РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: Курортополіс Трускавець - Географія - Реферати - Каталог статей

Курортополіс Трускавець Тут бували президенти і посли, світила науки і зірки сцени. У цьому містечку лікувалися загалом мільйони. І кожен, хто тут був, назавжди запам’ятає, якщо не специфічний присмак, то, напевне, назву мінеральної води «Нафтуся». «Нафтуся» народилася від Едварда Природна слабомінералізована лікувальна вода «Нафтуся» — чи не найголовніший лікувальний чинник, завдяки якому Трускавець ось уже понад півтора століття має славу одного з провідних курортів Європи. Вперше ґрунтовні дослідження вод трускавецького родовища були проведені ще у 1833 році. Особливість «Нафтусі» — високий вміст органічних речовин нафтового походження, які швидко руйнуються при контакті з повітрям. А відтак, при транспортуванні у будь-якій тарі лікувальний ефект води різко знижується. Тому-то попити «Нафтусі» до Трускавця навідуються десятки тисяч курортників: від пролетарів фізичної та низькооплачуваної розумової праці — до так званих VIP-персон, чия доленосна діяльність часто супроводжується підвищеним ризиком для нирок та печінки. Науковці стверджують, що за лікувальним ефектом в своїй царині «Нафтуся» не має рівних. Вона не тільки сприяє виведенню дрібних каменів та піску з нирок, жовчного міхура, сечо- та жовчовивідних шляхів, а і нормалізує обмін речовин та усуває небезпеку повторного каменеутворення. У комплексі з використанням лікувальної води в Трускавці успішно застосовують сучасні науковоємкі методики лікування. Так, на курорті діє Центр літотріпсії (дроблення каміння в нирках без хірургічного втручання). Призначене лікарем вживання «Нафтусі» після цієї процедури сприяє повному виведенню осколків каміння та піску з організму. «Лупайте сю скалу…» і поливайте «Нафтусею», сказав би Іван Франко, якби знав про літотріпсію. Неподалік Трускавця, в оспіваному тим же Франком місті Борислав знаходиться єдине в світі родовище озокериту. Це унікальний природний мінерал (інша назва — гірський віск), який має протизапальну та анальгетичну дію. Відтак, на курорті застосовують рідкісну методику озокеритотерапії. Як і в більшості європейських курортів, кожне з 14 трускавецьких джерел окрім «реєстрового» порядкового номера має власну назву, традиційно — це жіноче або чоловіче ім’я. А найдавніше з окультурених у ХІХ столітті джерел називається Едвард. Відтак, з певною долею жарту можна вважати, що «Нафтуся» народилася від Едварда. Це джерело знаходиться майже в самому центрі міського парку — його прикриває делікатна дерев’яна будівля з невеличкою баштою та шатровим дахом, пам’ятка архітектури ХІХ-ХХ століть, яку ще називають першим у Трускавці бюветом. І саме стилізований контур цієї споруди є основним елементом емблеми найпотужнішої в місті структури — Закритого акціонерного товариства «Трускавецькурорт». Ще одне унікальне трускавецьке джерело — Юзя. Його мінеральна вода багата гліцерином, який оновлює шкіру, надає їй здорового відтінку та еластичності. Поруч з цим джерелом обладнано відкритий бювет, отож, кожного дня, особливо вранці, сотні курортників здійснюють тут ритуал умивання. Гобелен історії Офіційною датою заснування курорту вважається 1827 рік, коли в містечку було збудовано перше приміщення для мінеральних купелей та чотири будинки для гостей. Коли ж світ довідався про унікальні властивості «Нафтусі», Трускавець почав швидко розвиватися. У кінці ХІХ — на початку ХХ століття тут виростають вишукані дерев’яні вілли та пансіонати. Вони й зараз милують око гостей курорту своєю елегантністю. Як свідчать історичні джерела, у передвоєнному 1913 році курорт відвідало понад п’ять тисяч осіб. У міжвоєнний період інфраструктура курорту динамічно розвивалася. В одній з найбільших на той час бальнеологічних лікарень приймали процедури відвідувачі з цілої Європи. У тридцятих роках минулого століття в Трускавці відпочивало в середньому майже півтори тисячі гостей щомісяця. А вже місцем масового відпочинку трудящих з 1/6 планети курорт став з початку 1960-х років, коли сюди приїжджали щорічно понад 150 тисяч відвідувачів. Нинішній Трускавець чи не найбільше з українських курортів відповідає стандартам європейських: компактне тридцятитисячне містечко зі зручним сполученням (до Львова 95 кілометрів, щоправда наші дороги аж ніяк не європейські) розташоване у передгір’ї Карпат; потужна діагностична та лікувально-оздоровча база; комфортні умови проживання для людей різного статку; щораз багатша інфраструктура розваг. Щороку курорт приймає до 200 тисяч відвідувачів, зокрема іноземців з країн Євросоюзу, Америки та Ізраїлю. Звичайно, як на кожному курорті, у скверах та алеях Трускавця гостям пропонують різноманітні сувеніри, твори мистецтва. Та у місті є і художній музей — відомого майстра гобеленів, почесного громадянина Трускавця Михайла Біласа. Якщо ви навіть просто зупинитеся перед цим будинком, корінний мешканець неодмінно скаже вам, що це єдиний в Україні прижиттєвий художній музей митця. Поряд з цим, Трускавець є ще й потужним науковим центром. Тут діє 23 санаторії (частина з них — відомчі, у тому числі «Кришталевий палац» на 180 місць, що підпорядкований Державному управлінню справами та обслуговує високопосадовців), майже двадцять пансіонатів, сім готелів, останній з яких — фешенебельний «Rixos Прикарпаття» — було відкрито в серпні минулого року. У віданні ЗАТ «Трускавецькурорт» крім семи санаторіїв, два бювети мінеральних вод, дві бальнеоозокеритолікарні та дві поліклініки, палаци культури імені Тараса Шевченка та «Мир», послугами яких так чи інакше користуються усі відпочиваючі. Не плутайте бурштин з «Янтарем» Торік в оздоровницях акціонерного товариства «Трускавецькурорт» побувало приблизно 85 тисяч гостей. Одночасно сім санаторіїв здатні приймати понад п’ять тисяч клієнтів. Три з них — «Берізка», «Весна» та «Каштан» — знаходяться в центральній частині міста. Корпуси «Берізки» — це, переважно, триповерхові будівлі початку минулого століття, виконані в оригінальному архітектурному стилі. Зараз їх дбайливо реставрують, оснащуючи відповідно до вимог споживача. До санаторію належить курортна поліклініка. А от санаторій «Каштан» має як висотний корпус на 450 місць, так і кілька ошатних комфортабельних вілл — «Марія», «Анастасія», «Вікторія», «Надія», «Оксана», «Христина». Своєрідною грядою вздовж вулиці Суховоля розташовані чотири санаторії, яким свого часу дали назву коштовностей — «Рубін» на 860 місць, «Алмаз» на 880 місць, тисячомісний «Янтар» та «Кристал» на 900 відвідувачів. Пацієнтів цих санаторіїв обслуговує водолікарня № 2, що знаходиться поруч, та , до того ж, з’єднана із двома останніми оздоровницями закритими переходами. Умови проживання (палата в санаторії, триразове харчування включно з необхідним комплексом лікувальних процедур) в санаторіях «Трускавецькурорта» визначаються за чотирма стандартами, які позначають латинськими літерами A, B, C, D. Путівка з проживанням в однокімнатному одномісному номері на 24 доби коштує від 2 736 гривень (стандарт D) — до 3 996 гривень (стандарт А), у двокімнатному одномісному — відповідно від 4 176 до 5 868 гривень. При цьому адміністрація санаторіїв пропонує спеціальні умови для проживання батьків з дітьми. За пацієнтами доглядають більше тисячі медиків. У санаторіях Трускавця лікують три основні групи захворювань: нирок і сечовивідних шляхів (пієлонефрити та цистити, сечокам’яну хворобу, ниркові аномалії тощо); захворювання обміну речовин (діабет, діатез, ожиріння); захворювання органів травлення (жовчнокам’яна хвороба, хронічні гастрити, гепатити, панкреатити, коліти, функціональні розлади шлунку та кишечника тощо). Для цього застосовують декілька десятків різноманітних лікувальних методик з використанням сучасного обладнання та цілющих властивостей природних надр. Дещо незвично, між іншим, знаходячись в трускавецькій бальнеологічній лікарні № 2, опинитися раптом у… «макеті» соляної шахти із закарпатського Солотвина. Насправді, в лікарні обладнана спелеокамера для лікування захворювань дихальних шляхів, і викладена вона натуральними соляними плитами із солотвинського родовища. Окремої уваги заслуговують різноманітні спеціальні програми цільової реабілітації курортників тривалістю до двох тижнів. Окремо розроблені, скажімо, інтенсивні курси оздоровлення за професійною приналежністю — для керівників, службовців та бізнесменів, шахтарів, металургів, водіїв, учителів та працівників сільського господарства. У листопаді минулого року на своїй черговій асамблеї Всесвітня федерація водолікування та кліматолікування (FEMTEC) назвала ЗАТ «Трускавецькурорт» установою, що відповідає світовим стандартам найвищої якості, та визнала його найкращим курортним центром світу в своїй категорії. Складові успіху та перспектива Термін «курортополіс» стосовно Трускавця давно вже не сприймається як неологізм. Справа в тому, що ще в непевні 1990-і роки і міська влада, і керівництво санаторно-курортних закладів, і науковці міста виробили обґрунтовану та, як показав час, виграшну стратегію розвитку міста-курорту. У 1999 році Трускавець було названо кращим курортним центром України, а в січні наступного року набрав чинності Закон «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець». Головна мета — стимулювання інвестицій та збереження природних ресурсів. Відтак, зараз в місті реалізується або вже здійснено декілька інвестиційних проектів. Про один з них ми довідались під час розмови з генеральним директором ЗАТ «Трускавецькурорт» Богданом АКСЕНТІЙЧУКОМ. Санаторно-курортний бізнес в Україні потребує іноземних інвестицій, але, на превеликий жаль, знайти стратегічного інвестора у цій сфері дуже важко з тих причин, що інвестиції потрібні не тільки для покращення умов проживання, а й для харчування, лікування, дозвілля. Можна реінвестувати з власної діяльності, і це показав приклад нашого товариства — за 5 років ми реінвестували більше 100 мільйонів гривень. Але відтворювати основні фонди радянського зразка та доводити їх до тих умов, яких вимагає ринок сьогодні, зростаючі потреби потенційних пацієнтів, практично неможливо. Тому свого часу й була створена Спеціальна економічна зона «Курортополіс Трускавець», а наше закрите акціонерне товариство повинно було показати, що і в умовах України санаторно-курортний бізнес може бути прибутковим, і цю функцію воно виконало. Сьогодні з «Трускавецькурортом» працюють як іноземні, так і вітчизняні інвестиційні компанії. Розроблено детальний бізнес-план, який передбачає, що 70 відсотків ліжкового фонду буде спрямовано на людей середнього достатку (тобто ціни будуть доступні для громадян України), ще по 15 відсотків — вищого та VIP-рівня. Згідно з планом, за п’ять років разом з інвесторами ми вкладемо приблизно 500 мільйонів гривень. Уже закінчується будівництво нової бальнеологічної лікарні в центральній частині курорту, рівних якій практично немає в Європі. Її відкриття заплановане на червень, і одразу розпочнеться будівництво чотиризіркового корпуса санаторію «Каштан», а у вересні — тризіркового корпуса санаторію «Кристал» на 500 місць. Це підніме конкурентноздатність нашого курорту на світовому ринку. А враховуючи унікальність курортних факторів Трускавця, ми маємо всі шанси на перемогу в цій жорстокій конкуренції. До того ж, у нас є ще один «плюс» — на противагу іноземним курортам, ми максимально розвиваємо лікувальну частину, орієнтуємось на високоефективні науковоємкі лікувальні технології. Замок попри колію текст: Ірина ПУСТИННІКОВА фото: Ігор ХОМА, Сергій УХАНОВ Зазвичай це буває так. За вікном потягу тягнуться околиці Львова, потім пропливають два-три села. Люди у вагоні вже розташувалися і тепер детально аналізують політичну ситуацію в країні або способи боротьби з колорадським жуком. Аж раптом загальний шум їх розмов змінюється хвилинною тишею. Погляди спрямовані у вікно, за яким — в кількох метрах від колії, зовсім поруч — повільно з’являються старезні фортечні стіни. Це — Старе Село. І нехай сусіди по купе, провівши поглядами розвалини, знову починають бідкатися цінами на цукор, а ми вийдемо на зруйнованій станції і попрямуємо до замку. Потрібен був замок Серед тисяч сіл в Україні знайдеться зо півдесятка Старих Сіл. Але те, яке знаходиться в Пустомитівському районі Львівщини, за кілометрів вісімнадцять від обласного центру, на доказ свого поважного віку може пред’явити вагомий аргумент — замок. На жаль, як і більшість фортець в Україні, місцева твердиня виглядає попелюшкою поруч із замками туристичного одноденного маршруту «Золота підкова» — Олеська, Золочева, Підгірців. Хоча п’ятикутний старосільський — найбільший на Львівщині. Й історія в нього давня. На захід від Старого Села розташоване сільце Черепин. Якщо вірити краєзнавцю ХІХ сторіччя Антонію Шнайдеру, Старе Село, Черепин та ще сусідній Давидів колись складали древнє місто Черепів чи Черепинськ. За часів Київської Русі Черепів розколовся на кілька громад: Давидів (названий на честь онука Ярослава Мудрого, князя Давида Ігоревича із Звенигородської лінії, що увійшов у історію головним чином як кат-осліпитель князя Василька Теребовлянського), Черепин, можливо, ще Пліхів — і Старе Село. Назва поселення неначе намагається підказати: саме ця частина древнього міста була його основою, ядром. Але це тільки версія Шнайдера, викладена в його праці «Енциклопедія краєзнавства Галичини» («Enzyklopedya do krajoznawstwa Galicyi», Lwow, 1868-1874). Повірити їй повністю заважає відсутність документальних згадок про Старе Село в літописах тієї доби — очевидно, сам дослідник користувався джерелами, які не збереглися до наших днів. Зі збережених документів відомо, що в 1401 році південно-східну частину давнього міста, Черепинку, король Владислав Ягайло подарував у володіння Завіші Чорному з Гарбової. Згодом ці землі дістаються його синові Яну, який переселив сюди сім’ї зі своїх інших маєтків і назвав цю частину Черепина Гарбовим, хоча люди звали її Старим Селом. Татари під час своїх набігів не обминали Старе Село, що лежало при Волоському шляху. Перше нашестя датується кінцем XV століття. Поруч — добре укріплені Львів і Звенигород, але поки люди туди доберуться... Отже, потрібен був замок. У XVI сторіччі Старе Село переходить у власність великого гетьмана коронного Яна Тарнавського, який віддав ці володіння у посаг своїй доньці Софії, нареченій князя Василя-Костянтина Острозького. Онука князя, Єфросина, одружилась з князем Олександром Заславським, який і отримав титул князя Острозького. Горе з розуму по-старосільськи Будівництвом замку зайнявся син князя Заславського, Владислав Домінік (герой «Потопу» Генріка Сенкевича). За версією Антонія Шнайдера, сталося це в 1642 році. Інші джерела вказують, що замок тут узагалі був ще з часів Яна Завіші (середина XV століття), а князь Заславський і Острозький замінив дерево на каміння та цеглу. Встановити, яка з версій правдива, зараз майже неможливо. Як і довести правдивість одної легенди, пов’язаної з будівництвом. Отже, при зведенні старосільського замку за давньою технологією у будівельний розчин для міцності додавали яйця і молоко. (Очевидно, тому стіни з ламаними іклами башт дожили аж до сьогодні). Один із шляхтичів міста за свої провини був засуджений на смертну кару. Та можновладці дали небораці ще один шанс: зможе привезти віз (інші версії легенди кажуть — два вози) яєць для будівництва, та так, щоб жодне не розбилося — подумають ще судді, чи відділяти його голову від тіла. Розіб’є хоч яйце — то... Шляхтич єдиний шанс на порятунок втрачати не хотів. Яйця привіз цілими. Бо вареними. Судді замислилися, що робити з хитруном — і вирішили таки стратити: аби не був надто мудрий. Хроніка поразок та перемог Ледь устигли вимурувати стіни, як їх зруйнувала в 1648 році хвиля козаччини, піднята гетьманом Богданом. Князь, якого Хмельницький дошкульно обізвав «периною», не був аж таким лінюхом і вже наступного року відновив твердиню. Коли через шість років війська Богдана оточили Львів, об’єднана армія козаків і татарів не наважилася штурмувати старосільський замок. І турки, що сараною рухалися в 1672 році від одного замку до іншого, підкоряючи практично всі, обламали зуби об старосільські стіни. За залізничною станцією колись росли дві старі липи — зараз від них лишилися тільки пні. Переповідають, що на цьому місці під час облоги пострілом із замку було убито турецького командира. Могутнім фортечним стінам допомагали мочарі, що оточували форпост з усіх боків, поруч була й гребля. Через рів до замку з південного боку вів звідний міст, а в XVIII сторіччі побудували нову в’їзну браму в західній стіні. Вона не збереглася. Як і західна вежа, як і арсенал — той розібрали на каміння до фундаментів. Проте все ще помітні на вцілілій найбільшій, триярусній вежі герби Огончик (Ogonczyk) i Леліва (Leliwa), а також літери WDXOYZWSLS (Wladyslaw Dominik Xiaze Ostrogski y Zaslawski Wojewoda Sandomierski Lucki Starosta). По периметру стін ішла оборонна галерея для гарнізону. На замковому подвір’ї розташовувалася каплиця, палац та господарські приміщення. З документів XVII століття відомо, що на той час у замку було 8 гармат, 13 моздірів (коротка гармата з широким дулом), багато рушниць, самопалів та холодної зброї. З форпосту — на пивоварню Далі було століття вісімнадцяте, коли замки з суворої необхідності перетворювались на артефакти минулого. Новий власник Старого Села, магнат Адам Миколай Сенявський відреставрував малопотрібний при новітніх військових конфліктах форпост, посилив гарматами і моздірами та пристосував його під арсенал, який перед наступом шведів перевезли сюди зі Львова. Та вже в 1731 році, коли фортеця потрапила до нових господарів — Чарторийських, вона почала з могутньої амазонки перетворюватися на немічну бабусю. Магнати мешкали в своїх маєтках, Старе Село було для них далеким і нецікавим. Коли ж Ізабелла Чарторийська в 1809 році подарувала замок своїм онукам Потоцьким, старим охоронцем села й узагалі перестали опікуватись: бовваніє серед села, ну, і нехай. Останнім власником твердині до вересня 1939 року був ланцютський ординат Альфред Потоцький. Замок встиг побувати винокурнею і складами, а ще — броварнею. До речі, пиво, зварене в замкових стінах, користувалося попитом. Наприкінці ХІХ століття на подвір’ї фортеці виросли вбогі селянські хатини. Їх рештки розібрали лише кілька років тому. Тепер тут мешкають цигани З боку залізничної колії замок виглядає монолітом, нехай і пошматованим часом. Це дивно, адже постійні вібрації не можуть піти на користь пам’ятці архітектури. З південного ж боку — рана великого пролому, а з шести веж уціліли три. Світлини початку ХХ століття демонструють стан башт на той час: теж, чесно кажучи, жалюгідний, але розкішні аттики стін та різьблені корони веж іще всі на місці. Зараз же треба уважно дивитись під ноги — щоб не перечепитися за рештки ренесансного замкового оздоблення, що осипається з верхівок башт у густу траву та чагарі на подвір’ї. Ех, небораче-шляхтичу, може, саме твого воза яєць не вистачило, щоб стіни трималися купи навіть зараз, коли вони, здається, нікому не потрібні. Нікому, крім циганів, що часом розбивають у замку свій табір, та місцевих дітлахів, які із задоволенням приміряють на себе ролі екскурсоводів по одній із найбільших українських твердинь. Це вам не жарти: два гектари території, а ще ж є залишки оборонних земляних валів... Хлопчакам, щоправда, не до статистичних даних: їм цікавіше переповісти легенду про те, як в старосільській дерев’яній церкві святого Миколая (з 1742 року, між іншим) колись танцювали чорти та про те, які скарби зберігалися в замкових пивницях. Зараз туди ходу немає — засипали підземелля від гріха подалі. Фортечною територією ходять кози і кури. Їх історії про колишні військові подвиги не цікавлять. Як, здається, і чиновників від справ культури. Спроби відновлення замку трапляються регулярно ще з 1970-х років, але, щоб завершити справу, не вистачає коштів. Сільський голова вже не раз просив районну адміністрацію виділити гроші хоча б для замкового сторожа. Увінчана короною східна, найгарніша Князівська башта замку під час святкування ювілею Старого Села перетворилася на... сортир. Символічне місце обрали для дерев’яної хатинки. Які князі — такі й трони. Зараз, коли замки дозволили віддавати в оренду, продавати та купувати, ситуація для старосільського не обіцяє швидко покращитися: в першу чергу «розберуть» замки-палаци, садиби, пристосовані для життя. А велетень посеред села, що проводжає сумними очима-бійницями потяги зі Львова та на Львів, так може і лишитися старіти та помирати нікому не потрібним.
1 2 3 4 5 Категория: Географія \| Добавил: DoceNt (12.02.2015)
Просмотров: 462 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: