РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Економіка та організація бурових робіт - Геологія - Реферати - Каталог статей

Економіка та організація бурових робіт Організація робіт по циклу будівництва свердловини Основою діяльності кожного підприємства є виробничий процес. Виробничий процес будівництва свердловини – це цілий комплекс бурових робіт, що складається з таких етапів: будівництво і монтаж бурової установки; буріння та кріплення свердловини; випробування свердловини. Для будівництва проектної свердловини використовуємо бурову установку Уралмаш 4Е-76. будівництво і монтаж установки здійснюється вишкомонтажною бригадою. Буріння свердловини та освоєння продуктивних горизонтів ведеться буровою бригадою. Бурова бригада складається з двох вахт. Основна функція по організації оперативного керівництва та управління виробничим процесом будівництва свердловини належить районній інженерно-технічній службі РІТС. РІТС здійснює технологічне обслуговування свердловини і організовує оперативний контроль за бурінням. План по проходу в 2003 р. по підприємству склало на 104,8%. По експлуатаційному – 108,1%, по розвідувальному – 85,3%. Комерційна швидкість перевиконана на 141%. 4.2. Розрахунок тривалості циклу будівництва свердловини Загальний час будівництва свердловини: (4.1) (4.2) (4.3) Тбур – час буріння і кріплення свердловини, год; Vk – планова комерційна швидкість, м/ст..міс.; Твип – час випробування свердловини, год; Твмр – час вишкомонтажних робіт, год; tвир – виробничий час на 1 м проходу, год/м; tов – час ліквідації аварії або браку, год/м; tп час простоїв на 1 м проходки, год/м. Розрахунок комерційної швидкості: Вхідні дані (год): загальний час робіт по проходці в t-1 році – 9965; загальний час механічного буріння в t-1 році – 6504; загальний час СПО в t-1 році – 2065; Таблиця 4.1. – Основні техніко-економічні показники Харківської НГРЕ. Показники \| Одиниці виміру \| Звіт минулого року \| План \| факт \| % \| % до минулого року Проходка \| м \| 101301 \| 104000 \| 107920 \| 104,6 \| +3890 \| 99,6 Експлуатація \| м \| 94537 \| 94000 \| 98706 \| 108,1 \| +5706 \| 105,1 ПСГ \| м \| 67421 \| 61000 \| 66637 \| 113,4 \| +7733 \| 19,3 Газ \| м \| 23264 \| 26300 \| 23023 \| 92,9 \| -2317 \| 104,1 Нафта \| м \| 6978 \| 7750 \| 1920 \| 104,6 \| +367 \| 116,7 Розвідка \| м \| 13820 \| 12000 \| 9218 \| 85,3 \| -1882 \| 88,9 Верстатомісткість \| ст.м \| 106,4 \| 161,2 \| 114,4 \| 75,3 \| -36,4 \| 109,1 Експлуатація \| ст.м \| 81,2 \| 127,4 \| 94,1 \| 74,6 \| -38,6 \| 117,0 ПСГ \| ст.м \| 43,4 \| 52,4 \| 46,7 \| 94,0 \| -4,0 \| 112,0 Газ \| ст.м \| 28,4 \| 58,6 \| 27,6 \| 66,8 \| -21,4 \| 114,4 Нафта \| ст.м \| 10,0 \| 18,2 \| 9,8 \| 54,6 \| -8,7 \| 99,2 Розвідка \| ст.м \| 26,9 \| 27,1 \| 21,45 \| 78,2 \| -5,4 \| 78,3 Комерц. швидкість \| м/ст. м \| 46 \| 683 \| 934 \| 141 \| +241 \| 94,1 Експлуатація \| м/ст. м \| 42 \| 736 \| 1072 \| 144,3 \| +304 \| 89,4 ПСГ \| м/ст. м \| 38 \| 1306 \| 1486 \| 124,7 \| +268 \| 96,1 Газ \| м/ст. м \| 5 \| 435 \| 543 \| 134,6 \| +147 \| 77,0 Нафта \| м/ст. м \| 2 \| 417 \| 812 \| 198,5 \| +384 \| 119,2 Розвідка \| м/ст. м \| 3 \| 141 \| 475 \| 110,8 \| +43 \| 88,2 Свердловина \| свердл. \| 45 \| 44 \| 46 \| 105,8 \| +3 \| 102,7 Експлуатація \| свердл. \| 43 \| 39 \| 42 \| 107,3 \| +3 \| 109,0 загальний час на кріплення в t-1 році – 1450; загальний час проходження в t-1 році – 1450; загальний час на допоміжні роботи в t-1 році - 260; загальний час на ліквідацію ускладнень в t-1 році – 60; календарний час буріння свердловини на об’єм в t-1 році – 11645; час простоїв по організаційних причинах – 120; об’єм буріння: в t+1 році 3900 в t-1 році 9100 в t-2 році 5800 в t-3 році 3200 - середня глибина свердловини: в t+1 році 3150 в t-1 році 2800 в t-2 році 2795 - середня механічна швидкість буріння: в t-1 році 1,9 в t-2 році 1,78 в t-3 році 1,78 - кількість довбань: в t-1 році 220 в t-2 році 80 - виробничий час на 1 м проходки визначаємо за формулою: tм t+1 розраховуємо, як обернену величину до механічної швидкості буріння: (4.4) де - механічна швидкість буріння на плановий рік, м/год; (4.5) де - середньорічний темп зміни механічної швидкості, м/год; (4.6) - коефіцієнт, який характеризує зміну механічної швидкості із збільшенням свердловини; ; ; (4.7) де , - коефіцієнти зміни глибини свердловини; (4.8) де - середні глибини свердловин; м/год Знайдемо час СПО на одне довбання в t-1 році: ; де - загальний час СПО в t-1 році; - загальне число довбань в t-1 році. Знайдемо коефіцієнт зміни тривалості СПО: де , - нормативний час СПО на одне довбання відповідно в t-1, t+1 роках, год. Цей час визначаємо по ампірних формулах при h>3000 м. де h - середня глибина свердловини, м% =0,00399Н+0,897 =0,003992800+0,897=16,051209 год Визначаємо проходку за довбання на плановий рік: м м м м Час на кріплення в плановому році на 1м: ; де Тпрt-1 загальний час кріплення, год; Нt-1 – об’єм буріння; год/м Час допоміжних робіт в плановому році на 1 м проходки: де Тдовбt-1 – загальний час на допоміжні роботи в t-1 році год/м Час інших робіт в плановому році на 1 м проходки: Величина питомих витрат часу на інших роботах по проходці визначається із балансу часу буріння t-1 року: де Тпрt-1 – загальний час по проходці, год; Тмt-1 – загальний час механічного буріння, год; ТСПОt-1 – загальний час СПО, год. год/м год/м Затрати часу на ліквідацію ускладнень шукаються шляхом коректування питомого часу на ліквідацію ускладнень в t-1 році на коефіцієнт зменшення їх тривалості в плановому році. де tу t-1 – тривалість робіт по ліквідації ускладнень в t-1 році, визначається за формулою: год/м Ку t+1 – коефіцієнт зменшення тривалості робіт по ліквідації ускладнень в плановому році. - значить Ку t+1 = 0,98 год/м Час ремонтних робіт на 1 м проходки в плановому році визначається як добуток питомих затрат продуктивного часу t t+1 на питому вагу ремонтних робіт. де jпр t+1 – нормативний коефіцієнт ремонтних робіт в Харківському НГРЕ jпр t+1 приймаємо 0,08. Час простоїв по організаційним причинам на 1 м проходки в плановому році визначається шляхом коректування питомого часу простоїв в t-1 році на коефіцієнт зменшення простоїв в плановому році Кп t+1. де tп t-1 – час простоїв по організаційних причинах в t-1 році. Отже, приймаємо Кп t+1=0,96 год/м год/м Вираховуємо значення комерційної швидкості: м/варт. міс Визначаємо час циклу будівництва свердловини: діб Тривалість вишкомонгтажних робіт на 1 свердловину в t-1 – році? де - тривалість вишкомонтажних робіт на свердловині в t-1 році. - коефіцієнт впливу глибини, =0,01 доб/м. - середньорічне скорочення часу ВМР за рахунок заходів вдосконалення ВМРО, при <20 діб, =1,01. діб – час випробування. Загальна тривалість будівництва свердловини: Тв=177+18+18=387 діб. 4.3. Розрахунок основних техніко-економічних показників проектної свердловини - Циклічна швидкість: (4.9) Оскільки в попередньому розділі розраховано час циклу будівництва свердловини в середньому експлуатації, то Тц для проектної свердловини знайдемо за формулою: діб м/ст..міс - Комерційна швидкість: м/ст.міс - Технічн8а швидкість: де ТТ – час технічно необхідних робіт, год; м/ст. міс - Рейсова швидкість: м/год - Механічна швидкість: м/год В практиці Харківської НГРЕ випробування перспективних горизонтів здійснювалось в такій послідовності: підготовка свердловини; підготовка обладнання; спуск КВІ у свердловину; підготовка до випробування; випробування; підйом КВІ. 4.4. Розрахунок економічної ефективності від запроектованих заводів Камеральний метод інтерпретацій даних випробування розроблений в даному проекті, дозволяє дуже ефективно оцінити всі параметри пласта, необхідні для оцінки ефективності свердловини, та визначення кількості вуглеводневих флюїдів, які знаходяться на даній площі навіть за один етап випробування. На відміну від даного методу інші методи обробки даних є не такими ефективними і вимагають більше одного етапу, що значно збільшує вартість проведення цих робіт. Виходячи з цього розрахуємо економічний ефект. Дані розрахунку занесемо у таблицю 4.1. Визначимо річний економічний ефект за формулою: де Ер - річний економічний ефект, тис. грн. С1 – вартість 1 год експлуатації установки при випробуванні тис. грн. Т1 – тривалість одного етапу випробування, год К1, К2 - кількість випробувань на 1 свердловину, шт. N1 – проектна кількість свердловин на площу, шт. тис.грн. Отже, з проведених розрахунків випливає, що даний метод є доцільним. Таблиця 4.2 – Розрахунок очікування економічної ефективності. Показники \| варіант базовий \| новий Мета буріння \| Пошук Спосію буріння \| Роторний Глибина свердловини, м \| 3150 \| 3150 Вартість 1 год експлуатації установки при випробуванні, тис.грн. \| 0,8 \| 0,8 К-сть випробувань на 1 св-ну, шт \| 2 \| 1 Проектна кількість свердловин на площу, шт \| 19 Тривалість одного етапу випробування, год \| 22
1 2 3 4 5 Категория: Геологія \| Добавил: Aspirant (06.04.2015)
Просмотров: 419 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: