Реферат на тему Оцінка фінансового стану підприємства - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Оцінка фінансового стану підприємства. Господарська діяльність є ефективною, якщо підприємство:— раціонально використовує активи,— своєчасно погашає зобов'язання,— рентабельне. Використовуючи статті фінансової звітності - Балансу ф. № 1) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2), проведемо аналіз ефективності господарської діяльності підприємства. Метою аналізу є проста і наочна оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану. Розглянемо такі загальновизнані методи аналізу, якими може скористатися фінансовий аналітик: 1. Горизонтальний аналіз. 2. Вертикальний аналіз. 3. Аналіз із застосуванням коефіцієнтів. Горизонтальний аналіз Суть горизонтального аналізу полягає в порівняні показників звітності попереднього і поточного соку. При цьому здійснюється постатейне зіставлення звітів і визначається абсолютна і відносна зміна статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (ряд. 280 і 640 ф. № 1). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності. Для визначення змін у господарській політиці підприємства не за два роки, а за декілька послідовних років застосовується аналіз тенденцій розвитку (аналіз тренду), який є варіантом горизонтального аналізу. Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів. При розрахунку індексів значення базисного року приймається за 100 %, відповідно до цього розраховуються індекси для інших років. Базисним роком вибирається такий рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької діяльності за нормальних умов. При цьому слід вибирати тільки значущі показники. Аналіз діяльності підприємства за основними показниками за 1996 - 2000 роки поданий у табл. 1 Таблиця 1 \| 1996 рік \| 1997 рік \| 1998 рік \| 1999 рік \| 2000 рік і \| Значення \| % \| Значення \| % \| Значення \| % \| Значення \| % \| Значення \| % Обсяг реалізації \| 10600 \| 100 \| 10780 \| 101,7 \| 11500 \| 108,5 \| 14300 \| 134,9 \| 17800 \| 167,9 Собівартість \| 5900 \| 100 \| 6200 \| 105,1 \| 7100 \| 120,4 \| 8000 \| 135,6 \| 9 600 \| 162,7 Прибуток \| 4700 \| 100 \| 4580 \| 97,4 \| 4400 \| 93,6 \| 6300 . ^-1 \| 134,0 \| 8 200 \| 174,5 Із даних таблиці видно, яких фінансових результатів у господарській діяльності досягло підприємство порівняно з фактичними даними базового року. Так, індекс 167,9 (див. обсяг реалізації за 2000 рік) означає, що в 2000 році цей показник перевищив обсяг реалізації за 1996 у 167,9 рази. Також можна зазначити, що за п'ятирічний період зростання собівартості випереджало зростання реалізації. Вертикальний аналіз На відміну від горизонтального, що показує динаміка статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина прирівнюється до 100 % і обчислюється питома вага кожної її складової. Цілими частинами приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства. Аналіз Балансу Базову структуру Балансу можна подати у вигляді простого рівняння: Активи = Зобов'язання + Власний капітал. Структурний аналіз балансу зосереджений на двох основних аспектах: 1. Яким чином розподілені активи підприємства, до яких вкладений капітал, яка структура активів. 2. Яким чином розподілені джерела цих активів між довгостроковою, короткостроковою заборгованістю і власним капіталом. Аналіз Активу Балансу Як правило, у структурі оборотних активів велику частину становлять запаси і дебіторська заборгованість. Збільшення питомої ваги запасів у структурі активів може свідчити про таке:— збільшення виробничого потенціалу підприємства;— формування більш мобільної структури активів, що сприяє прискоренню оборотності оборотних коштів підприємства;— прагнення захистити грошові кошти підприємства від знецінення під впливом інфляції за рахунок вкладень у запаси;— нераціональність вибраної господарської політики, внаслідок чого значна частина поточних активів іммобілізована в запасах, ліквідність яких може бути незначною. Збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості в структурі активів може свідчити про надання підприємством товарних кредитів для споживачів своєї продукції, що говорить про фактичну іммобілізацію оборотних коштів підприємства з виробничого циклу. Таким чином, абсолютне або відносне збільшення оборотних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва або вплив чинника інфляції, але й про зниження швидкості V. обороту, що викликає збільшення маси оборотних активів. Чим вища швидкість обороту запасів і дебіторської заборгованості, тим ефективніше працює підприємство. Для визначення тенденції оборотності запасів і дебіторської заборгованості на підставі показників Балансу і Звіту про фінансові результати розраховують такі показники: 1) коефіцієнт оборотності запасів; 2) коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. 1. Коефіцієнт оборотності запасів. В управлінні запасами існує підхід, який називається "точно в термін", підтримка запасів на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продажу. Коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість обороту запасів для забезпечення поточного обсягу продажу. Розраховується за формулою Тут і далі у формулах розрахунку коефіцієнтів слід вважати, що періодом може бути квартал, рік. Чим вищий цей коефіцієнт, тим швидше обертаються запаси. Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець періоду порівняно з коефіцієнтом, розрахованим на початок періоду, свідчить про зменшення швидкості оборотності запасів, тобто про зниження ефективності їх використання. Про цей факт може також свідчити більш низьке значення цього коефіцієнта порівняно із середньогалузевими показниками. Умовний приклад. Собівартість реалізованої продукції (дані ф. № 2) - 4 200,0 гри. Середній розмір запасів (дані ф. № 1) - 1 500,0 грн. Коефіцієнт оборотності запасів: 4 200,0 : 1 500,0 = 2,8. Розділивши тривалість звітного періоду (кварталу, року) на коефіцієнт оборотності запасів, отримаємо кількість днів, необхідну на один оборот запасів. Згідно із цифрами прикладу цей показник дорівнює 130 дням (365 : 2,8). Це означає, що для збереження поточного рівня продажу поповнення запасів необхідно здійснювати через 130 днів. 2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт оборотності за розрахунками).. Показує, скільки оборотів здійснили за рік кошти, вкладені до розрахунків. Він обчислюється як відношення загального обсягу реалізації до середнього розміру дебіторської заборгованості: Чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує плату від своїх дебіторів. Умовний приклад. Загальний обсяг реалізації (дані ф. № 2) - 4 500,0 грн. Середній розмір дебіторської заборгованості (дані ф. № 1) -1 000,0 грн. Коефіцієнт оборотності за розрахунками: 4 500,0 : 1 000,0 = 4,5. Використовуючи, цей коефіцієнт, розрахуємо більш наочний показник - період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти. Для цього розділимо тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності за розрахунками. Згідно із цифрами прикладу період інкасації (період очікування підприємством отримання грошових коштів після реалізації продукції) складе 81 день (365 : 4,5) Аналіз Пасиву Балансу у джерел коштів підприємства у цьому розглянемо короткострокову кредиторську заборгованість. Інші джерела, такі як власний капітал і довгострокова кредиторська заборгованість, будуть представлені до уваги читачів в підрозділі "Аналіз із застосуванням коефіцієнтів” Для забезпечення своєї господарської діяльності підприємство може брати кредити, що призводить до збільшення власної кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість, на відміну від дебіторської, свідчить про наявність грошових коштів, що тимчасово залучені підприємством і підлягають поверненню. Якщо термін погашення кредиторської заборгованості перевищує термін погашення дебіторської заборгованості, необхідно з'ясувати причини такого стану, оскільки випереджальне зростання кредиторської заборгованості порівняно з дебіторською свідчить про погіршення фінансового стану підприємства. У зв’язку з цим розглянемо такий показник. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, за допомогою якого розраховується період погашення цієї заборгованості. Він обчислюється як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості: Умовний приклад. Загальний обсяг реалізації (дані ф. 2) - 4 500,0 гри. Середній розмір кредиторської заборгованості (дані ф. № 1) - 800,0 грн. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: 400,0 : 800,0 = 5,6 Розділивши тривалість звітного періоду (один рік) на коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, отримаємо середню кількість днів, протягом яких підприємство сплачує рахунки кредиторів. Згідно із цифрами прикладу цей період дорівнює 65 дням (365 : 5,6). Аналіз Звіту про фінансові результати Вертикальний аналіз при розгляді Звіту про фінансові результати є корисним інструментом, оскільки цей звіт поданий у зручній для аналізу формі, коли кожна стаття співвіднесена з обсягом реалізації. Аналіз із застосуванням коефіцієнтів Цей метод полягає в тому, що оцінку фінансового стану проводять за допомогою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі показників Балансу і Звіту про фінансові результати. Цим способом вивчаються такі важливі аспекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність. Оцінка ліквідності підприємства Ліквідність означає здатність перетворити актив на гроші швидко і без втрат його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань - короткострокової кредиторської заборгованості. При оцінці ліквідності розраховують три коефіцієнти: 1) коефіцієнт покриття; 2) коефіцієнт швидкої ліквідності; 3) коефіцієнт абсолютної ліквідності. Перелічені показники розраховуються на підставі даних форми № 1 шляхом зіставлення поточних активів і поточних зобов'язань підприємства. Поточні активи - це активи, які постійно обертаються у процесі господарської діяльності підприємства. До них належать: 1) оборотні активи, їх облік відповідно до Інструкції № 291 ведеться на рахунках класу 2 "Запаси" і класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи". У Балансі вони відображаються в розділі II Активу, рядках 100 - 260; 2) витрати майбутніх періодів. Незважаючи на те що це витрати, оплачені наперед, тобто здійснені заради прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком імовірно, що частина цього прибутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства. Таким чином, витрати майбутніх періодів зберігають грошові кошти підприємства. Відповідно до Інструкції № 291 витрати майбутніх періодів ураховуються на однойменному рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 "Баланс" відображаються в розділі III Активу Балансу, рядку 270. Прикладом таких витрат є витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів; оплачені авансом орендні платежі; оплата страхового полісу; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання та ін. Отже, у рядку 270 Балансу у складі витрат майбутніх періодів облічуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати балансу, так і й більш пізній час. Доречно нагадати, що статті Балансу, які включають активи або зобов'язання, що підлягають використанню як протягом періоду, меншого 1: місяців з дати балансу, так і в більш тривалий період часу, повинні бути розкриті у Примітка до фінансової звітності в тій їх частині, яка буде використана (погашена) протягом терміну, щ перевищує 12 місяців з дати балансу. Таким чином, інформацію про витрати майбутніх періодів, що підлягають списанню протягом 12 місяців з дати балансу, можна отримати використовуючи дані рядка 270 Балансу і Приміток до звітів. У табл. 2 на підставі фрагмента Балансу зроблений розрахунок поточних активів (цифри умовні) № п/п \| Найменування активів \| Облік на рахунках згідно з Інструкцією № 291 \| Відображення П(С)БО 2 \| Значення показників, грн. 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 II . Оборотні активи 1. \| Запаси \| Рахунки класу 2 "Запаси" \| Ряд. 100 -.140 \| 1 160. 2 \| Векселі отримані \| Рахунок 34 "Короткострокові векселі отримані" \| Ряд:150 \| 400, 0 3. \| Дебіторська заборгованість за товари \| Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" \| Ряд. 160-162 \| 500,0 4. \| Дебіторська заборгованість за розрахунками \| Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" \| Ряд.170 - 200 \| 300,0 5. \| Інша поточна дебіторська заборгованість \| Субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" \| Ряд. 210 \| 200 6. \| Поточні фінансові інвестиції \| Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції" \| Ряд.220 \| 120 7. \| Грошові кошти та їх еквіваленти \| Рахунок ЗО "Каса", рахунок 31 "Рахунки в банках", рахунок 33 "Інші кошти" \| Ряд. 230, 240 \| 800 8. \| Інші оборотні активи \| Рахунки класу 3 \| Ряд.250 \| 100 9. \| Усього за розділом 11 \| Ряд. 260 \| 3 580 10. \| 111. Витрати майбутніх періодів \| Ряд. 270 \| 300 11. \| Разом поточних активів (3 580,0 + 300,0 - 180,0) — \| \| 370 * Витрати майбутніх періодів, які будуть списані через 12 місяців з дати балансу, становлять 180,0 грн. (ця інформація зазначена у Примітках до Фінансової звітності) Поточні зобов'язання 1. Згідно з П(С)БО 2 - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу. Вони відображаються в розділі IV Пасиву Балансу. Відповідно до Інструкції № 291 ці зобов'язання облічуються на рахунках класу 6 "Поточні зобов'язання". 2. До поточних зобов'язань також слід віднести ту частину доходів майбутніх періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців з балансу. Ця стаття Балансу аналогічно з "Витрати майбутніх періодів" повинна бути рита у Примітках до фінансової звітності. У табл. З на підставі фрагмента Балансу лений розрахунок поточних зобов'язань (цифри умовні). Таблиця З № з/п \| Найменування поточних зобов'язань \| Відображення в Балансі ЗГІДНО 3 П(С)БО 2 \| Значення показника, гри. ', 1. \| Усього за розділом IV (поточні зобов'язання) \| Ряд.620 \| 1 600,0 2. \| V . Доходи майбутніх періодів \| Ряд.630 \| 500,0* 3. \| Разом поточних зобов'язань (1 600,0 + + 500,0 - 200,0) \| 1 900,0 * Доходи майбутніх періодів, які будуть погашені через ' 12 місяців з дати балансу, становлять 200,0 грн. і (ця інформація зазначена у Примітках до фінансової звітності). Тепер, ураховуючи вищевикладене, розглянемо перелічені коефіцієнти ліквідності. 1. Коефіцієнт покриття (інші найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності). Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою * Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана і списана протягом 12 місяців з дати балансу. ** Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2 : 1), свідчить про можливість підприємства погашати поточні зобов'язання. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становіть приблизно половину їх ринкової вартості, іншими словами, якщо вартість активів знизиться наполовину, виручки, що залишилася, буде достатньо для погашення поточної заборгованості в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2:1. Зазначимо, що в Україні розроблені методики аналізу фінансового стану підприємства: Методика № 81, Методика № 22, Положення № 323. Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 22:— значення коефіцієнта покриття в межах 1 -1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги;— критичне значення коефіцієнта покриття прийняте рівним 1;— при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс. Звертаємо увагу на те, що в цих методиках при розрахунку коефіцієнта покриття у складі поточних активів не враховуються витрати майбутніх періодів. У Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта покриття наведене його теоретичне значення, яке повинне бути не менше 2,0 - 2,5. Розрахуємо коефіцієнт покриття, використовуючи дані таблиць 2 і 3. 1. Визначимо коефіцієнт покриття: 3 700,0 : 1 900,0 = 1,95 (або 1,95 : 1). Це означає, що на кожну 1 гривню поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 1,95 грн. поточних активів. 2. Визначимо, на скільки підприємство може зменшити вартість поточних активів (3 700,0 грн.) при їх продажу з тим, щоб отриманої суми було достатньо для погашення поточних зобов'язань (1 900,0 грн). Для цього:— розрахуємо питому частину заборгованості: 1 900,0 : 3 700,0 х 100 = 51 %.— від загальної суми існуючих коштів (З 700,0 грн.), прийнятої за 100 %, віднімемо питому частину заборгованості: 100 % - 51 % = 49 %. Отже, при ліквідації поточних активів їх вартість може бути зменшена на 49 %, що не перешкодить підприємству повернути борги кредиторам. Зазначимо, що при нормальних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютним показником здатності повернути борги, оскільки він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість. 2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт "лакмусового папірця"). На відміну від попереднього, він ураховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). "Швидкий" коефіцієнт розраховується за такою формулою * Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу. ** Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. У літературі наводиться орієнтовне нижнє значення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, наприклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50 коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки велика частина грошових коштів вкладена в запаси. Використовуючи дані табл. 2 і табл. З, розрахуємо цей коефіцієнт. Коефіцієнт швидкої ліквідності (З 700,0 - 1 160,0) : 1 900,0 = 1,34. 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Коефіцієнт розраховується за формулою Зазначимо, що в Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності наведене його теоретичне значення, яке повинне бути не меншим 0,2 - 0,25. Використовуючи дані таблиць 2 і 3, розрахуємо цей коефіцієнт. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 800,0 : 1 900,0 = 0,42. оцінки платоспроможності і фінансової стійкості не тільки розраховують співвідношення між поточними активами і поточними зобов'язаннями, але також визначають і їх різницю. Різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капітал підприємства (Рк). Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій. Запишемо формулу визначення чистого робочого капіталу на підставі даних Балансу: Рк = [Оборотні активи (ряд. 260) + Витрати майбутніх періодів* (ряд. 270)] - [Поточні зобов'язання (ряд. 620) + Доходи майбутніх періодів** (ряд. 630)]. Оптимальний розмір чистого робочого капіталу залежить від сфери діяльності, обсягу реалізації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності Рк можна порівняти його з аналогічними показниками інших підприємств. Оцінка довгострокової платоспроможності Як відомо, крім поточних зобов'язань у підприємства є також і довгострокові зобов'язання, термін погашення яких складає більше 12 місяців з дати балансу. У зв'язку із цим розглянемо наступну групу коефіцієнтів, за допомогою яких аналізується можливість погашення довгострокових зобов'язань та оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу. З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, залежністю від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позиковий капітал. Співвідношення між цими величинами дозволить оцінити довгострокову платоспроможність. Інформація про власний капітал згідно з Інструкцією № 291 узагальнюється на рахунках класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов'язань" і відповідно до П(С)БО 2 відображається в розділі І Пасиву Балансу, рядках 300 - 380. Величина позикового капіталу визначається шляхом узагальнення інформації за такими роз ділами Балансу: розділ II "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", розділ III "Довгострокові зобов'язання", розділ IV "Поточні зобов'язання", розділ V "Доходи майбутніх періодів". Розглянемо наступні коефіцієнти, які можна використати для аналізу довгострокової платоспроможності підприємства: 1) коефіцієнт концентрації власного капіталу, 2) коефіцієнт концентрації позикового капіталу; 3) співвідношення позикового і власного капіталу; 4) коефіцієнт забезпеченості за кредитами. 1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності). Визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів. Коефіцієнт розраховується за формулою Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Якщо. його значення дорівнює 1 (або 100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство. Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 22 підприємство вважається фінансово стійким за умов, що частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів підприємства становить не менше 50 %. Хочемо звернути увагу також на П(С)БО 5, відповідно з до якого заповнюється форма фінансової звітності "Звіт про власний капітал". Показники наведені у Звіті, можна використовувати для аналізу динаміки структури власного капіталу. 2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу. доповненням до попереднього коефіцієнта їх сума дорівнює 1 (або 100 %). Коефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Коефіцієнт розраховується за форму: 3. Співвідношення позикового капіталу і власного. Як і вищеперелічені, коефіцієнти, цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стабільності підприємства. Він розраховується за формулою: Показник має досить просту інтерпретацію: його значення, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає ЗО коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зниження фінансової стійкості, і навпаки. 4. Коефіцієнт забезпеченості за кредитами (інше найменування цього коефіцієнта - коефіцієнт покриття відсотка). З його допомогою оцінюється потенційна можливість підприємства погасити позику. Коефіцієнт показує ступень захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів. Він розраховується за формулою: Зменшення значення коефіцієнта порівняно з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит. Можна сформулювати правило, яке застосовне для підприємств будь-яких типів: кредитори (постачальники, інші контрагенти) віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, з більшою фінансовою автономністю, оскільки таке підприємство з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. Власники ж підприємства (акціонери, інвестори, інші особи, які зробили внесок до статутного капіталу) віддають перевагу розумному зростанню в динаміці частки позикових коштів. Оцінка рентабельності На короткострокову і довгострокову платоспроможність підприємства впливає його здатність отримувати прибуток. У зв'язку із цим розглянемо такий аспект діяльності підприємства - рентабельність, яка є якісним показником ефективності роботи підприємства. Звичайно при розрахунку рентабельності визначають відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу. При розрахунку цих показників використовуються:— чистий прибуток, що визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);— чиста реалізація, що визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (ряд. 035 ф. № 2). Загальноприйнятих значень рентабельності, на які можна орієнтуватися при аналізі, не існує, тому зростання вищезгаданих показників у динаміці за періодами звітності розглядається як позитивна тенденція. Розглянемо показники рентабельності. 1. Рентабельність продажу (інше найменування цього показника - коефіцієнт "прибуток/ продаж" (ргоПІ тагдіп), норма чистого, прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство. Розраховується за формулою Наприклад, для підприємства А рентабельність продажу в 1999 році склала, Рентабельність продажу = 52 500 : 350 000 = = 0,15 (15 %). Це означає, що після вирахування з отриманого доходу всіх витрат залишається 15 копійок прибутку від кожної гривні продажу. Зміну рентабельності продажу підприємства А за два роки можна подати в Таблиця 4 Рентабельність продажу \| 1999 \| 2000 Чистий прибуток Чиста реалізація \| 51200 / 320000 =0,16; 52500 / 350000 = 0,15 З таблиці видно, що рентабельність продажу знизилася з 16 % в 1999 році до 15 % в 2000 році. Перш ніж розглянути другий коефіцієнт рентабельності - рентабельність активів, розглянемо такий показник, як коефіцієнт оборотності активів. Коефіцієнт оборотності активів (авзєї іигпоуег). Він характеризує, наскільки ефективно використовуються активи з точки зору обсягу реалізації, оскільки показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства, іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи. Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів. Зміна коефіцієнта оборотності активів за два роки роботи підприємства А подана в табл. 5. Таблиця 5 Коефіцієнт оборотності активів \| 1999 \| 2000 Чиста реалізація ---------------------- Середньорічна вартість активів \| 320000 / 51200 =2,13; 350000 / 52500 = 1,86 Дані цієї таблиці свідчать про зниження оборотності активів підприємства А в 2000 році порівняно з 1999 роком, тобто про менш ефективне їх використання. 2. Рентабельність активів (інше найменування цього показника - коефіцієнт "прибуток/актив" (ПОА - Пеґигп оп Ачкеіз)). Він характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів: Наприклад, для підприємства А рентабельні: і і, активів в 1999 році склала: Рентабельність активів = 52 500 : 188 000 = = 0,28 (28 %). Тобю кожна гривня активів принесла підприємству прибуток 28 копійок Зміну рентабельності активів за два роки роботи підприємства А можна подати в табл. 6: Таблиця 6. Коефіцієнт активів ROA \| 1999 \| 2000 Чиста реалізація Середньорічна вартість активів \| 51200 / 150000 =0.34; 52500 / 188000 = 0.28 Дані табл. 6 свідчать про зниження коефіцієнта RОА, тобто про зменшення рентабельності активів в 2000 році порівняно з 1999 роком. Зазначимо, що коефіцієнт RОА об'єднує два показники: частку прибутку в одній гривні реалізації та оборот активів. Вище ми розглянули, що частка прибутку в одній гривні реалізації обчислюється за допомогою показника рентабельності продажу, а оборот активів - за допомогою коефіцієнта оборотності активів. Тобто добуток названих показників дорівнює значенню коефіцієнта рентабельності активів (RОА). Рентабельність активів \| Рентабельність продажу \| Коефіцієнт оборотності активів Чиста реалізація Середньорічна вартість активів \| 320000 / 51200 =2,13; 350000 / 52500 = 1,86
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (27.04.2013)
Просмотров: 363 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: