Реферат на тему Планування позаурочної роботи - Фізична культура - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Планування позаурочної роботи. Робота з фізичного виховання школярів виконується всім педагогічним колективом із залученням медперсоналу, громадських організацій і батьків. Загальне керівництво здійснюється адміністрацією, а практичне — учителем фізичної культури. У цій ситуації успіху можна досягти лише за умови чіткого і конкретного планування. Позаурочну роботу регламентують такі документи: - загальношкільний річний план позаурочної роботи з фізичного ви-ховання школярів або відповідний розділ у шкільному плані; - календар спортивно-масових заходів; - розклад занять секцій. Загально-шкільний річний план позаурочної роботи передбачає напрями діяльності колективу і може містити такі розділи: - аналіз роботи за минулий рік і основні завдання на наступний; - організаційна робота, - навчальна робота; - організація оздоровчих заходів у режимі навчального дня; - спортивно-масова робота; - робота за місцем проживання; - просвітницька діяльність, - медичний контроль; - господарська робота. Календар спортивно-масових заходів складається відповідно до ка-лендаря районних змагань. У календарі передбачаються всі шкільні змагання (у хронологічному порядку). Розклад занять складається на рік. У клітинках проти кожної секції і дня занять проставляють час їх початку і закінчення. Контроль навчального процесу У школі рідше з'являються комісії, відходять у минуле фронтальні пере-вірки. Але це зовсім не означає, що минає контроль навчального процесу. Контролювати треба систематично і хід, і результати навчальної діяльності. При цьому до контролю бажано залучати учнів, учителів, батьків, адмініст-рацію. Контроль — один з найважливіших елементів управління навчальним процесом. Головна мета приїзду інспектора до школи — допомогти колективу утвердити творчий дух, виявити резерви поліпшення якості роботи. Деколи інспектор зустрічається з неординарним учителем, що дозволив собі мислити І діяти не за інструкцією. І в цьому виявляється його новаторство. Із таких "порушень" починається творчість. Сьогодні серйозно акцентують на інспекторській функції шкільного керівництва. Але вчитель повинен сприймати директора (і його заступників) не як контролера, а як учителя вчителів. У будь-яких випадках інспектування — це форма налагодження співробітництва з учителем. Як директор, завуч, інс-пектор ставляться до вчителя, так і вчитель ставиться до учнів. Для фізичного виховання властиві два типи контролю: педагогічний кон-троль (здійснюється вчителем-спеціалістом) і самоконтроль (суб'єкт і об'єкт контролю збігаються). Цим зміст і форми контролю не обмежуються, але будь-який контроль здатний вплинути на хід та результати фізичного вихо-вання лише тоді, коли його дані пройдуть через свідомість і дії тих, хто цим процесом управляє і хто піддається впливу факторів фізичного виховання. Педагогічний контроль Педагогічний контроль охоплює всі сторони педагогічного процесу, його умови та результати і розглядає їх у взаємозв'язках, як єдине ціле. Здійснюється спеціалістом із використанням тих засобів і методів, які він може і повинен кваліфіковано застосовувати. Його основними складовими частинами є: • система факторів впливу на учнів; • контроль стану учнів до і після впливу на них; • оцінка ефекту впливу. Загалом контроль повинен виявити співвідношення впливу і його ефекту, оцінити їх відповідність результатам, що планувались, і тим самим дати під-стави для прийняття відповідних рішень щодо подальшого ходу навчально-виховного процесу. Педагогічний контроль розпочинається з вивчення вихідного рівня можливостей і готовності учнів до реалізації завдань. Він, звичайно, починається до початку процесу навчання або чергового циклу занять і є необхідною передумовою доцільної організації педагогічного процесу, включаючи і розподіл контингенту учнів за групами (згідно з їхніми індивідуальними можливостями). Вихідний педагогічний контроль передбачає також оцінку індивідуального рівня знань і фізичного розвитку, рухового досвіду, фізичної підготовленості, мотивацій і установок, що віддзеркалюють ставлення учнів до майбутніх занять. Такий зміст має контроль вихідного стану учнів перед початком чергового річного циклу занять з тією різницею, що контрольні дані оцінюються в динаміці, зіставленні з результатами, зафіксованими в попередніх циклах. Контроль факторів, що впливають на учнів у процесі фізичного вихо-вання, повинен охоплювати щонайменше три роди впливів: • ті, що йдуть безпосередньо від педагога; • ті, що чинять умови зовнішнього середовища; • ті, що випливають із діяльності та взаємодії учнів. Контролюючи першу групу впливів, учитель повинен здійснювати педагогічний самоконтроль, тобто шляхом самоспостереження та інших методів контролювати власні дії, вчинки, вказівки, повідомлення тощо, звернені на вихованців.Контроль факторів зовнішнього середовища передбачає оцінку метео-рологічної інформації, гігієнічних умов занять, обладнання, інвентаря, одягу. педагогічний аспект контролю тут полягає у зіставленні наявних умов і мож-ливостей досягнення передбаченого ефекту. Часові параметри контролю Контроль у процесі фізичного виховання, як і планування, належить за часом до певних структурних ланок цього процесу і водночас у певному розумінні є безперервним. Він характеризується послідовним виконанням контролюючих операцій у ході окремого заняття, в інтервалах між ними, а крім цього, і по завершенні серії занять, їхніх циклів і етапів на шляху до мети. Постійний контроль, який можна назвати оперативно-поточним, регу-лярно доповнюється підсумковим цикловим контролем, в якому сумарно оцінюється зроблене і досягнуте в межах більш (або менш) тривалих циклів занять (малі, середні, великі). Конкретні завдання, що розв'язуються при оперативно-поточному контролі: • негайно оцінити передумови виконання запланованого на заняття, передусім стан готовності учнів до реалізації головного з наміченого (розучування вправ, освоєння навантажень), проаналізувати показники оперативної працездатності, втоми і відновлення в ході занять; • проконтролювати риси рухових дій, що виконуються, параметри навантажень і відпочинку, освітній, тренувальний, виховний ефекти занять; • дійти загальних висновків про якість заняття, позитивні сторони і хиби його змісту і методики; • оцінити зміну показників Індивідуального стану в інтервалі між поточними і черговими заняттями (в аспекті оцінки "післядії" минулого заняття і ходу відновних процесів, від динаміки котрих залежить ефект чергового заняття). Для оперативно-поточного контролю найпридатніші методи, що дають змогу одержати необхідну інформацію з мінімальною витратою часу. Суттєво також, щоб операції, котрі виконуються в його ході, не вимагали б від учнів значних додаткових зусиль, не відволікали б їх від розв'язання основних за-вдань, на які спрямоване заняття, не утворювати б перерви у них, а органічно вписувались би в його структуру. Основними способами оперативно-поточного контролю є: 1) пряме, Інструментальне забезпечене спостереження, самоспостереження, опитування, самоаналіз; 2) одержання інформації шляхом використання контрольних рухових завдань з визначенням поточних результатів їх використання у порі-вняно стандартних умовах. При цьому завдання пов'язуються з виконанням основних і підготовчих вправ, що передбачені змістом занять і реалізуються згідно з логікою цілісної побудови заняття. Так, в Інтересах оперативно-по-точного контролю стандартизують певну частину "розминки" і виконують слідом за нею короткочасні вправи з установою на результат, що дає підставу судити про рівень оперативної готовності до виявлення швидкісно-силових якостей (наприклад, темпові стрибки з дотиком рукою відповідної розмітки, стартові рухи, короткі прискорення з виміром часу реакції і швидкості пересування. В інтервалах між заняттями оперативно-поточний контроль практично звужується до меж індивідуального самоконтролю. Вчитель спрямовує його і бере участь в аналізі одержаних шляхом самоконтролю даних. Узагальнений облік і аналіз матеріалів оперативно-поточного контролю пов'язані з великим обсягом рукописної роботи. Ступінь детальності записів у різних умовах не однаковий. Але в усіх випадках бажано, щоби вони хоча б стисло містили: • висновок щодо реалізації завдань (виконано, невиконане), оцінки результативності дій; • перелік основних компонентів занять (помітки конспектів про ви-конання вправ), дані про фактично витрачений час, параметри навантаження, функціональні зрушення (за даними ЧСС); • висновок про хиби методики побудови занять та їхні наслідки; • висновок про достатність інтервалів відпочинку між заняттями та ефективність застосованих засобів оптимізації відновних процесів. Із нагромадженням даних оперативно-поточного контролю створюються передумови для виявлення тенденцій у системі занять. У цьому полягає нерозривний зв'язок оперативно-поточного і циклового контролю. Призначення циклового етапного контролю — Інтегрально оцінити сис-тему занять, що відбулися в межах завершеного циклу (етапу), отримати інформацію, необхідну для правильної орієнтації наступних дій. Крім операцій, характерних для контролю загалом, цикловий і етапний контролі передбачають три групи процедур. Перша група процедур передбачає узагальнену обробку матеріалів опера-тивно-поточного контролю, взятих у сукупності за малі цикли і отриманих цим шляхом сумарних даних, які в поєднанні віддзеркалюють загальні риси і пара-метри процесу, що контролюється в його середніх циклах, етапах і великих циклах. Елементарними операціями обробки є :• підрахунок суми часу, витраченого на заняття протягом циклу або етапу загалом І за основними розділами їх змісту (на вивчення нового, виховання різних здібностей тощо), порівняння одержаних величин з аналогічними в попередньому циклі, етапі; • підрахунок занять, пов'язаних з основними фізичними навантажен-нями, І визначення їх співвідношення Із загальним числом занять і числом днів, вільних від них у циклі (етапі); • підрахунок сумарних величин фізичного навантаження за окремими нормативами і визначення частки різних за рівнем і спрямованістю навантажень у загальному обсязі навантаження; • визначення середніх величин, що відбивають зміни фізичного стану учнів протягом циклу або етапу (за даними оперативно-поточного контролю) Друга група процедур — тестування в кінці циклу, а також в окремих його фазах для визначення кумулятивного ефекту занять, одержання Інфор-мації про зрушення, що відбулись у цей час у стані учнів, рівні їхньої тренованості І підготовки Наприкінці серп уроків доцільно відводити одне заняття спеціально для комплексного тестування, забезпечивши "підведення" до результату виділенням відповідно побудованого мікроциклу Третя група процедур — порівняльний аналіз динаміки показників, виявлених процедурами ІІП типу, осмислення виявлених тенденцій І спів-відношень з висновками для наступних дій Такий аналіз найкраще робити за допомогою графіків, які відбивають, з одного боку, параметри впливів, а з Іншого — результати контрольних вправ та Інших показників змін у стані учнів Перераховане разом складає послідовні ланки "технологи" циклового І етапного контролю, яка повинна спиратися на знання закономірностей, що визначають динаміку контрольованих показників Без таких знань аналіз неможливий
1 2 3 4 5 Категория: Фізична культура \| Добавил: Aspirant (04.05.2013)
Просмотров: 404 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: