РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:Гранулометричний склад грунтів - Геологія - Реферати - Каталог статей

План 1. Поняття про гранулометричний склад і властивості частинок грунту. 2. Класифікація грунтів по гранулометричному складу з з врахуванням їх пластичності. 3. Принципи визначення гранулометричного складу грунтів. Поняття про гранулометричний склад і властивості частинок грунту Гранулометричним складом грунту називають віднсний по масі вміст груп частинок або фракцій грунту різноі велечини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого грунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважки грунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважки. Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик грунт, що має визначне значення для оцінки його фізикомеханічних властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріала для будівництва дорог. В дорожній класифікації грунтів, розподіляють їх частинки на гравійну, пісчану, пилову та глинисту фракції. Гравійні частинки (розмір 70-2 мм) являєть собою шліфовані уламки гірських порід, різних по мінеральному та хімічному складу. Водопровідність таких фракцій досить велика (більше 100м\добу), капілярність відсутня. Гравійні астинки при їх наявності в грунті більше 30% надають йому міцності та стійкості. Пісчані частинки (розміром 2-0,05мм) в більшості випадків є уламками кварцу, рідше польові шпати та інші мінерали, крейдопилові частинки звичайно складаються з кварца або аморфної кремневої кислоти. Пилоподібні частинки (розміром 0,05-0,001 мм)характеризуються вкрай поганою звязаністю, в воді не набухають, або набухають незначним чином. Мають здатність в короткий термін підіймати воду на висоту до 3 метрів. Відрізняються від пісчаноподібних частинок здатністю легко переходити до пливучого стану. Водопровідність такої фракції вкрай незначна. Глинисті частинки (менше 0,001 мм)є найбільш активною частиною грунту і являють собою сумвш мінералів каолініта, монтморилоніта, гілратів окислів заліза та марганця, кварца, а також тонких частинок гумусових речовин. Глинисті частинки практично водонепроникні, мають велику вологоємкість і сильно набухають у воді. На відміну від фракцій більших часток глиняні частки проявляють властивість звязності. Пластичність, липкість, набухання і водостримуюча властивості глинистих частинок дуже проявляються, так само як і коагуляція, під дією розчинів різних солей. Глинисті частинки мають здатність до поглинання (адсорбції)різних речовин із розчинів, також і коллоідних • Класифікація грунтів по гранулометричному складу з з врахуванням їх пластичності. Найбільш досконалими класифікаціями грунтів по гранулометричному складу є трьох- або чотирьохчленні, основані на врахувані співвідношень в їх складі трьох (пісчана, полова та глиняна) або чотирьох (гравіцна, пісчана, пилова, глиняна) фракцій. зків між частинками, на крупнообломочних, пісчаних та глиняних.В данний час при проектувані та будівнийтві автомобільних доріг користуються гранулометричною класифікацією з розділенням незцементованих груп, без жорстких зв В залежності від велечини частинок, їх кількісного складу і властивостей вказані групи грунтів розділяють на види відповідно до даних табл. 1 і 2. Назва грунту Вміст частинок по розміру в% від сухог грунту Придатність грунтів для будівництва дороги При будывництв і земляного полотна При укріпленні вяжучими матеріалами Крупноуламков Маса каміння більше 200 мм більше 50% ========= непридатний Грунт щебенистий Маса частинок більше 10 мм складає 50% Теж саме Частинки менше 50 мм використовують як гранулометричну домішку Пісок гравієстий Маса частинок більше 2 мм складає 25% »»» Пісок крупний Маса частинок більше 0,5 мм складає 50% придатний Досить придатний для укріплення цементом при різнозерновому складі частинок Пісок середньої величини Маса частинок більше 0,25 мм складає 50% придатний Менш придатний ніж крупний пісок Пилуватий пісок Маса частинок більше 0,1 мм складає 75% малопридатний Теж саме Крупноуламкові і піщані грунти характеризуються відсутністю зв'язаності. Вони сипучі в сухому стані і не мають пластичності при зволоженні. Число пластичності цих грунтів менше 1. Глинисті грунти діляться на різновиди. При за запропонованою автором класифікацією (див. Табл. 2) враховують чисельні значення двох показників; 1) вміст піщаних і гравійних частинок у даному грунті і 2) число пластичності. Крупноуламкові і піщані грунти характеризуються доброю водопроникністю, відсутністю або дуже малою капілярністю. Їх застосовують у якості дренуючого матеріала в підстилаючих шарах, як гранулометричні добавки або як наповнювачі в цементному або асфальтному бетоні ( якщо вони відповідають відповідним технічним вимогам). Назва грунту Число пластичності Вміст пісчаних частинок в% від маси сухого грунту Назва різновиду глиняних грунтів Придатність грунтів для дорожного будівництваПри будівлі зеиляного полотна яжущими матеріаламиПри укріпленні в Супесь 1-7 1-7 1-7 1-7 >50 >50 20-50 40 40 27 >40 ємі суспензії.Метод відбору проб суспензії піпеткою (піпеточний метод) також базується на врахуванні швидкості падіння частинок у спокійній воді. У цьому випадку приготовану суспензію зкаламучують і залишають у спокої на деякий час, після чого піпеткою (об'ємом 20 – 30 см3) відбирають з визначеної глибини пробу суспензії. Така проба містить лише ті частинки, які не встигли осісти за вказаний чвс відстоювання. При наступних пробах, взятих піпеткою через більші проміжки часу від початку відстоювання суспензії, отримують дрібніші частинки. Визначивши масу висушених проб і знаючи розмір відібраних частинок ( що розраховується по строку відставання суспензії та глубині взятих проб), після перерахунку отримаємо данні про виіст частинок цього розміру в усьму об Ареометричний метод передбачає заміри густини суспензії, що відстоюється, через зазначені проміжки часу за допомогою ареометра. Гусина виміряна ареометром, залежить від вмісту твердих частинок в суспензії. Чим вище вміст їх у суспензії тим вище її густина. Отримавши значення густини, що зменшується, через задані проміжки часу, за допомргоюрозрахункових формул чи номограм, вираховують кількість частинок зазначеного розміру, відповідаючій часу взятого відліку. Використана література 1. В.М. Безрук Геология и Грунтоведение М., «Недра»1977 с.131 2. Сергеев Е.М. Грунтоведение М., МГУ 1973 с.386.
1 2 3 4 5 Категория: Геологія \| Добавил: Aspirant (14.04.2015)
Просмотров: 352 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: