Реферат на тему Засоби фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку - Фізична культура - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Засоби фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. ПЛАН 1. Гімнастика, як засіб фізичного виховання 2. Ігри, як засіб фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку 3. Туризм, як засіб фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку 4. Спорт, як засіб фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку 5. Природні і гігієнічні фактори, як засіб фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку В практиці фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку для ефективного вирішення завдань (освітні, оздоровчі, виховні) накопичена велика різноманітність засобів. До них відносяться фізичні вправи, природні і гігієнічні фактори. Фізичні вправи, як основний засіб фізичного виховання В українській системі фізичного виховання фізичні вправи сформувалися у вигляді гімнастики, ігор, спорту і туризму. Гімнастика, як засіб фізичного виховання Численні завдання гімнастики, широкий діапазон застосування і різноманітність вправ сприяли розвиткові різних самостійних видів гімнастики. Вони, частково, відрізняються один від одного метою і завданнями, специфічними вправами й особливими методичними прийомами. На даний час найбільш поширеною є наступна класифікація, згідно якої гімнастику поділяють на: 1. Оздоровчі види. 2. Навчально-розвиваючі види. 3. Спортивні види. Оздоровчі види 1.Гігієнічні види гімнастики Ранкова гігієнічна гімнастика (зарядка) Проводиться після сну. Мета – сприяти швидкому переходу від стану сну до активного стану. Зарядка стимулює рухливість в суглобах кінцівок, хребетного стовпа, розігріву організму; її тривалість 10-15 хв. Гімнастика до занять Виконання вправ гімнастики перед заняттями, на початку навчального дня, має на меті сприяти підвищенню працездатності учнів на перших уроках, загартувати організм, попередити викривлення постави. Для кожного класу складають свій комплекс вправ, але їхня кількість, число повторів і характер однакові. Це дасть змогу виконувати вправи всім одночасно під один музичний супровід. Фізкультхвилинка Завдання фізкультхвилинки – повернути втомленій дитині працездатність, увагу, зняти м’язове і розумове напруження, попередити порушення постави. Фізкультхвилинки проводяться на кожному уроці при перших ознаках втоми, яка наступає, як правило, після 20-30 хв. роботи. Фізкультпауза Фізкультпаузи проводяться у групах продовженого дня і в домашніх умовах протягом 10-15 хв. (кожних 50-60 хв. навчальної праці). Крім загальнорозвиваючих вправ, діти виконують біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Під час фізкультпауз учні, як правило, роблять домашні завдання з фізичної культури, при можливості - під музичний супровід, що додає емоційності і служить додатковим фактором відпочинку дітей. Ритмічна гімнастика Це - один з різновидів гімнастики, змістом якого є різноманітні, прості за технікою виконання фізичні вправи (загальнорозвиваючі, танцювальні тощо). Завданням є оздоровлення організму і розвиток аеробних механізмів енергозабезпечення, а також оволодіння відчуттям музичного ритму і рухів. 2. Лікувальна гімнастика: а) Коригуюча гімнастика Мета – корекція постави та інших дефектів організму. б) Функціональна гімнастика Мета - поліпшення функціонального стану організму. в) Реабілітаційна гімнастика Мета - прискорена реабілітація після травм і захворювань. Навчально-розвиваючі види 1. Базова гімнастика а) Основна гімнастика Мета її - забезпечити загальний фізичний розвиток, підвищити працездатність. Основна гімнастика є найбільш поширеним видом гімнастики. Вона забезпечує гармонійний фізичний розвиток і вдосконалення духовних якостей. Сприяє оволодінню основами рухів, координації, виховує моральні і вольові якості, є фундаментом для виконання нормативів державних тестів та базою для занять різними видами спорту. 2. Прикладна гімнастика а) Професійно-прикладна гімнастика Сприяє засвоєнню спеціальних рухів, вольових і фізичних якостей, формуванню професійних навичок, від яких залежить успішна професійна діяльність людини. в) Спортивно-прикладна гімнастика Широко використовується в навчально-тренувальному процесі у всіх видах спорту. Спортивні види а) Спортивна гімнастика Гімнасти, виконують вправи на таких приладах: хлопці – вільні вправи, вправи на коні-махи, на кільцях, в опорних стрибках, на брусах і турніку; дівчата – опорні стрибки, вправи на різновисоких брусах, колоді та вільні вправи. б) Художня гімнастика Вид рухової діяльності, який характеризується застосуванням великої кількості вправ, що виконуються з предметами (обручем, стрічкою, м’ячем, булавами, скакалкою) і без них. в) Спортивна акробатика Вид спорту, який характеризується великою різноманітністю вправ динамічного і статичного характеру. г) Спортивна аеробіка Вид спорту, призначений для фізично підготовлених учнів, який має свої програму, правила змагань. Під час виконання композицій реґламентуються їхні тривалість, темп, кількість елементів, склад учасників та ракурси виконання.На заняттях з фізичного виховання використовують різноманітні гімнастичні вправи, які поділяють на такі групи: Стройові вправи – це способи сумісних дій у строю. Вони виконуються з метою: зручного розміщення учнів для розв’язання поставлених завдань; швидкого перешикування з одного місця в інше; виховання дисциплінованості, навичок колективних дій; формування гарної постави, стройової виправки; виховання почуття ритму і темпу. Стройові вправи вивчаються у відповідності до стройового статуту Збройних Сил України і поділяються на: 1) стройові прийоми; 2) переміщення; 3) шикування і перешикування; 4) розмикання і змикання. Загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ) – це вправи, які застосовуються для загального розвитку всіх частин тіла і виконуються без предметів, з предметами: (палки, гантелі, обручі, скакалки, булави, лави), а також на приладах масового типу. Загальнорозвиваючі вправи, як правило, складають у відповідні комплекси. Фізичне навантаження при виконанні ЗРВ, залежно від контингенту учнів, можна дозувати добором вправ, кількістю їх повторень, інтенсивністю м’язового напруження, зміною вихідних положень тощо. За допомогою загальнорозвиваючих вправ можна: вибірково впливати на окремі м’язові групи і на весь руховий апарат; розвивати потрібні рухові якості; формувати гарну поставу або виправляти окремі недоліки постави. Вільні вправи – це поєднання загальнорозвиваючих, акробатичних і хореографічних вправ, а також елементів художньої гімнастики. Сполучення таких вправ можна виконувати різними частинами тіла (руками, ногами, тулубом - потоково та у вигляді комбінації). За допомогою вільних вправ успішно розвиваються і удосконалюються: координація рухів; почуття ритму; пластичність і виразність рухів; відчуття амплітуди, напрямку, швидкості, ступеня м’язового напруження. Як і загальнорозвиваючі вправи, вільні вправи виконуються з предметами і без предметів. Предмети збільшують дію на організм і вимагають більш тонкої координації рухів. Прикладні вправи – це вправи, які застосовуються в повсякденному житті. Основу прикладних вправ становлять природні рухи: ходьба, біг, стрибки, метання, подолання перешкод, лазіння і перелазіння, перенесення вантажу. Прикладні вправи завжди виконуються з емоційним піднесенням, а тому їх можна включати в заняття з будь-яким контингентом. Вони є також добрим засобом для підвищення рівня фізичної підготовки. Вправи на приладах - вони є вищим проявом фізичних можливостей учня і вимагають дуже тонкої координації рухів, великої фізичної сили, вміння орієнтуватись у складних положеннях, рішучості та сміливості. Акробатичні вправи – це вправи, які об’єднують акробатичні стрибки і статичні акробатичні вправи. Прості за координацією і м’язовими зусиллями, їх можуть виконувати діти молодшого шкільного віку; а складні вправи, які вимагають високого ступеню розвитку фізичних можливостей, доступні лише спортсменам високої кваліфікації. Вправи художньої гімнастики характеризуються рухами рук, ніг і тулуба, які виконуються у вигляді комбінацій, подібно до вільних вправ. Вправи художньої гімнастики є дійовим засобом естетичного виховання, в процесі їх виконання створюється певна культура рухів і прищеплюється позитивний художній смак. Вправи в художній гімнастиці виконуються під музику. Стрибки (прості й опорні) розвивають багато спритність, стрибучість, функцію рівноваги, формують спортивні і прикладні навички. Ігри, як засіб фізичного виховання Ігри є одним із самих доступних і найбільш поширених засобів фізичного учнів молодшого шкільного віку. Вони відіграють особливо важливе значення для різнобічного фізичного розвиту, так як в них входять основні природні рухи людини (ходьба, біг, стрибки, метання, ловля та ін.) Крім того в іграх ці рухи використовуються в різних поєднаннях і комбінаціях. Ігри відрізняються великою емоційністю, оскільки вони мають широкі можливості для прояву особистих якостей та ініціативи, створюють хороший настій, сприяють зміцненню дружби, та взаємодопомоги. Вимоги і виконання правил гри виховують в дітей дисциплінованість. Прийнято розрізняти спортивні і рухливі ігри До рухливих ігор відносяться ігри, спрямовані переважно на загальну фізичну підготовку і не вимагають від дітей спеціальної рухової підготовки. Вони побудовані на природних, різноманітних і простих рухах з включенням в роботу переважно великих м’язових груп та прості за змістом і правилами. Систематичне використання рухливих ігор сприяє вихованню в учнів молодшого шкільного віку “школи рухів”, яка включає весь спектр важливо життєвих навичок. Одночасно поряд з фізичними якостями розвивається здатність до аналізу і прийняття рішень, що позитивно позначається на формуванні оперативного мислення і розумової діяльності загалом. Виняткового значення рухливі ігри набувають у процесі навчання учнів молодших класів фізичним вправам де вони використовуються як форма закріплення і вдосконалення вивчених рухів.Рухливі ігри можуть проводитись, як частина уроку фізичної культури, та входити в зміст інших форм фізичного виховання (вечорів, свят, днів здоров’я) або як самостійна форма на подовжених перервах, таборах відпочинку, за місцем проживання, в сім’ї і ін. Всі рухливі ігри можна поділити на некомандні, ігри які переходять в командні і командні. В некомандних кожний гравець діє незалежно від інших, виконуючи правила гри. В перехідних іграх появляються елементи узгодженості в діях окремих груп гравців. В командних - ігри проводяться між командами чи групами гравців. Дії окремих гравців впливають на загальний результат команди. Зміст ігрової діяльності ускладнюється в міру переходу від некомандних до командних ігор. Окрім того ігри діляться на сюжетні і не сюжетні. Сюжетні ігри мають готовий сюжет і чітко визначені правила. Ці ігри дають можливість дітям відобразити свої уявлення про навколишній світ. Дії гравців залежать від ролі, яку вони виконують. Правила гри направлені на уточнення ходу самої гри та регулюють поведінку дітей в грі, визначають, що можна робити, а що ні. Не сюжетні ігри базуються на виконанні рухових завдань – дій з предметами (м’яч, обруч, палки, скакалки і ін.), використання яких підвищує інтерес дитини до рухових дій. Рухливі ігри можуть групуватись за змістом, наприклад: ігри з бігом, стрибками, метанням і ін. За мірою фізичного навантаження розрізняють: ігри великої, середньої і малої інтенсивності. До ігор великої інтенсивності належать ігри в яких одночасно приймає участь вся група дітей і які побудовані в основному на таких рухах, як біг і стрибки. До ігор середньої інтенсивності належать ігри в, яких одночасно приймає участь вся група дітей, але характер рухів відносно спокійний (ходьба, передача предметів), а також ігри де рухи виконують невелика кількість дітей. До ігор малої інтенсивності належать ігри де діти виконують рухи в повільному темпі і з малою інтенсивністю, активно діють лише декілька дітей, інші виголошують текст або спостерігають за грою. В практиці фізичного виховання існують різноманітні варіанти рухливих ігор. Варіативність ігор дозволяє їх використовувати більш доцільно з врахуванням підготовленості дітей. Рухливі ігри на відміну від спортивних можна постійно ускладнювати. При цьому порядок епізодів, послідовність дій залишаються постійними. В грі найбільш доцільно можуть ускладнюватись рухові завдання через: збільшення відстані (для бігу, стрибків, метань); ускладнення виду рухів (з ходьби на біг, стрибки і ін.); зміна темпу рухів; збільшення числа перешкод; зміна взаємовідношення гравців (спочатку одні ловлять, а потім інші); збільшення чи зменшення кількості учасників. До спортивних ігор відносяться ігри, які мають всі характерні риси спорту, вимагають спеціальної підготовки і спортивного вдосконалення гравців. Спортивні ігри, окрім того, характеризуються наявністю боротьби гравців за перемогу своєї команди або за особисту першість. Вони відрізняться від рухливих складністю правил і техніки, а також умовами проведення. В молодшому шкільному віці широко використовується проведення спортивних ігор за спрощеними правилами. За такими правилами можуть проводитись некласифікаційні змагання. Положення про такі змагання обумовлюють розміри майданчиків, воріт, склад команд, порядок замін, тривалість гри, форму і відхилення від правил. Туризм, як засіб фізичного виховання Туризм, як засіб фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку створює найбільш сприятливі умови для оздоровлення дітей. В туристичних походах діти на практиці використовують вивчені на уроках фізичної культури рухові дії (подолання перешкод, ходьба, лазіння і ін.). Туризм також є засобом збагачення життєвого досвіду та пізнання краси природи. Окрім того, туристичні походи пов’язані з перебуванням на відкритому повітрі і з максимальним використанням природних факторів (води, повітря, сонячних променів), які зміцнюють здоров’я та загартовують організм учнів. Спорт як засіб фізичного виховання Спорт є таким засобом фізичного виховання в якому завдання зміцнення здоров’я, розвитку фізичних якостей тісно пов’язані з завданнями по досягненню високих результатів в окремих видах фізичних вправ. Специфічною особливістю спорту порівняно з іншими засобами фізичного виховання є спортивні змагання. Вони служать засобом для виявлення кращих результатів і розповсюдження передового фізкультурного досвіду. Всі види спорту (за Л.П.Матвеєвим, 1990) можна поділити на п’ять основних груп: 1. Види спорту для яких характерна рухова діяльність спортсмена (легка атлетика, гімнастика, плавання, спортивні ігри і ін.). 2. Види спорту в основі яких лежить управління засобами пересування (велосипед, автомобіль і ін.). 3. Види спорту пов’язані з використанням спеціального спортивного обладнання (стрільба з луку, гвинтівки і ін.). 4. Види спорту в яких співставляються результати модельно-конструкторської діяльності (авія та судомодеювання і ін.).5. Види спорту, основний зміст змагань в яких носить характер абстрактно-логічного перегравання суперника (шахмати, шашки). Спорт відіграє велику роль в набутті учнями молодшого шкільного віку досвіду спілкування з товаришами та у стимуляції розвитку інтелекту і творчих здібностей. Перші кроки у спорті дитина може зробити ще до вступу в школу, а закінчити спортивну діяльність в 30 років і старше. Свої можливості учні молодших класів можуть розкрити в дитячих юнацьких спортивних школах, які призвані проводити спортивну підготовку обдарованої молоді. Ефективною формою роботи з організації дитячого спорту є спортивні інтернати, ліцеї і спеціалізовані класи. Найбільш сприятливим віком початку занять спортом (за В.П.Філіним, 1980) для молодших школярів є: 7 років – акробатика, плавання, стрибки у воду, синхронне плавання, теніс, спортивна гімнастика (хлопці); 8 років – баскетбол, футбол; 9 років – волейбол, лижний спорт, легка атлетика, ручний м’яч; 10 років – бокс, боротьба, велосипедний спорт, веслування, фехтування. Природні і гігієнічні фактори, як засіб фізичного виховання Вирішення завдань фізичного виховання оздоровчої направленості можливе при умовах широкого використання в процесі занять фізичними вправами сил природи. Ці сили проявляються через сонячні, повітряні ванни та водні процедури з метою оздоровлення і загартування. Включені в режим навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку ці процедури є формою відпочинку і підвищують ефективність відновлення та оздоровлення. Зауважимо, що їх вплив значно поступається впливу фізичних вправ на організм. Вони лише доповнюють їх виступаючи в ролі допоміжних засобів фізичного виховання. Гігієнічні норми, так само як і сили природи, доповнюють і підсилюють вплив фізичних вправ на організм дітей. Виконання фізичних вправ дасть позитивні результати лише при дотриманні гігієнічних норм харчування, сну, місць занять, вимог особистої гігієни, гігієни праці, навчання і побуту. Ні один з перерахованих засобів не може вважатись універсальним. Повноцінне і ефективне вирішення завдань фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку може бути досягнуто лише при умові комплексного їх використання. Питання для перевірки знань 1. Дайте характеристику фізичним вправам, як основного засобу фізичного виховання 2. Розкрийте значення і методичні особливості використання у процесі фізичного виховання гігієнічних видів гімнастики 3. Дайте характеристику рухливих ігор за інтенсивністю та розкрийте шляхи ускладнення рухових завдань під час гри Література: 1. Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1998. – 112 с. 2. Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. – 114 с. 3. Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с. 4. Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 232 с. 5. Кругляк О.Я., Буклів І.М., Кругляк Н.П. Календарне планування уроків фізичної культури. 1-4 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000 . – 64 с. 6. Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2000. – 80 с. 7. Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с. 8. Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку”, Тернопіль, СМП “Астон”, 2000. – 132 с. 9. Леськів А.Д., Левковський Д.М., Дзюбановський А.Б. Планування програмового матеріалу з предмету “Фізична культура” дл учнів 1-4-х класів. – Тернопіль: “Астон”, 2000. – 176 с. 10. Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. -Львів: Штабар, 1997. -207 с. 11. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . – Тернопіль: ТДПУ, Ч.1. - 2000. – 164 с. 12. Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . – Тернопіль: ТДПУ, Ч.2. - 2001. – 214 с. 13. Огнистий А.В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку (опорні конспекти лекцій). – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 60 с. 14. Огнистий А.В. Зошит для практичних занять з методики фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 24 с. 15. Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Збруч. – 2000 – 248 с. 16. Педагогічна практика з фізичного виховання (методичні рекомендації для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів) за ред. А.В.Огнистого. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 20 с.17. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів “Фізична культура” 1-11 класи. – К: “Перун”, 1998. – 63 с. 18. Цвек С.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. – К: “Радянська школа”, 1986. – 123 с. 19. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.
1 2 3 4 5 Категория: Фізична культура \| Добавил: Aspirant (04.05.2013)
Просмотров: 1303 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: