Реферат на тему Деформація поздовжнього згину - Фізика - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Деформація поздовжнього згину. На практиці часто є недостатнім тільки теоретичні розрахунки на міцність і жорсткість деталей машин, елементів конструкцій і інженерних споруд для забезпечення їх високих експлуатаційних характеристик в стані стійкої рівноваги. Стан тіла, яке знаходиться на границі стійкої і нестійкої рівноваги, називається критичним, а величина сили, яка спричиняє такий стан — критичною силою. Втрата стійкості довгих стержнів (довжина значно більша від розмірів поперечного січення) внаслідок дії зовнішньої сили більшої від критичної, називається поздовжнім згином. Таким чином, критичну силу необхідно розглядати, як силу при якій відбувається втрата стійкості та руйнування деталей машин і конструкцій. Допустима сила при якій забезпечується міцність і довговічність визначається за формулою: , (1) де Fkp — критична сила; k — коефіцієнт запасу стійкості. Критичну силу для стиснутих стержнів залежно від способу їх закріплення визначають за формулами Ейлера. Розрізняють чотири основних способи закріплення стержнів (рис.1): обидва кінці стержня закріплені шарнірно ; (2) Рис. 1.Схема основних способів закріплення довгих стержнів при вивченні поздовжнього згину нижній кінець жорстко закріплений, а верхній вільний ; (3) обидва кінці жорстко закріплені ; (4) нижній кінець закріплений жорстко, а верхній шарнірно . (5) Формули (2), (3), (4), (5) для визначення критичних сил можна об’єднати в одну формулу , (6) де Е — модуль пружності матеріалу стержня; І min — мінімальний момент інерції; — коефіцієнт приведення довжини; l — довжина стержня. Аналіз границі застосування формули Ейлера показує, що на відміну від дослідження міцності матеріалу при стиску, розрахунок критичного напруження для довгих стержнів доцільно проводити до границі пропорційності: , або (7) де — гнучкість стержня (безрозмірна величина), яка характеризує розміри і способи закріплення стержнів; — границя пропорційності; — критичне напруження; i2 min = — мінімальний радіус інерції. Граничне значення гнучкості для сталі складає 100 одиниць. При менших значеннях гнучкості формулу Ейлера не застосовують. Якщо l < 100 одиниць, тоді розрахунок критичного зусилля і напруження, яке виникає в стержнях розраховують за формулою Ясінського: і , де a і b — коефіцієнти, які залежать від властивостей матеріалу. Для сталі звичайної якості (Ст.3) при гнучкості l = 40¸100 коефіцієнти а = 310 МПа і в = 1,14 МПа, а при гнучкості l < 40 одиниць стержні можна розраховувати на міцність без врахування небезпеки поздовжнього згину. Використана література: 1. Афанасьев А.Н., Марьин В.А. Лабораторний практикум по сопротивлению материалов.- М.: Наука, 1973.- 287с. 2. Волков Г.С. й др. Лабораторные работы по сопротивлению материалов.- Кировоград: Ин-т-с.-х. машиностроения, 1972.-. 84с. 3. Золотаревский В.С. Механические испытания и свойства металлов.-М.: Металлургия, 1974.- 3О3с. 4. Касаткин Б.С. и др. Экспериментальные методы исследования деформаций и напряжений: Справ. пособие.- К.: Наукова думка, 1981.-584с. 5. Методы испытания и исследования неметалических материалов/ Под ред. Б.И.Паншина, Б.В. Перова, М.Я.Шарова.- М.: Машиностроение, 1973.- Т.З.- 284с. 6. Писаренко Г.С., Ружицкий Б.М. Сопротивление материалов: Лабораторный практикум.- К.: Вища школа, 1984.- 92с. 7. Рубашкин А.Г. Лабораторные работы по сопротивлению материалов.- М.: Высшая школа, 1971.- 240с. 8. Алаи С.И., Ежевская Р.А., Антоненко Е.И. Практикум по машиноведению.- М.: Просвещение, 1965.- 304с. 9. Барабан Н.П., Цурпал И.А. Некоторне вопросм методологическойнаправленности курса сопротивления иатериалов // Проблемы высшей школы.-1978.-№32.-с.83-87. 10. Савин Г.Н. Месное значение курса сопротиаления материалов в подготовке инженера.-К.:Вища школа. 1964.- 32с. 11. Цурпал И.А., Барабан Н.П., Швайко В.Н. Сопротивления материалов.Лабораторные работы.-2-е изд.-К.:Вища школа, 1988.-254с. 12. Кальба Е.М., Горбатюк Р.М., Козиброда Я.И., Павх И.И., Бабий Я.Б. Методические указания по исполнению лабораторных работ из курса "Сопротивление материалов".-Тернополь: Педагогический университет, 1998.-47с. 13. Кальба Е.М., Столярчук Р.В., Буковский П.В., Лен Югансон. 14. Методичні вказівки до виконання розрахунково графічних робіт з курсу опір матеріалів.- Тернопіль; Педагогічний інститут, 1992.-45с. 15. Тимощенко С.П. История науки о сопротивлении материалов.- М.: Изд-во науч.-.техн. Лит., 1957.- 536с. 16. Феодосьев В.Й. Сопротивление материалов. М.: Наука, 1979.-559с. 17. Черепанов Г.П. Механика хрупкого разрушения.- М.: Наука, 1974.-640с. 18. Сопротивление материалов / Г.С.Писаренко, В.А.Агарев, А.Л.Квигка и др.- 5-е изд.- К.: Вища школа, 1986.- 775с. 19. Долинский Ф.В., Михайлов Ф.Н. Краткий курс сопротивления материалов.- М.: Высшая юкола, 1988.- 432с. 20. Цурпал И.А. Краткий курс сопротивления материалов.- К.: В
1 2 3 4 5 Категория: Фізика \| Добавил: Aspirant (05.05.2013)
Просмотров: 218 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: