Реферат на тему Вартість та дохідність акцій - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Вартість та дохідність акцій. План 1. Акції та їх дохідність 2. Дохідність простих та привілейованих акцій 3. Методи розрахунку вартості акцій 4. Визначення курсу акцій 5. Дохідність операцій з акціями 6. Список літератури Акції та їх дохідність Здійснення фінансових інвестицій може бути обумовлене необхідністю ефективного використання інвестиційних ресурсів у таких випадках:— коли кон'юнктура фінансового (насамперед, фондового) ринку дозволяє отримати значно більший рівень прибутку на вкладений капітал, ніж операційна діяльність на товарних ринках; - коли у підприємства є тимчасово вільні грошові активи (наприклад, пов'язані з сезонною діяльністю підприємства);— якщо підприємство планує галузеву, регіональну або товарну диверсифікацію своєї діяльності шляхом придбання діючих підприємств (вкладення коштів у статутні фонди, придбання пакетів акцій). У результаті відсутності гарантованого доходу з акцій, операції зі звичайними акціями прогнозують лише умовно. Ціна акції повинна дорівнювати дисконтованій сумі очікуваних дивідендів. Існує кілька підходів до прогнозування ціни акції:— фундаментальний, який ґрунтується на галузевих та фінансових дослідженнях з оцінки емітента, його бізнесу та економічних умов його діяльності;— статистичний, який враховує накопичену інформацію про ціни на цінні папери та використовує методи статистичного прогнозування, регресії (бета-аналізу);— технічний, який передбачає побудову графіків динаміки курсу цінних паперів та інших показників. Для отримання доходу з акцій не нижче допустимого рівня ризику необхідно, щоб разовий платіж у вигляді ціни за акцію компенсувався дисконтованою сумою дивідендів з цієї акції. Дивіденди утворюють фінансову ренту, тому ціна акцій дорівнює: Дохідність простих та привілейованих акцій Аналіз привілейованих акцій близький за методикою до оцінки облігацій: оцінюється їх забезпеченість, дивідендне покриття, можливість конверсії, кумулятивність дивіденду. Коефіцієнт дивідендного покриття відображає надійність у сенсі виплати дивідендів при поточній діяльності підприємства. Коефіцієнт покриття визначає ризик неповернення вкладень. Кумулятивність привілейованих акцій означає, що при невиплаті дивідендів у поточному році їх виплата не відміняється, а переноситься на наступний рік. Якщо інвестор купує прості акції, то він стає співвласником підприємства, ризикуючи разом із ним. Доходи інвестора в такому випадку залежать від успіхів емітента. Методи розрахунку вартості акцій Розрізняють такі методи розрахунку вартості акцій:— вартість акцій за балансом (ВУ);— дійсна вартість акції (ОУ);— розрахункова вартість акції (ВУ). Показник вартості акцій за балансом показує, яка частина акціонерного капіталу та резервного страхового фонду припадає на одну випущену акцію. Тобто, якщо, наприклад, акціонерний капітал підприємства становить 20 млн грн, резервний фонд — (26 % статутного фонду) — 5 млн грн і випущено 1 млн. акцій, то: Вартість акцій за балансом, як правило, менша їх дійсної вартості. Відповідно, чим менша ця різниця — тим вище оцінюються акції. Показник дійсної вартості акцій показує, яка величина всіх капітальних ресурсів підприємства припадає на одну випущену акцію. Капітальні ресурси підприємства включають: акціонерний капітал, резервний страховий фонд та неоголошені резерви. Тому цей показник завжди більший від попереднього. Розрахунок Ј)У є важливим при економічному аналізі у випадках придбання контрольного пакета акцій або ліквідації підприємства. Збільшення акціонерного капіталу і пов'язана з цим додаткова емісія акцій дає право власникам старих акцій на придбання нових з певним коефіцієнтом та за меншою ціною. При цьому користуються формулою: Наприклад, при наявності 4 старих акцій акціонер може купити одну нову за ціною 50 грн. Вартість старих акцій — 60 грн. При цьому слід урахувати, що дійсна ціна акцій при біржових операціях відрізняється від розрахункової. Біржова ціна визначається тенденціями попиту та пропозиції акцій. Однак розрахункова вартість акцій використовується як орієнтир для наступних операцій з акціями. Наведемо розрахунок ще одного показника повного доходу від капіталу, який узагальнює всі доходи і збитки, що приносять акції. Визначення курсу акцій Кожен власник акції усвідомлює, що вона є його капіталом, який приносить прибуток. Йому не байдуже, яка вартість цього капіталу сьогодні, адже вартість грошей з часом змінюється, водночас змінюється і вартість акції. Ціна на акції на даний момент часу називається курсом, або ринковою ціною акції. Як визначити теперішню вартість (курс) акцій привілейованих і звичайних? Акції — цінні папери без терміну погашення. Власники привілейованих акцій систематично одержують фінансові дивіденди від компанії, яка їх випустила. Тому виплата дивідендів — нескінченний потік рівномірних платежів, які утворюють вічну фінансову ренту. Теперішня вартість довічної ренти складається із суми вартості кожного надходження на даний момент часу (дисконтованих платежів): Отже, ринкова ціна привілейованої акції змінюється прямо пропорційно до дивідендів і обернено пропорційно до дисконтної ставки. Дивіденди на звичайні акції не гарантуються власникам. Вони можуть бути вищими або нижчими від дивідендів, що сплачувалися за попередній рік, а за окремі роки дивіденди взагалі можуть бути не виплачені. З огляду на це, визначення ціни звичайних акцій потребує обережного прогнозу майбутніх дивідендів. Ціну звичайних акцій визначають три фактори: річні дивіденди; темпи зростання дивідендів; дисконтна ставка. Ставка, за якою дисконтуються майбутні дивіденди, називається необхідною ставкою доходу. Розглянемо три можливі випадки оцінки звичайних акцій таких видів: 1) з постійними дивідендами; 2) з постійним приростом дивідендів; 8) з непостійним приростом дивідендів. Наприклад, корпорація "Дельта" сплачує річний дивіденд 5 г. о. на акцію, приросту майбутніх дивідендів не сподівається, а необхідна ставка (дисконтна) доходу від акцій — 10 %. Якою має бути ціна звичайної акції? За допомогою моделі Гордона обчислимо ціну звичайної акції: Через обернену залежність між цінами та ставками дисконту активність на ринку цінних паперів падає, коли зростають відсоткові ставки, і навпаки — коли відсоткові ставки падають, на фондовій біржі, як правило, починається піднесення ділової активності. 3. Оцінка акцій з плаваючим приростом дивідендів. Протягом перших кількох років дивіденди можуть зростати, а потім темпи зростання змінюються. Як оцінити акцію, коли дивіденди мають різні темпи приросту? Основний принцип такої оцінки — ціна цінних паперів є теперішньою вартістю їх майбутніх доходів (дисконтованою). Коли дивіденди на звичайну акцію зростають нерівномірно, то слід обчислити майбутні дивіденди окремо за кожен період, потім дисконтувати ці суми до теперішньої вартості й підсумувати отримані результати. В усіх трьох випадках при визначенні теперішньої вартості акції припускалося, що дисконтна ставка відома (&,). Практично це не так. Часто треба спочатку обчислити необхідну ставку доходу, яка пов'язана з ризиком (чим більший рівень ризику, тим вища необхідна ставка доходу). Визначити ризик непросто, бо слід урахувати багато факторів. Математичні розрахунки рівня ризику вимагають знання теорії ймовірності. Спрощено визначити ризик допомагає Модель Оцінки Капітальних Активів (MOKA). Згідно з моделлю, існує тісний зв'язок між доходами окремих власників цінних паперів та загальними доходами ринку цінних паперів. Рівень розвитку визначається чутливістю доходів від акцій до ситуацій на ринку. Якщо доходи від певних акцій піднімаються або падають більше у відсотковому відношенні, ніж у цілому на ринку, то їх називають ризикованішими за сам ринок. Якщо доходи від акцій зростають чи падають менше, ніж доходи цілого ринку, такі акції вважаються менш ризикованими. Отже, ризикованість акцій можна визначити простим порівнянням їх дохідності зі загальним індексом ринку. Чутливість до ризику (міра чутливості акцій до ривку) називають коефіцієнтом Ь і визначають за формулою: Чутливість = дохідність акції/дохідність ринку. Наприклад, чутливість різних акцій на ринку різна: Розглянуті оцінки різних видів акцій — це методи обчислення курсу акцій, тобто їх ринкової ціни. Як бачимо, ринковий курс акцій залежить, в основному, від співвідношення між пропозицією та попитом. Якщо попит на конкретні акції більший від пропозиції, то ціни зростають. Якщо ситуація протилежна, тобто кількість бажаючих продати більша, ніж охочих купити, ціни знижуються. Проте величина попиту та пропозиції кожного виду акцій у цей момент формується під впливом ряду факторів, а це, у свою чергу, формує курс акцій. Основні фактори, які змінюють курс акцій (попит і пропозицію), такі: обсяги виплачених і очікуваних у перспективі дивідендів; розміри банківської відсоткової ставки (позичкового відсотка), ціни на золото, товари і нерухомість, оскільки це альтернативні вкладення вільних коштів; ліквідність, тобто можливість перетворення без втрат акцій у готівку; біржова спекуляція — ку-півля-продаж акцій з надією отримати за короткий період прибуток від різниці між курсами. Існує ще багато суб'єктивних факторів, які теж впливають на зміну курсу акцій. Купівля і продаж акцій, як і інших цінних паперів, проводяться на біржі, де продавцями і покупцями можуть виступати лише брокери (маклери), які виконують замовлення своїх клієнтів і за це отримують певний відсоток з обігу (комісійні). Банки через брокерів (маклерів) теж продають і купують акції для своїх клієнтів, відкриваючи при цьому спеціальні рахунки — фондові рахунки. У цих випадках банки турбуються про отримання дивідендів. Дохідність операцій з акціями Доходи від підвищення ринкової ціни акцій отримують ті, хто купує дохідні акції на певний період, за який ринкова ціна акції зросла. При продажу таких акцій через деякий час власник отримає дохід не лише від дивідендів, а й від різниці вартості акції на момент продажу та купівлі (дисконт). Ринкову ціну часто називають курсом акцій. Уважний інвестор, який стежить за діяльністю фірми, в яку він вніс свої кошти, постійно спостерігає за курсом акцій фірми на ринку цінних паперів, щоб не прогаяти момент продажу акцій у випадку спаду виробництва фірми. Доходи від відносного збільшення кількості акцій у результаті їх подрібнення. Подрібнення акцій — це процедура, при якій загальні акції, викуплені акціонерами, діляться на більшу кількість акцій, наприклад, у співвідношенні 2 :1; 3 :1; 4 :1. Після такого подрібнення акціонер, який спочатку володів, наприклад, 10 акціями, має уже 20, ЗО, 40 акцій. Така процедура знижує ринкову вартість акцій і вони стають більш привабливими для покупців, особливо якщо величина дивіденду на одну акцію зберігається або знижується у меншій пропорції. Такі фактори свідчать про те, що їх курс буде через деякий час знову зростати, отже, збільшаться пропорційно подрібненню доходи першочергових інвесторів. Якщо до цієї суми додати щорічні дивіденди, то сума доходу власника пакету акцій зросла би ще більше. Це свідчить про доцільність довготермінових інвестицій. Акції приносять значний прибуток саме з часом, за умови, що фірма, яку обрали для інвестицій, успішно працює. Коли корпорація приймає рішення про подрібнення акцій, що, як бачимо, вигідне акціонерам? У випадку процвітання акціонерного товариства, різкого зростання на біржі курсу його акцій настає час, коли ніхто їх не купує (бо ніхто не продає). Це невигідно фірмі і вона приймає рішення про подрібнення акцій, наприклад, 2:1, водночас ціна цих акцій знижується вдвічі, і збільшується їх купівля-продаж. Отже, процедура подрібнення акцій вигідна обом сторонам: емітенту й інвестору. Список літератури 1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента.— К.: Ника-Центр; Эльга, 1999. 2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. — К.: Ва-зако; Молодь, 1997. — 699 с. 3. Голуб А. Г., Савенко І. Л. Ринкова система економіки. Ринок цінних паперів та його інструменти. — Л.: ЛТБС, 1994. 4. Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного. — К.: Феміна, 1995. 5. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. — М.: Финансы и статистика, 1996. 6. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия: проблемы, концепции и методы. — М.: Финансы, 1997. — 227 с. 7. Мельник В. А. Ринок цінних паперів: Довідник. — К.: АЛД Віра-Р, 1998. 8. Павлова Л. П. Финансовый менеджмент. — М.: Инфра-М, 1996. — 276 с. 9. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник. — М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998. 10. Практикум по финансовому менеджменту / Под ред. Е. С. Стояновой. — М., 1995. — 118 с. 11. Рындин А. Г., Шамаев Г. А. Организация финансового менеджмента на предприятиях. — М., 1997. — 356 с. 12. Смовженко Т. С, Лапішко М. Л. Розрахунки від акцій та облігацій. — К.: Укр. НТІ, 1994. 13. Финансовое управление компанией/Под общ. ред. Е. В. Кузнецовой. — М., 1995. — 213 с. 14. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.: Ист-Сер-вис, 1995. — 378 с. 15. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник / Под ред. Е. С. Стояновой. — М-: Перспектива, 1996. 16. Хелферт Э. Техника финансового анализа: Пер. с англ. -М.: Аудит; ЮНИТИ, 1996. — 357 с.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (30.04.2013)
Просмотров: 622 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: