Реферат на тему Оцінка діяльності учнів на уроках фізкультури - Фізична культура - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Оцінка діяльності учнів на уроках фізкультури. Серед проблем, що мають суттєвий вплив на підвищення ефективності і якості навчання, особливе місце займають перевірка і оцінка навчальної діяльності учнів. Перевірка і оцінка знань, умінь і навичок виконують навчальні, контролюючі і виховні функції. Від того, як здійснюється перевірка і оцінка знань, умінь і навичок, багато в чому залежить поведінка учнів, їх ставлення до навчання, домашньої, урочної і позакласної роботи, формування інтересу до предмета, а також таких важливих якостей школяра, як самостійність, ініціатива, працелюбство тощо. У традиційних умовах масового навчання в школі контролює, перевіряє, оцінює, висловлює своє судження, як правило, педагог. “Увільнивши”, таким чином учня від усіх цих операцій, він позбавляє його власних контролюючих і оцінюючих компонентів. Оцінювання і оцінка учителя втрачають для учня сенс. Окрім того, недостатня поінформованість про критерії та еталонні вимоги, за якими учитель здійснює контроль і висловлює оцінні судження, призводить до низького рівня самооцінки, критичності і самокритичності у школярів. Встановлено, що оцінка учителя призводить до сприятливого виховного результату, якщо учень внутрішньо погоджується з нею. Адже у більшості випадків учні ведуть оцінку своїх досягнень паралельно і не завжди узгоджено з учителем. Показано, що у встигаючих учнів співпадання між власною оцінкою і оцінкою, яку поставив їм учитель, буває значно частіше (у 46% випадків), ніж у слабовстигаючих (11% випадків). Інколи учитель вважає, що він достатньо повно і цілковито знає здібності кожного учня і тому може виставити оцінку кожному, навіть не перевіряючи його знання і вміння. Досвічений педагог, справді, добре знає своїх учнів, але, разом з тим, він знає і те, що систематичний облік успішності — це складова частина методики навчання, оскільки він показує учням сильні і слабкі сторони їх діяльності, формує в дитячій свідомості загальні критерії оцінки виконання різних завдань, допомагає формуванню взаємооцінки, підкреслює ріст і просування у навчальній діяльності кожного учня індивідуально. За результатами перевірки засвоєння навчального матеріалу за поточну серію уроків учитель може визначити, наскільки вірно, успішно реалізує він свої плани і при необхідності вносить відповідні корективи. Оцінки, які учитель ставить учням, повинні об’єктивно відбивати їх навчальну діяльність. На жаль, трапляються випадки, коли учитель використовує низьку оцінку в якості покарання, а високу — в якості заохочення. Від об’єктивної педагогічної оцінки залежить часто поведінка учня в колективі: недостатнє завищення або заниження власних можливостей, невпевненість у собі або, навпаки, надмірна самовпевненість — формує певне ставлення до власної навчальної діяльності. Оціночна діяльність учителя повинна бути всебічна і систематична. Вона набуває рис систематичності, якщо він здатний постійно, гнучко і адекватно реагувати на зміни в знаннях, уміннях, навичках і фізичній підготовленості учнів, методично грамотно організувати цілеспрямоване вивчення теоретичного і практичного матеріалу. Перевірка успішності завжди включає оцінку, проте форсування оцінки в балах інколи не обов’язкове, важливе виховне значення має оціночне судження. За допомогою оціночних суджень можна відзначити навіть незначні початкові зрушення в знаннях, навичках і розвитку фізичних якостей. Ці зрушення можуть бути настільки мізерні, що їх неможливо оцінити у вигляді оцінки. До таких зрушень можна віднести, наприклад, зміни у психіці (прояв учнями рішучості, впевненості і т. ін.), у техніці (більш раціональне виконання окремих рухів у цілісній руховій дії), у фізичній працездатності (здатність більш тривало або інтенсивно виконувати рухові завдання). Ці невеличкі новонабуття учнів спостережливий учитель повинен побачити, визначити їх значимість і адекватно (відповідно до реальних досягнень) словесно оцінити. В основі оціночних суджень лежать переважно якісні словесні характеристики, наприклад, добре, гірше, краще, швидко, повільно, далі, ближче і т. д. Такі оціночні судження спрямовують учня на відчуття незнайомих йому досі м’язових координацій і фізичних напружень, регулюють або коригують, якщо є відхилення, його діяльність у просуванні до кінцевої мети навчального завдання. Оціночні судження дуже зручні у застосуванні, вони не вимагають додаткових витрат урочного часу, висловлюються учителем під час виконання вправи учнем або відразу після цього. Чим частіше учень отримує на уроці від учителя оціночні судження про свої поточні досягнення або недоліки, тим швидше і якісніше він буде справлятися із поставленим завданням. Оцінка за п’ятибальною системою виставляється в класні журнали лише за передбачені навчальною програмою знання, уміння і навички і показники фізичної підготовленості, які і є основними критеріями успішності учнів з предмету “фізична культура”.Знання оцінюються через іх практичний прояв при організації і проведенні самостійних занять, засвоєнні еталонних вимог та критеріїв оцінки техніки фізичних вправ, розвитку фізичних якостей, а також через виконання різноманітних функцій і дій на уроці, в режимі навчального дня школи і за місцемм проживання. Оцінка техніки (якості) виконання вправ здійснюється учителем, в кращому випадку; згідно звимогами до аналогічних вправ того чи іншого виду спорту, а найчастіше на основі загального враження. Таке оцінювання не можна визнати задовільним ні з освітньої, ні з виховної точки зору. Ефективним підходом до оцінки рухів, що вивчаються на уроках, вважається модельний варіант оцінювання. Оцінка техніки виконання вправи здійснюється на основі зіставлення якості виконання вправи з взірцем техніки за оціночною шкалою, наприклад, метання малого м’яча на дальність з місця з-за голови через плече. Цей прийом оцінювання дає можливість учителю не лише об’єктивно оцінити техніку виконання вправи, але й відкриває можливості для навчання учнів самооцінюванню і взаємооцінюванню. Оцінка рівня розвитку фізичних якостей повинна здійснюватись з урахуванням динаміки особистих рекордів кожного учня. При такому підході, досягнення одних не будуть перекреслювати успіх інших. Кожен рухається до мети своїм темпом. Тестові перевірки доцільно робити через кожні 14 днів (мінімальний час, який необхідний для перетворення потенціалу фізичних навантажень у підвищений рівень розвитку основних фізичних якостей дорівнює 10-ти дням). Знаючи початковий рівень підготовки з конкретного нормативу і кінцевий результат, який повинен показати учень в кінці навчального року, можна визначити дефіцит фізичної педготовленості. Дефіцит ділиться на кількість тренувальних мікроциклів у навчальному році (один тренувальний мікроцикл — це період між чотирма уроками фізкультури). Таким чином визначається планове завдання на кожен тренувальний цикл. Наприклад, учень 9 класу В.— при першій тестовій перевірці показав результат у стрибку в довжину з місцяя 175 см. Норматив 230 см. (“відмінно”). Дефіцит тренованості — 55 см. Один тренувальний цикл (14 днів) включає 4 уроки фізкультури. У навчалльному році 68 уроків фізкультури. З них 16 уроків відводиться на лижну підготовку. Еталонні вимоги та критерії оцінки метання малого м’яча на дальність з-за голови через плече Таблиця № п/п Техніка метання Еталонні вимоги Типові помилки Розміри зниження оцінки (бали) 1. Вихідне положення перед метанням (оціночний бал — 2,5) – утримання м’яча: вказівний і середній пальці розміщені позаду м’яча, а великий і підмізинний підтримують його збоку; – кисть з м’ячем знаходиться на рівні голови, дивитись вперед, підборіддя трішки припідняте; - ліва нога попереду, права назад на носок, вага тіла знаходиться на лівій нозі. – м’ячик лежить на долоні; – м’ячик утримують лише великий і вказівний пальці; – рука з м’ячиком опущена нижче рівня плеча; – вага тіла знаходиться на правій нозі. 1,5 1,5 0,5 0,5 2. Відведення руки з м’ячем (оціночний бал — 2,5) – вільне відведення руки з м’ячем здійснюється вперед-вниз-назад до рівня плеча; - вага тіла переноситься на зігнуту праву ногу; – тулуб закручується (поворот плечового поясу праворуч). – кисть і рука знаходяться в напруженому стані; – права нога пряма; – недостатній поворот плечовоно поясу праворуч. 0.5 1,0 1,0 3. Прийняття правильного фінального положення для метання (оціночний бал — 3.0) – поворот тулуба ліворуч (груди спрямовані вперед), положення «натягнутого лука». Відсутність положення «натягнутого лука». 3.0 4. Фінальне зусилля (оціночний бал — 4.0) – швидке випростовування правої ноги з наступним хльостоподібним рухом; - перенести вагу тіла на ліву ногу. – відсутність хльостоподібного руху метаючої руки; – вага тіла знаходиться на обидвох ногах. 2.0 0,5 Розділивши решту 52 уроки на 4 уроки, ми визначимо кількість тренувальних мікроциклів у навчальному році (12 мікроциклів + 1 резерв ). План ліквідації дефіциту фізичної підготовленості учня 9 класу (прізвище, ім’я) Таблиця № п/п Показники фізичних якостей Початковий показник Дефіцит тренованості Планова норма приросту Норма на оцінку “відмінно” 1. Швидкість, біг 60 м. 8,6 0,4 =0,03 8,2 2. Витривалість (хв.), біг 1500 м. 6,40 0,40 3,3 сек. 6,00 3. Гнучкість, нахил тулуба вперед із положення сидячи (см.) +8,0 +6 0,5 +14,0 4. Сила, підтягування у висі на перекладині (разів) 7 5 =0,41 12 5. Спритність, човниковий біг 4х9 м (сек.) 10,2 0,6 0,05 9,6 6. Швидкісно-силові, стрибок у довжину з місця см. 175 55 =4,58 230 Графік ліквідації дефіциту фізичної підготовленості учнів 9 класу Таблиця Показники фізичних якостей Швидкість Спритність, швидкісно-силові Сила, гнучкість Витривалість №№ уроків 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 4849 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 резервний 66 резервний 67 резервний 68 резервний Шляхом ділення дефіциту тренованості на кількість мікроциклів одержимо планову норму приросту результатів зі стрибків у довжину з місця на кожний тренувальний мікро цикл (приблизно 4,58 см). Такі ж розрахунки можна провести за всіма іншими показниками фізичних якостей. Щоб тестові перевірки показників фізичних якостей носили систематичний характер, для учнів класу складається графік ліквідації дефіциту фізичної підготовленості, який зберігається на останній сторінці щоденника. Підсумкова оцінка за чверть виставляється на підставі всіх оцінок, які отримав учень за даний період часу, за винятком ІІ і ІІІ чвертей, оскільки в них планування навчального матеріалу здійснюється послідовно. Тому в ІІ чверті перевага надається оцінкам, які отримав учень за вправи з розділу “Гімнастика”, а в ІІІ чверті — “Лижна підготовка”. Річна оцінка виставляється на підставі четвертних. Якщо за один розділ (наприклад, “Легка атлетика”) Учень отримує в ІV чверті більш високий бал, то нижчий уже не береться до уваги. Прагнучи до 100 % успішності усіх учнів школи, учитель повинен знати причини, що заважають досягти цієї мети і знаходити адекватні шляхи її усунення: - недостатній руховий досвід учнів — максимально збільшити арсенал різноманітних рухів і рухових дій; - низький рівень фізичного розвитку і фізичної підготовленості учнів — перед вивченням кожної наступної вправи учитель повинен визначити провідні якості і своєчасно потурбуватися про потрібний рівень їх виховання; - відставання в інтелектуальному розвитку — гармонійно поєднувати фізичну і розумову працю учнів на уроках; - недостатній розвиток вольових якостей — створювати спеціальні педагогічні ситуації, де б учні вчились переборювати страх, долати лінощі, терпіти, долаючи “мертву точку” і т. ін.; - низький рівень активності учнів — розробити індивідуальні домашні завдання, практикувати виконання різних доручень. Література: 1. Верхошанский Ю.В. Основы специальной физической подготовки спотрсменов.— М.: ФиС, 1988.— 331 с. 2. Голобородько В.А. Педагогический подход к оценке //Физическая культура в школе.— 1978.— № 12.— С. 21. 3. Иванов Н.Д. Обучение метанию малого мяча в VI классе //Физическая культура в школе.— 1985.— № 7.— С. 20-23. 4. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей.— Львів: Штабар, 1997.— 207 с. 5. Линець М.М., Андрієнко Г.М. Витривалість, здоров’я, працездатність.— Львів, 1993.— 131 с. 6. Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры: Учебн. для институтов физ. культуры — М.: ФиС, 1991.— 543 с. 7. Мейксон Г.Б., Шаулин Е.Б. Самостоятельные занятия учащихся по физической культуре.— М., 1986. 8. Новосельский В.Ф. Методика урока физической культуры в старших класах: Учебное пособие.— К.: Рад. школа, 1989.—128 с. 9. Определение физической подготовленности школьников /Под. ред. Б.В.Сермеева.— М.: Педагогика, 1973.— 104 с. 10. Петров В.А. Примерные обучающие программы // Физическая культура в школе.— 1983.— № 10.— С. 28-29. 11. Петров В.А. Примерные обучающие программы //Физическая культура в школе.— 1983.— № 10.— С. 28-29. 12. Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян И.А. Обучение в спорте.— М.: ФиС, 1993.— С. 181. 13. Филин В.П. Воспитание физических качеств у юных спортсменов.— М.: ФиС, 1974.— 232 с. 14. Шитикова Г.Ф. Оценка навыков и умений у младших школьников //Физическая культура в школе.— 1977.— № 3.— С. 14-18. 15. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів.— Львів: ЛОНМІО, 1996.— 232 с. 16. Шиян Б.М., Папуша В.Г. Теорія фізичного виховання.— Тернопіль: Збруч, 2000.— 183 с. 17. Шлемин А.М. Один из эффективных методов // Физическая культура в школе.— 1981.— № 11.— С. 27-29.
1 2 3 4 5 Категория: Фізична культура \| Добавил: Aspirant (04.05.2013)
Просмотров: 481 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: