Реферат на тему Управління фінансами - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Управління фінансами. Залежно від характеру взаємовідносин і суб'єкта контролю фінансовий контроль можна розподілити на внутрішній і зовнішній. Внутрішнім називається такий контроль, за якого суб'єкт і об'єкт належать до однієї системи, а зовнішнім – такий, за якого контроль здійснюється суб'єктом, що належить до тієї ж системи, що й об'єкт. Внутрішній фінансовий контроль – це самоконтроль, який здійснюють організації, підприємства, установи за власною фінансовою діяльністю та фінансовою діяльністю підрозділів, що входять до їхнього складу. Він є складовою управління організацією і тому провадиться на її розсуд на основі рішень даної організації. Заходи фінансового контролю, що здійснюються зовнішніми органами, зазвичай охоплюють всю систему державних органів і тому можуть сприйматися як макрозаходи. При цьому їх треба доповнювати мікро- або оперативними заходами, що проводяться самою організацією. Обидва види контролю доповнюють один одного, між ними встановлюється тісний симбіотичний зв'язок. Ідеально внутрішній контроль використовується як оперативний, що доповнює макроекономічну стратегію, розроблену центральними органами. Від організацій, звісно, потребується проведення самостійного аналізу напрямків власної фінансової діяльності та підготовки відповідних фінансових планів і бюджетів. Після складання і затвердження планів доходів і витрат основну увагу організації приділяють проблемам управління й оперативного фінансового контролю. Залежно від ступеня охоплення підконтрольного об'єкта можна відокремити такі види фінансового контролю, як: - комплексний, тобто такий, якому підлягають усі аспекти діяльності підконтрольного об'єкта; - тематичний, тобто такий, що зосереджується лише на окремих аспектах діяльності. Залежно від ступеня охоплення об'єктів фінансовим контролем можна також вирізнити такі його види, як повний і частковий; суцільний і вибірковий. Повний фінансовий контроль характеризується загальним глибоким вивченням фінансового боку діяльності організації, максимально можливим застосуванням різних методів контро-лю. Частковий контроль проводиться з певного переліку питань за допомогою ознайомлення на місці з окремими напрямками фінансової діяльності. Суцільний фінансовий контроль передбачає вивчення всіх первинних документів і записів у формах аналітичного та син-тетичного обліку. Цьому контролю підлягають найвідповідаль-ніші операції установи. При вибірковому контролі перевіря-ються або всі документи певних періодів протягом року, або частина документів, але за весь звітний період. Залежно від джерел інформації й методики виконання контрольних дій фінансовий контроль можна розподілити на документальний і фактичний. Слід зазначити, що такий по-діл є деякою мірою умовним, тому що в основі його розме-жування покладено лише різні джерела даних, що використовуються при здійсненні контрольних дій. Так, джерелами інформації для документального контролю є первинні доку-менти, бухгалтерська, статистична звітність, нормативна та інша документація. Фактичний контроль ґрунтується на ви-вченні фактичного плану об'єктів, що перевіряються, за дани-ми їх перевірки в натуральному вираженні, а тому він не мо-же бути всеохоплюючим з огляду на безперервний характер фінансово-господарських операцій. Залежно від цільової спрямованості контрольних дій мож-на вирізнити такі види фінансового контролю, як стратегічним і тактичний. Стратегічний фінансовий контроль спрямовується на вирі-шення питання стратегії розвитку підприємства, організації, установи, галузі господарства у майбутньому, а тактичний — вирішує поточні питання їхньої фінансової діяльності. Залежності від місця здійснення фінансового контролю його можна розподілити на такі види, як контроль на місцях, коли суб'єкт виконує контрольні дії безпосередньо на підкон-трольному об'єкті; дистанційний контроль, коли суб'єкт кон-тролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається за допомогою засобів зв'язку. Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є форма його здійснення. При трактуванні форм фінансового контролю слід ґрунтуватися на співвідношенні змісту й форми як загальних категорій, то відображають взаємозв'язок двох сторін будь-якого предмета чи явища. Зміст є визначальною стороною предмета, а форма — засобом його вираження і внутрішньою організацією, яка модифікується зі зміною змісту. Формами фінансового контролю є певні сторони виявлен-ня змісту фінансового контролю залежно від часу здійснення контрольних дій. На наш погляд, формами фінансового конт-ролю є попередній (превентивний), поточний і наступний (ретроспективний). Критерій розмежування цих форм полягає у зіставленні часу здійснення контрольних дій із процесами формування й використання фондів фінансових ресурсів. Вод-ночас вони тісно взаємопов'язані, відображаючи тим самим безперервний характер контролю. В умовах переходу до ринкових відносин все важливішу роль відіграє попередній (превентивний) контроль. Перехід до ринку не сумісний зі збитками і втратами, які є наслід-ком економічних і фінансових прорахунків, безгосподарності, порушення законності. Для їхньої мінімізації необхідна чітка й відлагоджена система превентивного фінансового контро-лю, який є найефективнішою формою, оскільки дає змогу запобігти виникненню вад, перевитрат і втрат фінансових ресурсів, порушенню законодавства. На стадії фінансового прогнозування і планування превентивний контроль слугує пе-редумовою для прийняття оптимальних управлінських рішень. Поточний фінансовий контроль є органічною часткою процесу оперативного фінансового управління й регулювання фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій, установ, галузей економіки. Поточний фінансовий контроль проводиться в короткі проміжки часу — в процесі здійснення фінансово-господарських операцій. Спираючись на дані пер-винних документів оперативного і бухгалтерського обліку та інвентаризацій, поточний контроль дає змогу регулювати фі-нансові ситуації, що швидко змінюються, попереджувати збитки і втрати. Наступний (ретроспективний) фінансовий контроль ха-рактеризується поглибленим вивченням фінансової діяль-ності за попередній період, дає змогу виявити вади поперед-нього й поточного контролю. Ретроспективний фінансовий контроль здійснюється після виконання фінансових операцій за певні минулі проміжки часу завдяки вивченню даних об-ліку й звітності, планової нормативної документації. Контролю підлягають і фактичні справи, дійсна наявність грошових за-собів і матеріальних цінностей. Наступний фінансовий контроль допомагає масштабно оцінити позитивні та негативні сторони фінансової діяльності підприємств, установ, певних галузей та економіки в цілому. Він дає змогу всебічно аналізувати накопичений досвід, об'єк-тивно відображати причини порушень і недоліків, розробляти заходи щодо їх усунення. Отже, попередній (превентивний), поточний і наступний (ретроспективний) фінансовий контроль взаємно пов'язані й доповнюють один одного. Попередній контроль забезпечує перевірку проектів бюджетів, фінансових планів, кошторисів тощо. Поточний контроль допомагає своєчасно виявити вади й порушення в процесі фінансово-господарської діяльності та своєчасно їх усунути. Наступний контроль виявляє вади, які не були виявлені попереднім і поточним контролем. Лише застосування усіх зазначених форм фінансового контролю в їх єдності та взаємозв'язку робить фінансовий контроль система-тичним, підвищує його ефективність. Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є його метод. До методів фінансового контролю належать конк-ретні способи (прийоми), що застосовуються при здійсненні контрольних функцій. Метод дослідження об'єкта контролю залежить від характеру об'єкта і певних його елементів. Стан і поведінка об'єкта контролю в цілому визначається за допомо-гою загальних методів контролю, а окремих його частин або характеристик — за допомогою часткових способів. Методами фінансового контролю є ревізія, тематична перевірка, обстеження, безперервне відстежування фінансо-вої діяльності. Кожний з цих методів поділяється на частко-ві способи й прийоми, які дають змогу розв'язувати певні проміжні завдання. Ревізія є методом контролю всієї фінансово-господарсь-кої діяльності підприємства, установи, організації за певний проміжок часу з метою встановлення законності здійснюва-них операцій, їхньої доцільності та ефективності, правиль-ності обліку й достовірності облікових і звітних даних. В умовах адміністративно-командної економіки ревізія була переважаючим методом фінансового контролю, тому що жорстка адміністративна підпорядкованість нижчої ланки управління вищій потребувала відповідної ревізійної діяльності для збору інформації про якість виконання команд кожною нижчестоящою ланкою. Ревізія сприймалася як універсальний засіб, здатний по-долати всі вади функціонування фінансового та господарсь-кого механізмів. Проводилася ревізія, в основному, з метою встановлення вад і порушень. За такої інтерпретації фінансо-вий контроль поставав у вигляді окремих ізольованих частин, порушувалося цілісне уявлення про контроль як окрему фун-кцію управління. Насправді поняття контролю значно шир-ше, ніж поняття ревізії. Наукову проблематику ревізії слід розглядати у складі фінансового контролю, який включає пи-тання теорії, організації контролю на будь-якому рівні ієрар-хії з усією різноманітністю видів, форм і методів контролю. Об'єктивною тенденцією сучасного етапу реформування фінансової сфери є скорочення частки фінансів державного сектора та збільшення питомої ваги комунального і приватно-го секторів. Це означає поступове згортання примусовості здійснення фінансового контролю і розвиток його добровіль-ності, тому надалі повинні частіше застосовуватися такі методи здійснення фінансового контролю, як тематичні перевірки, обстеження, безперервне відстежування фінансової діяльності господарюючих суб'єктів. Тематична перевірка здійснюється за певним переліком питань або з однієї теми шляхом ознайомлення на місці з ок-ремими сторонами фінансової діяльності. Такі перевірки мо-жуть проводитися наскрізним методом за ознакою однотип-ності операцій чи за ознакою взаємного зв'язку між різними суб'єктами контролю. Обстеження є ознайомленням на місці з окремими ділян-ками фінансової роботи, в процесі якого виявляються її пози-тивні і негативні сторони. Характерним для обстеження є ви-користання прийомів зіставлення фактичного стану справ з нормативним. Використання всієї сукупності видів, форм і методів контролю має надзвичайно велике значення для ефективного функціонування системи фінансового контролю в цілому. Так, застосування всіх видів фінансового контролю є важливим з погляду запобігання втрати контролю за діяльністю певних секторів економіки та утворення неконтрольованих сегментів у фінансовій сфері, а також з погляду попередження паралелізму та дублювання при здійсненні контролю. Висновки Управління фінансами охоплює багато елементів економічного та соціального добробуту країни. Тому діяльність органів управління фінансами є дуже важливою, від якої залежить економічна стабільність та майбутнє країни в цілому. Правильна організація системи органів управління та їх роботи є визначальною для фінансової системи держави. Порівнюючи вітчизняну та іноземну систему управління фінансами можна відчути різницю – різницю не тільки в організації але й в результатах. Таким чином, важливо проаналізувати переваги та недоліки системи управління та відповідно вдосконалити її. Правильне, раціональне функціонування органів управління багато в чому зумовлюють стан життєвого рівня населення та економічної сфери держави. Література: 1. "Теорія Фінансів" О.Д. Василик, Київ, НІОС 2000. 2. "Фінанси" І.О. Петровська, Д.В. Клиновий, ЦУА 2002. 3. "Фінанси" В.П. Кудряшов, Херсон 2002. 4. "Фінанси підприємств" Р.А. Слав'юк, ЦУА 2002. 5. "Финансы" В.М Родионова ,Москва 1995.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (27.04.2013)
Просмотров: 632 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: