Реферат на тему Позабюджетні кошти бюджетних установ - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Позабюджетні кошти бюджетних установ. Бюджетні установи, що знаходяться на кошторисно-бюджетному фінансуванні, можуть поряд з бюджетними коштами мати і власні — позабюджетні. Позабюджетними коштами є кошти, отримані бюджетними організаціями, підприємствами, установами поза асигнування, що виділяються їм із відповідних бюджетів. Положення про позабюджетні кошти установ, що знаходяться на державному бюджеті, затверджено Радою Міністрів Української РСР, відносить до позабюджетних коштів: а) спеціальні кошти; б) суми за дорученням; в) депозитні суми. Депозитні суми — це кошти, що надходять в тимчасове розпорядження бюджетних організацій і за певних умов підлягають поверненню тим, хто їх вніс, або передачі за призначенням. В силу своєї юридичної природи ці кошти не можуть розглядатися як можливе постійне джерело фінансування витрат бюджетних закладів. Сумами за дорученням є кошти, що отримуються бюджетними установами від інших підприємств, установ та організацій для виконання певних доручень. Ці грошові кошти повинні витрачатися суворо за цільовим призначенням, на яке є вказівка у дорученні. Суми за дорученням за своєю природою можуть стати додатковим джерелом фінансування витрат бюджетних установ як різновид цільових благодійних внесків ( пожертвувань), коли поручитель не просто перераховує такий внесок, але прямо визначає, на яку саме діяльність установи він хоче направити пожертвувані кошти. Але найбільш вагому частину власних коштів бюджетних установ складають спеціальні кошти. Спеціальні кошти — це доходи бюджетних закладів, які отримуються від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності. Для державних (бюджетних) організацій спеціальні кошти створюються тільки з дозволу Міністерства фінансів України або Кабінету Міністрів України. Наприклад , згідно з Положенням про державний вищий заклад освіти, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. №1074, встановлено такий перелік додаткових джерел фінансування: 1) кошти, одержані за навчання, підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів; 2) плата за надання додаткових освітніх послуг; 3) кошти, одержані за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян; 4) доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання; 5) дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; 6) кредити і позички банків. Дивіденди від цінних паперів та доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів; 7) валютні надходження; 8) добровільні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян, та інші кошти. Право мати спеціальні кошти надається за умов, якщо відсутня можливість організувати на началах господарського розрахунку реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності, а також якщо видатки, пов’язані із здійсненням вказаної діяльності, повністю забезпечуються одержуваними доходами. Міністерство фінансів України розробило перелік видів спеціальних коштів. Бюджетні установи мають право мати встановлені для них види спеціальних коштів, планувати їх отримання та використання, виконувати відповідні роботи чи надавати послуги за оплату без додаткового дозволу органів влади. Велика кількість видів спеціальних коштів поділяється на спеціальні кошти галузевого та загальногосподарського характеру. Спеціальні кошти, які отримані бюджетною установою за виконання робіт та надання послуг, що збігаються з основним напрямом діяльності та використовуються на фінансування основного напряму діяльності, належать до групи Спеціальних коштів галузевого характеру. Наприклад, кошти, отримані від виконання науково-дослідних робіт у вузах за госпдоговорами; кошти від надання бюджетними медичними установами стоматологічної допомоги за плату тощо. Таке виконання робіт дає змогу повніше використати потенціал працівників вузу, підвищити продуктивність праці співробітників бюджетних установ і, звичайно ж, підвищити їхню матеріальну зацікавленість. До спеціальних коштів загальногосподарського характеру належать: використання автотранспорту, що утримується на госпрозрахунку; утримання котелень для опалення як власних приміщень, так і приміщень сторонніх організацій за плату та ін. Бюджетні установи, що мають спеціальні кошти, включають їх у дохідну частину щорічного єдиного кошторису. Витрачання спеціальних коштів до затвердження кошторисів забороняється. За спеціальними коштами встановлена спеціальна звітність — про виконання плану по доходах і витратах спеціальних коштів. Дані по доходах і витратах спеціальних коштів включаються до всіх встановлених форм звітності у складі єдиного фонду фінансових коштів та його ви користування. Бюджетні установи зобов’язані витрачати спеціальні кошти в межах затверджених кошторисів та фактичного надходження доходів по кожному виду спеціальних коштів. Переміщення кошторисних призначень з кошторису одного виду спеціальних коштів до кошторису іншого виду спеціальних коштів не допускається. Дія кошторисів спеціальних коштів припиняється 31 грудня. Залишки спеціальних коштів, що утворилися на кінець року на поточному рахунку, переносяться в дохідну частину кошторису відповідного виду спеціальних коштів наступного року. Задача КРУ в м. Києві одержало повідомлення про надмірне витрачення бюджетних коштів в Державній адміністрації м. Києва. Була призначена комісія, яка почала ревізію 20 травня. 10 липня голова комісії ознайомив голову Державної адміністрації з матеріалами ревізії і сказав, що складену доповідну записку передає в Міністерство фінансів України. Голова Державної адміністрації доручив своєму юристові 3 серпня підготувати документи для заперечення проти матеріалів ревізії. Юрист сказав, що допущено багато юридичних помилок. Чи правий юрист? Згідно зі ст. 2 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. Контрольно-ревізійне управління у місті Києві згідно з ч. 2 ст. 8 вищезгаданого Закону має виконувати функцію проведення ревізії та перевірки фінансової діяльності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів. Частиною 6 тієї ж статті встановлено, що КРУ у м. Києві має право розробляти інструктивні та інші нормативні акти про проведення своїх ревізій та перевірок. Тому згідно з умовами завдання в діях КРУ м. Києва не спостерігаються юридичні помилки Використана література Конституція України: Прийнята на п’ятий сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України, 1996, 13 липня. Закон України ”Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями) // Закон України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” // Відомості Верховної Ради України, 1993, № 13, С.110. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Учебное пособие. Харьков, Эспада, 2000. Фінансове право: Посібник. К., Правові Джерела, 1998. Фінансове право: Навч. посібник / за ред. Л.К, Воронової. К., Вентурі, 1998.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (30.04.2013)
Просмотров: 542 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: