Реферат на тему Визначення ціни об'єктів приватизації - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Визначення ціни об'єктів приватизації. Визначення ціни об'єктів приватизації План 1. Визначення ціни об'єктів приватизації. 2. Способи продажу державної частки акцій ВАТ. Визначення ціни продажу об'єкта, який підлягає приватизації, має важливе значення. Ціна продажу, з одного боку, є фактором, який визначає надходження коштів від приватизації. З іншого – це основа формування попиту на об'єкти приватизації, які пропонуються на продаж. Визначення ціни об'єктів приватизації здійснюється на основі таких засад: експертного оцінювання вартості активів, врахування співвідношення між попитом та пропозицією під час використання конкурентних способів приватизації, проведення незалежного оцінювання майна у разі використання неконкурентних способів. Головною метою оцінювання вартості майна під час приватизації є досягнення справедливої (ринкової вартості) об'єкта. Справедлива (ринкова) вартість – це ймовірна ціна, за яку майно може бути продане на дату оцінювання на відкритому конкурентному ринку за відсутністю додаткових інвестиційних умов. У випадках, коли продаж об'єкта проводиться з метою досягнення фіксованої ціни продажу, а також залучення додаткових інвестицій для покращання діяльності підприємства, використовується поняття "інвестиційна вартість". Вона встановлюється при продажу цілісного об'єкта (ЦМК) або крупного пакета акцій ВАТ. Інвестиційна вартість – це вартість майна з урахуванням наявності додаткових інвестиційних умов, які приймаються до продажу об'єкта. До інвестиційних умов належать початкові (фінансові) умови, які передбачаються в матеріально-грошовій формі як для продавця, так і для покупця. З боку держави – це зобов'язання з реструктуризації заборгованості ВАТ перед державою. Для покупців передбачаються, як правило, проведення додаткових внесків до статутного капіталу підприємства або фінансування покращання стану майна орендарем. Інвестиційні умови входять до складу договору купівлі-продажу об'єкта або установчого договору. При проведенні приватизації державного майна використовується також поняття "вартість діючого підприємства" (цілісного майнового комплексу). Це – вартість підприємства, яка формується за умови функціонування його як єдиного цілого. Вартість ЦМК розраховують як суму капіталізованих доходів від його діяльності, зменшену на вартість надмірних активів підприємства, а також на суму зобов'язань. Надмірними є активи, які на цей період не використовуються для одержання фінансових результатів, і їх застосування на підприємстві є фізично неможливим або економічно неефективним. Вартість надмірних активів розраховується на основі найкращого варіанта їх альтернативного використання, включаючи вартість їх ліквідації. Оцінювання вартості майна проводиться за "Методикою оцінки вартості майна", затвердженої Постановою КМУ № 1891 від 10.12.2003 р. Методика використовується при визначенні величини статутного капіталу підприємства, початкової вартості майна при продажу об'єкта на конкурентних засадах та ціни майна у разі його викупу. Розрахунок вартості майна згідно з Методикою застосовується як для оцінювання ЦМК, так і для індивідуально визначеного майна, часток (паїв, акцій) і об'єктів незавершеного будівництва, які не входять до складу ЦМК і приватизуються як окремі об'єкти. Методика використовується для оцінювання вартості державного і комунального майна, а також майна підприємств, у структурі капіталу яких держава володіє часткою, не менше ніж 25% (у випадках створення господарських товариств), та спільних підприємств з іноземним капіталом. Приватизація орендних підприємств передбачає проведення оцінювання вартості об'єктів з використанням основних положень Методики. Розрахунок вартості майна в порядку, передбаченому Методикою, використовується і при передачі майна в заставу. Відчуження державного майна шляхом його продажу також має за основу оцінювання його вартості згідно із Методикою. Оцінювання вартості майна з метою визначення величини статутного капіталу підприємства проводиться в такому порядку:– орган приватизації утворює інвентаризаційну комісію і визначає дату оцінювання майна;– комісія проводить інвентаризацію активів і зобов'язань об'єкта;– комісія складає акт оцінювання вартості майна підприємства, а орган приватизації його затверджує. Оцінювання вартості індивідуально визначеного майна, а також ЦМК, які належать до груп А, Д, Ж, проводиться в тому самому порядку, що і для визначення величини статутного капіталу ВАТ, за винятком окремих положень. У таких випадках проводиться експертне оцінювання всього майна, яке підлягає приватизації. Певні особливості проведення оцінювання майна передбачені також у разі приватизації об'єктів незавершеного будівництва і законсервованих об'єктів. У випадках, коли виявляється, що окреме майно за тих чи інших причин не було внесено до списку при проведенні інвентаризації, його вартість підлягає компенсації. До такого майна, зокрема, можуть належати: безпідставно виключене зі списків майно, відносно якого знято заборону на приватизацію, активи, одержані підприємством після проведення оцінювання (внаслідок погашення сумнівної та безнадійної заборгованостей) та ін. Компенсація здійснюється шляхом збільшення статутного капіталу ВАТ на відповідну суму, перерахування коштів до позабюджетного Державного фонду приватизації або у формі приватизації виявленого майна як окремого об'єкта. Розглянемо порядок визначення статутного капіталу ВАТ, створеного на основі майна державних підприємств. Його обсяги розраховуються шляхом проведення стандартизованого оцінювання вартості ЦМК. Це оцінювання, яке здійснюється з використанням стандартної методології. Воно проводиться на основі результатів інвентаризації майна підприємства, даних передавального балансу, договору оренди (у разі приватизації орендного підприємства) та іншої додаткової інформації, яка застосовується під час оцінювання вартості майна. Стандартизоване оцінювання передбачає використання і стандартного набору вихідних даних. Сукупна вартість ЦМК – це сума вартості активів, що відображені у передавальному багажі підприємства. До переліку майна, яке перебуває у складі сукупної вартості ЦМК, входять необоротні активи, оборотні активи і витрати майбутніх періодів. Проте при визначенні величини статутного капіталу ВАТ потрібно враховувати не тільки активи, а і зобов'язання підприємства. Тому статутний капітал має відповідати не сумі вартості активів, а величині чистої вартості ЦМК. Для її розрахунку сукупна вартість активів зменшується на такі показники: забезпечення подальших витрат і платежів, довгострокові зобов'язання та поточні зобов'язання. Чиста вартість ЦМК (ЧВЦМК) розраховується за формулою де Вн.а – вартість необоротних активів; Во.а – вартість оборотних активів; Вм.в – вартість витрат майбутніх періодів; Вз – вартість забезпечення подальших витрат і платежів; Вд.з – вартість довгострокових зобов'язань; Вп.з – вартість поточних зобов'язань. Розрахунок вартості необоротних активів (Вн.а) проводиться таким чином: де – залишкова вартість нематеріальних активів; Нб – незавершене будівництво; – залишкова вартість основних засобів; Ід – довгострокові фінансові інвестиції; Дд.з – довгострокова дебіторська заборгованість; Ап.в – відстрочені податкові активи; Аі – інші необоротні активи. Вартість оборотних активів (Во.а) розраховується за формулою де З – запаси; Во – векселі одержані; Дт.з – дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; Др.з – дебіторська заборгованість за розрахунками; Іп – поточні фінансові інвестиції; Гк – грошові кошти та їх еквіваленти; Оі – інші оборотні активи. Розрахунок чистої вартості ЦМК є основою для визначення величини статутного капіталу ВАТ. Далі одержана сума має бути скоригована на вартість об'єктів, які не підлягають приватизації, а також майна відносно якого встановлено особливий режим приватизації. З урахуванням цих поправок вартість статутного капіталу ВАТ, яке створюється на основі майна державного підприємства (СКд), розраховується таким чином: де Вж.ф – вартість державного житлового фонду; Вн.п – вартість об'єктів, які не підлягають приватизації; Во.р – вартість об'єктів, для яких установлено особливий режим приватизації. До об'єктів, які не підлягають приватизації, належать об'єкти, що знаходяться на балансі підприємства, але не беруть участі в його господарській діяльності. Наявність таких об'єктів обумовлена вимогами, які державні органи влади і органи місцевого самоврядування виставляють до підприємств і установ. До майна, яке не підлягає приватизації, зараховують об'єкти громадської оборони, інженерної інфраструктури, що забезпечує потреби не підприємства, а населених пунктів, об'єкти благоустрою міст та ін. Таке майно продовжує залишатися на балансі ВАТ, але не входить до загальної вартості його статутного капіталу. Об'єкт, для якого установлено особливий режим приватизації, – це майно, яке за рішенням органу приватизації підлягає продажу окремо від ЦМК. До таких об'єктів належать цінні папери та внески підприємства до статутних капіталів господарських товариств і об'єднань, а також об'єкти незавершеного будівництва. Це – майно, яке може бути приватизоване у складі ЦМК. Якщо воно не розглядається як окремий об'єкт, то його вартість не віднімається від величини чистої вартості ЦМК в процесі визначення обсягів статутного капіталу ВАТ. Але у випадках відокремлення такого майна в самостійні (від ЦМК) об'єкти приватизації, вартість ЦМК необхідно зменшити на суму таких об'єктів. Адже вони виявились уже врахованими, оскільки віднесені до складу необоротних активів ВАТ. Для формування статутного капіталу випускаються тільки прості іменні акції. Способи продажу державної частки акцій ВАТ Способами продажу акцій ВАТ, створених у процесі приватизації та корпоратизації, є продаж: 1) на пільгових умовах; 2) на організованому фондовому ринку (вітчизняному та міжнародному); 3) за конкурсом; 4) на відкритих торгах. Способи продажу акцій ВАТ у процесі приватизації показано на рис. 10.3. Пільговий продаж акцій в процесі приватизації проводиться в першу чергу і передбачає продаж акцій працівникам підприємства, а також прирівняним до них особам. Прирівняними до працівників підприємства є колишні працівники, які вийшли на пенсію, звільнені за технічних умов (якщо вони не працевлаштовані на інших підприємствах) особи, що мають право повернутись на роботу на підприємство, інваліди, звільнені у зв'язку з каліцтвом або професійним захворюванням, працівники, звільнені за станом здоров'я, працівники соціально-культурних закладів, які приватизуються у складі підприємства. Працівники підприємства, що приватизується, а також прирівняні до них, мають право на придбання акцій, сума номінальних вартостей яких становить величину в 45 неоподаткованих мінімумів доходів громадян кожному. При цьому, ціна акції в процесі її пільгового продажу встановлюється на рівні 50% від номінальної вартості акції. Продаж акцій на організованому фондовому ринку передбачає розміщення акцій на біржовому та організованому позабіржовому фондових ринках. На біржовому ринку торги акціями мають проводиться на фондових біржах та спеціалізованих відділах універсальних бірж. Зокрема, в процесі приватизації акції продаються на Українській міжбанківській валютній біржі, Українській фондовій біржі, Київській міжнародній фондовій біржі, Донецькій фондовій біржі, Придніпровській фондовій біржі та Кримській фондовій біржі. Лідером проведення операцій з акціями приватизованих фірм на позабіржовому ринку цінних паперів є Перша фондова торговельна система (ПФТС). Операції з цінними паперами проводяться також на Південноукраїнській торговельній системі (ПУТС). Продаж акцій ВАТ, створених у процесі приватизації на міжнародних фондових ринках, передбачає проведення розміщення акцій на біржовому та організованому позабіржовому фондових ринках зарубіжних країн. Такий продаж відбувається за участю іноземних фінансових посередників. Вони створюють умови для продажу корпоративних цінних паперів України на біржовому та позабіржовому фондових ринках та обслуговують проведення фінансових операцій з ними. Проведення конкурсу з продажу пакетів акцій ВАТ, створених у процесі приватизації, передбачає додержання певних умов. Конкурс може бути проведеним за наявності не менше двох претендентів. На один конкурс виставляється тільки один пакет акцій. Конкурс може бути двох видів: комерційний і некомерційний. Комерційний конкурс – це спосіб продажу акцій ВАТ, за яким переможцем визначається претендент, який запропонував найвищу ціну за пакет акцій, а також прийняв зобов'язання виконати всі фінансові умови, передбачені конкурсом. Некомерційний конкурс – це спосіб продажу акцій ВАТ, за яким переможцем стає претендент, що запропонував найбільші обсяги інвестицій (згідно з бізнес-планом) та прийняв зобов'язання сплатити фіксовану ціну пакета акцій. На комерційний конкурс виставляється пакет акцій, обсягом не менше 26% від статутного капіталу ВАТ, а в окремих випадках (для особливо великих підприємств) – понад 16%. Для проведення конкурсу складається план приватизації пакета акцій. План приватизації для комерційного конкурсу з продажу пакета акцій обсягом, що перевищує 50%, та будь- якого пакета для некомерційного конкурсу подаються у формі бізнес-плана. Бізнес-план складається покупцем на основі затверджених органом приватизації вимог до бізнес-плану. Приватизація державного пакета акцій шляхом проведення відкритих торгів за процедурою тендерів або гарантованого розміщення акцій здійснюється в такому порядку. Об'єктами продажу є, як правило, пакети акцій, величиною понад 25% статутного капіталу ВАТ (для груп В і Г з обсягами реалізованої продукції, не менше ніж 100 млн грн, або з балансовою вартістю основних фондів, не менше 100 млн грн). Якщо на торги надійшла заява від одного покупця, пакет акцій може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за умови забезпечення ним встановлених умов продажу. Тендер передбачає проведення продажу об'єкта шляхом залучення пропозицій декількох покупців та проведення їх конкурсу з метою забезпечення найвигідніших комерційних умов для продавця. Як зазначалося вище, в процесі приватизації тендер – це спосіб продажу пакета акцій ВАТ за участю радника, згідно з яким переможцем визначається учасник за підсумками тендерних пропозицій. Радник залучається органом приватизації для забезпечення підготовки та проведення тендера. Радником може бути одна юридична особа або група юридичних осіб (консорціум). Для продажу визначених пакетів акцій радник залучається на основі конкурсного відбору. До основних задач радника належать збір інформації та аналіз діяльності емітента, проведення аудиту його діяльності, визначення інвестиційної привабливості ВАТ, проведення експертного оцінювання пакета акцій з метою визначення ціни його продажу, визначення ефективної стратегії продажу пакета акцій, проведення заходів із залучення промислових інвесторів та ін. Тендерна пропозиція – пакет документів, який претендент подає раднику з метою придбання запропонованого на торгах пакета акцій. Пропозиції учасників складаються з таких частин: підтверджених документів (щодо діяльності претендента), технічної пропозиції (для подальшого розвитку ВАТ) та фінансової пропозиції (стосовно об'єкта продажу). Претенденти надають також тендерну гарантію, що гарантує оплату продажної ціни пакета акцій. Тендер проводиться тендерною комісією, яка створюється органом приватизації. Умовами тендера можуть передбачатися інвестиційні зобов'язання для переможця торгів. Вони використовуються на поповнення обігових коштів ВАТ, розширення ринків збуту, для технічного переозброєння та модернізації підприємства, на забезпечення соціальних потреб та ін. Тендер проводиться комісією в процесі розгляду поданих учасниками тендерних пропозицій та застосування бального їх оцінювання. Після виявлення переможця та одержання від нього банківської гарантії, орган приватизації укладає з ним договір купівлі-продажу пакета акцій. З використанням способу гарантованого розміщення акцій радник має забезпечити згоду покупців або на оплату акцій за мінімальною (установленою органом приватизації) ціною або на попередню оплату частини очікуваної ринкової вартості виставленого пакета. За такого конкурсу учасники (на відміну від тендера) не зобов'язані подавати технічні пропозиції щодо розвитку ВАТ. Необхідними є лише підтверджені документи та фінансові пропозиції. Для участі у придбанні акцій покупець вносить суму тендерної гарантії, що зараховується переможцю до остаточної оплати заявленого пакета. Для забезпечення повної його сплати орган приватизації укладає договір купівлі-продажу пакета акцій з переможцем торгів. Література 1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. 2. Декрет Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства" від 17.03.1993 р. 3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993 р. 4. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. 5. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. 6. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 р. 7. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. 8. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р. 9. Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. 10. Закон України "Про державний внутрішній борг України" від 16.09.1992 р. 11. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 р. 12. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 12.04.1990 р. 13. Закон України "Про Державну програму приватизації на 2000–2002 роки" від 18.05.2000 р. 14. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. 15. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (27.04.2013)
Просмотров: 277 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: