Реферат на тему Оцінка фінансових активів - Фінанси - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему Оцінка фінансових активів. План 1. Оцінка фінансових активів 2. Оцінка облігацій 3. Оцінка акцій Під комплексною оцінкою фінансового активу розуміють визначення його основних характеристик: ліквідності, ризиковості, дохідності тощо. При цьому насамперед підлягають визначенню внутрішня вартість активу та реальна ставка доходу, яку він забезпечує інвестору, або необхідна ставка доходу, яку фінансовий актив має забезпечити інвестору відповідно до його ризиковості та ліквідності. Оцінка фінансових активів здійснюється як на первинному, так і на вторинному ринках. На первинному ринку вона полягає у встановленні такої ставки доходу за фінансовим активом, яка б відповідала ступеню Його ризиковості, ринковим процентним ставкам та кредитному рейтингу емітента. На вторинному ринку — це переоцінка фінансового активу, коригування його ринкової ціни так, щоб фінансовий актив певного рівня ризику забезпечував відповідний рівень доходу. Якщо СР, — очікуваний грошовий потік за фінансовим активом за і-й період, п — кількість періодів до погашення фінансового активу, N — сума, яку отримає інвестор при погашенні, сумарний грошовий потік за активом можна визначати так: Для обчислення теперішньої величини сумарного грошового потоку за фінансовим активом використаємо часову вісь, на якій відобразимо моменти надходження грошових коштів та відповідні їм суми, а також розрахуємо теперішню величину кожного з грошових потоків РУ{ (і = 1,..., п) з урахуванням моменту їх надходження: Теперішня величина сумарного грошового потоку за фінансовим активом є сумою теперішніх величин грошових потоків за кожний із періодів: Ця величина визначає внутрішню вартість фінансового активу, яка певною мірою є оцінкою його ринкової вартості. Наскільки добре внутрішня вартість відображатиме поточну ринкову ціну активу, залежить від точності визначення очікуваних грошових потоків за активом та вибору ставки дисконтування. У результаті розрахунків внутрішньої вартості фінансового активу за формулою (7.19) можуть бути отримані різні значення внутрішньої вартості. Значення, яке отримають більшість учасників ринку, значною мірою відображатиме очікування ринку щодо цього фінансового активу і впливатиме на його ринкову ціну. Якщо значення внутрішньої вартості, розраховане більшістю інвесторів, виявиться меншим від поточної ринкової ціни активу, це означатиме, що актив переоцінений ринком і не варто вкладати кошти в його придбання. Попит на цей актив зменшиться, що призведе до падіння ринкової ціни активу. І навпаки, перевищення внутрішньої вартості, розрахованої більшістю учасників ринку, над поточною ринковою ціною активу, приведе до зростання останньої. Очікувані грошові потоки за фінансовим активом можуть бути більш або менш визначені як за величиною, так і за строком надходження. Тому оцінка очікуваних грошових потоків за активом полягає в обчисленні визначених або в оцінці невизначених грошових потоків. В останньому випадку оцінюють не тільки величину очікуваного грошового потоку, а й імовірність його надходження. До фінансових активів з чітко визначеним грошовим потоком належать облігації, для яких відомі величина й моменти процентних виплат, а також сума та строк погашення. Очікуваний грошовий потік за акціями є менш визначеною величиною, оскільки залежить від багатьох чинників, зокрема отриманого акціонерним товариством прибутку, дивідендної політики, що проводиться на підприємстві, ринкової вартості активів тощо. Внутрішня вартість будь-якого фінансового активу може бути визначена як теперішня величина очікуваних грошових потоків за активом, дисконтованих за процентною ставкою, що визначається ступенем ризику певного фінансового активу та поточними ринковими процентними ставками. Якщо фінансовий актив є борговим зобов'язанням, ставку дисконтування визначають на основі існуючих процентних ставок за подібними зобов'язаннями. Ставка дисконтування відображає очікувану дохідність фінансового активу. Для боргових інструментів очікуваний дохід є також доходом при погашенні. Реальна дохідність фінансових активів завжди коригується ринком. Дохідність активів, що перебувають в обігу на вторинному ринку, насамперед визначається ринковими процентними ставками та ситуацією на ринку. При цьому дохідність фінансових активів із плаваючим доходом безпосередньо коригується ставкою доходу, що змінюється відповідно до ринкових процентних ставок. Дохідність інструментів із фіксованим доходом коригується змінами в їх ринковій вартості. Так, при зростанні процентних ставок на ринку ринкова вартість боргових зобов'язань із фіксованим купоном зменшується, забезпечуючи інвестору вищий рівень доходу, ніж купонна ставка. При падінні процентних ставок на ринку ціни боргових зобов'язань із фіксованим купоном зростають, забезпечуючи інвесторам рівень доходу, нижчий від купонного. У будь-якому разі дохідність фінансового активу, що перебуває в обігу на вторинному ринку, відповідає ринковій дохідності інших фінансових активів, що в даний момент перебувають в обігу на ринку і мають такий самий ступінь ризику та строк обігу, як цей фінансовий актив. Оцінка облігацій Обчислити внутрішню вартість купонної облігації та оцінити її ринкову вартість можна за формулою (7.19), яка в цьому разі має такий вигляд: Де Сі,—купонні виплати за і-й період; n —кількість періодів до погашення; N —сума, яку отримає власник облігації при її погашенні (як правило, дорівнює номінальній вартості облігації); R0 — ставка дисконтування, що дорівнює існуючій ставці доходу за подібними зобов'язаннями, та відображає дохідність при погашенні облігації. Формулу (7.20) використовують для оцінки ринкової вартості облігації у випадку, коли останні купонні виплати щойно відбулися, а наступні будуть здійснені в кінці періоду (якщо виплати здійснюються щороку, наступні виплати мають відбутися через рік). Якщо з моменту останніх купонних виплат минуло і 1 днів, до наступних виплат залишилося І днів, період становить Т днів (як правило, Т~ 365), ринкову вартість облігації з фіксованим купоном С з достатнім ступенем точності можна обчислити за формулою При цьому ціна РЈ, яку має сплатити інвестор власнику облігації при її купівлі, повинна бути більшою від Р0 на величину накопиченого процента / = Сг 1: Т, що утворився за період з останньої виплати процентів до цього моменту, тобто за період і = Т - і: Накопичений процент є доходом власника облігації, який він не зможе отримати, оскільки продає облігацію до моменту здійснення купонних виплат. Тому відповідну суму йому компенсує покупець облігації. Співвідношення (7.20) — (7.22) можна використати для вирішення низки завдань, пов'язаних з оцінкою облігацій, зокрема: 1) якщо дохідність подібних облігацій на певний момент дорівнює к0 і ця облігація з погляду інвестора має забезпечити такий самий рівень доходу, використовуючи співвідношення (7.20) та (7.21), можна визначити величину Р0, порівняти її з поточною ринковою ціною Р і прийняти зважене рішення щодо інвестування коштів у цю облігацію. При Р0<Р інвестор буде вважати недоцільним вкладення коштів у цю облігацію, оскільки, на його думку, облігація переоцінена ринком. При Р0 > Рр інвестор вважатиме доцільним придбання облігації, оскільки вона недооцінена ринком; 2) якщо відома поточна ринкова ціна облігації Р0, чисельно розв'язуючи рівняння (7.20) відносно &0, можна визначити очікувану дохідність облігації та визначити рівень доходу, який вона забезпечить власнику при погашенні. У разі, якщо немає можливості отримати чисельний розв'язок рівняння (7.20), очікувану дохідність можна визначити наближено за формулою де С — купонні виплати за облігаціями; г7 — номінальна вартість; Р — поточна ринкова ціна; п — кількість років до погашення. Очікувана дохідність може бути як вищою, так і нижчою від купонної ставки доходу. Чим більша різниця між купонною ставкою та рівнем дохідності облігації та чим більший строк її погашення, тим більшою мірою відрізнятиметься її поточна ринкова ціна від номінальної вартості. Облігації, що забезпечують власнику дохід, вищий від купонного, продаються на ринку з дисконтом. Облігації, які можуть забезпечити інвестору дохід, нижчий за купонний, продаються з премією. При цьому чим більший строк погашення такої облігації, тим із більшою премією чи дисконтом до номіналу продається вона на ринку. Чутливість облігації до змін в ринкових процентних ставках залежить насамперед, від строку її погашення та купонного процента. Чим більший строк погашення облігації, тим більш значні зміни відбуваються в поточній ринковій вартості облігації при зміні процентних ставок на ринку. При цьому чим нижчою є купонна ставка, тим значніші зміни відбуваються в поточній ринковій вартості облігації при зміні ринкових процентних ставок. Чим вищою є купонна ставка, тим менш чутливою є ціна облігації до змін ринкових процентних ставок. Оцінка акцій Оцінка акцій, як і оцінка інших фінансових активів, проводиться учасниками ринку з метою визначення доцільності інвестування коштів в акції та визначення прибутковості таких інвестицій. Механізм оцінки акцій відрізняється від механізму оцінки інших фінансових активів, оскільки акції є безстроковими інструментами власності, дохідність яких залежить від багатьох чинників, пов'язаних не тільки з поточним фінансовим станом підприємства-емітента, а й з очікуваними в майбутньому змінами в його діяльності. Ринкову вартість акції конкретного підприємства насамперед, формують чинники, безпосередньо пов'язані з його фінансово-господарською діяльністю та з очікуваннями учасників ринку щодо перспектив його розвитку. До основних чинників, які визначають ринкову вартість та дохідність акції, належать: * ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства та ризики, що її супроводжують; * конкурентна позиція підприємства-емітента на ринку; * дивідендна політика, яку проводить менеджмент підприємства; * стан галузі, до якої належить підприємство;* стан економіки в цілому;* очікувані в майбутньому зміни в діяльності підприємства та в ризиках, що супроводжують діяльність;* зв'язок між підйомами та спадами в економіці з підйомами та спадами в діяльності підприємства тощо. Важливим чинником є також те, як впливають зміни в економіці на діяльність господарюючого суб'єкта. Якщо позитивні (негативні) зміни в економіці викликають ще більші позитивні (негативні) зміни в діяльності підприємства, це свідчить про значну мінливість, а отже, про значні ризики в його діяльності. Існує кілька методів визначення внутрішньої (дійсної) вартості акції та оцінки її поточної ринкової вартості. Розглянемо методи, які найчастіше використовують у практиці фінансового менеджменту. Дивідендний метод ґрунтується на тому, що внутрішня вартість акції може бути визначена так само, як і внутрішня вартість будь-якого фінансового активу, тобто, як теперішня величина очікуваних грошових потоків за активом. Очікуваними грошовими потоками за акціями є майбутні дивідендні виплати. У цьому разі їх вважають визначеними за величиною, періодичними і такими, що сплачуються протягом нескінченного проміжку часу. Внутрішню вартість акції визначають як суму нескінченного ряду: Ця нескінченна сума може бути наближено обчислена лише в окремих випадках, зокрема у випадку постійних дивідендів. У результаті підстановки рівності (7.27) у рівність (7.24) внутрішня вартість акції може бути подана у вигляді суми: Така модель ширше використовується на практиці, ніж модель із постійними дивідендами (7.25), оскільки враховує постійне зростання дивідендних виплат, яке часто спостерігається на практиці. Для того щоб результати оцінки внутрішньої вартості акції за допомогою моделі (7.28) більш адекватно відображали реальні процеси, часовий інтервал поділяють на періоди з різними коефіцієнтами зростання: протягом періодів від 1-го до пуго — коефіцієнт зростання g , від 1-го до п1-го — коефіцієнт зростання g2 тощо. Одним з практичних питань, що стосуються моделі дивідендів із постійним коефіцієнтом зростання (7.28) є питання про доцільність інвестування коштів в акції з високим коефіцієнтом зростання. Модель не дає відповіді на запитання, чи породжують дивіденди з високим коефіцієнтом зростання високу прибутковість акцій. Дохідність акцій, без сумніву, залежить від їх ризиковості, але припущення, зроблені в цій моделі, ніяк не пов'язані з поняттям ризику. Насправді, майже завжди діяльність корпорацій, що забезпечують високі темпи приросту дивідендів, пов'язана зі значними ризиками та невизначеністю майбутньої діяльності. Акції таких корпорацій мають не тільки високий приріст дивідендів, а й високу прибутковість, що зумовлено значними ризиками в їх діяльності. До переваг цього методу можна віднести те, що оцінка акцій здійснюється на основі значного часового інтервалу та з урахуванням часового чинника. Оцінки ринкової вартості за таким методом дуже прості у використанні. Недоліками методу є те, що дивідендні виплати лише наближено можна вважати наперед визначеними величинами. Метод "дійсної вартості акції". Одним із методів оцінки акцій є метод, що ґрунтується на аналізі співвідношення поточної ринкової ціни акції до величини прибутку корпорації, яка припадає на одну акцію. Це співвідношення має назву Р/Е (price-earning ratio) і є одним із найважливіших показників для оцінки акцій та завжди наводиться в різних формах звітності про цінні папери корпорацій: Для покупця акцій високе значення показника Р/Е не є привабливим, оскільки свідчить про те, що на одиницю інвестованих коштів він отримає незначний прибуток. Наприклад, показник Р/Е = 10 свідчить про те, що для отримання 1 грн прибутку на рік інвестору необхідно вкласти в купівлю акцій 10 грн. Якщо припустити, що прибутковість акціонерного капіталу залишиться протягом наступних років на такому самому рівні, то інвестиції в акції будуть окуплені через 10 років. Незручність в аналізі такого показника полягає в тому, що він залежить не тільки від ефективності діяльності корпорації та її прибутковості, а й від структури капіталу корпорації. Якщо за інших рівних умов змінити структуру капіталу на користь боргу, тобто збільшити частку боргового та зменшити частку акціонерного капіталу, то це приведе до зростання прибутковості акціонерного капіталу (див. розд. 6), а отже, до зменшення показника Р/Е. (Хоча, як правило, при цьому зростає також ринкова вартість акції.) Низьке значення показника Р/Е свідчить як про високу прибутковість корпорації, так і про високий ризик структури капіталу (про значну частку боргу в капіталі корпорації). Високе значення показника Р/Е може свідчити як про невисоку ефективність діяльності фірми, так і про її швидке зростання, коли ринкова ціна акцій різко підвищується, відображуючи не стільки поточну прибутковість фірми, скільки очікування ринку щодо перспектив її подальшого розвитку. Метод оцінки акцій на основі показника Р/Е полягає в такому. Якщо вираз (7.29) подати у вигляді тотожності а потім оцінити значення показника Р/Е та очікувані в майбутньому прибутки корпорації, можна отримати оцінку реальної вартості акції: Дійсну вартість акції порівнюють з Ті поточною ринковою вартістю. Якщо оцінена дійсна вартість акції значно перевищує її ринкову вартість, то це означає, що акції недооцінені ринком і доцільно інвестувати кошти в їх купівлю. Оскільки при цьому методі ринок вважається тимчасово неефективним, інформація про дійсну вартість акцій стає доступна учасникам ринку і, як наслідок, ринкова вартість акції також зростає до рівня її дійсної вартості, Інвестор, що вкладає кошти в недооцінені акції, отримує прибуток при зростанні ринкової вартості придбаних акцій. Недоліки цього методу полягають в тому, що ризики в діяльності компанії не знаходять конкретного числового відображення, а входять як складова до показника Р/Е. Такий показник може суттєво змінюватись залежно від макроекономічної ситуації та інших чинників, безпосередньо не пов'язаних з діяльністю компанії. Показник Р/Е змінюється з часом як для акцій окремих корпорацій, так і для всіх акцій на ринку в цілому. Так, в США в періоди підйому показник Р/Е сягає 20, а в періоди спаду зменшується до 10. Оцінюючи вартість акцій за допомогою показника Р/Е необхідно враховувати залежність цього показника від багатьох чинників, зокрема: * діяльності корпорації; * структури капіталу корпорації; * ризиків у діяльності підприємства та галузі; * очікувань ринку щодо змін у діяльності корпорації; - макроекономічної ситуації в економіці; * випадкових коливань ринкової вартості акцій та прибутків корпорацій тощо. Метод "ринкової оцінки активів" ґрунтується на проведенні оцінки активів корпорації з метою уточнення дійсної вартості акції. Цей метод, як правило, використовують у разі злиття та придбання корпорацій. Вартість акцій при цьому визначають на основі ринкової оцінки власного капіталу корпорації. Ринковою вартістю активів виступає сумарна ліквідаційна вартість окремих активів корпорації, яку визначають шляхом знаходження подібних активів, для яких визначена ринкова вартість. У разі придбання корпорації учасники ринку аналізують ліквідаційну вартість активів. На основі ліквідаційної вартості активів визначають чисті активи корпорації та обчислюють ліквідаційну вартість акцій за формулою Якщо поточна ринкова вартість акцій значно менша від їх обчисленої ліквідаційної вартості, доцільно інвестувати кошти в придбання таких акцій. Наприклад, ринкова капіталізація корпорації А становить 70 млн грн. Капіталізація корпорації, розрахована на основі ліквідаційної вартості активів, становить 100 млн грн. Якщо є інформація про очікуваний розподіл компанії між її власниками і продаж окремих часток корпорації на ринку, доцільно інвестувати кошти в акції однієї з часток. Продавши відповідні даній частці активи на ринку, інвестор отримує прибуток у розмірі різниці між ліквідаційною та ринковою вартістю акцій, що відповідають цій частці корпорації. Метод MOKA (модель оцінки капітальних активів). Ефективним методом оцінки акцій, який враховує ризики, що супроводжують діяльність корпорацій є метод, що ґрунтується на моделі оцінки капітальних активів. Він дає змогу оцінити очікувану дохідність акцій на основі безризикових ринкових процентних ставок та ризику, який властивий конкретній акції (висвітлено в розд. 8, оскільки ЛІТЕРАТУРА 1. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576 - ХП. 2. Про оподаткування прибутку підприємств (в ред. Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР): Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР. 3. Про затвердження Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996 р. №473. 4. Про затвердження Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2001 р. за № 15/5206): Наказ Міністерства економіки України від 25 грудня 2000 р. №277. 5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. № 20. 6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 р. № 242. 7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. № 246. 8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість": Затв. наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237. 9. Порядок експертної оцінки нематеріальних активів: Затв. наказом ФДМУ та Державного комітету з питань науки і технологій від 27 липня 1995 р. № 969/97. 10. Алексеева ММ. Планирование деятельности фирмы / Финансовая академия при правительстве РФ. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 245 с. 11. Балабанов AM., Балабанов И.Т. Финансы. — СПб.: Питер, 2000. — 192 с. 12. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 384 с. 13. Балашевич БА.,Андронов А.М. Экономико-математическое моделирование производственных систем. — Минск: Университетская, 1995. — 240 с. 14. Басовский JIJZ. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 260 с. 15. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. —Т. 1. — К.: Ника-Центр, 1999. — 592 с. 16. Булхаков М. И. Внутрифирменное планирование. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 400 с. 17. Буров В.П., Галь В.В., Казанов АЛ., Морошкин В А. Бизнес-план инновационного проекта. Методика составления. — М.: ЦИПКК АП, 1997 . — 106 с.
1 2 3 4 5 Категория: Фінанси \| Добавил: Aspirant (29.04.2013)
Просмотров: 327 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: