово водоохоронного комплексу, гідротехнічні споруди не викликають без граничного меліоративного впливу. Тому на гірських схилах їх застосовують в поєднанні з біологічними компонентами (лісові посадки, залучення). При створенні грунтово водоохоронного комплексу застосовують слідуючи гідротехнічні споруди: 1. водозатримуючі споруди (вали-розпилювачі, вали-канави і во до направляючі вали). 2. водоскидні споруди (швидкотоки, перепади, водоскиди). 3. донні споруди (запруди, устилка з хмизу). 4. штучні водоймища-регулятори (ставки).
1 2 3 4 5 Категория: Геологія \| Добавил: DoceNt (09.03.2015)
Просмотров: 322 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: