Реферат на тему Змінний струм - Фізика - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Змінний струм. Електричний струм — це впорядкований рух заряджених частинок у просторі. У металах та напівпровідниках це електрони, у електролітах позитивно та негативно заряджені іони, у іонізованих газах — іони та електрони. За напрямок струму вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином напрямок руху струму в металах протилежний напрямку руху електронів. Кількісно електричний струм характеризується диференційною векторною величиною густиною струму, або у випадку струму в проводах інтегральною величиною силою струму. Під час замикання в колі змінна електрорушійна сила (ЕРС) створює змінний струм. Значення такого струму і напруги в колі змінюються з часом за гармонічним законом. Ці періодичні зміни викликають періодичні коливання швидкості впорядкованого руху заряджених частинок. Існує декілька способів отримання змінного струму, але якщо частота не перевищує 1000 Гц, то зазвичай його отримають методом обертання рамки в магнітному полі. Рис.1 Рис.2 Нехай плоска рамка площею S рівномірно обертається в магнітному полі з індукцією і кутовою швидкістю . У будь-який проміжок часу рамку пронизує магнітний потік (рис.1): Ф = \| \|Scos, де  - кут між вектором магнітної індукції і вектором нормалі , перпендикулярним до площини рамки;  = t, ( = /t). Тоді магнітний потік, який пронизує рамку, Ф = \| \|Scost. Змінний магнітний потік у рамці буде утворювати у ній ЕРС індукції, яка визначається законом Фарадея для електромагнітної індукції: i = – Ф' = – (BScost)' = BSsint = msint, (5.2.5) де m = BS - амплітудне значення ЕРС індукції, i = msint - залежність ЕРС індукції в рамці, яка обертається в магнітному полі, від часу. Якщо наведену ЕРС за допомогою кілець і щіток підвести до навантаження опором R, то на опорі виникає спад напруги, яка також змінюється за гармонічним законом: U = Umaxsint або U = Umaxcost. Під дією прикладеної напруги через навантаження буде проходити змінний струм I = Imaxsin(t + 0), де Imax - максимальне значення струму; 0 - зсув за фазою між коливаннями сили струму і напруги. У промислових колах значення струму і напруги змінюються гармонічно з частотою 50 Гц. Змінна напруга на кінцях кола створюється генераторами на електростанціях. У промисловості в генераторах великої потужності зазвичай обертають не рамку в магнітному полі, а магніт в рамці. У цьому разі використовувати змінний струм можна без кілець і щіток, що технічно більш вигідно. Нерухому рамку називають статором, а постійний магніт, що в ній обертається, - ротором. Часто для зменшення швидкості обертання ротора на ньому розміщують не одну пару полюсів, а n пар полюсів, при цьому частоту обертання ротора можна зменшити в n разів. На відміну від постійного струму в колах змінного струму є три види опорів: Активний опір R. Коло з активним опором мусить мати значний опір і дуже малу індуктивність та ємність (електричні лампи, плитки, праски). У провіднику з активним опором коливання значення струму за фазою збігаються з коливаннями напруги (рис.3), а амплітуду струму визначають за формулою: Imax = Umax/R. Рис.3 На провідниках з активним опором виділяється теплова потужність. Для того, щоб її розрахувати, потрібно визначити діюче значення струму і напруги. Діюче значення змінного струму дорівнює такому значенню постійного струму, яке виділяє в провіднику таку саму кількість теплоти, що і змінний струм. Воно дорівнює: Iд = Imax / . Діючим значенням змінної напруги, називають таку напругу постійного струму, яка, будучи прикладеною до активного опору, сприяє виділенню на ньому такої самої потужності, як і під час проходження змінного струму: Uд = Umax / . Середня потужність відповідно буде дорівнювати: . Електроємнісний ХС або опір кола з конденсатором. Таке коло мусить мати значну ємність і дуже малу індуктивність. Заряд конденсатора змінюється за гармонічним законом: q = qmaxcost. Струм, значення якого дорівнює похідній заряду за часом: I = q' Imaxcos(t + /2). Коливання струму випереджають коливання напруги на конденсаторі на /2, крім того, на ньому виділяється джоулеве тепло (рис.4). Рис.4. Можна показати, що величина ємнісного опору дорівнює: . Коло з індуктивним опором мусить мати значну індуктивність і дуже малі значення опорів Rc i R (наприклад, котушка індуктивності). Зі зміною струму за гармонічним законом: I = Imaxsint; ЕРС самоіндукції: i = – LI' = – LImaxcost. Оскільки U = – i, то напруга на кінцях котушки: U = LImaxcost = LImaxsin(t + /2) = Umaxsin(t + /2), де Umax = LImax -амплітуда напруги.Відповідно коливання струму відстають від коливань напруги на /2 (рис.5). Амплітуда струму в котушці дорівнює: . Рис.5. Індуктивний опір залежить від частоти. Якщо електричне поле містить ємнісний і індуктивний опори, це означає, що в колі є реактивний опір (рис.5). Рис.6 З урахуванням зсуву за фазою між струмом і напругою реактивний опір: . Якщо електричне коло містить активний, індуктивний і ємнісний опори, то з урахуванням зсуву за фазою між струмом і напругою повний опір кола буде дорівнювати (рис.7): . Рис.7 Визначивши повний опір кола для змінного струму, можна застосувати також закон Ома для ділянки кола: , (5.2.6) тобто закон Ома для змінного струму. У колах змінного струму спостерігається резонанс. Резонанс спостерігається в тому разі, коли частота власних коливань системи збігається з частотою зовнішньої сили. Під'єднаємо до джерела змінного струму резистор з активним опором R, конденсатор з ємнісним опором ХС та котушку індуктивності з індуктивним опором ХL (рис.5.2.9). Таке коло можна розглядати як своєрідний коливальний контур, який має власну частоту коливань. Якщо частота прикладеної змінної напруги збігається із власною частотою контуру, то в колі виникає резонанс - явище різкого зростання амплітуди вимушених коливань струму у разі збігу частоти зовнішньої змінної напруги із власною частотою коливального контуру. При цьому контур протягом всього періоду буде використовувати енергію від джерела, нічого не повертаючи йому. Це призведе до різкого збільшення струму і напруги. Рис.8 Умову резонансу легко отримати із закону Ома для змінного струму (5.2.6). Очевидно, що струм досягне свого найбільшого значення (рис.5.2.10) тоді, коли знаменник у виразі (5.2.6) буде найменшим, тобто за такої умови (умова резонансу): . Як видно з рівняння (5.2.6), якщо R  0, резонансне значення струму може зростати без обмежень і, навпаки, зі збільшенням активного опору Imax зменшується, тому явище резонансу в цьому разі немає сенсу (R1 < R2 < R3, див.рис.9). . Рис.9 Явище електричного резонансу широко застосовують для здійснення радіозв'язку. За допомогою явища резонансу можна виділити окрему радіостанцію чи телецентр. Але якщо коло не розраховане на роботу в умовах резонансу, то великий струм і напруга можуть призвести до аварії. Для створення коливань високої частоти, потрібних для радіозв'язку, стали необхідними системи, в яких генеруються незагасальні коливання за рахунок надходження енергії від джерела всередині системи; таку систему називають автоколивальною. А незагасальні коливання, які існують в системі без впливу на неї зовнішніх періодичних сил, називають автоколиваннями. Прикладом автоколивальної системи є генератор на транзисторі. До її складу входять (рис.10): 1) - контур, який задає коливання, від індуктивності і ємності якого і буде залежати частота змінного струму генератора; 2) - джерело струму; 3) - транзистор із котушкою зворотного зв'язку. . Рис.10 Після замикання ключа К конденсатор ємністю С швидко заряджається від джерела струму і в коливальному контурі виникають вільні електромагнітні коливання. У змінному магнітному полі коливального контуру знаходиться котушка зворотного зв'язку Lзв, в якій також виникає ЕРС індукції, прикладена між емітером і базою транзистора. За такого з'єднання більшу частину періоду транзистор закритий, батарея відімкнена від контуру, в якому відбуваються вільні електромагнітні коливання. І лише двічі за період транзистор на дуже короткий час відкривається і підключає контур до батареї. За цей короткий час і відбувається накопичення енергії, втраченої контуром, і тому коливання не загасають. Автоколивання відбуваються не лише в електричних системах, але і в механічних (наприклад, годинники з маятниками, органні труби, серце і легені людини). За допомогою електромагнітних автоколивальних систем можна отримувати змінні струми із значеннями частот 0 до 1011 Гц, а у разі використання спеціальних конструкцій - ще з вищою частотою. Список використаної літератури 1. Атабеков В.Б. Монтаж електричних мереж і силового електроустаткування. - К.: Вища школа, 1995. 2. Анисимов М.В. Радіоелектроніка. Лабораторний практикум. - К.: Вища школа, 1995. 3. Анисимов М.В. Електротехніка з основами промислової електроніки. Лабораторний практикум. - К.: Вища школа, 1997. 4. Бондар В.М., Гаврилюк В.А., Духовний А.Х., Павлишин М.М., Печеник М.В. Практична електротехніка. - К.: Веселка, 1997. 5. Гуржій А.М., Бойкова В.О., Поворознюк Н.І. Електротехніка з основами промислової електроніки. - К.: Форум. 6. Попов Ю.П., Шовкошитний І.І. Основи електротехніки, радіо та мікроелектроніки. - Л.: Оріяна-Нова,2001.
1 2 3 4 5 Категория: Фізика \| Добавил: Aspirant (06.05.2013)
Просмотров: 1178 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: