Реферат на тему Специфіка дії зарубіжних платіжних систем - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Специфіка дії зарубіжних платіжних систем. План 1. Загальні відомості про зарубіжні платіжні системи 2. Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій СВІФТ (SWIFT) 3. Електронна комерція з використанням засобів Інтернету Загальні відомості про зарубіжні платіжні системи Система "Фед Уайр" (Fedwire) — комунікаційна система, якою володіє і керує Федеральна резервна система США. Для проведення операцій за цією системою 12 федеральних резервних банків об'єднані між собою і функціонують як єдине ціле. Переказ коштів через "Фед Уайр" здійснюється у формі валових розрахунків у реальному часі, коли відправник коштів ініціює переказ. Учасники "Фед Уайр" можуть переказувати кошти на рахунок іншої установи у федеральному резервному банку як на користь установи-отримувача, так і на користь третьої установи (установи кореспондента, корпорації або приватної особи). Необхідно звернути увагу на систему міжбанківських клірингових розрахунків США ЧІПС (CHIPS) та технологію здійснення розрахунків через цю систему. ЧІПС — міжбанківська платіжна система, платіжні операції в якій здійснюються на багатосторонній основі, а розрахунки за чистими зобов'язаннями здійснюються в кінці дня. Учасниками ЧІПС можуть бути комерційні банки, корпорації, інвестиційні компанії відповідно до законів штату Нью-Йорк про банківську діяльність, банківські філії будь-якої банківської установи, що має контору в Нью-Йорку. Банк, який не є учасником системи, повинен звернутися до послуг учасника ЧШС як свого кореспондента або агента. Платежі за системою ЧШС пов'язані, в основному, з міжбанківськими операціями міжнародного характеру, включаючи доларові платежі за угодами з іноземною валютою, з розміщенням і виплатою прибутків за цінними паперами в євродоларах. Нью-йоркська асоціація клірингових палат складається з 11 найбільших банків Нью-Йорка, кожен з яких є представником у комітеті клірингової палати, що встановлює правила функціонування ЧШС. Обов'язковою вимогою допуску установ, які не є учасниками асоціації, до участі в системі ЧШС є їхня згода дотримуватися правил системи. Важливо знати суть автоматизованої системи клірингових розрахунків Великої Британії ЧАПС (CHAPS), її функціонування та порядок здійснення розрахунків. ЧАПС — електронна міжбанківська система переказу безвідкличних, гарантованих та безумовних кредитових переказів у фунтах стерлінгів з одного розрахункового банку іншому розрахунковому банку протягом одного дня. Система здійснює розрахунки на всій території Великої Британії та об'єднує в єдину мережу 16 лондонських банків, у тому числі — банк Англії. Система ЧАПС — це розподілена мережа, в якій електронні платіжні повідомлення передаються безпосередньо від члена системи розрахунків — відправника до члена системи розрахунків — отримувача, не проходячи через центральний пункт обробки або клірингову палату. Потрібно зазначити важливість ознайомлення зі Швейцарською міжбанківською кліринговою системою ШМКС (SIC), з метою її функціонування та з технологією здійснення розрахунків. ШМКС здійснює остаточні та безвідкличні платежі у швейцарських франках з використанням коштів, що знаходяться в Швейцарському Національному банку. Метою функціонування ШМКС є: - зниження кредитних ризиків; - усунення овердрафтів на рахунках у Швейцарському Національному банку; - прискорення розрахунків; - спрощення процесу управління грошовими потоками. Вивчення теми потребує висвітлення основних принципів організації та видів операцій системи міжнародних автоматизованих розрахунків ТАРГЕТ (TARGET). Центральні банки країн Європейського економічного союзу для задоволення потреб єдиної грошової політики створили систему ТАРГЕТ, яка дозволяє швидко та безпечно здійснювати платіжні операції між Європейським центральним банком та банківською системою. Варто зосередити увагу на застосуванні чекового клірингу в розрахункових палатах США. При використанні механізму місцевого клірингу банки обмінюються чеками через розрахункову палату і здійснюють один остаточний платіж за підсумками балансу розрахунків за день. Необхідно знати загальні відомості про систему термінових міжнародних грошових переказів "Вестерн Юніон" (Western Union). Компанія "Вестерн Юніон" заснована в 1851 р. у Нью-Йорку і надає послуги з переказу коштів. Ця система здійснює швидкий переказ коштів із використанням сучасних засобів зв'язку. Перекази здійснюються між фізичними особами без відкриття банківських рахунків. У багатьох країнах при відправленні грошового переказу за додаткову плату клієнт може скористатися такими видами послуг на свій вибір: - доставкою чека за адресою; - повідомленням телефоном; - повідомленням (до 20 слів) з переказом; - контрольним питанням (не більше чотирьох слів). У нашій країні компанія "Вестерн Юніон" почала свою активну діяльність з 1994 р. Відправлення і виплата грошових переказів здійснюється в доларах США. Оплата грошового переказу здійснюється відправником відповідно до тарифів. Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій СВІФТ (SWIFT) СВІФТ — автоматизована система здійснення міжнародних платежів через комп'ютерні мережі. Товариство міжнародних міжбанківських фінансових телекомунікацій засновано в 1973 р. у Брюсселі (Бельгія) представниками 239 банків з 15 країн Європи та Америки. Кількість країн та банків системи постійно зростає. Нині СВІФТ є провідною міжнародною організацією в сфері фінансових телекомунікацій, яка гарантує оперативну, безпечну та абсолютно надійну передачу фінансових повідомлень по цілому світу. Користувачами СВІФТ є більше 7000 найбільших банків та фінансових організацій, таких як брокерські фірми, компанії цінних паперів, біржі, центральні депозитарії тощо, зі 196 країн. СВІФТ отримав підтримку світового фінансового товариства, а запропонована і реалізована ним концепція, формати і правила передачі фінансової інформації набули статус стандарту де-факто. Щоденний обсяг повідомлень, які передаються мережею СВІФТ, перевищує 3,5 млн сумарною вартістю більше 2 трлн дол. США. СВІФТ є не тільки найбільшою світовою мережею передачі інформації, але і надає спеціальне обладнання та програмне забезпечення для роботи в мережі. Варто зазначити, що СВІФТ є лише системою передачі даних і не виконує жодних розрахункових функцій. Членами СВІФТ можуть бути установи, які уповноважені виконувати міжнародні банківські операції і перебувають у країні, яка має регіональний процесинговий центр СВІФТ. Власниками акцій СВІФТ можуть бути тільки банки, які є його членами. Період упровадження, тобто підготовки установи — члена СВІФТ до реального підключення до системи, складається зі стадій планування, підготовки та тестування. На стадії планування формують групу, яка відповідає за виконання всіх запланованих заходів, визначає вибір термінального обладнання та місце його розташування, розробляє політику стосовно обміну ключами автентифікації з банка-ми-кореспондентами. На стадії підготовки розробляють інструкції для банківських користувачів, з'ясовують порядок дій на випадок виходу з ладу термінального обладнання, призначають відповідальних осіб. На стадії тестування здійснюється повна перевірка готовності банку до роботи у СВІФТ, що включає аналіз підготовленої внутрішньої банківської документації. Потрібно звернути увагу на основні завдання товариства: - створення і використання засобів, необхідних для швидкої і безпечної передачі комп'ютерними мережами платіжних доручень та інших банківських повідомлень; - спрощення та уніфікація міжнародних розрахунків; - зниження потреби в ручній праці з підготовки, вивірення та відправки міжнародних повідомлень; - прискорення передачі великих обсягів інформації при зниженні ймовірності виникнення помилок; - заміна переважно паперових форм посилання грошових переказів за допомогою кабельних засобів зв'язку або телексом, які були повільними, містили багато помилок, телекомунікаційним обладнанням з обробки інформації. Переваги мережі СВІФТ: - підвищення ефективності роботи банку за рахунок використання стандартизації та сучасних засобів передавання інформації; - забезпечення надійності при переданні повідомлень шляхом їх кодування і спеціального порядку передання та прийняття; - спрощення і прискорення бездокументного обміну даними між кредитними установами; - прямий доступ банків — членів СВІФТ до своїх кореспондентів, відділень і філій у всьому світі; - гарантування безпеки передання, тобто захист від фальсифікації, підробок і втрати інформації. Суттєвою передумовою для електронного обміну даними є стандартизація інформації. Розрізняють три стандарти СВІФТ: 1) інформаційні тексти; 2) адреса банку, який є членом системи СВІФТ; 3) код валюти. СВІФТ є найбільшою міжнародною мережею, що пов'язує національні клірингові й банківські мережі, утворюючи світову фінансову систему телекомунікацій. Клієнти і комерційні банки мають встановлені у них інтерфейсні системи (1С), які підключені до мережі за допомогою так званих точок доступу. Кожна точка спроможна обслуговувати декількох абонентів, які підключені до SAP за допомогою звичайного телефонного каналу або виділеної лінії. Точки доступу з'єднані з мережею процесорів зв'язку (ПЗ), які, своєю чергою, з'єднані з регіональними процесорами (РП). Регіональний процесор контролює отримане від користувача повідомлення та передає його маршрутному процесору (МП) для обробки. РП отримує повідомлення від маршрутного процесора та передає його користувачу. Операційний центр чи процесор управління системою — це ядро СВІФТ. Цей процесор з метою безпеки продубльовано (один — у Голландії, другий — у США). Кожен із них спроможний контролювати стан маршрутних і регіональних процесорів та управляти роботою всіх мережних програм та обладнання, підключенням користувачів і навіть контролювати виконання прикладних задач. Кожному повідомленню надається послідовний вхідний номер при введенні в систему і вихідний — при виході з неї. Перевірки виконуються за цими номерами. Повідомлення з некоректним вхідним номером система відкидає, відключає термінал і вимагає нової ідентифікації. Повідомлення, що вводяться в систему з відступом від стандарту, протоколу або формату, відкидаються. Усі повідомлення міжнародними лініями зв'язку систематично кодуються СВІФТ із використанням шифрів, які діють і змінюються за довільні проміжки часу. На бажання користувача закривається доступ до регіонального процесора. Повідомлення, що зберігаються, також шифруються для забезпечення конфіденційності даних. Стосовно автентифікації варто зазначити, що СВІФТ забезпечує алгоритм формування автентифікатора, але не бере участі у самій автентифікації, яка є конфіденційною справою установ, що встановлюють кореспондентські відносини. Автентифікація здійснюється автоматично, бо програма цієї процедури включається в комплекс обладнання для підключення до СВІФТ. Для СВІФТ якісне обслуговування — це збереження, точність, конфіденційність, контрольованість і стабільність. Тому для інтегральної надійності системи необхідним показникам повинні відповідати апаратне та програмне забезпечення, приміщення, а також персонал, який обслуговує мережу комунікацій. Надійність гарантує Генеральна інспекція, в обов'язки якої входить перевірка діяльності всієї компанії та її підрозділів. Щоб забезпечити повну свободу дій, ця група підзвітна безпосередньо Раді директорів СВІФТ. Крім того, практикуються регулярні ревізії зі залученням незалежних аудиторів. Для всіх приміщень СВІФТ встановлюють режим обмеженого та контрольованого доступу, діють спеціальні інструкції на випадок форс-мажорних обставин. Усі регіональні процесори постійно контролюються з операційного центру. Спеціальна система автоматично виявляє несанкціоноване проникнення в регіональний процесор, фіксує аномалії і дає можливість системним операторам застосувати необхідні заходи відповідно до ситуації. При необхідності, регіональний процесор можна ізолювати або блокувати. Таким чином, безпека системи СВІФТ складається з багаторівневих комбінацій фізичної безпеки, безпеки ліній передачі, безпеки функціонування і процедурної безпеки. У системі СВІФТ вживають деяких спеціальних заходів, зокрема: - система перевіряє дозволеність щодо користування системним терміналом; - система автоматично нумерує вхідні та вихідні повідомлення; - передача кожного повідомлення підтверджується індивідуально; - взаємозв'язок між двома банками встановлюється за індивідуальним ключем; - отримувач автоматично перевіряє інформацію; - лінії зв'язку між операційними центрами та регіональними процесорами захищені спеціальними криптуючими пристроями, які забезпечують недоступність повідомлення для сторонніх осіб. Електронна комерція з використанням засобів Інтернету Потрібно усвідомити сутність електронної комерції з використанням засобів Інтернету, зокрема, управління банківськими рахунками через мережу Інтернет. Система "Інтернет-банкінг" втілює останні досягнення в сфері Інтернет-технологій і відкриває нові можливості у сфері банківських послуг, зокрема: - мобільність; - оперативність; - простоту і зручність. Розрахунки з використанням телекомунікаційної інфраструктури здебільшого здійснюються у режимі on-line. При цьому перевіряється можливість здійснення платежу — достатність коштів у платника. Більшість систем, що використовують для електронної комерції Інтернет, виконують кліринг усіх платежів у єдиному розрахунковому банку. Однак існує можливість позбутися цього обмеження. Найбільш поширена в Інтернеті електронна комерція з використанням номерів кредитних карток. Існують також самостійні платіжні системи, хоча вони менш поширені. Завдяки незначній спеціалізації, відкритості практично для будь-якого продавця та малим затратам на телекомунікації платіжні системи з використанням "електронних грошей" та відкритих мереж Інтернету характеризуються дуже невисокою вартістю трансакцій. Точна статистика щодо цих систем відсутня, але, за деякими оцінками, вартість однієї трансакції в ній становить 1—5 цента, а, можливо, навіть і менше. Слабким місцем мережної інфраструктури є незахищені канали зв'язку. Існують два шляхи захисту передачі інформації: використання приватних мереж і шифрування даних. Широко застосовується шифрування за допомогою відкритих ключів. Кількість можливих комбінацій, придатних для розшифрування, залежить від довжини ключа в бітах. Донедавна в Інтернеті для захисту інформації найчастіше використовували ключі довжиною 40 біт. Але ці ключі були легко розкриті. Нині в Інтернеті розповсюджені ключі довжиною 1024 біт або довші, що робить практично неможливим їх розкриття. У платіжних системах важливе завдання — ідентифікація учасників платежу (автентифікація). Це робиться для обмеження доступу до платіжних засобів, надаючи право на такий доступ лише їх власникам, та для забезпечення можливості одержувати повідомлення про платіжні операції лише тим, кому вони адресовані. Надійна автентифікація сприяє також підвищенню рівня взаємної довіри між учасниками електронної комерції. На поточний момент в Інтернеті застосовуються різноманітні засоби автентифікації. До них належить персональний ідентифікаційний код (PIN-код). Але незначна довжина кодів дозволяє шахраям досить легко долати такі методи захисту. Для захисту вдалішим виявилося використання комп'ютерних паролів, які мають більшу довжину та складнішу структуру, що робить важчим їх розгадування. Дуже ефективним засобом захисту є електронний підпис. Його застосування передбачає наявність у того, хто цей підпис перевіряє, відкритого ключа. Однак, при отриманні такого відкритого ключа не виключено шахрайство, внаслідок якого буде передано підроблений відкритий ключ, який автентифікуватиме підроблені повідомлення. Щоб запобігти цьому, застосовується практика сертифікування (підтвердження) відкритих ключів з боку уповноваженої на це установи або організації, яка заслуговує на довіру. Таку установу чи організацію називають сертифікуючою, і вона ставить свій електронний підпис на відкритих ключах, які надаються користувачам платіжної системи. Жодна з платіжних систем, що на поточний момент використовуються або випробовуються для електронної комерції через Інтернет, не є монопольною і не займає виключних позицій. Порівняно із загальною кількістю користувачів Інтернету кожна з них задовольняє потреби незначної групи. Далі розглянемо деякі з них. Для виконання платежів через Інтернет широко застосовується система з трьох протоколів ІКР (1 = 2, 2, 3). Відмінність між протоколами пов'язана з рівнем безпеки і полягає у різній кількості сторін (покупець, продавець та еквайр), що користуються парами відкритих ключів для розшифрування надісланої до них інформації. На першому рівні таку пару ключів використовує лише еквайр, на другому — також і продавець, а на третьому — всі учасники торговельної операції. При цьому застосовуються лише загальновідомі методи криптографії з використанням відкритих ключів. Результат — надійно захищений протокол доступу в Інтернет, який практично виключає можливість зловживання з боку будь-якого учасника комерційної операції. Мережею передається лише авторизація покупця, тобто дозвіл перерахувати гроші з його рахунку. Для перерахування коштів використовуються наявні механізми платежів. Ті, хто надає інформаційні послуги, захоплюються перспективою інформаційного спілкування з аудиторією в будь-якому куточку світу. У той же час уряди, інші органи контролю та влади зовсім не в захваті від такої можливості, оскільки таким чином зменшується їх вплив на суспільство та ускладнюється нормативно-регулятивна діяльність. Так, надавачі послуг з-за меж країни не підлягають ні місцевому оподаткуванню, ні місцевим нормативно-законодавчим вимогам. Центральні банки в усьому світі стурбовані проблемами, породженими впровадженням нових систем електронних платежів, а саме — порушенням монетарної стабільності внаслідок безконтрольного введення в обіг електронних еквівалентів місцевих валют. Збільшення загальної грошової маси в обігу може призвести до інфляції. Витісняючи готівку, новітні системи опановують останній механізм масових платежів, який ще залишається під контролем центральних банків, — готівковий ринок. Комерційні банки побоюються ослаблення своєї позиції у сфері надання фінансових послуг, оскільки інші установи зможуть займатися діяльністю, еквівалентною традиційним банківським послугам. Значні дискусії викликає проблема невтручання у приватне життя. Вона пов'язана з питаннями анонімності та захисту приватної інформації. Багатьох непокоїть можливість порушення прав споживачів унаслідок того, що кожну окрему покупку, включаючи дрібні, які зараз оплачують готівкою, можна буде відстежувати. На думку прибічників такої точки зору, збирання та володіння інформацією про приватне життя є неприпустимим і може стати джерелом зловживань. А податкові та правоохоронні органи занепокоєні протилежною проблемою — електронні платежі можна буде виконувати анонімно на будь-якій відстані, що створюватиме ідеальні умови для уникнення від сплати податків, "відмивання" грошей та іншої злочинної діяльності. Існують неправильні уявлення про електронну комерцію, наприклад, є думка, що електронні гроші по суті не відрізняються від готівкових і тому їх можна анонімно переміщувати. Тому часто висловлюються побоювання щодо можливостей використання Інтернету для "відмивання" грошей, здобутих шляхом кримінальної діяльності, або для ухилення від оподаткування. Вищезазначених небезпек можна уникнути або хоча б значно їх зменшити шляхом створення надійної правової та регулятивної бази, здатної обмежити неправомірне використання нових систем. У деяких випадках бажаним є також удосконалення систем оподаткування із урахуванням можливостей електронних платежів і розрахунків. Наприклад, щоб компенсувати втрати митних зборів або податків на імпорт, можна ввести податок на електронні платіжні операції, що виконуються за кордоном. Як зазначалося, великих результатів у цій галузі можна досягти завдяки використанню потужних засобів захисту та посиленню контролю за платежами з боку емітентів електронних платіжних інструментів, розрахункових і сертифікуючих установ.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (27.04.2013)
Просмотров: 619 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: